Рішення

від 24.12.2020 по справі 910/16555/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2020Справа № 910/16555/20 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 22) до проТоварної біржі КМФБ (03150, місто Київ, ВУЛ. ДИМИТРОВА, будинок 5-Б) стягнення заборгованості у розмірі 13 671 грн. 33 коп. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Державне підприємство ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товарної біржі КМФБ (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 13 671 грн. 33 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором про використання електронної торгової системи Prozorro.Продажі №191-ЕТС-ЦБД1/2019 від 20.02.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2020 року відкрито провадження у справі №910/16555/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

27.11.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та надання нового строку для подання відзиву на позовну заяву.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.10.2020 року була направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 10.11.2020 року та 18.11.2020 року уповноваженим особам Сторін.

Суд, розглянувши клопотання Товарної біржі КМФБ про надання нового строку для подання відзиву на позовну заяву від 27.11.2020 року, зазначає наступне.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити:

1) найменування (ім`я) позивача і номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності;

3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;

4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;

7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;

8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

До відзиву додаються:

1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2020 року встановлено Відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.ст. 165, 251 ГПК України.

Як встановлено Судом, ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі №910/16555/20 була отримана уповноваженою особою Товарної біржі КМФБ 18.11.2020 року, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, Відповідач повинен подати відзив на позовну заяву у строк по 23.11.2020 року.

За приписами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Проте, Відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву. Крім того, після подачі клопотання про ознайомлення з матеріалами справи 27.11.2020 року Відповідач не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи.

За таких підстав, Суд відмовляє в задоволенні клопотання Товарної біржі КМФБ про надання нового строку для подання відзиву на позовну заяву від 27.11.2020 року.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

20.02.2019 року між Державним підприємством ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ (Адміністратор) та Товарною біржею КМФБ (Оператор) було укладено Договір про використання електронної торгової системи Prozorro.Продажі №191-ЕТС-ЦБД1/2019, предметом якого є забезпечення адміністратором доступу оператора до Prozorro.Продажі з метою організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу майна (активів) банків, в яких запроваджено процедуру тимчасової адміністрації або ліквідації. (а.с.11-20)

19.04.2019 року між Сторонами укладена Додаткова угода до Договору про використання електронної торгової системи Prozorro.Продажі №191-ЕТС-ЦБД1/2019 від 20.02.2019 року. (а.с.21-26)

Відповідно до п. 6.1 Договору в редакції додаткової угоди від 19.04.2019 року ціна договору складається з плати на обслуговування та розвиток ЕТС, яка сплачується оператором для забезпечення покриття витрат, понесених адміністратором для належного здійснення функцій адміністратора ЕТС.

Для електронних аукціонів, що відбудуться до 19.04.2019 (включно) розмір плати на обслуговування та розвиток ЕТС складає 10% винагороди оператора, що вираховується з гарантійного внеску, внесеного переможцем електронного аукціону, але не менше 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць.

До електронних аукціонів, що відбудуться після 19.04.2019 розмір плати на обслуговування та розвиток ЕТС складає 20% винагороди оператора, що вираховується з гарантійного внеску, внесеного переможцем електронного аукціону, але не менше:

- 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць;

- 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць (вказаний розмір набирає чинності з 01.11.2019).

Граничні розміри винагороди оператора визначаються Фондом.

Адміністратор не пізніше 5 числа наступного місяця виставляє рахунок оператору за поточний місяць для перерахування плати на обслуговування та розвиток ЕТС. В разі проведення електронних аукціонів, у яких у поточному місяці було опубліковано договір та присвоєно статус завершений за результатами яких оператор отримав право на винагороду, в рахунку відображається перелік таких електронних аукціонів.

Рахунок виставляється засобами електронного зв`язку, в тому числі, електронною поштою та підлягає оплаті оператором на банківський рахунок адміністратора протягом п`яти робочих днів з дня його виставлення.

Адміністратор протягом 10 робочих днів з дня отримання від оператора плати на обслуговування та розвиток ЕТС, надає оператору акт наданих послуг на обслуговування та розвитку ЕТС засобами електронного зв`язку. Оператор протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання підписує два примірники, скріплює їх своєю печаткою (у разі наявності) та передає ці примірники на підпис адміністратору, а в разі незгоди з ним - направляє адміністратору письмову вмотивовану відмову від підписання та належні документи (в разі наявності). Адміністратор повертає підписаний зі свого боку один примірник акту оператору.

У випадку не надходження на банківський рахунок адміністратора плати на обслуговування та розвиток ЕТС у строки, визначені цим пунктом договору, факт надання послуг на обслуговування та розвиток ЕТС фіксується адміністратором датою останнього дня календарного місяця, в якому було опубліковано договір купівлі-продажу/відступлення прав вимоги в ЕТС. Після цього оператору надається акт наданих послуг на обслуговування та розвиток ЕТС засобами електронного зв`язку.

Пунктом 6.2 Договору в редакції додаткової угоди від 19.04.2019 року за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, в тому числі передбачених п. 4.3.14 цього договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 10% суми заборгованості або понесених збитків.

