Ухвала

від 24.12.2020 по справі 914/1806/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"24" грудня 2020 р. Справа № 914/1806/19

Суддя-доповідач Західного апеляційного господарського суду Бонк Т.Б. розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Торем ЛТД від 08.12.2020 (вх.суду від 22.12.2020 №01-05/3805/20)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.11.2019 (суддя Трускавецький В.П., повний текст ухвали складено 20.11.2019, м. Львів) про відмову у задоволенні клопотання ТОВ «Укрпромспецтехно» про здійснення процесуального правонаступництва позивача

у справі № 914/1806/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромспецтехно» м. Чернігів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіп-Транс» , м. Стрий, Львівська область

про стягнення 1 550 224,01 грн, з яких: 1 137 693,29 грн основний борг, 42 489,78 грн інфляційні втрати, 28 938,86 грн три відсотки річних та 341 102,13 грн пеня

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.11.2019 у справі № 914/1806/19 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ « Укрпромспецтехно » про заміну позивача- ТОВ « Укрпромспецтехно» його правонаступником ТОВ Торем ЛТД .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 у справі №914/1806/19,яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2020, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Тіп-Транс на користь ТОВ Укрпромспецтехно 1 137 693,29 грн боргу, 18 985,95 грн три відсотки річних, 5815,14 14 грн інфляційних втрат та 17 437,69 грн відшкодування витрат на оплату судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

08.12.2020 ТОВ Торем ЛТД , яке не було учасником справи № 914/1806/19, подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.11.2019, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та замінити позивача- ТОВ « Укрпромспецтехно» його правонаступником ТОВ Торем ЛТД .

В апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на подання апеляційної скарги у зв`язку з тим, що він не був учасником даної справи, а відтак в судовому засіданні, в якому було проголошено оскаржувану ухвалу його не було, повний текст ухвали йому не направлявся. Стверджує, що про існування ухвали скаржник дізнався випадково 19.10.2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень, однак оскільки справа №914/1806/19 перебувала в провадженні Західного апеляційного господарського суду та була повернута до місцевого суду лише в грудні 2020року, він не мав можливості звернутися з відповідною апеляційною скаргою раніше.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2 вказаної статті).

Згідно з ч. 3 вказаної статті строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Як вказав Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.

Скаржник обгрунтовує своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали від 18.11.2019 посиланнями на те, що про оскаржувану ухвалу йому стало відомо лише 19.10.2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Разом з тим, апеляційна скарга подана 08.12.2020 згідно з поштовим штемпелем на конверті.

Апелянт стверджує, що він не міг звернутися з апеляційною скаргою раніше, оскільки справа перебувала в провадженні апеляційного суду і повернена до місцевого суду лише у грудні 2020року.

Однак, такі доводи скаржника на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали майже на 2 місяці (з 19.10.2020 по 08.12.2020) апеляційний суд не може визнати поважними, оскільки знаходження матеріалів справи в апеляційному суді жодним чином не обмежували права скаржника звернутися з апеляційною скаргою на ухвалу від 18.11.2019 протягом визначеного ст. 256 ГПК України строку з дня, коли йому стало відомо про її існування.

Так, відповідно до ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, відповідно до пп. 17.5 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Редакція ГПК України, яка діяла до 15.12.2017, передбачала, що апеляційна скарга подавалась через місцевий господарський суд, який зобов`язаний надіслати скаргу разом зі справою відповідному апеляційному господарському суду.

Отже, з системного аналізу вказаних норм вбачається, що учасники справи, чи особа, яка не брала участі у справі, але, яка вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, вправі подавати апеляційні скарги на судові рішення як через суд першої інстанції, так і безпосередньо до апеляційного суду.

Норми чинного процесуального кодексу не передбачають імперативної заборони учасникам справи чи особі, яка не брала участі у справі, але, яка вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, подавати апеляційні скарги на судові рішення у випадку відсутності в суду першої інстанції матеріалів справи.

Наявність апеляційного провадження, відкритого за апеляційною скаргою іншої особи на інше судове рішення (у даному випадку у провадженні Західного апеляційного господарського суду перебувала апеляційна скарга ТОВ Альтіус-Трейд на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.08.2020 у справі №914/1806/19) також не може бути перешкодою для оскарження в апеляційному порядку іншим учасником справи іншого судового рішення.

Слід також зазначити, що відповідно до ч. 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. ЗУ Про доступ до судових рішень судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до Порядку ведення Єдиного Державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 №740, електронна копія судового рішення - це складений у суді у вигляді електронних даних ідентичний судовому рішенню за документарною інформацією та реквізитами електронний документ, засвідчений електронним цифровим підписом особи, що підписала зазначене рішення, який може бути перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Відтак електронна копія судового рішення, розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ідентична судовому рішенню у паперовій формі, тобто його повному тексту.

Отже, ознайомившись з повний текстом оскаржуваної ухвали 19.10.2020, скаржник вправі був звернутись з апеляційною скаргою в межах визначених ст. 256 ГПК України строків.

Таким чином, вказані скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суд не може визнати поважними.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із встановленням скаржнику строку для надання заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, ніж ті, що вказані в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Залишити апеляційну скаргу з Товариства з обмеженою відповідальністю Торем ЛТД від 08.12.2020 (вх.суду від 22.12.2020 №01-05/3805/20) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.11.2019 у справі № 914/1806/19- без руху.

2. Скаржнику усунути недоліки, допущені при поданні апеляційної скарги, та надати суду протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали письмові пояснення, в яких вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, ніж ті, що вказані в апеляційній скарзі.

3. Копію цієї ухвали суду надіслати скаржнику для відома та належного виконання

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т.Б. Бонк