Рішення

від 14.12.2020 по справі 909/1135/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1135/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Дзіворонюк М. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-білоруського підприємства "Укрбіл-Авто",

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,

про визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста,

за участю:

представника позивача Чекайла В. І.,

представника відповідача Марчук М. І.,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 ,

ухвалив таке рішення.

1. Суть спору.

1.1 Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося з позовом до ТОВ СУБП Укрбіл-Авто про визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська в редакції позивача.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1 Суд згідно з ухвалою від 17.10.2019 залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.

2.2 За рішенням суду від 05.12.2019 позов було задоволено, визнано укладеним договір. Згідно з додатковим рішенням від 18.12.2019 стягнуто судові витрати з відповідача на користь позивача. Відповідно до постанови ЗАГС від 10.04.2020 рішення суду залишено без змін, додаткове рішення скасовано у зв`язку з порушенням норм процесуального закону та прийнято нове рішення про стягнення судових витрат з відповідача.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.07.2020 рішення, додаткове рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

2.3 На підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні 25.11.2019 оголошувалась перерва до 14.12.2020.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1 Позиція позивача.

Зазначає, що відповідач є замовником будівництва, в порушенням приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та умов Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста» не виконав свого обов`язку щодо укладення договору про пайову участь. Вважає, що такий обов`язок виник з моменту отримання відповідачем містобудівних умов та обмежень.

3.1.2 Позивач подав додаткові пояснення з урахуванням висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» органу місцевого самоврядування надавалося право самостійно встановлювати порядок залучення замовника будівництва для участі в розвитку інфраструктури населеного пункту. Оскільки замовник залучається до участі шляхом укладення договору, то під порядком залучення слід розуміти підстави, умови та строк укладення такого договору. Таким порядком, який визначений органом місцевого самоврядування, є Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста» , яке затверджено рішенням Івано-Франківської міської ради. Вказаним положенням визначено, що договір про пайову участь з попереднім розрахунком розміру пайового внеску укладається з моменту видачі містобудівних умов та обмежень. Отримавши останні, у відповідача виник обов`язок укладення договору про пайову участь. Вважає, що дотримано процедуру укладення договору, яка визначена ст. 181 ГК України. Фінансове управління 08.10.2020 звернулося з листом до товариства, як замовника будівництва, з пропозицією (офертою) укласти договір про пайову участь, надавши два примірники проекту даного договору з додатком. Водночас посилається на те, що надсилання проекту такого договору є виключно правом, а не обов`язком позивача, що не позбавляє його права звернутися до суду з позовом про спонукання до укладення договору.

3.2 Позиція відповідача.

Вважає, що не є замовником будівництва в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , оскільки не подавав заяви щодо забудови території. Крім того, не настав строк виконання зобов`язання по укладенню договору про пайову участь.

3.2.1 Відповідач подав додаткові пояснення з урахуванням висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Вказує, що у постанові Верховний Суд наголосив на тому, що ненастання події прийняття об`єкта в експлуатацію виключає обов`язок замовника укласти договір про пайову участь, відповідно виключає право органу місцевого самоврядування вимагати від замовника укласти цей договір, оскільки відсутній факт порушення права позивача. Посилається на відповідний висновок ВС при вирішенні аналогічних справ. Вважає, що строк виконання зобов`язання по укладенню договору про пайову участь у відповідача не настав. Вказує, що роботи по будівництву товариством до цього часу не розпочаті, заява про початок будівельних робіт не подавалася, проектна документація на будівництво не розроблялася, а термін виконання зобов`язання по укладенню договору не настав. Товариство вправі виконати зобов`язання по укладенню договору у будь-який час до моменту здачі об`єкта в експлуатацію, не порушивши при цьому вимог закону.

3.3 Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради письмових пояснень не надав, в судовому засіданні 14.12.2020 підтримав позицію позивача.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1 ТОВ СУБП "Укрбіл-Авто" були видані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - нового будівництва складів сировини та готової продукції на вул. Височана, 18 у м. Івано-Франківську від 24.07.2019 № 145-31.2.1-01, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 05.06.2019 № 672 та наказом Управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності Івано-Франківської міської ради від 24.07.2019 № 77.

