Ухвала

від 14.12.2020 по справі 905/64/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

14.12.2020р. Справа №905/64/20

за заявою: б/н від 27.11.2020р. ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення у справі:

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Маріупольської міської ради Донецької області (87555, Донецька обл., м.Маріуполь, просп.Миру, 70)

про скасування рішення та визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Клименко Ю.О.

У засіданні брали участь:

від стягувача (позивача, заявника): не з`явився

від боржника (відповідача): не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.09.2020р. по справі №905/64/20 позовні вимоги задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4499 від 23.10.2019р., визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 18.11.2014р., зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.11.2014р. за №7917951, згідно з яким Маріупольська міська рада надає Фізичній особі-підприємцю Рожанському Вадиму Анатолійовичу строком на 5 (п`ять) років земельну ділянку (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412300000:01:006:0089) площею 0,0020 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (експлуатація та обслуговування торгівельного кіоску) по АДРЕСА_2 , на той самий термін та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки від 18.11.2014р., що зареєстрований в реєстраційній службі Маріупольського міського управління юстиції Донецької області за №7917951 від 29.11.2014р. та викладено її у редакції позивача, а також стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3842 грн.

02.11.2020р. на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

01.12.2020р. на адресу господарського суду Донецької області від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 27.11.2020р. про зміну способу та порядку виконання рішення шляхом стягнення з рахунків, відкритих Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 70, ідентифікаційний код юридичної особи - 04052784), на яких розміщені кошти місцевого бюджету Маріупольської міської ради Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 70, ідентифікаційний код юридичної особи - 33852448), на користь Фізичної особи-підприємця Рожанського Вадима Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрат з оплати судового збору у сумі 3842 грн.

В обґрунтування власної заяви стягувач посилається на те, що Маріупольська міська рада не є розпорядником та одержувачем бюджетних коштів, чи установою, рахунки якої відкриті в органах казначейства - Управлінні Державної казначейської служби України у м.Маріуполь Донецької області, що виключає можливість виконання рішення від 15.09.2020р. по справі №905/64/20 про стягнення з Маріупольської міської ради судового збору у розмірі 3842 грн.

Ухвалою суду від 02.12.2020р. заяву про зміну способу і порядку виконання рішення призначено до розгляду в судовому засіданні 14.12.2020р. Присутність учасників розгляду заяви у судовому засіданні визначена не обов`язковою.

Представники сторін у судове засідання 14.12.2020р. не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

З урахуванням того, що розгляд заяв про зміну способу і порядку виконання рішення обмежений десятиденним строком, а відсутність учасників розгляду заяви не є перешкодою для вирішення відповідного питання, суд розглядає по суті заяву б/н від 27.11.2020р. Фізичної особи-підприємця Рожанського Вадима Анатолійовича у судовому засіданні 14.12.2020р. та зазначає про наступне:

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст.129 Основного Закону України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

За приписом ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Горнсбі проти Греції наголосив на гарантоване ст.6 Конвенції право на суд, яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов`язковість боржника до виконання судового рішення. Викладене означає, що виконання судового рішення є невід`ємною частиною судового процесу з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд).

У рішеннях Європейського суду у справах Алпатов та інші проти України , Робота та інші проти України , Варава та інші проти Україні , ПМП Фея та інші проти України зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст.124 Конституції України.

Конституційний Суд України у рішенні №5-рп/2013 від 26.06.2013р. також зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

З огляду на те, що виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України Про виконавче провадження , який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

За змістом ст.331 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

12.11.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Управління Державної казначейської служби України у м.Маріуполі Донецької області із заявою б/н від 12.11.2020р. про виконання наказу господарського суду Донецької області від 02.11.2020р. у справі №905/64/20 про стягнення з Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 3842 грн.

