Повістка

від 14.12.2020 по справі 908/13/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/7/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2020 Справа № 908/13/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі:

Головуючий суддя Проскуряков К.В.,

Судді Дроздова С.С.,

Зінченко Н.Г.,

секретар судового засідання Соколов А.А.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" № б/н від 26.11.2020 (вх. № 23460/08-08/20 від 01.12.2020) про прийняття додаткового рішення по справі № 908/13/20

За позовом: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50; код ЄДРПОУ 39820689)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" (72454, Запорізька область, Приазовський район, село Степанівка Перша, вул. Мартинова, буд. 1-А; код ЄДРПОУ 31692092)

Третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Лазурне» (72372, Запорізька область, Мелітопольський район, село Лазурне, вул. Студентська, буд. 21, код ЄДРПОУ 00489797)

про стягнення шкоди у розмірі 1 876 164,80 грн. ,

За участю представників сторін:

Від позивача: Кісь Р.Б., довіреність №0-8-0.62-7/62-20 від 02.01.2020;

Від відповідача: Шумейко І.П., ордер №1007275 від 22.01.2020;

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/13/20 за позовом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Лазурне» про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок у розмірі 1 876 164,80 грн.

У судовому засіданні 26.11.2020 по справі № 908/13/20 у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Зінченко Н.Г., Топчій О.А. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Витрати зі сплати судового збору та на надання правової допомоги покладено на позивача. Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2020.

01.12.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" до Господарського суду Запорізької області надійшла заява № б/н від 26.11.2020 (вх. № 23460/08-08/20 від 01.12.2020) про прийняття додаткового рішення по справі № 908/13/20.

Розпорядженням керівника апарату суду №П-832/20 від 03.12.2020, на підставі доповідної записки судді, враховуючи перебування на лікарняному судді Топчій О.А. з 01.12.2020, відповідно до п.п. 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" про прийняття додаткового рішення по справі № 908/13/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2020, заяву ТОВ "Агротіс" передано на розгляд у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Дроздова С.С., Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 04.12.2020 № 908/13/20 вказаною колегією суддів заяву прийнято до розгляду. Судове засідання призначено на 14.12.2020 о 10 год. 15 хв. з повідомленням (викликом) учасників справи, запропоновано Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області до призначеного судового засідання направити на адреси заявника та суду письмові пояснення по суті заяви.

10.12.2020 від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до суду надійшли письмові пояснення № б/н від 08.12.2020 (вх. № 24252/08-08/20 від 10.12.2020), відповідно до яких позивач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем з 36 000 грн. до 2 700,00 грн..

Вказані пояснення долучені судом до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 14.12.2020 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Акорд» .

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник заявника (ТОВ Агротіс ) підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі зазначивши, що правову допомогу ТОВ Агротіс надавало Адвокатське об`єднання Гладкий, Яценко та Партнери на підставі договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 14.02.2018. Додатковою угодою № 1 від 01.07.2019 строк дії договору було продовжено до 31.12.2019. Додатковою угодою № 2 від 05.12.2019 строк дії договору було продовжено до 31.12.2020. Відповідно до умов Договору: Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу (далі - правова допомога) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Відповідно до п.4.1-4.3 Договору, розмір гонорару становить 1000 гривень за 1 годину наданої правової допомоги. Гонорар сплачується Клієнтом у готівковій або безготівковій формі на підставі підписаних сторонами актів здачі-прийняття наданих послуг, в яких сторони визначають перелік наданих послуг, суму витрачених Адвокатським об`єднанням годин (станом на день підписання акта) і загальний розмір гонорару. 07.02.2020 сторонами складено та підписано акт здачі-прийняття наданих послуг № 418, в якому зазначено про всю правову допомогу, яка на момент підписання акта відповідачу вже була надана у даній справі, і про ту правову допомогу, надання якої очікувалося у майбутньому та яка оплачувалася на умовах передоплати. В акті зазначено, що надана правова допомога прийнята ТОВ Агротіс без зауважень. Сума гонорару згідно з актом та договором розраховується наступним чином: кількість годин помножена на гонорар за 1 годину, тобто (3 + 2,5 + 12 + 2,5 + 2,5 + 2,5 + 3 + 2 + 3 + 3) X 1000 = 36 000,00 грн. На підставі акта здачі-прийняття наданих послуг, Адвокатське об`єднання Гладкий, Яценко та Партнери виставило Товариству з обмеженою відповідальністю Агротіс рахунок. На підставі рахунку, Товариство з обмеженою відповідальністю Агротіс оплатило професійну правничу допомогу, що підтверджується платіжним дорученням. Отже, розмір витрат, понесених ТОВ Агротіс на професійну правничу допомогу в цій справі на стадії її розгляду в суді першої інстанції становить 36 000,00 гривень. Посилання позивача на справу № 908/536/19 в обґрунтування необхідності зменшення розміру судових витрат є безпідставними, оскільки у клопотанні позивач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу з 36 000,00 грн. до 2 700,00 грн., посилаючись на іншу господарську справу, а також на середню заробітну плату в Україні та в США, а також на свій фінансовий стан. ТОВ Агротіс вважає, що обґрунтування позивача щодо необхідності зменшення розміру судових витрат є безпідставними. Просить заяву задовольнити.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області проти задоволення заяви заперечив з наступним підстав. Не будучи учасником справи № 908/536/19, представник відповідача у справі № 908/13/20 надав аналіз обсягу послуг, наданих адвокатом позивача у справі № 908/536/19 та безапеляційно та безпідставно стверджував про те, що у справі № 908/13/20 було надано більші за обсягом послуги з професійної правничої допомоги. З огляду на те, що представник відповідача у справі № 908/13/20 не був учасником справи № 908/536/19, не є коректним з боку заявника надавати такий аналіз обсягу наданих послуг у справі. Крім цього, на думку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, врахування розміру середньої заробітної плати за 1 годину робочого часу є найбільш важливим, адже мова йде про отримання доходу від професійної діяльності в Україні. Тому, вказаний показник є найбільш доцільним для застосування при обрахунку вартості послуг, які надаються саме в цій країні. Крім цього Головне управління зазначає, що посилання на рішення органів адвокатського самоврядування Харківської та Чернігівської областей не заслуговує на увагу, оскільки правнича допомога при розгляді справи № 908/13/20 надавалась саме у Запорізькому регіоні, а тому приклад розміру вартості оплати відповідних послуг адвоката повинно порівнюватись у Запорізькому регіоні. Сума витрат на правничу допомогу відповідача у розмірі 2 700,00 грн. збалансовано співвідноситься із розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб та розміром мінімальної заробітної плати в Україні. На підставі викладеного, Головне управління просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у справі № 908/13/20 до 2 700,00 грн.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За приписами пункту 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами 3-5 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши матеріали справи та додаткові пояснення, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.11.2020 по справі № 908/13/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Лазурне» про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок у розмірі 1 876 164,80 грн. Витрати зі сплати судового збору та на надання правової допомоги покладено на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач (ТОВ "Агротіс") просить суд стягнути з позивача (ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області) судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 36 000 грн.

Судом встановлено, що під час прийняття 26.11.2020 рішення у справі № 908/13/20 судом не було вирішено питання щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2020 від ТОВ Агротіс на адресу суду надійшла заява № б/н від 18.02.2020 (вх. № 3889/08-08/20 від 21.02.2020) про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу. Заява була мотивована тим, що з метою захисту від необґрунтованих позовних вимог, відповідач - ТОВ Агротіс , вимушений скористатися професійною правничою (правовою) допомогою.

Правову допомогу ТОВ Агротіс надає Адвокатське об`єднання Гладкий, Яценко та Партнери на підставі договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 14.02.2018. Додатковою угодою № 1 від 01.07.2019 строк дії договору було продовжено до 31.12.2019. Додатковою угодою № 2 від 05.12.2019 строк дії договору було продовжено до 31.12.2020.