Відповідно до вказаних містобудівних умов та обмежень замовник будівництва ТОВ СУБП «Укрбіл-Авто» (код ЄДРПОУ 30610045, адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Височана, 18) є замовником будівництва. До вимог архітектурних та інженерних рішень віднесено, зокрема, укладення з Виконавчим комітетом міської ради та Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Вимога до замовника щодо укладення з Виконавчим комітетом та Фінансовим управлінням договору про пайову участь замовників будівництва у створенні інженерно-транспортної інфраструктури міста передбачена також п. 3.3 наказу Управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності Івано-Франківської міської ради від 24.07.2019 № 77.

4.2 Фінансове управління 09.10.2019 надіслало ТОВ СУБП «Укрбіл-Авто» листа від 08.10.2019 № 407/16.5-15/18в про необхідність укласти договір про пайову участь, до якого додало два примірники проекту договору з додатком - попереднім розрахунком розміру пайової участі, складеним відповідно до примірного договору, передбаченого Положенням про пайову участь учасників замовників будівництва у створенні інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Проект договору містить такі умови.

Замовник, що здійснює будівництво складів сировини та готової продукції на вул. Височана, 18 в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська (п. 1.1).

Замовник зобов`язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором (п. 2.1).

Попередній розмір пайового внеску складає 1 212 690, 40 грн (п. 3.1).

Замовник сплачує 20 % попереднього розміру пайового внеску у сумі 242 538, 08 грн протягом 30-ти робочих днів з моменту реєстрації договору (п. 3.2).

Розрахунок остаточного розміру пайового внеску здійснюється відповідно до остаточного договору, який оформлюється після затвердження в установленому порядку архітектурно-технічного/технічного паспорту та загальної вартості будівництва (п. 3.4).

Суму остаточного розміру пайового внеску замовник сплачує до прийняття об`єкта в експлуатацію (п 3.5).

Як додаток № 1 до договору наведено розрахунок розміру пайової участі (попередній). Для розрахунку взято показник опосередкованої вартості спорудження 1 кв. м об`єкту будівництва в Івано-Франківській обл.

4.2.1 У відповідь на звернення позивача відповідач листом від 18.10.2019 № 181019/02 повідомив про відсутність підстав для укладення договору про пайову участь, посилаючись на те, що на даний час він не є замовником будівництва об`єкта, вказаного в проекті договору, оскільки не подавав заяви щодо забудови території, не оформляв дозвільної документації на проведення будівельних робіт, не здійснює будівництва. Товариство звернеться для укладення такого договору при настанні відповідних обставин.

4.2.2 Фінансове управління надало відповідь від 04.11.2019 № 442/16.5-15/18в, що згідно з ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті зобов`язаний взяти участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Отже, обов`язок укласти договір настає з моменту наміру забудови земельної ділянки. Намір товариства підтверджено отриманням містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкта будівництва. Згідно з затвердженим міською радою Положенням, обов`язок замовника будівництва укласти договір про пайову участь з попереднім розрахунком розміру пайового внеску настає з моменту отримання містобудівних умов та обмежень та в разі неукладення такого договору у фінансового управління настає право спонукати замовника будівництва до його укладення в тому числі і в судовому порядку.

4.3 На території міста Івано-Франківська відсутні будь-які об`єкти будівництва, де би замовником будівництва виступало ТОВ СУБП «Укрбіл-Авто» (лист Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю від 08.11.2019 № 13/51-19).

Фінансове управління зверталося до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю щодо роз`яснення наданої в листі інформації (лист від 21.02.2020 № 33/16.5-15).

Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю вказало, що згідно з даними єдиного державного реєстру документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутні зареєстровані чи видані документи дозвільного характеру, де б замовником виступало ТОВ СУБП «Укрбіл-Авто» . Водночас вважає, що товариство підпадає під визначення замовника, яке викладено в Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» (лист від 27.02.2020 № 16.5-15/33).

