Постанова

від 22.12.2020 по справі 913/125/20(913/159/20)

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2020 р. Справа № 913/125/20(913/159/20)

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В. , суддя Крестьянінов О.О. , суддя Пуль О.А.

за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" (вх.№3002 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 05.10.2020, ухвалене суддею Яреськом Б.В. у приміщенні господарського суду Луганської області 05.10.2020 о 15:42 год. (повний текст рішення складено та підписано 07.10.2020) у справі №913/125/20 (913/159/20)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот", м. Сєвєродонецьк Луганської області,

до Приватного підприємства "Завод Леспромторг", м. Рубіжне, Луганської області,

про стягнення 65932,80 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" у березні 2020 року звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства "Завод Леспромторг" про стягнення штрафних санкцій за договором №26/УС-17/19-74 від 27.03.2019 у сумі 65932,80 грн.

Позовна заява №913/159/20 була передана для розгляду Господарським судом Луганської області тим самим складом суду, що і справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" №913/125/20.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 05.10.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Суд зазначив, що позивачем заявлена вимога щодо стягнення штрафу відповідно до умов договору за поставку відповідачем товару неналежної якості, однак при цьому позивачем не надано суду належних доказів - самого договору поставки 26/УС-17/19-74 від 27.03.2019, видаткових накладних № Л-00000052 від 16.08.2019, № Л-00000053 від 22.08.2019, Л-00000054 від 27.08.2019, за якими, за твердженням позивача, була здійснена поставка товару неналежної якості; позивачем не доведено суду існування в договорі 26/УС-17/19-74 від 27.03.2019 пункту 10.3.2 з умовою щодо обов`язку відповідача сплатити штраф у випадку поставки неякісного товару.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов, стягнути з Приватного підприємства "Завод Леспромторг" штраф у розмірі 65932,80 грн.

Заявник зазначає, що місцевий господарський суд повинен був, у відповідності до приписів ч.4 ст.75 ГПК України, врахувати обставини, встановлені рішенням господарського суду Луганської області у справі №913/62/20 від 04.03.2020, яке набрало законної сили та копію якого було надано до суду першої інстанції представником відповідача, зокрема, у вказаному рішенні зазначено, що на виконання умов договору №26/УС-17/19-74 від 27.03.2019 ПП "Завод Леспромторг" поставило ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" товар, що підтверджується копіями видаткових накладних, товаро-транспортних накладних, податкових накладних, при цьому до позовної заяви ПП "Завод Леспромторг" у справі №913/62/20 було додано копію договору №26/УС-17/19-74 від 27.03.2019, копії видаткових накладних №Л-00000052 від 16.08.2019, №Л-00000053 від 22.08.2019, №Л-00000054 від 27.08.2019, таким чином, наявність договору №26/УС-17/19-74 від 27.03.2019 та видаткових накладних №Л-00000052 від 16.08.2019, №Л-00000053 від 22.08.2019, №Л-00000054 від 27.08.2019 встановлено та підтверджено рішенням суду, що вступило в законну силу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 30.11.2020 в даній справі відкрито апеляційне провадження, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 22.12.2020, встановлено строк до 18.12.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань тощо.

15.12.2020, тобто в межах визначеного судом строку, відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відсутність копії договору №26/УС-17/19-74 від 27.03.2019 в матеріалах даної справи не покладає на суд обов`язок щодо дослідження примірника вказаного договору в матеріалах іншої справи (913/62/20), а також вказує на те, що позивачем в апеляційній скарзі не мотивовано, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваного рішення суду, які саме обставини, що мають значення для даної справи, не були досліджені судом першої інстанції. Відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Ухвалою суду від 21.12.2020 було задоволено клопотання відповідача про проведення судового засіданні 22.12.2020 в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Луганському окружному адміністративному суду.

У судовому засіданні 22.12.2020 представник відповідача (в режимі відеоконференції) підтримав викладену ним письмово правову позицію,

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання -згідно з долученим до матеріалів справи повідомленням відділення зв`язку (а.с.132) копію ухвали від 30.11.2020 про призначення справи до розгляду на 22.12.2020 було вручено даному учаснику справи 04.12.2020 - не скористався своїм правом на участь представника в даному засіданні.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Присутній в судовому засіданні (у режимі відеоконференції) представник відповідача погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши представника відповідача, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Як стверджує позивач, між сторонами в даній справі був укладений договір №26/УС-17/19-74 від 27.03.2019 поставки дерев`яних піддонів - вказану обставину позивач та відповідач не заперечують. Присутній в судовому засіданні 22.12.2020 представник відповідача підтвердив, що такий договір дійсно було укладено. Відповідач не заперечував даний факт і в суді першої інстанції.

