Постанова

від 14.12.2020 по справі 917/868/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2020 р. Справа № 917/868/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Геза Т.Д., суддя Здоровко Л.М.,

при секретарі судового засідання: Семенові О.Є.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

від третіх осіб: не з`явились;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", м. Київ (вх. № 2794 П/2),

на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 (повний текст складено 24.09.2020) у справі №917/868/20 (суддя Безрук Т.М.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", м. Київ,

до відповідача Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської районної державної адміністрації, смт. Диканька, Полтавська область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Диканської районної державної адміністрації, смт. Диканька, Полтавська область;

2) Управління Державної казначейської служби України у Диканському районі Полтавської області, смт. Диканька, Полтавська область,

про стягнення 1277178,23 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за Договором на постачання природного газу №36 від 13.03.2019 в загальному розмірі 1277178,23 грн., з яких: 1249402,45 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 9504,26 грн. 3% річних, 18271,52 грн. інфляційних втрат.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем умов Договору на постачання природного газу №36 від 13.03.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку вартості поставленого у січні та лютому 2020 року природного газу.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.07.2020 залучено до участі у справі №917/868/20 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Диканську районну державну адміністрацію та Управління Державної казначейської служби України у Диканському районі Полтавської області, а також залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі №917/868/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що Договір на постачання природного газу №36 від 13.03.2019 в частині зобов`язання позивача щодо постачання газу закінчив свою дію 31.12.2019, при цьому будь-яких змін до договору в частині продовження його дії сторони не вносили, додаткових угод щодо продовження дії договору або іншого договору на постачання природного газу на 2020 рік, між позивачем та відповідачем не було укладено. З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується, що поставка відповідачу природного газу у січні та лютому 2020 відбулася саме на підставі Договору №36 від 13.03.2019. Враховуючи припинення дії Договору до початку вказаних поставок, судом відхилено твердження позивача про порушення відповідачем умов цього договору, оскільки доказів розповсюдження його дії на спірний період позивачем суду не надано.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі №917/868/20 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків місцевого суду обставинам справи.

В обґрунтування своїх доводів, скаржник зазначає наступне:

- судом першої інстанції не надано належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, якими підтверджується фактичне споживання відповідачем газу у січні та лютому 2020 року саме через постачальника - ТОВ "Укр Газ Ресурс", відтак, враховуючи, що Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської районної державної адміністрації не надано доказів: 1) фактичного припинення доступу до точок входу газорозподільної системи, 2) звернення до позивача з такою вимогою або 3) щодо виключення його з відповідного реєстру споживачів, тому відносини між сторонами були автоматично пролонговані за наслідками конклюдентних дій відповідача з реалізацією свого права на отримання природного газу за вказаним правочином;

- також, місцевим судом безпідставно не враховано, що конклюдентними діями є факт прийняття відповідачем товару, а саме отримання, прийняття та споживання Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської районної державної адміністрації природного газу, поставленого ТОВ "Укр Газ Ресурс" в січні та лютому 2020 року, і зазначене, до того ж, відповідачем не заперечується;

- відповідно до положень Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, закінчення дії договору не пов`язується з автоматичним виключенням споживача з Реєстру споживачів постачальника, не є підставою для припинення доступу до точок входу/виходу з газорозподільної системи оператора, а отже, не виключає можливість самостійно споживання відповідачем природного газу поза межами договору;

- у випадку, якщо суд встановив, що позивач в обґрунтування позовних вимог послався не на ті норми права, зважаючи на обставини та матеріали справи, суд першої інстанції повинен був самостійно здійснити правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин та застосувати положення статті 1212 Цивільного кодексу України та задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача розміру вартості безпідставно набутого майна - поставленого та спожитого природного газу в січні та лютому 2020 року.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2020 для розгляду апеляційної скарги у праві №917/868/20 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі №917/868/20 та призначено справу до розгляду на 18.11.2020 р. об 14:15 год.