4.4 Згідно з рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.10.2013 № 1231-38 затверджено Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста» .

Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (далі - Положення) розроблено на підставі Законів України Про місцеве самоврядування в Україні , Про регулювання містобудівної діяльності , Бюджетного кодексу України, зі змінами і визначає порядок і умови залучення коштів для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська з урахуванням функціонального призначення об`єктів будівництва; регулює організаційно-правові відносини, пов`язані з оформленням договорів про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (п. 1.1).

Замовники будівництва залучаються до пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста виключно на підставі укладених з виконавчим комітетом та фінансовим управлінням договорів про пайову участь (п. 1.2).

Замовник зобов`язаний повідомляти виконавчий комітет про будь-які вчинені ним дії щодо забудови земельної ділянки, відповідно до діючого законодавства та звернутися про укладання Договору на пайову участь (п. 1.3).

В разі, якщо замовник не звернувся про укладання Договору та не підписав у встановлені терміни, виконавчий комітет та/або фінансове управління вправі подати позовну заяву про укладання Договору в судовому порядку (п. 1.4).

Замовник будівництва - юридична (фізична) особа - суб`єкт містобудування, що одержує дозвільні документи на проектування та будівництво, здійснює замовлення проектно-кошторисної, землевпорядної документації, має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) та будівництва (реконструкції, реконструкції з добудовою та надбудовою) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (п. 2.1).

Пайова участь - участь замовника у розвитку інфраструктури міста у вигляді перерахування до міського бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, яка сплачується до прийняття об`єкта в експлуатацію (далі - пайовий внесок) (п. 2.5).

Договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (далі - Договір) - юридичний документ, що містить зобов`язання замовника будівництва - суб`єкта господарювання в повному обсязі, частинами або єдиним платежем сплатити пайову участь та фіксує трьохсторонню домовленість між сторонами (виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та замовником будівництва) про пайову участь замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста, порядок і терміни її сплати та відповідальність сторін (п. 2.13).

Дане положення поширюється на всіх замовників, що одержують дозвільні документи на проектування та будівництво, здійснюють замовлення проектно-кошторисної, землевпорядної документації, які закінчили будівництво, будують чи мають намір щодо забудови земельних ділянок (реконструкції, реконструкції з добудовою та надбудовою). Замовник зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених пунктом 6.6, 6.7 цього Положення (п. 3.1).

В залежності від етапу укладання договору розрахунок пайового внеску може бути: а) попередній - при отриманні технічних умов на приєднання об`єкта будівництва до централізованих систем водопостачання, водовідведення та теплопостачання та містобудівних умов та обмежень; б) остаточний - при введенні об`єкта в експлуатацію (за умови, якщо був зроблений попередній розрахунок); в) єдиний - при введенні об`єкта в експлуатацію (п. 5.1).

Договір укладається за умови прийняття позитивного рішення виконкому, не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта в експлуатацію. В разі відсутності звернення замовника щодо укладання договору про пайову участь в строк, передбачений п. 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , виконавчий комітет або фінансове управління вживає всіх необхідних заходів щодо укладення договору, в тому числі і після введення об`єкта в експлуатацію (п. 7.3).

Дане Положення діє в частині, що не суперечить чинному законодавству. Питання, не врегульовані даним Положенням, регулюються згідно з нормами чинного законодавства (п. 12.5).

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1 Статтею 181 ГК України визначено загальний порядок укладання господарських договорів. За приписами ст. 187 ГК України судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору.

Частиною 3 ст. 179 ГК України передбачено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідної вказівки закону на обов`язковість укладення певного договору, а застосуванню до таких спорів підлягає законодавство, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.

5.2 Згідно з приписами ст. 15, 16 ЦК України передумовами та матеріальними підставами для захисту права у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи, за захистом якого вона звернулась до суду, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права.

У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.

5.3 Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Обов`язку замовника укласти договір про пайову участь та сплатити кошти пайової участі у відповідному розмірі кореспондує право органа місцевого самоврядування вимагати від замовника укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури цього населеного пункту та вимагати від замовника сплатити на підставі цього договору кошти пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту.

