Рішення

від 24.12.2020 по справі 913/486/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року м.Харків Справа № 913/486/20

Провадження №15/913/486/20

За позовом Приватного підприємства комерційна фірма Багира і Ко (вул.Дружби (Радянська), буд.10, м.Біляївка Одеської області, 67600)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сагітта-Т (проспект Гвардійський, буд.7, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400)

про стягнення 1 101 391 грн 23 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Славич В.І.

У засіданні брали участь:

від позивача: Легенченко О.А. - адвокат за довіреністю від 12.11.2020 (у режимі відеоконференції);

від відповідача: представник не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство комерційна фірма Багира і Ко (далі - ППКФ Багира і Ко ) 18.08.2020 звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сагітта-Т (далі - ТОВ Сагітта-Т ) про стягнення заборгованості за поставлений за договором поставки з відстрочкою платежу від 01.03.2017 №21/17 товар у сумі 1 101 391 грн 23 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що у період з 01 грудня 2017 року по 31 липня 2018 року на виконання умов договору поставки з відстрочкою платежу від 01.03.2017 №21/17 ним поставлено відповідачеві товар на суму 1 101 391 грн 23 коп., який ТОВ Сагітта-Т не оплатило.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2020 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою господарського суду від 19.08.2020 позовну заяву ППКФ Багира і Ко залишено без руху, оскільки позивачем не зазначено ціну позову та не надано розрахунок заявленої до стягнення суми; не викладено обставини того, який саме товар (його вид, вартість, кількість) і коли (конкретні дати) був поставлений відповідачеві; не надано доказів на підтвердження вказаних обставин; не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи та доказів сплати судового збору у сумі 16 520 грн 87 коп.

Ухвалою господарського суду від 01.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.10.2020.

22.10.2020 від позивача на адресу електронної пошти суду надійшли письмові пояснення від 22.10.2020, підписані кваліфікованим електронним підписом, у яких ППКФ Багира і Ко повідомило, що ним складено акт звірення розрахунків за договором поставки з відстрочкою платежу від 01.03.2017 №21/17. Також позивач зазначив, що відповідачем оплати за накладними не здійснювались та на підтвердження надав банківську довідку. Позивач у період з 22.05.2017 по 17.05.2018 поставив товар на загальну суму 1 101 391 грн 23 коп.

Ухвалою господарського суду від 28.10.2020 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 19.11.2020.

Ухвалою господарського суду від 19.11.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження по 09.12.2020 (включно); закрите підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2020.

10.12.2020 від позивача на адресу електронної пошти суду надійшли письмові пояснення від 09.12.2020, підписані кваліфікованим електронним підписом, у яких він зазначив, що на виконання умов договору від 01.03.2017 №21/17 ним у період з 10.03.2017 по 17.05.2018 поставлено відповідачеві товар на загальну суму 3 096 957 грн 47 коп., який останнім оплачений частково в сумі 1 995 566 грн 24 коп., заборгованість складає 1 101 391 грн 23 коп.

До письмових пояснень додані копії акту звірки взаєморозрахунків та довідки банку від 07.12.2020.

Ухвалою господарського суду від 10.12.2020 оголошено перерву в розгляді справи по суті в судовому засіданні на 24.12.2020.

У судове засідання 24.12.2020 відповідач не прибув, представник позивача брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Поштове відправлення №6102253826672, у якому ухвала суду від 10.12.2020 надсилалась на адресу відповідача, повернулось до суду з відміткою неправильно зазначена (відсутня) адреса .

Відповідно до п.10 ч.2 ст.9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У той же час суд бере до уваги, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: проспект Гвардійський, буд.7, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, і саме за вказаною адресою судом направлялась поштова кореспонденція у справі.