Відповідно до умов Договору: Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу (далі - правова допомога) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором (п.1.1), зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань (п. 1.1.1); складення позовних заяв, заяв, скарг, адвокатських запитів, процесуальних та інших документів правового характеру (п.1.1.2); представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п.1.1.4) тощо. Вищенаведені види професійної правничої допомоги відповідають видам адвокатської діяльності, які безпосередньо передбачені у п.1, 2, 6 ч. 1 ст.19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність : договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч. 1 ст.1); адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч. 3 ст.4); адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (ч. 1 ст.15); стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання (ч.5 ст.15). Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання (ч.5 ст.15); ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч.2 ст.26).

Відповідно до п.4.1-4.3 Договору, розмір гонорару становить 1000 гривень за 1 годину наданої правової допомоги. Гонорар сплачується Клієнтом у готівковій або безготівковій формі на підставі підписаних сторонами актів здачі-прийняття наданих послуг, в яких сторони визначають перелік наданих послуг, суму витрачених Адвокатським об`єднанням годин (станом на день підписання акта) і загальний розмір гонорару. Правову допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням, Клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу суми, яка зазначається в рахунку та акті здачі-прийняття наданих послуг в гривні без ПДВ.

Нижче в порядку ч.3 ст.126 ГПК України подається детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об`єднанням, та здійснених відповідачем витрат. Зокрема, на виконання умов Договору Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв наступні юридичні послуги (правову допомогу):

- вивчення та правовий аналіз позовної заяви Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агротіс про стягнення 1876164,80 гривень та доданих до неї документів;

- збирання доказів, розробка та узгодження правової позиції по справі, надання консультації;

- складання відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю Агротіс на позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про стягнення 1 876 164,80 гривень;

- складання заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агротіс про застосування позовної давності;

- складання клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Агротіс про витребування доказів;

- технічне оформлення процесуальних документів у справі № 908/13/20 (копіювання та друк додатків до відзиву, засвідчення копій, формування комплектів документів, складання описів вкладень, розсилка поштової кореспонденції);

- виконання ухвали суду від 05.02.2020: виготовлення копій відзиву з додатками, складання опису, надсилання копії відзиву з додатками третій особі, складання клопотання про приєднання доказів надсилання копій документів до матеріалів справи;

- складання заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агротіс про стягнення витрат на професійну правничу допомогу;

- підготовка до участі та участь в підготовчих засіданнях у господарському суді Запорізької області у справі № 908/13/20.

07.02.2020 сторонами складено та підписано акт здачі-прийняття наданих послуг № 418, в якому зазначено про всю правову допомогу, яка на момент підписання акта відповідачу вже була надана у даній справі, і про ту правову допомогу, надання якої очікувалося у майбутньому та яка оплачувалась на умовах передоплати.

В акті зазначено, що надана правова допомога прийнята ТОВ Агротіс без зауважень.

Сума гонорару згідно з актом та договором розраховується наступним чином: кількість годин помножена на гонорар за 1 годину, тобто (3 + 2,5 + 12 + 2,5 + 2,5 + 2,5 + 3 + 2 + 3 + 3) х 1000 = 36 000,00 гривень.

На підставі акта здачі-прийняття наданих послуг, Адвокатським об`єднанням Гладкий, Яценко та Партнери виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Агротіс рахунок.

На підставі рахунку, Товариство з обмеженою відповідальністю Агротіс оплатило професійну правничу допомогу, що підтверджується платіжним дорученням № 25 від 10.02.2020 у розмірі 36 000,00 грн. (а.с. 221, т. 1).

Враховуючи вищевикладене, розмір витрат понесених ТОВ Агротіс на професійну правничу допомогу в цій справі на стадії її розгляду в суді першої інстанції становить 36 000,00 гривень.

Відповідно до приписів ГПК України:

- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст. 123);

- до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123);

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.126);

- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п.2 ч.4 ст. 129).

В свою чергу, позивачем, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області, було подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Позивач в своєму клопотанні просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу з 36 000,00 грн. до 2 700,00 грн., посилаючись на іншу господарську справу, а також на середню заробітну плату в Україні та в США, а також на свій фінансовий стан.

Проте, ТОВ Агротіс зазначило, що немає підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з наступного.