Проте за змістом норм абз. 1 ч. 9 та абз. 4 ч. 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» подією, з якою пов`язується виникнення у замовника обов`язку як укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, так і сплатити кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, розмір якої визначається цим договором, є прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Ненастання події щодо прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію виключає обов`язок замовника укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, відповідно, виключає право органу місцевого самоврядування вимагати від замовника укласти цей договір. Отже, позбавляє орган місцевого самоврядування права звернутись за захистом порушеного права у розумінні ч. 1 ст. 187 ГК України та ст. 15, 16 ЦК України через відсутність факту порушення цього права.

Подібний за змістом висновок викладено Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 у справі №911/169/18, від 29.05.2019 у справі №911/150/18, від 04.06.2019 у справі №924/952/17. Саме на таке розуміння положень ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вказано в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у даній справі. Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Докази прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва за адресою вул. Височана, 18 у м. Івано-Франківську відсутні. А тому згідно з нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції на час звернення з позовною заявою) до дати прийняття об`єкта в експлуатацію відповідач мав право на звернення до органу місцевого самоврядування про укладення договору в добровільному порядку.

5.4 Водночас з 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", якими виключено ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Тобто з 01.01.2020 у замовників відсутній обов`язок перерахувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, як і відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та продовжують свою дію до моменту їх виконання є лише договори про пайову участь, укладені до 1 січня 2020 року.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України).

Отже, станом на момент нового розгляду справи та ухвалення рішення, відсутнє положення закону, яке б зобов`язувало відповідача укласти з позивачем відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста. Відтак суд не наділений повноваженнями визнати укладеним договір, обов`язковість якого для відповідача законом не передбачена.

Аналогічні висновки щодо вирішення спору, який виник за подібних правовідносин, викладено у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 909/1143/19.

5.5 Щодо тверджень позивача про необхідність укладення договору, враховуючи приписи Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста» слід зазначити таке. Вказане Положення затверджено на виконання вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівельної діяльності". У зв`язку із скасуванням норми закону про обов`язок забудовників сплачувати пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, зазначене положення не відповідає приписам закону та не може бути взято до уваги.

За приписами ч. 7 ст. 11 ГПК України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

5.5.1 Покликання позивача на постанови Вищого господарського суду України не беруться судом до уваги, оскільки стосуються практики застосування ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівельної діяльності", чинної на час вирішення судами спору про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. Крім того, згідно з позицією Великої палати Верховного Суду, яка викладена при розгляді справи № 755/10947/17 у постанові від 30.01.2019, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

6. Висновки суду.

6.1 Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позову слід відмовити.

7. Судові витрати.

7.1 Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2 При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 1 921 грн (платіжне доручення від 04.10.2019 № 39).

Відповідач сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 881, 50 грн (платіжне доручення від 29.01.2020 № 1736) та за подання касаційної скарги у розмірі 3 842 грн (платіжне доручення від 24.04.2020 № 1916).

Відповідно до п. 1 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову в позові, сплачений відповідачем судовий збір покладається на позивача.

7.3 До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 1, 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правової (правничої) допомоги від 03.09.2020 № 04/09/20, укладений між Адвокатським об`єднанням "Правнича компанія «КОНСТАНТА» та ТОВ СУБП «Укрбіл-Авто» . Згідно з умовами даного договору адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цих договором, по справі № 909/1135/19.

Розмір винагороди (гонорару) об`єднання при наданні правової допомоги, за даним договором, якщо інше не встановлено цим договором або в додатках до цього договору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за годину роботи адвоката; 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за участь адвоката в якості представника клієнта в судовому засіданні, за кожну годину представництва в суді, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму за одне засідання (п. 4.2).