09.11.2020 на адресу апеляційного суду від Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської районної державної адміністраці надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить суд залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі №917/868/20 без змін. Мотивуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог відповідачем вказано про наступне:

- за умовами укладеного Договору на постачання природного газу №36 від 13.03.2019 розрахунковим періодом, погодженим між сторонами визначено з 01.03.2019 по 31.12.2019, при цьому домовленості щодо іншого розрахункового періоду між сторонами не було;

- у Договорі №36 від 13.03.2019 також відсутнє зобов`язання про те, що після закінчення строку договору споживач повинен звернутись до постачальника з проханням виключити його з реєстру;

- з урахуванням вимог абзацу 1 пункту 9 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, обсяги природного газу, яким забезпечує постачальник споживача повинні бути підтверджені, а саме постачання має здійснюватись виключно відповідно до умов договору; проте, між сторонами не укладалось будь-яких угод на постачання природного газу в січні та лютому 2020 року;

- відповідач вважає помилковими доводи апелянта про те, що правовідносини між сторонами були автоматично пролонговані за наслідками конклюдентних дій відповідача, посилаючись на те, що для юридичних осіб законом передбачено виключно письмову укладання правочинів;

- у даному випадку були відсутні конклюдентні дії з боку відповідача, оскільки дії Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської районної державної адміністрації свідчили про те, що останній не збирався продовжувати відносини по Договору на постачання природного газу №36 від 13.03.2019, строк дії за яким закінчився 31.12.2019, і позивач був обізнаний про вказані обставини, оскільки 26.12.2019 останньому було повернуто тендерне забезпечення договору в розмірі 197953,15 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №5022 від 24.12.2019;

- відповідач не скористався можливістю, передбаченою ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" для продовження дію договору на строк, достатній для проведення відповідачем процедури закупівлі природного газу на наступний рік;

- враховуючи, що відповідач є органом державної влади, тому закупівля природного газу повинна проводитись ним виключно з дотриманням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", тому, оскільки строк дії договору закінчився 31.12.2019 відповідач не міг отримувати природний газ без внесення відповідних відомостей у систему "Прозоро";

- доводи апелянта відносно того, що суд в залежності від встановлених ним обставин справи мав самостійно здійснити правильну кваліфікацію спірних правовідносин, на думку відповідача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки у даному випадку суд не мав права виходити за межі позовних вимог.

16.11.2020 на адресу апеляційного суду від Диканської районної державної адміністрації надійшли пояснення до апеляційної скарги, в яких третя особа просить залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі №917/868/20 без змін. У вказаних поясненнях Диканська РДА просила суд проводити розгляд даної справи без участі її представника.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 у зв`язку з відпусткою судді Лакізи В.В., яка входить до складу колегії суддів, для розгляду апеляційної скарги у справі №917/868/20 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Геза Т.Д., суддя Здоровко Л.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №917/868/20 до 14.12.2020 о 14:15 год.

07.12.2020 на адресу апеляційного суду від Управління Державної казначейської служби України у Диканському районі Полтавської області надійшли пояснення по справі №917/868/20, в яких третя особа зазначила, що відповідно до обліку інформації в Автоматизованій системі "Казна-В" в 2020 році за КЕКВ 2274 "Оплата природного газу" за відповідачем відсутні зареєстровані бюджетні зобов`язання по договору №36 від 13.03.2019, оскільки термін дії договору закінчився 31.12.2019. Третя особа просить суд розглядати справи без участі у представника казначейської служби.

Уповноважені представники позивача (апелянта), відповідача та третіх осіб у судове засідання апеляційної інстанції, призначене на 14.12.2020 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи всі сторони були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги і відзиву, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

13.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (постачальник) та Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської районної державної адміністрації (споживачем) було укладено Договір постачання природного газу № 36 від 13.03.2019 (надалі - договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Постачання природного газу здійснюється за ціною, що вільно встановлюється між постачальником та споживачем. Ціна природного газу до сплати за 1000 куб. м. - 9765,00 грн.; загальний обсяг природного газу становить 405434, м.куб. (п. 3.1 Договору).

За умовами пункту 3.2 цього Договору вартість фактично поставленого споживачу обсягу природного газу, протягом відповідного розрахункового місяця визначається як добуток ціни природного газу та обсягу фактично поставленого споживачу природного газу, за відповідний розрахунковий період, згідно актів приймання-передачі природного газу. Загальна вартість договору становить 3959063,01 грн., яка складається з місячних сум вартості фактично поставлених обсягів природного газу, згідно актів приймання-передачі, складених сторонами протягом періоду постачання (п. 3.3. Договору).

