Рішення

від 24.12.2020 по справі 915/1302/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року Справа № 915/1302/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

без виклику сторін справу № 915/1302/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центр комплектацій Миколаїв» ,

вул. Космонавтів, 81/24, м. Миколаїв, 54028;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт» ,

вул. Херсонське шосе, 115/4, м. Миколаїв, 54028;

про стягнення грошових коштів у сумі 121311 грн. 79 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Центр комплектацій Миколаїв» пред?явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт» (далі ? ТОВ «БК «Мегаліт» ) грошових коштів у загальній сумі 121311 грн. 79 коп., із яких: 106403 грн. 76 коп. ? основний борг; 8875 грн. 24 коп. ? пеня, 4337 грн. 78 коп. - 3% річних, 1695 грн. 01 коп. - інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання ТОВ «БК «Мегаліт» зобов?язань за укладеним з позивачем у спрощений спосіб (шляхом підписання видаткових накладних) договором поставки, а саме, зобов?язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку позивачем здійснені нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також нараховано пеню в порядку ст. 536 ЦК України.

ТОВ «Центр комплектацій Миколаїв» також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 29.10.2020 відкрито провадження в даній справі та визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідача, належним чином повідомленого про відкриття провадження в даній справі, що підтверджується підписом уповноваженого представника ТОВ «БК «Мегаліт» на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 29.10.2020, відзив на позовну заяву не надійшов.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч .5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

ТОВ «Центр комплектацій Миколаїв» поставлені ТОВ «БК «Мегаліт» товари загальною вартістю 107358 грн. 36 коп. з ПДВ згідно видаткових накладних: від 12.06.2019 № 02-Ц_000361 на суму 40454 грн. 15 коп. з ПДВ та № 02-Ц_000366 на суму 66904 грн. 21 коп., підписаних уповноваженими представниками сторін (накладна № 02-Ц_000366 також скріплена печаткою відповідача), зокрема, від ТОВ «БК «Мегаліт» ? директором товариства Крупенко О.В. за довіреністю від 11.06.2019 № 15.

Цивільним законодавством визначено, що цивільні права та обов?язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов?язки; підставами виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов?язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов?язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч.ч. 1, 2 ст. 180 ГК України).

У відповідності до п. 1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів; викладене кореспондується і з приписами ст. 205 ЦК України.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв?язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ч.ч.1-2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції; якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Ураховуючи зазначене, суд визнає, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб шляхом підписання видаткових накладних від 12.06.2019.

У подальшому ТОВ «Центр комплектацій Миколаїв» направлено відповідачу вимогу від 22.06.2020 № 22/06-20 в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України про оплату поставлених за указаними вище накладними товарів у сумі 107358 грн. 36 коп. у 7-денний строк з дня отримання цієї вимоги.

Направлення вимоги від 22.06.2020 № 22/06-20 відповідачу підтверджується описом вкладення до цінного листа № 5402806481709 з відбитком штемпелю поштового відділення від 22.06.2020, фіскальним чеком МД ПАТ «Укрпошта» від 22.06.2020 № 3000487270 та накладною органу зв?язку від 22.06.2020 № 5402806481709.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов?язку не встановлений або визначений моментом пред?явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов?язок у семиденний строк від дня пред?явлення вимоги, якщо обов?язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно відомостей з сервісу відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному веб-сайті https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, поштове відправлення № 5402806481709 з вимогою від 22.06.2020 № 22/06-20 отримане ТОВ «БК «Мегаліт» 23.07.2020.

Ураховуючи викладене, відповідач мав оплатити поставлені ТОВ «Центр комплектацій Миколаїв» товари у строк до 30.07.2020 включно.

За твердженнями позивача, поставлений товар відповідачем оплачено не у повному обсязі і на даний час за ТОВ «БК «Мегаліт» обліковується заборгованість у сумі 106403 грн. 76 коп., що підтверджується складеним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2019-01.08.2020, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками сторін.

ТОВ «БК «Мегаліт» листом від 19.08.2020 № 05/08 гарантувало позивачу погашення існуючої заборгованості, зафіксованої в указаному вище акті звірки частинами до 28.12.2020.

За твердженнями позивача, станом на час звернення ТОВ «Центр комплектацій Миколаїв» до суду з позовом у даній справі погашення заборгованості не відбулося.

Законодавством передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За договором поставки одна сторона постачальник зобов?язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов?язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов?язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов?язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов?язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності з ч.1 ст.193 ГК України, суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, суд визнає, що позивачем доведено прострочення ТОВ «БК «Мегаліт» виконання грошових зобов?язань за укладеним з позивачем договором поставки, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 106403 грн. 76 коп., а тому вимога про стягнення з відповідача цієї суми є обґрунтованою.

Суд також вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ТОВ «БК «Мегаліт» 3 % річних та інфляційних втрат у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Так, частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Судом встановлено, що зазначені нарахування позивачем виконані за більші ніж можливо періоди, а саме, 3 % річних - за період 13.06.2019-20.10.2020 (496 днів), а інфляційних втрат ? за період червень 2019 року - вересень 2020 року.

Разом із тим, як встановлено вище, згідно направленої позивачем вимоги, відповідач мав оплатити поставлені товари у строк до 30.07.2020 включно, а отже, прострочення оплати виникло лише з 31.07.2020 і саме з цієї дати можливе здійснення нарахувань в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За розрахунками суду, 3 % річних за період 31.07-20.10.2020 складають суму 715 грн. 17 коп.; інфляційні втрати за період серпень-жовтень 2020 року складають суму 1385 грн. 37 коп., і саме ці суми нарахувань належить стягнути з відповідача.

Щодо вимог ТОВ «Центр комплектацій Миколаїв» про стягнення з відповідача пені, суд приходить до такого.

Законодавством передбачено, що порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов?язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

Із змісту викладених приписів законодавства вбачається, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов?язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Таку позицію також викладено у постанові Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.12.2013 № 14.

Ураховуючи викладене, пеня, нарахована позивачем на суми прострочених зобов?язань за договором від 12.06.2019, укладеним у спрощений спосіб, ? стягненню не підлягає ? у зв?язку з відсутністю погодження сторонами такого виду відповідальності.

Ураховуючи викладене, позов ТОВ «Центр комплектацій Миколаїв» підлягає задоволенню частково, а саме, з відповідача належить стягнути суму 108504 грн. 30 коп., із яких: 106403 грн. 76 коп. ? основний борг; 715 грн. 17 коп. ? 3 % річних; 1385 грн. 37 коп. ? інфляційні втрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

ТОВ «Центр комплектацій Миколаїв» оплачено даний позов судовим збором згідно платіжного доручення від 22.10.2020 № 1169 на суму 2102 грн.

Судом визнано обґрунтованими позовні вимоги у загальній сумі 108504 грн. 30 коп. Така ціна позову, у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , має бути оплачена судовим збором у сумі 2102 грн., яка є мінімальною сумою судового збору для позовних вимог майнового характеру.

Отже, саме цю суму належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Центр комплектацій Миколаїв» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт» , вул. Херсонське шосе, 115/4, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 41157144, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Центр комплектацій Миколаїв» , вул. Космонавтів, 81/24, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 34318880, грошові кошти в загальній сумі 108504 (сто вісім тисяч п?ятсот чотири) грн. 30 коп., із яких: 106403 (сто шість тисяч чотириста три) грн. 76 коп. ? основний борг; 715 (сімсот п?ятнадцять) грн. 17 коп. ? 3 % річних; 1385 (одна тисяча триста вісімдесят п?ять) грн. 37 коп. ? інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

3. У задоволені решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М. Давченко