Адвокатське об`єднання виставило рахунок-фактуру від 20.11.2020 № 20.11.20, в якому визначило розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 197 грн, вартість години роботи адвоката погоджено в розмірі 1 098, 50 грн. Витрати за надану професійну правничу допомогу визначено в розмірі 5 602, 35 грн, які складаються з такого:

опрацювання наданих матеріалів (постанова Верховного суду від 30.07.2020, ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 20.08.2020 у справі № 909/1135/19). Надання правової інформації, консультацій і роз`яснень щодо нового розгляду справи та правових підстав для виконання доручення, обґрунтування та подання додаткових письмових пояснень з урахуванням висновків Верховного Суду, що викладені у постанові від 30.07.2020 - 2 ,60 год. - 2 856, 10 грн;

складання письмових пояснень у справі № 909/1135/19 з урахуванням висновків Верховного Суду, що викладені у постанові від 30.07.2020 - 1 год. - 1 098, 50 грн;

опрацювання додаткових письмових пояснень з урахуванням висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що подані позивачем у справі № 909/1135/19. Надання правової інформації, консультацій і роз`яснень щодо поданих пояснень - 0, 50 год. - 549, 25 грн;

участь адвоката в якості представника клієнта в судовому засіданні, призначеному на 19.10.2020 - 1 098, 50 грн.

Сторони підписали акт наданих послуг від 23.11.2020 № 1, в якому наведено найменування та складові послуг, їх вартість.

ТОВ СУБП «Укрбіл-Авто» оплатило Адвокатському об`єднанню "Правнича компанія «КОНСТАНТА» відповідні послуги на суму 5 602, 35 грн (платіжне доручення від 23.11.2020 № 2377).

Представником відповідача у справі була адвокат Марчук М. І., повноваження якої підтверджувались довіреністю від 01.11.2019 та ордером на надання правової допомоги від 11.12.2020 ІФ № 073237, виданого АО "Правнича компанія «КОНСТАНТА» .

7.4 Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Фінансове управління подало клопотання (вх.№17422/20 від 11.12.2020), в якому заперечило проти покладення на нього витрат відповідача на професійну правничу допомогу. Вказало, що надані відповідачем додаткові письмові пояснення від 15.10.2020 аналогічні тексту касаційної скарги, а тому не потребували зазначеного відповідачем часу підготовки. При цьому касаційна скарга була підготовлена до укладення договору про надання правової допомоги. Крім того, представник відповідача неналежним чином користувався наданими йому правами, що стало підставою для відкладення двох судових засідань.

Суд відхиляє посилання представника позивача на неспівмірність судових витрат, так як адвокат Марчук М. І. здійснювала представництво інтересів відповідача в суді протягом всього розгляду справи. Представником відповідача було подано додаткові письмові пояснення з урахуванням постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020. Вказана постанова була ухвалена з огляду на оскарження постанови суду апеляційної інстанції відповідачем. Викладення відповідачем у письмових поясненнях аргументів, в тому числі тих, які були наведені в касаційній скарзі, не спростовує необхідність витрат часу для аналізу постанови суду касаційної інстанції та формування правової позиції.

Щодо неналежної поведінки представника відповідача, то судові засідання 12.11.2020, 25.11.2020 відкладалися у зв`язку з поданням представником відповідача неналежних доказів на підтвердження повноважень представника. При цьому відкладення таких судових засідань не стало підставою для нарахування додаткових витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, відповідно до вимог ч. 2, 3, 4 ст. 126 ГПК України позивач подав відповідні докази, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, і ці витрати є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

7.4 Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову в задоволенні позову, витрати відповідача на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити в задоволенні позову Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-білоруського підприємства "Укрбіл-Авто", за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. М. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, ідентифікаційний код 04054346), про визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

2. Стягнути з Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Дністровська, 28, м. Івано-Франківськ, 76015, ідентифікаційний код 02314062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-білоруського підприємства "Укрбіл-Авто" (вул. Височана, 18, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 30610045) судові витрати в розмірі 12 325, 85 грн (дванадцять тисяч триста двадцять п`ять гривень вісімдесят п`ять копійок), з яких 6 723, 50 грн - судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг, 5 602, 35 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24.12.2020.

Суддя О. В. Малєєва