Згідно пункту 3.6. Договору облік спожитого природного газу здійснюється на підставі показів комерційних вузлів природного газу споживача або показів приладів обліку (лічильника) природного газу споживача. Розрахунковим періодом за цим договором є відповідний розрахунковий місяць. Розрахунки споживача за природний газ здійснюються за розрахунковий період, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.3.7 Договору).

За підсумками розрахункового періоду, споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог чинного законодавства України (п.3.10 Договору).

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ/ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірника акта приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником постачальника (п. 3.11 Договору).

Відповідно до пункту 3.12 Договору споживач протягом двох днів з дня одержання акту приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

Споживач зобов`язується провести повний розрахунок із постачальником за природний газ, спожитий споживачем до дати переходу до нового постачальника та виплати на рахунок постачальника суму компенсації, визначеної умовами даного Договору (п. 4.2.6. Договору).

За умовами пункту 7.4. Договору споживач, повинен виконувати свої зобов`язання по розрахункам за природний газ перед постачальником та підписати з ним угоду про розірвання цього договору або його призупинення в частині постачання природного газу з дати, з якою постачання природного газу буде здійснювати новий постачальник.

Фактичне постачання природного газу новим постачальником може починатись виключно з першого числа розрахункового періоду наступного за тим, у якому з новим постачальником укладено було укладено договір на постачання та за умови включення споживача до підтвердженої номінації нового постачальника в порядку, визначеним чинним законодавством України.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє в частині постачання природного газу з 01.03.2019 до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання (п. 11.1 Договору). Усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін (п.11.2 Договору).

Відповідно до умов, які викладені в Додаткових угодах №1 від 14.03.2019, №2 від 02.07.2019, №3 від 02.10.2019, №4 від 25.11.2019, №5 від 20.12.2019 до Договору сторони визначали обсяги та вартість природного газу, умови його поставки.

Звертаючись до господарського суду першої інстанції із даним позовом, позивач посилався на те, що у січні та лютому 2020 року відповідно до умов вказаного вище Договору ним поставлено на об`єкти відповідача 127,94700 тис.м.куб. природного газу на загальну суму 1249402,45 грн., за який покупець повинен був розрахуватись до 07.02.2020 (постачання за січень 2020) та до 07.03.2020 (постачанняза лютий 2020). Також, на виконання умов договору він направив відповідачу два акти приймання-передачі природного газу: №УГР0000119 від 31.01.2020 та №УГР00000335 від 29.02.2020, однак, відповідач не повернув підписані ним примірники цих актів, що передбачено умовами договору, вмотивованої відмови від підписання не надав. Враховуючи викладені обставини та з огляду на відсутність заперечень з боку відповідача, позивач вважає такі акти погодженими та підписаними. На підтвердження факту споживання відповідачем природного газу у зазначених позивачем обсягах у січні та лютому 2020 року, позивач надає скріншот з Інформаційної платформи SAP ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", яким, на його думку, підтверджується фактичне постачання природного газу.

13.04.2020 та 13.05.2020 в порядку досудового врегулювання спору ТОВ "Укр Газ Ресурс" направило відповідачу претензії №619 та №675 відповідно, в яких містилась вимога оплатити в дводенний строк наявну заборгованість в розмірі 1249402,45 грн. за поставку природного газу в січні та лютому 2020 року.

Враховуючи невиконання відповідачем умов Договору та вимог претензій позивач звернувся до господарського суду першої інстанції з цим позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму основного боргу 1249402,45 грн., а також у зв`язку з прострочення виконання грошового зобов`язання пред`явив до стягнення 9504,26 грн. 3% річних та 18271,52 грн. інфляційних втрат, нарахованих відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач, в свою чергу, не погоджується з заявленими позовними вимогами, посилається на те, що договірні відносини з постачання природного газу між ним та ТОВ "Укр Газ Ресурс" закінчилися 31.12.2019. З огляду на те, що з 01.01.2020 позивач не мав права здійснювати постачання природного газу відповідачу, Договір №36 від 13.03.2019 був повністю виконаний, і у відповідача були відсутні зобов`язання підписувати акти приймання-передачі №УГР0000119 від 31.01.2020 та №УГР00000335 від 29.02.2020 на суму 1249402,45 грн.

Як вже зазначалось вище, господарським судом першої інстанції 22.09.2020 ухвалено рішення у справі №917/868/20, яким у задоволенні позовних вимог відмолено.

Суд першої інстанції, приймаючи вищевказане рішення, врахував факт того, що Договір на постачання природного газу №36 від 13.03.2019, на підставі якого заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за січень та лютий 2020 року, діяв виключно до 31.12.2019, тому суд дійшов висновку як про відсутність підстав вважати поставку газу відповідачу у вказаний період договірною, так і для застосування відповідальності за порушення зобов`язань, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, переглянувши справу з урахуванням меж перегляду визначених в ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом апеляційної інстанції між сторонами виникли правовідносини з постачання природного газу згідно Договору №36 від 13.03.2019.

У статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором (ч.1). Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ч.3).

Згідно пункту 1 Правил постачання природного газу, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827, (надалі - Правила), Правила розроблені на виконання пункту 17 частини 3 статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).

Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Пунктом 5 глави 1 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи (надалі - Кодекс ГТС) встановлено, що інформаційна платформа - це електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

За змістом пунктів 1 та 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG).

Згідно частини 3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи. З метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронному вигляді, а також підтвердження її авторства під час обміну інформацією оператор газотранспортної системи забезпечує використання електронного цифрового підпису.

Оператор газотранспортної системи за заявою суб`єкта ринку природного газу, що займається оптовою купівлею-продажем або постачанням газу, присвоює суб`єкту унікальний ЕІС-код.

Оператор газорозподільної системи присвоює ЕІС-коди всім споживачам, що приєднані до газорозподільної системи відповідного оператора та відповідних ЕІС-кодів їх точок комерційного обліку (за необхідності).

Як свідчать досліджені судом докази, ТОВ "Укр Газ Ресурс" присвоєно ЕІС - код 56X930000009170Х.

Згідно пункту 2 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС, інформація про споживачів в інформаційній платформі має містити, зокрема, ЕІС-код споживача та за наявності ЕІС-коди його точок обліку, що обумовлює відсутність в інформаційній платформі даних щодо назв споживачів, кодів ЄДР та можливості ідентифікації споживача за цими даними.

Відповідно до положень Кодексу ГТС реєстром споживачів постачальника є перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді (пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Пунктом 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що постачальник має право визначити по споживачу в інформаційній платформі кінцеву дату постачання природного газу такому споживачу (з якої споживач буде виключений з Реєстру такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу.

Матеріалами справи підтверджено, що споживач - Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської районної державної адміністрації з ЕІС-кодом 56XS0000LCM2L006 з 01.01.2020 по 29.02.2020 був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника за постачальником ТОВ "Укр Газ Ресурс".

За приписами розділу ІІ Правил підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.

Згідно пункту 4 глави І розділу І Кодексу ГТС, затвердженого Постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

За приписами пункту 1 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС інформаційна платформа має містити такі дані, зокрема: перелік точок входу/виходу до/із газотранспортної системи; інформацію про всіх суб`єктів ринку природного газу, включаючи споживачів, яким в установленому порядку присвоєні ЕІС-коди; інформацію про постачальника "останньої надії"; інформацію про постачальників із спеціальними обов`язками; інформацію про Реєстри споживачів постачальників.

Інформація про споживачів в інформаційній платформі має містити щонайменше:

ЕІС-код споживача та за наявності ЕІС-коди його точок обліку;

EIC-код фізичної точки виходу з газотранспортної системи;

дані закріплених за споживачем діючих постачальників та визначені ними періоди

постачання; дані щодо зміни постачальників із початку функціонування інформаційної платформи;

інформацію про прогнози споживання природного газу на кожну газову добу (D) для споживачів, по яких відбір/споживання не вимірюється щодобово;

інформацію про попередні обсяги споживання кожної газової доби (D);

інформацію про фактичне добове споживання;

інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М);

дані періодів відсутності у споживача закріпленого постачальника (за їх наявності) з початку функціонування інформаційної платформи;

дані періодів обмеження (припинення) газопостачання споживачу (якщо такі дані вносились по споживачу) з початку функціонування інформаційної платформи;

період вимірювання (відбір/споживання, що вимірюється щодобово, або відбір/ споживання, що не вимірюється щодобово);

належність споживача до категорії споживачів, постачання яким може здійснюватися в рамках спеціальних обов`язків, які в установленому порядку покладені рішенням Кабінету Міністрів України на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу";

строк надання повідомлення споживачу про припинення газопостачання відповідно до чинного законодавства (не менше ніж за три доби до дати, на яку воно заплановано, для споживачів та не менше ніж за п`ять діб для підприємств металургійної та хімічної промисловості).