Управління Державної казначейської служби України у м.Маріуполі Донецької області листом №03-25/2613 від 17.11.2020р. на підставі п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою №845 від 03.08.2011р. Кабінету Міністрів України повернуло ОСОБА_1 наказ господарського суду Донецької області області від 02.11.2020р. у справі №905/64/20 без виконання з посиланням на те, що Маріупольська міська рада не є розпорядником чи одержувачем грошових коштів, по цій установі відсутні відкриті рахунки.

Таким чином, заявник, посилаючись на встановлення органом казначейства факту неможливості виконання рішення суду по справі № 905/64/20, звернувся до суду із вказаною заявою про зміну способу та порядку виконання рішення у цій справі про стягнення з Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 3842 грн.

Дослідивши матеріали заяви, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується остання та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд, на підставі приписів чинного законодавства, дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою №845 від 03.08.2011р. Кабінету Міністрів України (далі - Порядок) визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, в тому числі, механізм здійснення безспірного списання коштів.

Так, п.24 Порядку встановлено, що боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Відповідно до п.24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у п.6 цього Порядку. Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія.

У п.3 Порядку зазначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

При цьому, як зазначено у ст.11 вказаного нормативно-правового акту України виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

За змістом ч.3 ст.24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

За приписами ст.64 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Відповідно до п.4 ст.28 цього Закону України повноваження щодо здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету належать до відання саме виконавчих органів, зокрема, міських рад.

Згідно п.3 ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, можуть бути - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет (ч.4 ст.22 Бюджетного кодексу України).

Рішенням №7/3-26 від 29.12.2015р. Маріупольської міської ради Донецької області Про затвердження структури, загальної чисельності апарату міської ради та його виконавчих органів затверджено структуру виконавчих органів міської ради.

Отже, виконавчий комітет Маріупольської міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів у м.Маріуполь, який здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, наведені заявником є винятковими і унеможливлюють виконання рішення у встановлений судом в рішенні спосіб.

Відповідно до постанови №9 від 17.10.2012р. пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття таких заходів, стаття не вимагає.

Згідно з п.7.1.3 цієї постанови під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

За таких обставин, враховуючи встановлення судом факту неможливості виконання судового рішення від 15.09.2020р. у справі №905/64/20 шляхом стягнення з Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 3842 грн внаслідок відсутності відкритих рахунків у органах Державної казначейської служби, приймаючи до уваги наявність відповідних відкритих рахунків виконавчого органу Маріупольської міської ради Донецької області, суд дійшов висновку щодо можливості зміни способу виконання рішення суду по справі №905/64/20 шляхом стягнення з Маріупольської міської ради Донецької області судового збору в сумі 3842 грн за рахунок коштів місцевого бюджету м.Маріуполя, розміщених на рахунках Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області, відкритих в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Маріуполь Донецької області.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що подана заява не суперечить законодавству України, не порушує інтересів сторін чи інших осіб, а тому підлягає задоволенню.

Наявну у заяві б/н від 27.11.2020р. вимогу про стягнення відповідних коштів на користь Фізичної особи-підприємця Рожанського Вадима Анатолійовича суд вважає технічною помилкою представника стягувача, оскільки рішенням від 15.09.2020р. було встановлено припинення підприємницької діяльності вказаної особи та наказ від 02.11.2020р. видавався судом саме на користь фізичної особи ОСОБА_1 .

За таких обставин, керуючись ст.ст.234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Заяву б/н від 27.11.2020р. ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення господарського суду Донецької області від 02.11.2020р. у справі №905/64/20 про стягнення судового збору в розмірі 3842 грн з боржника Маріупольської міської ради Донецької області шляхом стягнення з рахунків, відкритих на ім`я Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, пр.Миру, 70, код ЄДРПОУ 04052784), на яких розміщені кошти місцевого бюджету Маріупольської міської ради Донецької області (87555, Донецька обл., м.Маріуполь, пр.Миру, 70, ЄДРПОУ 33852448) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судового збору в сумі 3842 грн.

Вступну та резолютивну частини ухвали складено 14.12.2020р.

Повний текст ухвали складено 21.12.2020р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.О.Паляниця