Разом з тим оригіналу вказаного договору чи його належним чином засвідченої копії позивачем не було надано суду для долучення до матеріалів даної справи.

Позивач стверджує, що відповідно до зазначеного договору відповідач поставив позивачеві товар за видатковими накладними № Л-00000052 від 16.08.2019, № Л-00000053 від 22.08.2019, Л-00000054 від 27.08.2019 на загальну суму 329664,00 грн. Однак оригінали чи належним чином засвідчені копії вказаних видаткових накладних позивачем не були надані до суду.

Відповідачем в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції підтверджено, що ПП "Завод Леспромторг" здійснювало поставки піддонів ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" згідно із вказаним договором у період з 28.05.2019 по 27.08.2019. Відповідні обставини щодо укладення договору та здійснення поставки також підтверджуються рішенням Господарського суду Луганської області у справі №913/62/20 від 04.03.2020.

27.08.2019 позивачем в односторонньому порядку був складений акт № 34 про результати вхідного контролю піддонів плоских, поставлених відповідачем 19.08.2019 та 22.08.2019 в кількості 1200 шт., в якому зазначено про їх невідповідність умовам договору (а.с.5).

29.08.2019 позивачем, також в односторонньому порядку, був складений акт № 35 про результати вхідного контролю піддонів плоских, поставлених відповідачем 27.08.2019 в кількості 400 шт., в якому зазначено про їх невідповідність умовам договору (а.с.7).

05.09.2019 позивач направив відповідачу лист № 04/ДМТС-1044 (а.с.9 - 10) з пропозицією направити представника для складання акту про виявлені недоліки в порядку п.8.2 договору поставки №26/УС-17/19-74 від 27.03.2019.

Відповідач листом від 09.09.2019 № 46/2019, який було отримано позивачем 11.09.2019 (а.с.11), відмовив у направленні представника для складання відповідного акту - із посиланням на пропуск позивачем строку, встановленого п.18 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7, відповідно до якого повідомлення про виклик постачальника повинно бути направлено по телефону, не пізніше 24 годин після виявлення недоліків.

11.09.2019 позивач без участі представника відповідача склав акт про виявлені недоліки піддонів плоских в кількості 1600 шт. (а.с.12).

30.10.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією № 04/ДМТС-1315 (а.с.13), в якій вимагав сплатити штраф в розмірі 20% відповідно до п. 10.3.2 договору №26/УС-17/19-74 від 27.03.2019 в сумі 65932,20 грн.

18.11.2019 відповідач направив позивачу лист № 49/2019 (а.с.15), в якому попросив надати додатковий час для розгляду претензії.

03.02.2020 відповідачем з Луганською регіональною торгово-промисловою палатою був укладений договір № 16 про надання послуг, а саме проведення експертизи піддонів (а.с.37).

12.02.2020 експертом Луганської регіональної торгово-промислової палати був складений акт експертизи, в якому зазначено про не допуск експерта співробітниками ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на територію даного підприємства.

04.03.2020 господарським судом Луганської області у справі № 913/62/20 за позовом Приватного підприємства «Завод Леспромторг» до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» було прийнято рішення, яким з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь Приватного підприємства «Завод Леспромторг» стягнуто заборгованість за договором № 26/УС-17/19-74 від 27.03.2019 у розмірі 324345,00 грн. (а.с. 32). Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане рішення суду не було оскаржено і скасовано в установленому порядку та набрало законної сили.

У березні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства "Завод Леспромторг" про стягнення штрафних санкцій за договором №26/УС-17/19-74 від 27.03.2019 у сумі 65932,80 грн., нарахованих із посиланням на умови договору № 26/УС-17/19-74 від 27.03.2019.

Місцевий господарський суд оскаржуваним рішенням у позові відмовив - з наведених вище підстав.

Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів погоджується з ними з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Отже, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (ст. 610 ЦК України), у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як було встановлено вище, предметом позову є вимога про стягнення з відповідача неустойки за умовами укладеного між сторонами правочину - договору №26/УС-17/19-74 від 27.03.2019.

А саме, ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" у позовній заяві вказує, що ним здійснювалися дії щодо виклику представника ПП «Завод Леспромторг» для складання акту виявлених недоліків товару в порядку п.8.2 договору, а після відмови відповідача направити свого представника - складено акт в односторонньому порядку, як це передбачено п.8.2.4 договору.

Щодо правової природи та розміру заявленої до стягнення суми, то, як вбачається із позовної заяви, відповідні штрафні санкції в розмірі 65932,80 грн. нараховано позивачем із посиланням на п.10.3.2 договору № 26/УС-17/19-74 від 27.03.2019, яким, за твердженням позивача, встановлено, що у разі поставки товару з недоліками, неналежної якості чи товару, який не відповідає технічним вимогам, товар вважається непоставленим та відповідач сплачує штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару.

Отже, необхідною умовою для надання судом оцінки вказаним вимогам на предмет їх правомірності є дослідження змісту норм договору № 26/УС-17/19-74 від 27.03.2019, якими врегульовано порядок дій сторін у разі поставки товару неналежної якості (п. 8.2, 10.3.2 договору, на які посилається позивач).

Відповідно до ч. 3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, відповідний тягар доказування в даному випадку несе позивач, який просить суд стягнути суму штрафних санкцій згідно з умовами укладеного між сторонами договору.

Проте, як було встановлено вище, копії вказаного договору матеріали справи не містять, також із наявних у справі документів та пояснень сторін не вбачається, що оригінал договору надавався учасниками справи для огляду в судових засіданнях.

Апелянт стверджує, що місцевий господарський суд повинен був, у відповідності до приписів ч.4 ст.75 ГПК України, врахувати обставини, встановлені рішенням Господарського суду Луганської області у справі №913/62/20 від 04.03.2020, яке набрало законної сили.

Колегія суддів зазначає, що, як вбачається із вказаного рішення, господарським судом в ході розгляду справи №913/62/20 було встановлено, що 27.03.2019 між Приватним підприємством Завод Леспромторг (постачальник за договором) та Приватним акціонерним товариством Сєвєродонецьке об`єднання Азот (покупець) укладено договір №26/УС-17/19-74 від 27.03.2019, за яким постачальник приймає на себе зобов`язання поставити, а Покупець прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (далі - Товар) за ціною, в кількості, асортименті, в терміни і з якісними характеристиками, зазначеними в Додатках до цього Договору, які є невід`ємними додатками до цього Договору (п. 1.1 договору); на виконання умов договору постачальник передав товар покупцеві, а покупець прийняв відповідний товар, а саме, піддони плоскі дерев`яні розміром 800**1200 у кількості 10000 штук загальною вартістю 2 060 400,00 грн., на підтвердження чого надано копії: видаткових накладних, товарно-транспортних накладних (які засвідчена підписами уповноважених представників сторін договору та скріплені їх печатками), а також податкових накладних; загальна вартість поставленого товару становить 2060400,00 грн.

Як уже зазначалося, факту укладення вищевказаного договору, так само як і факту здійснення поставки, сторони в даній справі №913/125/20 (913/159/20) не заперечують, і вищевказаним рішенням Господарського суду Луганської області у справі №913/62/20 від 04.03.2020 відповідні обставини додатково підтверджуються.

Разом з тим, як вбачається із вказаного рішення, предметом позову у справі №913/62/20 було стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь Приватного підприємства «Завод Леспромторг» заборгованості за договором № 26/УС-17/19-74 від 27.03.2019 у розмірі 324345,00 грн. за несвоєчасну оплату отриманого товару.

Відповідно, господарським судом досліджувалися ті умови договору, які стосувалися порядку поставки, строків та розміру оплати і відповідальності за їх порушення.

У рішенні, зокрема, вказано, що у відповідності до п. 8.1 договору, приймання товару за якістю, кількістю та комплектації проводиться покупцем в односторонньому порядку протягом 5-ти днів з дати поставки на підставі даних, зазначених у документах, перелік яких встановлений у п. 9.1 цього договору; відповідно до п. 10.1 договору, покупець бере на себе зобов`язання провести розрахунки за товар згідно з умовами п.4.3 цього договору, а постачальник зробити поставку товару в терміни, зазначені в додатках до цього договору, при цьому, за прострочення остаточного розрахунку покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен календарний день прострочення від суми заборгованості, але не більше 10% (п. 10.11.1 договору).

Змісту норм договору, на які посилається позивач у даній справі №913/125/20 (913/159/20), а саме, п.8.2.4, 11.6 (щодо порядку складання покупцем акту в разі виявлення недоліків товару), п. 10.3.2 (щодо умов сплати та розміру штрафних санкцій за поставку неякісного товару) - у рішенні Господарського суду Луганської області у справі №913/62/20 від 04.03.2020 не наведено.

Окрім того, відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1, 2 ст.210 ГПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Проте, як було встановлено вище, доказу, яким беззаперечно, у відповідності до вищенаведених умов ст.77 ГПК України, мало б бути підтверджено зміст умов договору щодо порядку приймання товару за якістю та щодо відповідальності за поставку товару неналежної якості - а саме, договору № 26/УС-17/19-74 від 27.03.2019, матеріали справи не містять, оригіналу даного договору сторонами також не було надано суду першої інстанції для дослідження в судовому засіданні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком, викладеним в оскаржуваному рішенні Господарського суду Луганської області від 05.10.2020, у даній справі №913/125/20 (913/159/20), про відсутність документального підтвердження наявності підстав для нарахування штрафних санкцій за поставку неякісного товару - оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження тих обставин, що ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" дійсно було дотримано встановленого договором порядку підтвердження факту поставки відповідачем неякісної продукції, а також правомірно, у відповідності до умов договору, нараховано штраф за вищевказане порушення.

При цьому колегія суддів зазначає, що ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції позивачем не обґрунтовувалося та не доводилося підстав ненадання суду спірного договору, не зазначалося про відсутність примірника вказаного договору у ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот", не заявлялося клопотань про витребування цього договору у відповідача з належним обґрунтуванням підстав для його витребування.

Зважаючи на вищенаведені обставини - ненадання позивачем до суду спірного договору в оригіналі або в копії - колегія суддів зазначає, що посилання ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на те, що ним здійснювалися передбачені договором дії (було викликано представника ПП «Завод Леспромторг» для складання акту виявлених недоліків товару в порядку п.8.2 договору, а після відмови відповідача направити свого представника складено акт в односторонньому порядку, як це передбачено п.8.2.4 договору) колегія суддів не вважає належними аргументами.

Також, на думку колегії суддів, до спірних правовідносин не можуть бути окремо від умов договору застосовані норми Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (на яку посилається відповідач у направленому позивачеві листі від 09.09.2019 № 46/2019), оскільки відповідно до змісту п.1 вказаної Інструкції, вона застосовується

у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю; у договорах поставки можуть бути передбачені особливості приймання відповідних видів продукції і товарів.

З огляду на викладене, в ході даного провадження судом не надається оцінка фактичним обставинам щодо дотримання або недотримання позивачем установленого порядку виявлення недоліків товару при його прийманні - оскільки надання такої оцінки є можливим виключно в тому випадку, коли із наявних у матеріалів справи доказів вбачається, який саме порядок погоджено сторонами у відповідному правочині.

Проте, як було встановлено вище, позивачем не надано до матеріалів справи спірного договору (в оригіналі чи в копії), а також у суді першої та апеляційної інстанції не підтверджено змісту умов договору щодо порядку приймання товару за якістю та щодо відповідальності за поставку товару неналежної якості.

У відповідності до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, позивач, не вчинивши відповідних дій щодо належного підтвердження наявності в договорі умов, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, несе ризик відповідних наслідків - відмови в позові з підстав його необґрунтованості.

Апелянтом у скарзі не наведено будь-яких інших обставин, що могли б бути визнані підставою для скасування оскаржуваного рішення в даній справі та для задоволення позовних вимог - окрім посилань на рішення Господарського суду Луганської області у справі №913/62/20 від 04.03.2020, які визнані колегією суддів необґрунтованими з викладених вище підстав.

Таким чином, в ході апеляційного провадження заявником скарги не мотивовано наявності підстав для задоволення апеляційної скарги.

За результатами апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 05.10.2020 у справі №913/125/20 (913/159/20) залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.12.2020

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.А. Пуль