1. Посилання позивача на справу № 908/536/19 в обґрунтування зменшення розміру витрат є безпідставним, адже:

- у справі № 908/536/19 та в цій справі виконувались різні обсяги послуг з правової допомоги. Так, за обставинами справи № 908/536/19, 02.05.2019 представник позивача в судове засідання не з`явився, а 24.04.2019 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, тоді як за обставинами справи № 908/13/20 було призначено дванадцять судових засідань (у т.ч. підготовчих), для участі в кожному з яких з`являвся представник відповідача;

- у справі № 908/536/19 розглядався спір немайнового характеру, тоді як в цій справі розглядається спір з ціною позову - 1 876 164,80 грн., а сума заявлених витрат у розмірі 36 000 грн. є в 52 рази меншим, ніж ціна позову та є повністю співмірною з нею;

- у справі № 908/536/19 взагалі не розглядалось клопотань про зменшення розміру судових витрат (тобто суд не зменшував розмір витрат до 2 700,00 грн., а сама сторона заявила до стягнення лише 2 700,00 грн.), тому факт стягнення у справі 908/536/19 лише 2 700,00 грн. не свідчить про те, що сторона не могла заявити до стягнення більшу суму.

Натомість, ТОВ Агротіс посилається на наявність судової практики, за якою стягнення сум витрат на професійну правничу допомогу здійснювалось у розмірі, значно більшому ніж 36 000,00 грн. Так, у справі № 908/374/19 між тими самими сторонами, з ціною позову в 300 392,38 грн., судом першої інстанції стягнуто 45 540,32 грн., в апеляційній інстанції - 35 500,00 грн., в касаційній інстанції - 13 000,00 грн., а всього - 94 040,32 грн. витрат на професійну правничу допомогу (31,3 % ціни позову), та суди визнали розмір понесених відповідачем витрат обґрунтованим і співмірним.

Верховний Суд, оцінюючи у справі № 908/374/19 посилання позивача на ту саму справу № 908/536/19, та відхиляючи доводи позивача про необхідність зменшити суму витрат до 2 700,00 грн., в своїй постанові від 18.11.2019 зазначив, що посилання позивача про неспівмірність витрат на правничу допомогу належним чином не підтверджені, а відсилання на рішення суду в іншій справі не спростовують обґрунтованості заявленої до стягнення відповідачем суми витрат на правничу допомогу, оскільки кожна конкретна справа може мати різний за розміром обсяг матеріалів, який враховано при вчиненні відповідних процесуальних дій, і такий обсяг, як вбачається із викладеного, безпосередньо впливає на розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Тому посилання позивача на справу № 908/536/19 в обґрунтування необхідності зменшення розміру судових витрат - є безпідставними.

2. Що стосується доводів позивача про врахування середньої заробітної плати - 92,53 грн. за 1 годину робочого часу, то вони є безпідставними з наступних міркувань.

Позивачем сплутано поняття заробітна плата і гонорар адвокатського об`єднання . Фактично позивач вважає, що 1 000,00 грн. за 1 годину наданих послуг - це дохід учасника адвокатського об`єднання, однак такі твердження позивача не відповідають дійсності.

Отримані адвокатським об`єднанням суми гонорарів в переважній своїй частині мають направлятися на покриття витрат, необхідних для провадження господарської діяльності: сплату податків і зборів; оплату орендної плати за приміщення; оплату житлово-комунальних послуг; оплату телекомунікаційних послуг; оплату послуг банку; амортизацію основних засобів; закупівлю канцелярських товарів.

При виплаті дивідендів учасникам адвокатського об`єднання також утримуються податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.

Крім того, кожен адвокат додатково несе витрати, невластиві для інших працівників, а саме: сплачує щорічний внесок на забезпечення діяльності органів адвокатського самоврядування; оплачує обов`язкові заходи підвищення кваліфікації; щоквартально оплачує єдиний соціальний внесок за себе як самозайняту особу.

Тлумачення суми гонорару адвокатського об`єднання (юридичної особи), як коштів, які отримуються на руки , є помилковим.

Тим самим, розмір гонорару адвокатського об`єднання жодним чином не може дорівнювати розміру заробітної плати, адже адвокатське об`єднання повинне оплачувати значну кількість витрат, які не оплачуються працівником, що одержує заробітну плату.

3. В матеріалах справи містяться копії рішень органів адвокатського самоврядування - рад адвокатів Харківської та Чернігівської областей, згідно з якими, розмір адвокатського гонорару за годину роботи рекомендується встановлювати на рівні 50 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати.

На день оплати витрат на професійну правничу допомогу в даній справі, 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб становило 1 051,00 грн., тобто погодинна ставка гонорару в 1 000,00 грн. є навіть меншою, ніж ставка, рекомендована органами адвокатського самоврядування.

4. Проаналізувавши низку сайтів адвокатських об`єднань, бюро та фірм, які публікують ставки адвокатських гонорарів, отримано дані про такі погодинні ставки, як 2 500,00 грн. за годину (https://advokate-kiev.com/tsenyi/), 2 000,00 грн. за годину (https://chubarov- Iaw.com/prices/#1580i98768837-b6613627-bbf4), від 1 500,00 грн. за годину (https://alibi.dp.ua/stoimost-uslug/prajs-list), 1 300,00 грн. за годину (https://www.solicitor.com.ua/vartist-poslug/), 1 450,00 грн. за годину (https://alvaprivacy.ua/ua/tsini), отже, передбачена договором між ТОВ Агротіс та адвокатським об`єднанням ставка в 1 000,00 грн. за годину наданих послуг є меншою ніж та ставка, яку пропонують своїм клієнтам адвокатські об`єднання, бюро та фірми.

Тому, твердження позивача про неспівмірність погодинної ставки в 1 000,00 грн. за годину, є безпідставним і необґрунтованим.

5. Що стосується посилань на фінансовий стан сторони позивача, то, перш за все, фінансовий стан не належить до передбачених ст.126 ГПК України критеріїв співмірності витрат на професійну правничу допомогу.

Слід зауважити, що п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Відтак, суб`єкт владних повноважень, який пред`явив безпідставний та необґрунтований позов, не може уникнути відшкодування судових витрат, посилаючись на свій фінансовий стан.

Бюджетні асигнування позивача у 2019 році склали, згідно звітності, 52 130 278 грн., що в 1448 разів перевищує заявлений розмір відшкодування судових витрат у даній справі, та спростовує доводи позивача про його нібито скрутний фінансовий стан.

Більше того, позивач залучив кошти на сплату судового збору в даній справі, та оплачував працю свого представника, що вже свідчить про його задовільний фінансовий стан та спроможність відшкодувати понесені відповідачем судові витрати.

Посилання позивача на неможливість виконання карантинних заходів теж є безпідставним, оскільки видатки на медикаменти здійснюються за кодом економічної класифікації бюджету 2220 Медикаменти та перев`язувальні матеріали , а не за кодом економічної класифікації бюджету 2800 Інші поточні видатки (згідно наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11). Тобто, стягнення з позивача судових витрат жодним чином не перешкоджатиме виконанню карантинних заходів.

6. Закону, який би встановлював граничний розмір компенсації витрат на правову (професійну правничу) допомогу, на сьогодні не існує. Крім того, заявлений розмір судових витрат на професійну правничу допомогу не перевищує розміру, заявленому в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, який містився у відзиві.

7. Заявлений розмір судових витрат є співмірним зі складністю справи, оскільки справа розглядалася в порядку загального позовного провадження, явка учасників справи була визнана обов`язковою, у справі залучено третю особу, позов викладено на 10 сторінках та до позову долучено 30 додатків, розгляд справи багаторазово відкладався та в судових засіданнях оголошувалися перерви, у справі мало місце повернення на стадію підготовчого провадження, справа розглядалася колегіально, у справі було призначено 12 судових (у т.ч. підготовчих) засідань.

8. Також, заявлений розмір судових витрат є співмірним з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки: значна кількість додатків до позову вимагала їх тривалого вивчення і правового аналізу, та збирання доказів на спростування позовних вимог; відзив викладено на 8 сторінках та до нього було долучено 13 додатків; у справі підготовлено низку інших процесуальних документів, взято участь у значній кількості підготовчих засідань і судових засідань.

