Рішення

від 01.12.2020 по справі 915/203/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року Справа № 915/203/20

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Львівської обласної організації профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України, просп. Шевченка, 7, кімната 50, м. Львів, 79005 (код ЄДРПОУ 02607717)

до відповідача Миколаївської обласної організації професійної спілки працівників будівництва і промисловості будматеріалів, вул. Лягіна, 26-А, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017 (код ЄДРПОУ 02659418)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «Миколаївцемент» , вул. Стрийське шосе, 1, м. Миколаїв, Львівська область, 81600 (код ЄДРПОУ 00293025).

про визнання незаконною, недійсною та скасування постанови Миколаївської обласної організації професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України від 02.08.2016 року

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулась Львівська обласна організація профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України з позовною заявою, в якій просить суд визнати незаконною, недійсною та скасувати постанову Миколаївської обласної організації професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України від 02.08.2016 року.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.03.2020 року позовну заяву Львівської обласної організації профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України (вх. № 2396/20 від 24.02.2020 року) до відповідача Миколаївської обласної організації профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України про визнання незаконною, недійсною та скасування постанови Миколаївської обласної організації професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України від 02.08.2016 року залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 14.04.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.04.2020 року відкладено підготовче засідання без зазначення дати підготовчого засідання. Встановлено, що про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у цій справі учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.09.2020 року призначено підготовче засідання по справі на 01.10.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.11.2020 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «Миколаївцемент» .

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.11.2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 01.12.2020 року.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 01.12.2020 року не забезпечив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 133).

27.11.2020 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява (вх. № 15093/20), в якій позивач просить суд розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Поану заяву судом розглянуто та задоволено.

Відповідач та третя особа явку повноважених представників в жодне судове засідання не забезпечили.

Третя особа про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (арк. 116, 137).

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 16.03.2020, від 14.04.2020, від 01.09.2020, від 01.10.2020 року, від 05.11.2020 року, надіслані на адресу відповідача Миколаївської обласної організації професійної спілки працівників будівництва і промисловості будматеріалів, повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (арк. 50-53, 93-97, 100-103, 118-121, 134-136).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

Ухвали направлялись на адресу відповідача Миколаївської обласної організації професійної спілки працівників будівництва і промисловості будматеріалів, вул. Лягіна, 26-А, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017, вказану в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників учасників справи.

В судовому засіданні 01.12.2020 року судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України та ч. 4, 7 ст. 240 ГПК України складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо прийняття президією Миколаївської обласної організації професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України 02.08.2016 року рішення про вступ Первинної профспілкової організації ПрАТ «Миколаївцемент» (м. Миколаїв, Львівська обл.) до складу Миколаївської обласної організації професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України без будь-яких правових підстав з порушенням норм Статуту Профспілки, зокрема, п. 2.14 (без будь-якого звернення і рішення загальних зборів первинної профспілкової організації ПрАТ «Миколаївцемент» ). Позивач зазначає, що оскаржувана постанова порушує права членів первинної профспілкової організації ПрАТ «Миколаївцемент» , а тому є незаконною та підлягає скасуванню.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями Статуту професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України, ст. 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» , ст. 256, 257, 261 ЦК України.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

3. Правова позиція (пояснення) третьої особи.

03.11.2020 року до господарського суду Миколаївської області від третьої особи ПрАТ Миколаївцемент надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13910/20), в якому третя особа просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В поясненнях третя особа зазначає, що первинною профспілковою організацією ПрАТ Миколаївцемент протягом 2016-2018 р. неодноразово повідомлялось ПрАТ Миколаївцемент про вихід зі складу Львівської обласної організації профспілки та вступ до Миколаївської обласної організації профспілки. Проте, жодного документу, який може належним чином підтвердити такий факт, товариству надано не було.