Суд виходить із того, що відповідно до п.99-2, абз.4,5 п.114, абз.3 п.116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (з наступними змінами) рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка , адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою , яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду. У разі коли одержувач відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, такі поштове відправлення, поштовий переказ зберігаються в приміщенні об`єкта поштового зв`язку протягом установленого пунктом 116 цих Правил строку (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка ), після закінчення якого - повертаються поштовим оператором за зворотною адресою. У разі відмови адресата (представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти) одержати рекомендований лист з позначкою Судова повістка працівник поштового зв`язку робить позначку Адресат відмовився із проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Із сукупності наведених приписів випливає, що орган поштового зв`язку, був зобов`язаний з огляду на правильне і повне зазначення судом адреси відповідача повернути вказане поштове відправлення з відміткою про відсутність адресата або про його відмову від отримання поштового відправлення, чого у порушення вищенаведених приписів правил зроблено не було.

Згідно з п.4 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч.3 та 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи . У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, чи яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

За оцінкою суду, неналежне виконання органом поштового зв`язку свого обов`язку щодо повернення на адресу суду вказаного поштового відправлення з відміткою неправильно зазначена (відсутня) адреса , не змінює того факту, що ухвала від 28.10.2020 направлена відповідачеві за належною адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доказів зміни адреси відповідачем не надано. Відтак, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Крім того, судом на сайті судової влади (https://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/342345657568896969/) було розміщено відповідне оголошення.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

23.12.2020 від позивача на адресу електронної пошти суду надійшли письмові пояснення від 21.12.2020, підписані кваліфікованим електронним підписом, у яких ППКФ Багира і Ко зазначило, що грошове зобов`язання відповідача складало 3 096 957 грн 47 коп. Відповідачем сплачено 1 995 566 грн 24 коп., заборгованість складає 1 101 391 грн 23 коп. До письмових пояснень додані додаткові документи, зокрема, копії прибуткових накладних, накладних та податкових накладних.

Зазначені письмові пояснення приймаються судом до уваги, а подані документи долучаються до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.03.2017 між ППКФ Багира і Ко та ТОВ Сагітта-Т укладено договір поставки з відстрочкою платежу №21/17, за умовами якого постачальник зобов`язується поставляти покупцю, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати товар відповідно до умов цього договору (п.1.1 договору).

Товаром за цим договором є товари, вказані в узгодженому сторонами прейскуранті (специфікаціях), які є невід`ємними частинами цього договору. В прейскуранті (специфікаціях) указується перелік товарів, які поставляються, і ціни на них (п.1.2 договору).

У відповідності до п.2.1 договору поставка товару здійснюється за узгодженими сторонами цінами, зазначеними у прейскуранті (специфікації). При цьому постачальник зобов`язується не збільшувати ціни, зазначені в прейскуранті (специфікації) протягом 21 дня з моменту їх узгодження сторонами. Постачальник зобов`язується надавати ціни в прейскуранті, які узгоджені покупцем і постачальником, на рівних умовах, як для покупця, так і для інших роздрібних компаній.

Відповідно до п.3.1 договору поставка здійснюється на умовах DDP-склад покупця (в інтерпретації Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010) однією або декількома партіями відповідно до специфікацій або накладних, які складаються на кожну таку партію. За згодою сторін одержувачем товару за цим договором може бути третя особа.

Згідно з п.3.4 договору постачальник зобов`язується поставити кожну окрему партію товару протягом 2 календарних днів з моменту отримання узгодженої заявки покупця, якщо в такій заявці не вказана більш пізня дата поставки.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що заявка вважається виконаною, а постачальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання з поставки, якщо він здійснив поставку товарів: в узгоджені з покупцем час, дату і у вказане покупцем місце (РЦ або конкретний магазин покупця); в асортименті та кількості згідно з заявкою; за цінами, узгодженими сторонами в специфікації; з повним пакетом товаросупровідної документації; у повній відповідності з установленими законом і умовами цього договору порядку.

Відповідно до п.4.1 договору оплату кожної окремої партії товару (визначеного в накладній) за цим договором покупець здійснює шляхом перерахування 100% вартості цієї партії товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту її отримання/реалізації.

Згідно з п.4.4 договору покупець не оплачує товар, що підлягає поверненню (неякісний, бракований, з закінченими строками придатності або реалізації/зі строками придатності або реалізації згідно п.3.12 цього договору).

Цей договір згідно п.7.1 укладено на невизначений строк і діє до його припинення за згодою сторін або за підставами, передбаченими діючим законодавством. Після підписання цього договору будь-які попередні заяви, переписка та інші угоди з питань цього договору стають недійсними, крім протоколу зустрічей між представниками сторін, який має юридичну силу, і є невід`ємною частиною договору. До відносин сторін, не врегульованих цим договором, застосовуються діюче законодавство України. Документи, передані по факсу однією із сторін, мають повну юридичну силу і можуть бути використані у якості письмових доказів у суді. Припинення цього договору не звільняє сторони від необхідності виконання усіх своїх зобов`язань, передбачених цим договором, які не були виконані на момент припинення, а також не звільняє постачальника від відповідальності за невиконання будь-якого з цих зобов`язань.

На виконання вказаних умов договору поставки №21/17 з відстрочкою платежу від 01.03.2017 позивач поставляв відповідачеві за накладними товар.

Відповідач поставлений товар своєчасно не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у сумі 1 101 391 грн 23 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 01.03.2017 №21/17 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

На виконання умов договору поставки від 01.03.2017 №21/17 з відстрочкою платежу позивач поставляв відповідачеві товар, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, накладними, прибутковими накладними та податковими накладними.

До письмових пояснень від 14.12.2020 позивач надав суду детальний акт звірки від 07.12.2020, з якого вбачається, що у період з 10.03.2017 по 17.05.2018 ППКФ Багира і Ко поставлено ТОВ Сагітта-Т товар на загальну суму 3 096 957 грн 47 коп. ТОВ Сагітта-Т у період з березня 2017 року по квітень 2018 року здійснені оплати у загальній сумі 1 995 566 грн 24 коп. віднесені позивачем на оплату раніше здійснених поставок товару. Заборгованість становить 1 101 391 грн 23 коп.

Відповідно до довідки Публічного акціонерного товариства МТВ Банк від 16.10.2020 №01/ОВ12/91-01/ОВ12-Д (а.с.72 т.1) у період з 28.04.2018 по 16.10.2020 жодних грошових надходжень від ТОВ Сагітта-Т на рахунки ППКФ Багира і Ко не відбувалось.

Відповідно до довідки Публічного акціонерного товариства МТВ Банк від 07.12.2020 №01/ОВ12/124-01/ОВ12-Д у період з 13.03.2017 по 27.04.2018 ТОВ Сагітта-Т перераховано ППКФ Багира і Ко грошові кошти у загальній сумі 1 995 566 грн 24 коп.

Таким чином, заборгованість за поставлений товар за договором поставки від 01.03.2017 №21/17 складає 1 101 391 грн 23 коп.

Приписами ст.530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.1 договору оплату кожної окремої партії товару (визначеного в накладній) за цим договором покупець здійснює шляхом перерахування 100% вартості партії товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту її отримання/реалізації.

Відповідач в обумовлений договором №21/17 від 01.03.2017 строк оплату не здійснив, внаслідок чого має місце неналежне виконання своїх зобов`язань за зазначеним договором відповідачем.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості не подав.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 01.03.2017 №120/17 з відстрочкою платежу у сумі 1 101 391 грн 23 коп.

Судовий збір у сумі 16 520 грн 87 коп. покладається на відповідача згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства комерційна фірма Багира і Ко до Товариства з обмеженою відповідальністю Сагітта-Т задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сагітта-Т , проспект Гвардійський, буд.7, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 33072323, на користь Приватного підприємства комерційна фірма Багира і Ко , вул.Дружби (Радянська), буд.10, м.Біляївка Одеської області, 67600, ідентифікаційний код 30342910, заборгованість у сумі 1 101 391 грн 23 коп., судовий збір у сумі 16 520 грн 87 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Учасники справи:

Позивач: Приватне підприємство комерційна фірма Багира і Ко , вул.Дружби (Радянська), буд.10, м.Біляївка Одеської області, 67600, ідентифікаційний код 30342910.

Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю Сагітта-Т , проспект Гвардійський, буд.7, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 33072323.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.12.2020.

Суддя С. Смола