Рішення

від 17.12.2020 по справі 490/7298/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/1211/2020 Справа № 490/7298/19

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Миколаїв Центральний районний суд у складі:

головуючого - судді Черенкової Н.П,

при секретарі судового засідання - Баришніковій ІВ.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Малого приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "МВМ" про визнання прав засновників підприємства в порядку спадкування, третя особа - Управління державної реєстрації Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради

ВСТАНОВИВ:

Позивачізвернулися до суду з позовною заявою доМалого приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "МВМ" , третя особа на стороні відповідача Управління державної реєстрації Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про визнання прав засновників підприємства в порядку спадкування, посилаючись на те, що 19 березня 1992 року реєстраційно-ліцензійною палатою Виконкому Миколаївської міської ради зареєстровано мале приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "МВМ" (МПП ВКФ МВМ ) код за ЄДРПОУ 26565573. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2 Статуту МПП ВКФ МВМ затверджено Виконкомом міської ради народних депутатів від 13.03.1992 р. реєстраційний № 2317 Миколаївської міської ради рішенням засновника (власника) одноосібним засновником та власником МПП ВКФ МВМ був чоловік ОСОБА_1 та батько позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з наведеним позивачі просять визнати за ними в порядку спадкування за законом право власності в рівних частках на майно і майнові права засновників малого приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма МВМ (код за ЄДРПОУ 13857914, місцезнаходження:54025, м. Миколаїв, вул. Берегова, буд. 10) після смерті ОСОБА_5 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 15.08.2019 року дана справа передана на розгляд судді Черенковій Н.П.

Ухвалою від 19.08.2019 року дана позовна заява залишена без руху.

На виконання даної ухвали 30.08.2019 року надійшла позовна заява.

Ухвалою від 06.09.2019 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання .

Ухвалою суду від 24.12.2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування від приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Лашиної О.П. копію спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5

22.01.2020 року надійшло повідомлення приватного нотаріуса Лашиної О.П. про знаходження спадкової справи у Державному нотаріальному архіві Миколаївської області.

Ухвалою суду від 29.01.2020 року спадкова справа витребувана від Державного нотаріального архіву Миколаївської області.

02.03.2020 року на адресу суду надійшла копія спадкової справи № 10/2013 після смерті ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 11.03.2020 року закрито підготовче провадження у справі, та призначено судове засідання.

Слухання справи неодноразово відкладалось із-за неявки сторін.

09.12.2020 року від відповідача- МП Виробничо-комерційна фірма МВМ надійшла заява про визнання позову.

Від третьої особи заперечень проти позову не надійшло.

Позивачі та представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, про час, та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяву, в якій вказали, що позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити в повному обсязі. Просять розглянути справу без їх участі.

Представник МПП ВКФ МВМ подав до суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти їх задоволення. Просить розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи на стороні відповідача Управління державної реєстрації Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Судом постановлено про розгляд справи у відсутності сторін, що відповідає приписам ст. 223 ЦПК України.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У відповідності зі ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України вказує на те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права (частина 2 статті 16 ЦК України).

Частина 1 ст. 20 ЦК України визначає, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008року Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У частині другій статті 1223 ЦК України зазначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

У відповідності до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, щоспадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 є його діти, - позивачі у справі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також спадкоємцем за законом четвертої черги спадкування була і ОСОБА_8 , яка проживала однією сім`єю з ОСОБА_7 як подружжя без реєстрації шлюбу з червня 1983 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 - день смерті останнього.

У визначений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк, усі спадкоємці за законом звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_7 . Відповідно до їх звернення до Спадкового реєстру 10.09.2013р. було внесеною реєстраційний запис 54992186 про реєстрацію спадкової справи після смерті ОСОБА_7 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 35077384 від 10.09.2013 р., а також матеріалами спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 ( № 10\2013 реєстраційний номер 54992186).

Постановою приватного нотаріуса ММНО Миколаївської області Шаталюк В.М. від 28.01.2014р. ОСОБА_9 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, на підставі на ст. 42 ЗУ Про нотаріат п. п. 4.1. п. 4, пп. 4.2 п. 4, пп.4.6 п. 4 п. п. 4.14 п. 4 Порядку вчинення нотаріальних дій за відсутності офіційної реєстрації шлюбу зі спадкодавцем з 1983р. Як наслідок, нотаріус відповідно до ст. 1261 -1266 ЦК України не визнав ОСОБА_9 спадкоємцем прав та обов`язків померлого ОСОБА_5 ..

В квітні 2014 року ОСОБА_9 звернулася до Центрального районного суду з позовом до ОСОБА_10 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якому просила встановити факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, визнати спадкове майно спільною сумісною власністю, визнати право власності на частину спадкового майна, визнати право на спадкування, змінити черговість у спадкуванні та визнати право власності на спадкове майно в порядку успадкування за законом.

Рішенням Центрального районного суду від 21 жовтня 2014 року у справі № 490/4605/14, що набрало законної сили, позов ОСОБА_9 було задоволено частково. Суд, встановив факт проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_7 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 05 липня 1985 року по 27 липня 2013 року;визнав спільною сумісною власністю ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на автомобіль ВАЗ 21063, 1988 року випуску, д/н НОМЕР_1 ; автопричіп, 1990 р. в.; автомобіль AUDI 100 , 1984 року випуску, реєстраційний номер2784НІ; автомобіль марки RENAULT модель KANGOO 1,4 , 2011 р.в., д/н НОМЕР_2 ; автомобіль RENAULT LOGAN 1.4, 2009 р. в., д/н НОМЕР_3 та визнав право власності на Ѕ частку перелічених вище транспортних засобів;змінив черговість у спадкуванні прав та обов`язків померлого ОСОБА_5 шляхом визнання за ОСОБА_9 право на спадкування після смерті ОСОБА_7 як спадкоємиці першої черги.

Відповідно до частини 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.Отже обставини того, що позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги за законом щодо спадкування прав та обов`язків ОСОБА_7 після його смерті, і що вони у встановленому законом порядку своєчасно звернулися до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з заявами про її прийняття а тому є такими, що прийняли спадщину, - було встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, і ці обставити не підлягають (звільняються) від доказування.

12 листопада 2018 року позивачі звернулися до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Лашиної О.П. для оформлення своїх спадкових прав за законом на майно померлого, що складалося із майна МПП ВКФ МВМ , одноосібним власником якого був ОСОБА_7 .

Приватний нотаріус ММНО Лашина О.П. своєю Постановою від 14.11.2018 рокувідмовила заявникам ОСОБА_11 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 на спадкове майно, що складається із майна МПП ВКФ МВМ , власником якого був померлий. Нотаріус зазначила, що документів про передачу нежитлового приміщення підприємству його засновником ОСОБА_7 немає.

Згідно свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.08.2003 року, за Виробничо-комерційною фірмою МП МВМ зареєстровано право власності на 463\1' 0000 нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 .

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008року Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України №31-32-1736 від 12.08.2008 року, майно приватного підприємства і майно фізичної особи - його засновника не можна ототожнювати, оскільки ці особи є різними суб`єктами цивільних правовідносин, які у вчиненні правочинів виступають кожен від свого імені та несуть самостійну відповідальність. Крім того, у разі смерті засновника приватне підприємство не припиняє свого існування та продовжує діяльність. Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Отже, успадковуються права та обов`язки, які належали фізичній особі, а не юридичній особі, що була створена цією фізичною особою.

Відповідно до вимог статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. З аналізу положень чинного законодавства вбачається, що доцільність формування статутного фонду приватного підприємства вирішується засновником підприємства. У разі наявності статутного фонду свідоцтво про право на спадщину може бути видано на майно, внесене до статутного фонду приватного підприємства. Якщо ж статутний фонд у приватному підприємстві не сформовано, то питання спадкування необхідно вирішувати у суді.

У відповідності до ст. 178 ЦК України, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

За такого, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги позивачів, оскільки спірне право на спадщину належало спадкодавцю. Позивачі є спадкоємцями за законом, у встановленому законом порядку прийняли спадщину, і відсутні будь-які докази на спростування законності заявлених позивачами позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12-13, 206, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Малого Приватного Підприємства Виробничо-комерційна фірма МВМ , третя особа на стороні відповідача управління державної реєстрації Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про визнання права власності на майно засновника приватного підприємства в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_7 ) в порядку спадкування за законом право власності в рівних частках на майно і майнові права засновників малого приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма МВМ (код за ЄДРПОУ 13857914, місцезнаходження:54025, м. Миколаїв, вул. Берегова, буд. 10) після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене у судову палату у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений 17 грудня 2020 року.

Суддя: Черенкова Н.П.