9. Крім того, заявлений розмір витрат є співмірним зі значенням справи для сторони відповідача, оскільки заявлена позовна вимога про стягнення значної грошової суми, що може суттєво заподіяти збитків господарській діяльності відповідача, а, крім того, доводи позивача є, по своїй суті, безпідставними звинуваченнями посадових осіб відповідача у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки). Тому, ця справа має велике значення для сторони відповідача, що свідчить про співмірність заявлених витрат із значенням справи для сторони.

10. Також, в обґрунтування співмірності заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, ТОВ Агротіс вважає за необхідне навести приклади судової практики Верховного Суду, з якої вбачається обґрунтованість стягнення зі сторони судових витрат у більшому розмірі, ніж понесений ТОВ Агротіс розмір судових витрат, при схожому обсязі наданих адвокатом послуг. Зокрема:

- постановою Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 922/577/18 стягнуто 42 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом касаційної скарги. Послуги включали підготовку відзиву на касаційну скаргу та інших процесуальних документів, вивчення матеріалів справи, надання консультацій і представництво інтересів в суді;

- додатковою постановою Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 922/749/18 стягнуто 50 508,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді касаційної інстанції. Послуги включали підготовку процесуальних документів та участь в розгляді справи в суді касаційної інстанції;

- додатковою постановою Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 922/1350/18 стягнуто 50 076,00 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи. Послуги включали: написання касаційної скарги, аналіз судової практики, надання усних консультацій;

- додатковою постановою Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 924/632/18 стягнуто 95 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи. Послуги включали: аналіз постанови апеляційного суду та касаційної скарги, аналіз судової практики, підготовку, підписання та подання касаційної скарги, представництво в одному судовому засіданні;

- постановою Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 924/632/18 залишено без змін постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2019, якою стягнуто 100 693,50 гривень витрат на професійну правничу допомогу;

- постановою Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 911/3533/17 залишено без змін додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2018, якою стягнуто 121 491,20 гривень витрат на професійну правничу допомогу на стадії розгляду справи в апеляційному порядку;

- постановою Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 910/4881/18 залишено без змін додаткове рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2018, яким стягнуто 337 665,08 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 36 000,00 гривень, понесені ТОВ Агротіс в даній справі на стадії її розгляду в суді першої інстанції, не можуть вважатися завищеними.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Зазначене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 18.11.2019 у справі № 908/374/19, між тими самими учасниками справи.

Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області не доведено неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ Агротіс . Таким чином, доводи, викладені позивачем у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, не знаходять свого підтвердження, а тому з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь ТОВ Агротіс підлягає стягненню весь обсяг заявлених витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 36 000,00 грн.

На вказані заперечення, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області зазначило наступне:

Так, не будучи учасником справи № 908/536/19, представник відповідача у справі № 908/13/20 надав аналіз обсягу послуг, наданих адвокатом позивача у справі № 908/536/19 та безапеляційно і безпідставно стверджував про те, що у справі № 908/13/20 надано більші за обсягом послуги з професійної правничої допомоги.

З огляду на те, що представник відповідача у справі № 908/13/20 не був учасником справи № 908/536/19, не є коректним з боку відповідача надавати такий аналіз обсягу наданих послуг у цій справі.

У своїй заяві відповідач посилається на судову практику в частині стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/374/19. При цьому, сам же представник відповідача наводить позицію Верховного Суду, яка зводиться до того, що безпідставним є обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу з відсиланням на позицію судів, викладені у рішеннях судів по іншим справам, оскільки кожна конкретна справа може мати різний за розміром обсяг матеріалів, який враховується при вчиненні відповідних процесуальних дій.

Стосовно доводів заявника про те, що безпідставними є доводи про врахування середньої заробітної плати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, Головне управління зазначає наступне.

Так, на думку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, врахування розміру середньої заробітної плати за 1 годину робочого часу є найбільш важливим, адже мова йде про отримання доходу від професійної діяльності в Україні. Тому, вказаний показник є найбільш доцільним для застосування при обрахунку вартості послуг, які надаються саме в цій країні.

Для порівняння, Головне управління навело показник середньої заробітної плати у Сполучених Штатах Америки, при цьому довівши до відома суду той факт, що за одну годину наданих послуг представник відповідача нібито отримав від замовника послуг більшу суму, ніж отримують працівники у такій же сфері в найбільш економічно розвиненій країні світу.

Головне управління вважає таким, що не заслуговує на увагу посилання представника відповідача на рішення органів адвокатського самоврядування Харківської та Чернігівської областей, які, до того ж, мають рекомендаційний характер.

Натомість, Головне управління у заяві про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу наводить у якості прикладу розмір вартості оплати відповідних послуг адвоката саме у Запорізькому регіоні, який знайшов свій прояв у відповідному рішенні суду по справі № 908/536/19 (наявне у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82600197).

Сума у 2 700,00 грн., яку було стягнуто з відповідача в якості витрат на правничу допомогу збалансовано співвідноситься із розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб та розміром мінімальної заробітної плати в Україні.

Посилання відповідача на той факт, що у заяві про зменшення розміру витрат від 31.03.2020 Головним управлінням зазначено про неможливість виконання карантинних заходів у разі стягнення суми коштів на професійну правничу допомогу по цій справі є помилковим, оскільки у вказаній заяві зазначено саме про те, що державного бюджету України вірогідне внесення змін, зокрема, в частині перенаправлення бюджетних коштів з одного коду економічної класифікації видатків на інший.

В контексті неодноразово наведеної представником відповідача судової практики в частині стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу Головне управління вважає за необхідне вкотре зазначити, що позиція Верховного Суду в цій частині зводиться до того, що в питанні розміру витрат на професійну правничу допомогу посилання на інші справи є безпідставними та некоректними з огляду на різні фактичні обставини кожної судової справи.

Беручи до уваги вищенаведені підстави та обставини, керуючись ст. 126 ГПК України, Головне управління Держгеокадастру просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у справі № 908/13/20 до 2 700,00 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства колегія суддів при прийнятті додаткового рішення враховує наступне.

Відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з п.п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1 та 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1). Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2).

Згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката, позивач суду не надав. Між тим, суд дослідив додані до заяви про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу докази (рахунки, детальний опис виконаних робіт, акти виконаних робіт) та не встановив недотримання відповідачем (його представником) вимог ч. 3 ст. 126 ГПК України.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 ЗУ Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19.

ТОВ Агротіс просить суд стягнути з позивача витрати на надання правничої допомоги у розмірі 36 000,00 грн.

При цьому суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, колегія суддів вважає доводи ТОВ "Агротіс" викладені у заяві № б/н від 26.11.2020 про прийняття додаткового рішення обґрунтованими, підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, проте з відмовою у стягненні 3 000,00 грн., які згідно п. 2 ч. 2 акту здачі-прийняття наданих послуг № 418 від 07.02.2020, укладеного між ТОВ Агротіс та Адвокатським об`єднанням Гладкий, Яценко та Партнери , нараховані за складання заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агротіс про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/13/20, з тих підстав, що суд вважає, що це не відповідає принципу необхідності, оскільки вони не стосуються захисту прав відповідача, а стосуються самого Адвокатського об`єднання.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене, враховуючи приписи ч. 4 ст. 129 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" підлягає задоволенню частково, у зв`язку з чим витрати ТОВ "Агротіс" на правничу допомогу покладаються на позивача у розмірі 33 000,00 грн.

Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги колегією суддів не приймаються в силу викладеного.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" № б/н від 26.11.2020 (вх. № 23460/08-08/20 від 01.12.2020) про прийняття додаткового рішення по справі № 908/13/20 задовольнити частково.

2. Прийняти додаткове рішення щодо стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" понесених витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50; код ЄДРПОУ 39820689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" (72454, Запорізька область, Приазовський район, село Степанівка Перша, вул. Мартинова, буд. 1-А; код ЄДРПОУ 31692092) витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 33 000 (тридцять три тисячі) грн. 00 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині вимог відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 23.12.2020.

Відповідно до ч.ч. 3 та 5 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя К.В. Проскуряков

Суддя С.С. Дроздова

Суддя Н.Г. Зінченко