З наведених положень законодавства слід дійти висновку, що постачання природного газу здійснюється виключно через та за допомогою Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Інформаційна платформа є доступною для постачальника природного газу та містить, зокрема, інформацію про період закріплення в Реєстрі постачальника того чи іншого споживача, а також про фактичне добове споживання природного газу та інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця.

Разом з цим, за правилами пункту 1 глави 1 Розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРМ) комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

За приписами пункту 6 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Відповідно до пункту 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС, алокація - це обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.

За приписами пункту 3 глави 1 Розділу ХІІ Кодексу ГТС алокація природного газу по кожному замовнику послуг транспортування природного газу, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) у точці виходу за певний період, визначається оператором газотранспортної системи та доводиться ним до відома замовника послуг транспортування природного газу у порядку, визначеному цим Кодексом.

У точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М) (пункт 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС).

За вимогами пункту 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи оператор газотранспортної системи здійснює остаточну алокацію щодобових відборів замовника послуг транспортування природного газу з урахуванням інформації про прогнозовані та фактичні обсяги споживання по кожному окремому споживачу замовника послуг транспортування природного газу з урахуванням вимог цієї глави.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що факт постачання позивачем природного газу в період з 01.01.2020 по 29.02.2020 на об`єкти відповідача підтверджується даними Інформаційної платформи SAP Оператора газотранспортної системи - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" з відомостями остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом 56XS0000LCM2L006 за січень 2020 - обсяг 60,911000 тис.м.куб., за лютий 2020 - 67,036000 тис.м.куб.

Згідно проведеною алокацією, загальний обсяг спожитого відповідачем природного газу в період з 01.01.2020 по 29.02.2020 становив 127,94700 тис.м.куб.

Судова колегія приймає до уваги, що як у відзиві на позовну заяву, так і у відзиві на апеляційну скаргу відповідачем жодним чином не спростовує дані Оператора ГРМ (ТОВ "Укр Газ Ресурс") та не заперечує достовірність інформаційних показників Оператора ГТС (ТОВ "Оператор газотранспортної системи України"), якими підтверджується факт поставки позивачем природного газу відповідачу у спірний період та у визначеному обємі.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів та не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Статтею 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Пунктом 2 розділу 2 Правил постачання природного газу передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Договір постачання природного газу укладається на весь очікуваний обсяг споживання природного газу в розрахунковому періоді, необхідний споживачу, або по його точці комерційного обліку, якій присвоєно окремий EIC-код.

Правилами постачання природного газу передбачений порядок та право постачальник на ініціювання виключення споживача із Реєстру споживачів постачальника своєчасно (одночасно з наданням повідомлення Оператору ГТС відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи), повідомляти споживача про вчинення таких дій, а також укладати договір припинення (обмеження) постачання природного газу з Оператором ГРМ, у газорозподільній зоні якого розташований споживач такого постачальника.

З урахуванням системного аналізу викладених положень законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає, що закінчення дії договору постачання природного газу не є підставою для автоматичного виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника, а також не свідчить про припинення можливості доступу споживача до точок входу/виходу з газорозподільної системи оператора, відтак, зазначені обставини не свідчать про відсутність у відповідача можливості самостійного споживання природного газу поза межами дїї укладеного між сторонами договору.

За умовами укладеного між сторонами Договору, а саме пункту 4.2.6. передбачено, що споживач зобов`язаний провести повний розрахунок із постачальником за природний газ, спожитий споживачем до дати переходу до нового постачальника та виплати на рахунок постачальника суму компенсації, визначеної умовами даного договору.

Тобто, на позивача покладено обов`язок постачати природний газ до 31.12.2019, в той час як відповідач мав можливість здійснювати самостійний відбір природного газу з точки виходу з газорозподільної системи оператора та був зобов`язаний провести повний розрахунок із постачальником за природний газ, спожитий споживачем до дати переходу до нового постачальника (п. 4.2.6 Договору), і дія цього договору між сторонами передбачена до повного розрахунку.

Розділом VII Договору передбачено порядок зміни постачальника.

Так, у відповідності до пункту 7.4. Договору споживач повинен виконати свої зобов`язання по розрахункам за природний газ перед постачальником та підписати з ним угоду про розірвання цього Договору або його призупинення в частині постачання природного газу з дати, з якою постачання природного газу буде здійснювати новий постачальник. Фактичне постачання природного газу новим постачальником може починатись виключно з першого числа розрахункового періоду наступного за тим, у якому з новим постачальником укладено було укладено договір на постачання та за умови включення споживача до підтвердженої номінації нового постачальника в порядку, визначеним чинним законодавством України (п. 7.6. Договору).

З урахуванням наведених умов договору, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що до моменту укладення споживачем договору постачання природного газу з іншим постачальником, чинний постачальник (позивач) не має права припинити або обмежити постачання природного газу на об`єкт цього споживача. І з метою забезпечення безперебійного постачання природного газу, чинний постачальник здійснює постачання природного газу споживачу до дня початку постачання природного газу новим постачальником.

Зазначений висновок логічно пов`язаний з тим, що кінцевим строком дії договору визначено період часу, який припадає на опалювальний сезон, а тому, як постачальник (позивач), так і споживач (відповідач) не можуть довільно припинити договірні зобов`язання та автоматично припинити постачання природного газу тільки лише з настанням певної конкретної дати, наприклад 31.12.2019, і за умовами договору момент припинення договірних відносин нерозривно пов`язаний з сукупністю й інших обставин, в тому числі закріплено обов`язковість вибору споживачем нового постачальника та укладення з ним договірних правовідносин.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що умовами п. 2.4. Договору передбачено, що споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення добового/місячного підтвердженого обсягу природного газу має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні санкції та заходи з боку Оператора ГТС/ГРМ (його постачальника), передбачені умовами договору, у тому числі примусове обмеження (припинення) подачі газу в установленому законодавством порядку.

Разом з тим, положеннями Правил постачання природного газу передбачена можливість споживачем самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді - самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання, а також самостійно припиняти (обмежувати) відбір природного газу для власних потреб з дотриманням вимог чинного законодавства, про що повинен письмово повідомляти всіх суб`єктів ринку природного газу, з якими укладено відповідні договори.

Як вже зазначалось вище, Договір на постачання природного газу №36 від 13.03.2019 укладений між сторонами до 31.12.2019.

В той же час, оскільки матеріалами справи підтверджується фактичне споживання відповідачем газу у спірний період саме через постачальника - позивача, а також враховуючи, що відповідачем не надано доказів припинення доступу до точок входу газорозподільної системи або звернення до позивача з такої ініціативою або щодо виключення його з реєстру, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що відносини між сторонами були пролонговані за наслідками конклюдентних дій відповідача з реалізації свого права на отримання природного газу за договором №36 від 13.03.2019.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховується також й те, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачу обґрунтованої відмови відповідача від підписання актів приймання-передачі, а також відповідач не наводить аргументів та не надає доказів щодо інших обсягів споживання, самостійного обмеження (припинення) власного газоспоживання або наявності іншого постачальника природного газу, а тому надані ТОВ "Укр Газ Ресурс" акти приймання-передачі, скріншоти з Інформаційної платформи SAP ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" як підтвердження надання послуг з розподілу природного газу, відібраного з точки виходу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", є належними та допустимими доказами у даній справі, котрі підтверджують обсяги споживання природного газу відповідачем протягом спірного періоду.

Проте, господарський суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення залишив поза увагою наведені обставини справи та не врахував вищенаведених положення законодавства, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

За приписами частини 1 та 2 статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Судова колегія зазначає, що правовідносини між оператором ГРМ та споживачем щодо послуг із транспортування природного газу регулюються договором, що укладається відповідно до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2500.

Укладання такого договору відповідно до вимог чинного законодавства є обов`язковою та необхідною передумовою для постачання природного газу споживачу у необхідних для нього об`ємах (обсягах).

І у випадку, якщо споживач здійснює фактичні дії щодо його виконання (зокрема, отримання природного газу), то в такому разі обставина відсутності договору у формі єдиного документа, підписаного обома сторонами, сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від обов`язку оплатити вартість послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується цими послугами зі згоди виконавця послуг.

Наведеним спростовуються доводи, викладені у відзиві відповідача на апеляційну скаргу, щодо припинення після 31.12.2019 договірних правовідносин між сторонами, обов`язкової наявності підписаного між сторонами договору для виникнення зобов`язання з оплати вартості поставленого природного газу, а також про те, що відповідач своїми діями висловив намір припинити правовідносини, пов`язані з отримання ним газу.

У відповідності до вимог статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавство не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, обов`язок покупця оплатити товар, зважаючи на приписи статті 692 Цивільного кодексу України, виникає з моменту його прийняття.

З наведених підстав слід дійти висновку, що чинним законодавством не передбачено можливості як бездоговірного, так і безоплатного постачання Оператором ГРМ і використання споживачами природного газу, натомість визначено обов`язок покупця оплатити товар з моменту його отримання.

Враховуючи вищевстановлені обставини справи в їх сукупності та норми законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про наявність у відповідача зобов`язання з оплати вартості поставленого позивачем об`єму природного газу після закінчення строку договору, оскільки таке зобов`язання виникло безпосередньо з актів цивільного та господарського законодавства, спеціальних Правил постачання природного газу та Кодексу ГТС, а також з фактичних - конклюдентних дій постачальника та споживача цих послуг.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1249402,45 грн. заборгованості за поставлений природний газ за період з 01.01.2020 по 29.02.2020.

Щодо аргументів третьої особи про відсутність зареєстрованих за Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської районної державної адміністрації бюджетних зобов`язань по договору №36 від 13.03.2019, судова колегія зазначає про те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України за конкретним договором, відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання з оплати поставленого природного газу.

Як вже зазначалось, відповідачем не доведено та документально не підтверджено укладення договору на постачання природного газу у період з 01.01.2020 по 29.02.2020 з будь-яким іншим постачальником (Оператором ГРМ), у зв`язку з чим, постачання природного газу на об`єкти відповідача здійснювалось у відповідності до умов Договору №36 від 13.03.2019, дія якого продовжена у зв`язку із вчиненням відповідачем дій (самостійного відібрання газу з газорозподільчої мережі), спрямованих на продовження договірних правовідносин.

Крім того, позивачем зявлено до стягнення з відповідача також суми 3% річних та інфляційних втрат.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов`язання.

Згідно вимог ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час просточення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував інфляційні втрати за період з лютого по квітень 2020 в розмірі 18271,52 грн. та 3% річних за період з 08.02.2020 по 25.05.2020 (заборгованість за січень 2020), а також за період з 08.03.2020 по 25.05.2020 (заборгованість за лютий 2020) в розмірі 9504,26 грн.

Судом апеляційної інстанції перевірено зазначені розрахунки, визнано їх арифметично вірними, а заявлені вимоги в частині стягнення інфляційних втрат і 3% річних документально підтвердженими.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги ТОВ "Укр Газ Ресурс" до Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за Договором на постачання природного газу №36 від 13.03.2019 в загальному розмірі 1277178,23 грн., з яких: 1249402,45 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 9504,26 грн. 3% річних, 18271,52 грн. інфляційних втрат є законним та обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен аргумент.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку із чим апеляційна скарга ТОВ "Укр Газ Ресурс" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі №917/868/20 підлягає скасуванню із прийняттям у відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі №917/868/20 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі №917/868/20 - скасувати.

Ухвалити нове рішення у справі.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" до Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 1277178,23 грн., у тому числі: 1249402,45 грн. сума основного боргу за поставлений природний газ, 9504,26 грн. 3% річних, 18271,52 грн. інфляційних втрат - задовольнити повністю.

Стягнути з Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської районної державної адміністрації (38500, Полтавська область, Диканський район, смт. Диканька, вул. Незалежності, 117, код ЄДРПОУ 02145493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04080, м.Київ, вул.Новокостянтинівка, б.13/10, оф.201, код ЄДРПОУ 41427817) суму основного боргу в розмірі 1249402,45 грн., 3% річних в сумі 9504,26 грн., інфляційні втрати в сумі 18271,52 грн.

Стягнути з Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Диканської районної державної адміністрації (38500, Полтавська область, Диканський район, смт. Диканька, вул. Незалежності, 117, код ЄДРПОУ 02145493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04080, м.Київ, вул.Новокостянтинівка, б.13/10, оф.201, код ЄДРПОУ 41427817) судовий збір в сумі 19157,67 грн. за подання позовної заяви та 28736,51 грн. за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя: Н.О. Мартюхіна

Суддя Т.Д. Геза

Суддя Л.М. Здоровко

Повний текст постанови складено та підписано 24.12.2020.