Третя особа вважає, що документ, який став підставою для включення Первинної профспілкової організації ПрАТ Миколаївцемент до Миколаївської обласної організації профспілки може бути таким, що прийнятий з порушенням вимог територіальності, які встановлені п. 1.4 примірного Положення про первинну профспілкову організацію.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельний матеріалів України, затвердженого І з`їздом профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України від 05.09.1990 року (зі змінами та доповненнями до статуту затвердженими VІІ З`їздом профспілки від 11.11.2015 року) Професійна спілка працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України (далі - профспілка) є всеукраїнська, добровільна, неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом професійної (трудової) діяльності (навчання), які, як правило, працюють (навчаються) на підприємствах, в об`єднаннях, організаціях та установах в галузі будівництва, промисловості будівельних матеріалів, проектних і науково-дослідних організаціях, незалежно від форм власності і відомчої належності, навчальних закладах будівельного профілю (далі -підприємства), які розташовані в більшості адміністративно-територіальних одиниць України, членів інших профспілкових організацій, які визнають Статут - профспілки і сплачують членські внески.

Відповідно до п. 1.2 Статуту профспілка створена з метою представництва, здійснення та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки і використовує для цього колективні договори, угоди, інші форми роботи відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 1.4 Статуту профспілка керується в своїй діяльності Конституцією України, Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності ", іншими законами та іншими нормативно-правовими актами України, міжнародними договорами, угодами, конвенціями, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і цим Статутом.

Відповідно до п. 1.5 Статуту у своїй діяльності профспілка незалежна від органів державної влади, місцевого самоврядування, роботодавців, їх об`єднань, політичних партій (рухів), громадських організацій, їм не підзвітна ї не підконтрольна. Відносини з ними регулюються спільними угодами на принципах рівноправного партнерства, діалогу і співробітництва.

Будь-яке втручання, що може обмежити права профспілки та її виборних органів, або перешкодити здійсненню статутних завдань, не правомірне, якщо воно не передбачене законом.

Відповідно до п. 1.6 Статуту у своїй діяльності профспілка керується такими основними принципами, зокрема, добровільності вступу в профспілку і виходу з неї.

Відповідно до п. 2.14 Статуту профспілкові організації, які визнають Статут профспілки і зобов`язуються підпорядковуватись йому в своїй діяльності, включаються до складу організаційних ланок профспілки, за їх письмовою заявою, рішенням президії територіальної організації профспілки, Центрального комітету профспілки.

Відповідно до п. 3.1 Статуту профспілка будується на добровільній основі за наявності організаційних ланок профспілки в більшості адміністративно-територіальних одиниць України.

Відповідно до п. 3.2 Статуту організаційними ланками профспілки є :

- первинні організації профспілки;

- об`єднані організації профспілки;

- Кримська республіканська, обласні, міські організації профспілки.

В навчальних закладах галузі можуть утворюватися як єдині первинні організації профспілки з числа викладачів та учнів (студентів), так і окремі.

Відповідно до п. 4.1 Статуту первинна організація профспілки - це добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичних осіб, які використовують найману працю, об`єднання працівників - членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно, осіб, які навчаються в одному навчальному закладі, і утворюються при наявності не менше трьох осіб.

Вищим не постійно діючим керівним органом первинної організації профспілки є збори (конференція), що проводяться не менше одного разу на рік.

Відповідно до п. 4.2 Статуту первинна організація профспілки, зокрема, в своїй діяльності виконує вимоги Статуту.

Відповідно до п. 4.6 Статуту ліквідація первинної організації профспілки проводиться за рішенням вищого профоргану в зв`язку з:

- ліквідацією підприємства;

- банкрутством підприємства.

Якщо після такої ліквідації члени профспілки не бажають виходити із профспілки, на профоблік їх бере відповідна територіальна організація профспілки.

Вихід з профспілки первинної організації профспілки правомірний, якщо за це рішення проголосувало на зборах (конференції) не менше 2/3 членів профспілки, які стоять на обліку (при наявності письмової заяви не менше 1/3 членів профспілки)

Про свій вихід із профспілки первинна організація зобов`язана попередити вищий за підпорядкуванням профспілковий орган не пізніше, ніж за три місяці.

До прийняття остаточного рішення первинна організація профспілки зобов`язана виконувати вимоги Статуту.

Після прийняття і оформлення рішення про вихід із профспілки первинна організація протягом 3 (трьох) робочих днів подає (надсилає рекомендованим листом) протокол загальних зборів про вихід із профспілки до територіальної організації чи до Центрального комітету профспілки.

У разі припинення юридичної особи первинна організація профспілки на зборах (конференції) приймає рішення про використання майна та коштів організації.

Відповідно до п. 5.1 Статуту територіальні організації профспілки - Кримська республіканська, обласні, міські організації профспілки - створюються за рішенням первинних організацій профспілки відповідної території.

Відповідно до п. 6.1 Статуту вищими керівними органами профспілки є :

- не постійно діючі - з`їзд профспілки;

- постійно діючі - Центральний комітет профспілки та його президія.

Відповідно до п. 9.1 Статуту профспілка та її організаційні ланки профспілки є юридичними особами та здійснюють свої повноваження в повному обсязі через свої виборні органи, мають печатку, штамп за встановленим зразком, самостійний баланс і рахунки в установах банків, здійснюють грошові і фінансові операції, необхідні для здійснення діяльності, передбаченої цим Статутом.

Профспілка має власну символіку та іншу атрибутику, зразки яких затверджуються президією Центрального комітету.

Символіка реєструється в установленому законодавством порядку.

25.03.2016 року було проведено загальні збори первинної профспілкової організації ПАТ Миколаївцемент , за результатами яких оформлено Протокол загальних зборів від 25.03.2016 року (арк. 13-14).

Питання порядку денного: 1. Виконання критичних зауважень, висунутих на звітно - виборній конференції; 2. Виконання умов колективного договору; 3. Прийняття рішення про вихід первинної профспілкової організації ПАТ Миколаївцемент зі складу Львівської обласної організації профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів; 4. Різне.

Зокрема, по питанню третьому вирішено вийти Первинній профспілковій організації ПАТ Миколаївцемент зі складу Львівської обласної організації профспілки працівників будівництва і промисловості будівельний матеріалів.

Постановою президії Львівської обласної організації профспілки від 21.04.2016 року № 3-1 Про ситуацію у первинні профспілковій організації ПАТ Миколаївцемент вирішено, зокрема:

- враховуючи, що профкомом ПАТ Миколаївцемент не надано списків реєстрації учасників профспілкових зборів, а зазначена кількість осіб, присутніх на зборах 25 березня 2016 року, не відповідає дійсності згідно з інформацією внутрішніх комунікацій підприємства, питання "Про вихід первинної профспілкової організації ПАТ Миколаївцемент із складу Львівської обласної організації профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України" залишити без розгляду.

- звернутися до профкому ПАТ Миколаївцемент зібрати до 1 червня 2016 року повторні збори за участю членів Президії обласної організації профспілки, Об`єднання профспілок Львівщини (арк. 15).

Відповідно до постанови Миколаївської обласної організації професійної спілки працівників будівництва і промисловості будматеріалів від 02.08.2016 року Президією Миколаївської обласної організації профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів прийнято рішення про вступ Первинної профспілкової організації ПАТ Миколаївцемент до складу Миколаївської обласної організації профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів (арк. 6).

16.08.2018 року було проведено Профспілкову конференцію ПАТ Миколаївцемент , за результатами якої оформлено протокол від 16.10.2018 року та вирішено з 1 жовтня 2018 року перейменувати Первинну профспілкову організацію Публічного акціонерного товариства Миколаївцемент Професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України на Первинну профспілкову організацію Приватного акціонерного товариства Миколаївцемент професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України (арк. 7).

05.08.2019 року Львівською обласною організацією профспілки направлено на адресу Миколаївської обласної організації профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів лист № 1-36/49, в якому позивач просив надати роз`яснення, на підставі яких положень статуту до складу Миколаївської обласної організації профспілки прийнято ППО ПАТ Миколаївцемент (арк. 24).

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання незаконною, недійсною та скасування вищевказаної постанови Миколаївської обласної організації професійної спілки працівників будівництва і промисловості будматеріалів від 02.08.2016 року про прийняття рішення про вступ Первинної профспілкової організації ПАТ Миколаївцемент до складу Миколаївської обласної організації профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом ч. 1 ст. 20 цього Кодексу господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під час вирішення спору, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Як ефективний необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанова КГС ВС від 19.05.2020 № 910/9167/19).

Суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (постанова КГС ВС від 28.05.2020 № 917/750/19).

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/17).

За змістом ст. 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (постанови Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

Статтею 36 Конституції України встановлено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об`єднують громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів.

Правове становище професійних спілок, їх статус та повноваження регулюються Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , КЗпП України.

За змістом ст. ст. 1, 2 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному закладі освіти. Метою створення професійної спілки є здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів її членів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності з метою виконання своїх статутних завдань профспілки, їх організації (якщо це передбачено статутом) мають право на добровільних засадах створювати об`єднання (ради, федерації, конфедерації тощо) за галузевою, територіальною або іншою ознакою, а також входити до складу об`єднань та вільно виходити з них.

Профспілки, які бажають створити об`єднання профспілок, укладають відповідну угоду та затверджують статут (положення) об`єднання.

Права об`єднань профспілок визначаються профспілками, які їх створили, відповідно до цього Закону, а також статутами (положеннями) цих об`єднань.

Статус об`єднань профспілок визначається за статусом членів, яких вони об`єднують.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів.

Статути (положення) профспілок приймаються з`їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.

Спір у даній справі виник між обласними організаціями профспілок, які є юридичними особами, щодо виходу первинної організації профспілки зі складу позивача та вступу до складу відповідача, що, на думку позивача, порушує його права, вимоги законодавства та статуту профспілки, у зв`язку з чим позивач просить суд визнати недійсною та скасувати постанову відповідача про прийняття рішення про вступ первинної організації профспілки до складу відповідача.

При вирішенні питання про належність спору до господарської юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду враховує, що за суб`єктною юрисдикцією спір між двома юридичними особами, якщо законом не передбачено іншого порядку, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки саме ГПК України прямо вказав на суб`єктний склад господарського спору - юридичні особи та фізичні особи - підприємці. При цьому у статті 1 ГПК України у редакції, чинній на час звернення до суду, не було надано вичерпного переліку таких юридичних осіб.

Тобто стороною господарського спору могла бути будь-яка юридична особа, профспілка, у тому числі, якщо спір виник з іншою юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем, незалежно від того, чи стосується цей спір виконання господарського договору чи міг стосуватися виконання профспілкою своїх статутних завдань.

Оскільки у справі, що розглядається, і позивачем, і відповідачами є юридичні особи, то справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства (постанова ВП ВС від 03.07.2019 у справі № 761/33069/16-ц).

Відповідно до ст. 12 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності професійні спілки, їх об`єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з`їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству.

Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об`єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань.

У цій нормі міститься пряма заборона втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об`єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань.

Спір, що виник, належить до виключної компетенції профспілок та їх внутрішньо-організаційної діяльності, оскільки пов`язаний з питаннями членства у громадській організації, а тому такий спір має вирішуватися відповідно до статутних документів профспілок та законодавства, яке регулює основи їхньої діяльності (постанова ВП ВС від 26.02.2020 у справі № 210/5659/18).

Аналогічні висновки у подібних правовідносинах зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 431/1490/17 (провадження № 61-19св18).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що волевиявлення первинної профспілкової організації про вихід зі складу Львівської обласної організації профспілки оформлено саме рішенням у формі протоколу загальних зборів № 1 від 25.03.2016, яке і створює відповідні правові наслідки. В свою чергу, постанова Миколаївської обласної організації професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України від 02.08.2016 року про прийняття рішення про вступ первинної профспілкової організації до її складу не є тим актом, який створює відповідні юридичні наслідки. Відтак, позивачем обрано неналежний та неефективний захист прав, що є самостійною підставою для відмови в позові. Вказуючи в позовній заяві про порушення прав первинної профспілкової організації, позивачем в свою чергу взагалі не наведено в чому полягає порушення саме його прав, на захист яких подано позов (які права порушено), що також є підставою для відмови в позові. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об`єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 21.12.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш