Ухвала

від 22.12.2020 по справі 357/5103/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/16341/2020

справа №357/5103/20

У Х В А Л А

22 грудня 2020 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Поліщук Н.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної ради, третя особа: Комунальне підприємство Київської обласної ради "Київський академічний обласний музично-драматичний театр ім. П.К. Саксаганського" про визнання трудового договору таким, що укладений на невизначений строк, скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2020 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу. Просить відстрочити сплату судового збору з посиланням на те, що у зв`язку із порушенням його трудових прав є безробітним.

Відповідно до пункту 3 частини 4 та частини 5 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

У пункті 55 рішення у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "цивільних прав та обов`язків" (Рішення ЄСПЛ у справі "Гоффман проти Німеччини" ("Hoffmann v. Germany") від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі "Кудла проти Польщі" ("Cudla v. Poland") від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

На момент подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 840,80 грн. за кожну із двох немайнових вимог, відтак ставка судового збору за подання апеляційної скарги становить 2522,40 грн.

Звертаючись із заявою про відстрочення сплати судового збору, скаржник в той же час не надає доказів, які б вказували на його реальні доходи (їх відсутність) та майновий стан (наявність значного майна чи його відсутність), в чому має переконатись та урахувати суд під час прийняття обґрунтованого рішення про відстрочення сплати судового збору. Саме по собі посилання на безробіття не можливо уважати достатньо обґрунтованою підставою для відстрочення сплати судового збору, розмір якого не можливо уважати значним.

З урахуванням викладеного, зазначені причини не дають підстав для відстрочення сплати судового збору, у зв`язку із чим скаржнику слід їх обґрунтувати належним чином із наданням відповідних доказів або сплатити судовий збір у розмірі 2522,40 грн. на наступні платіжні реквізити:

Отримувач коштів : УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 38050812

Банк отримувача :Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) : 899998

Рахунок отримувача : UA548999980313101206080026010

Код класифікації доходів бюджету : 22030101

Призначення платежу : *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Особі, яка подає апеляційну скаргу, слід надати Київському апеляційному суду (судді Поліщук Н.В.) оригінал документу про сплату судового збору у вказаному розмірі та на зазначені реквізити.

При вчиненні дій, що пов`язані з виконанням цієї ухвали, особі, якій вона адресована, відповідь слід надавати за адресою Київського апеляційного суду, судді Поліщук Н.В.

Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Оскільки вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відстроченні сплати судового збору.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2020 року залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення порушення вимог, встановлених ст.356 ЦПК України, що викладені в ухвалі, - протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, роз`яснивши, що у випадку невиконання вимог ухвали в цій частині апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Поліщук