Сторонами погоджено, що пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення виконання зобов`язання. (п.6.3 Договору в редакції додаткової угоди від 19.04.2019 року)

У відповідності до п. 6.5 Договору в редакції додаткової угоди від 19.04.2019 року періодом нарахування плати на обслуговування та розвиток ЕТС є календарний місяць (у тому числі, місяць набуття чинності цим договором).

Відповідно до пункту 9.1 Договору цей договір набуває чинності з дати прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про включення оператора до переліку осіб, кваліфікованих за напрямом "організація торгів" та діє до 31.12.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про використання електронної торгової системи Prozorro.Продажі №191-ЕТС-ЦБД1/2019 від 20.02.2019 року Позивач засобами електронного зв`язку виставив Відповідачу рахунок на оплату №Р1/03/02 від 29.03.2019 року на суму 10 200 грн. 00 коп. (а.с.27-28)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не була здійснена оплата за надані послуги за березень 2019 року у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товарної біржі КМФБ перед Позивачем складає 10 200 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд також стягнути з Товарної біржі КМФБ пеню у розмірі 2 228 грн. 48 коп. та штраф у розмірі 1 242 грн. 85 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про використання електронної торгової системи Prozorro.Продажі №191-ЕТС-ЦБД1/2019 від 20.02.2019 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про використання електронної торгової системи Prozorro.Продажі №191-ЕТС-ЦБД1/2019 від 20.02.2019 року Позивач засобами електронного зв`язку виставив Відповідачу рахунок на оплату №Р1/03/02 від 29.03.2019 року на суму 10 200 грн. 00 коп. (а.с.27-28)

Відповідно до п. 6.1 Договору в редакції додаткової угоди від 19.04.2019 року ціна договору складається з плати на обслуговування та розвиток ЕТС, яка сплачується оператором для забезпечення покриття витрат, понесених адміністратором для належного здійснення функцій адміністратора ЕТС.

Рахунок виставляється засобами електронного зв`язку, в тому числі, електронною поштою та підлягає оплаті оператором на банківський рахунок адміністратора протягом п`яти робочих днів з дня його виставлення.

Таким чином, заборгованість Товарної біржі КМФБ перед Державним підприємством ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ за Договором про використання електронної торгової системи Prozorro.Продажі №191-ЕТС-ЦБД1/2019 від 20.02.2019 року на підставі рахунку №Р1/03/02 від 29.03.2019 року становить 10 200 грн. 00 коп.

При цьому, Судом враховано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 року по справі №910/19145/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 року, позов Державного підприємства "Прозорро.Продажі" задоволено частково. Стягнуто з Товарної біржі "КМФБ" на користь Державного підприємства "Прозорро.Продажі" заборгованість в розмірі 32 192 грн. 48 коп., пеню в сумі 2 589 грн 05 коп., штраф в розмірі 3 219 грн 25 коп. та 1 908 грн 00 коп. - судового збору. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Під час розгляду вказаної справи апеляційним судом зазначено, що позовних вимог про стягнення заборгованості за рахунком №Р1/03/02 від 29.03.2019 на суму 10200,00 грн. не заявлялось, судом першої інстанції не досліджувалось, відтак, з огляду на встановлені межі перегляду справи у суді апеляційної інстанції дані обставини не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Державному підприємству ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ в розмірі 10 200 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих та прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 10 200 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 09.09.2019 р. по 09.09.2020 р. у розмірі 2 228 грн. 48 коп. та 10% штрафу у розмірі 1 242 грн. 85 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, Суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Пунктом 6.2 Договору в редакції додаткової угоди від 19.04.2019 року за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, в тому числі передбачених п. 4.3.14 цього договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 10% суми заборгованості або понесених збитків.

Сторонами погоджено, що пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення виконання зобов`язання. (п.6.3 Договору в редакції додаткової угоди від 19.04.2019 року)

Таким чином, Суд зазначає, що Сторони у Договорі про використання електронної торгової системи Prozorro.Продажі №191-ЕТС-ЦБД1/2019 від 20.02.2019 року передбачили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, а нараховується та сплачується за весь період прострочення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов`язання з 09.09.2019 р. по 09.09.2020 р. у розмірі 2 228 грн. 48 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу на підставі п.6.2 Договору в редакції додаткової угоди від 19.04.2019 року, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача, оскільки розмір нарахованої пені за своєю правовою природою не є заборгованістю або збитками, від розміру яких й нараховується штраф, а є засобом забезпечення виконання зобов`язання. А тому до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 10% штрафу у розмірі 1 020 грн. 00 коп.

Таким чином, з Товарної біржі КМФБ на користь Державного підприємства ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ підлягає стягненню заборгованість у розмірі 10 200 грн. 00 коп., пеня у розмірі 2 228 грн. 48 коп. та штраф у розмірі 1 020 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов Державного підприємства ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товарної біржі КМФБ (03150, місто Київ, ВУЛ. ДИМИТРОВА, будинок 5-Б, Ідентифікаційний код юридичної особи 35141681) на користь Державного підприємства ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 22, Ідентифікаційний код юридичної особи 42068925) заборгованість у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., пеню у розмірі 2 228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 48 (сорок вісім) коп., штраф у розмірі 1 020 (одна тисяча двадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. 74 (сімдесят чотири) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 грудня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин