Постанова

від 14.04.2021 по справі 915/1302/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1302/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Поліщук Л.В., Богатиря К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія МЕГАЛІТ

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020

по справі № 915/1302/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр комплектацій Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія МЕГАЛІТ

про стягнення грошових коштів у сумі 121311, 79 грн.

суддя суду першої інстанції: Давченко Т.М.

місце винесення рішення: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Центр комплектацій Миколаїв (далі - ТОВ Центр комплектацій Миколаїв ) пред`явлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Мегаліт (далі ? ТОВ БК Мегаліт ) грошових коштів у загальній сумі 121311,79 грн., із яких: 106403,76 грн. ? основний борг; 8875,24 грн. ? пеня, 4337,78 грн. - 3% річних, 1695,01 грн. - інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання ТОВ БК Мегаліт зобов`язань за укладеним з позивачем у спрощений спосіб (шляхом підписання видаткових накладних) договором поставки, а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку позивачем здійснені нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також нараховано пеню в порядку ст. 536 ЦК України.

ТОВ Центр комплектацій Миколаїв також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 позов ТОВ Центр комплектацій Миколаїв задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Будівельна компанія Мегаліт , на користь ТОВ Центр комплектацій Миколаїв , грошові кошти в загальній сумі 108504,30 грн., із яких: 106403,76 грн. ? основний борг; 715,17 грн. ? 3 % річних; 1385,37 грн. ? інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 2102,00 грн.

У задоволені решти вимог відмовлено.

В мотивах оскаржуваного рішення судом першої інстанції зазначено, що відповідач, допустивши несвоєчасну оплату вартості отриманого товару, порушив взяте на себе зобов`язання.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ТОВ БК Мегаліт звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 у справі № 915/1302/20 повністю та ухвалите нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Скаржник зазначає, що під час розгляду справи № 915/1302/20 судом не було надано можливості стороні відповідача належним чином захистити свої інтереси, адже судових засідань з викликом сторін взагалі не призначалось. Єдині документи, які Відповідач отримав від суду, це ухвала про відкриття провадження і рішення. Відповідачем не отримано примірника позовної заяви з доданими документами.

Крім того скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні накладні, на які посилається позивач. Накладні, які містяться в справі, не підписані особою, наділеною повноваженнями на їхнє підписання.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західний апеляційний господарський суд від 25.01.2021 апеляційну скаргу ТОВ БК Мегаліт на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 у справі №915/1302/20- залишено без руху.

Встановлено ТОВ БК Мегаліт строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 3153, 00 грн. - у строк до 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

22.02.2021 до суду апеляційної інстанції від ТОВ БК Мегаліт надійшла заява про усунення недоліків, до якої надано докази сплати судового збору у розмірі 3153,00 грн.

Ухвалою Південно-західний апеляційний господарський суд від 01.03.2021 поновлено ТОВ БК Мегаліт пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 у справі № 915/1302/20.

Відкрито апеляційне провадження у справі № 915/1302/20 за апеляційною скаргою ТОВ БК Мегаліт на рішення Миколаївської області від 24.12.2020 у справі № 915/1302/20.

Визначено розгляд апеляційної скарги ТОВ БК Мегаліт на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 у справі № 915/1302/20 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Встановлено ТОВ Центр комплектацій Миколаїв строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

19.03.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ Центр комплектацій Миколаїв надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу ТОВ БК Мегаліт залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 по справі №915/1302/20 без змін.

Згідно з частино тринадцятою статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, копію ухвали суду від 01.03.2019 позивачем отримано 17.03.2021.

15.03.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду повернуто поштове повідомлення №6511913237419 разом з копією ухвали від 01.03.2021, яке направлялось Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія МЕГАЛІТ з відміткою відсутній за вказаною адресою .

Згідно із положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Таким чином, Південно-західний апеляційний господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення скаржника про відкриття апеляційного провадження у даній справі, направляючи ухвалу суду від 01.03.2021 за адресою, зазначеною ним в апеляційній скарзі, а також яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що відповідає приписам статті 120 Господарського процесуального кодексу України, а тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що згідно з пунктом 4 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 у справі №915/1302/20 вважається врученою скаржнику 10.03.2021 - з дня проставлення у поштовому відділенні відмітки відсутній за вказаною адресою .

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР, Реєстр), є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, з метою дотримання своїх процесуальних прав, має стежити за подальшим рухом справи, як шляхом отримання кореспонденції ним або уповноваженим представником, так і за допомогою офіційних джерел, зокрема, ЄДРСР.

Так, станом на час ухвалення даної постанови до суду не надійшло клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною першою статті 273 ГПК України.

Відповідно до приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог статті 282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

Між ТОВ Центр комплектацій Миколаїв та ТОВ БК Мегаліт на підставі ч. 1 ст. 181 ГК України укладено у спрощений спосіб договір на постачання товарів.

Судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу товар загальною вартістю 107358,36 грн. з ПДВ згідно видаткових накладних: від 12.06.2019 № 02-Ц_000361 на суму 40454 грн. 15 коп. з ПДВ та № 02-Ц_000366 на суму 66904,21 грн., підписаних уповноваженими представниками сторін (накладна № 02-Ц_000366 також скріплена печаткою відповідача), зокрема, від ТОВ БК Мегаліт ? директором товариства Крупенко О.В. за довіреністю від 11.06.2019 № 15.

ТОВ Центр комплектацій Миколаїв направлено відповідачу вимогу від 22.06.2020 № 22/06-20 в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України про оплату поставлених за указаними вище накладними товарів у сумі 107358 грн. 36 коп. у 7-денний строк з дня отримання цієї вимоги.

Направлення вимоги від 22.06.2020 № 22/06-20 відповідачу підтверджується описом вкладення до цінного листа № 5402806481709 з відбитком штемпелю поштового відділення від 22.06.2020, фіскальним чеком МД ПАТ Укрпошта від 22.06.2020 № 3000487270 та накладною органу зв`язку від 22.06.2020 № 5402806481709.

Згідно відомостей з сервісу відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному веб-сайті https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, поштове відправлення № 5402806481709 з вимогою від 22.06.2020 № 22/06-20 отримане ТОВ БК Мегаліт 23.07.2020.

Ураховуючи викладене, відповідач мав оплатити поставлені ТОВ Центр комплектацій Миколаїв товари у строк до 30.07.2020 включно.

За твердженнями позивача, поставлений товар відповідачем оплачено не у повному обсязі і на даний час за ТОВ БК Мегаліт обліковується заборгованість у сумі 106403 грн. 76 коп., що підтверджується складеним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2019-01.08.2020, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками сторін.

ТОВ БК Мегаліт листом від 19.08.2020 № 05/08 гарантувало позивачу погашення існуючої заборгованості, зафіксованої в указаному вище акті звірки частинами до 28.12.2020.

За твердженнями позивача, станом на час звернення ТОВ Центр комплектацій Миколаїв до суду з позовом у даній справі погашення заборгованості не відбулося.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником у апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції .

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу частини другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною першою статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Апеляційний господарський суд констатує, що за своєю правовою природою правовідносини між сторонами по справі підпадають під ознаки, що випливають з договорів поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено статтею 655, частиною першою статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу.

Частиною частини першої статті 692 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов`язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 530, 610 - 612 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, враховуючи відсутність доказів на підтвердження здійснення відповідачем оплати за поставлений товар, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія МЕГАЛІТ щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Зазначені нарахування позивачем виконані за більші ніж можливо періоди, а саме, 3 % річних - за період 13.06.2019-20.10.2020 (496 днів), а інфляційних втрат ? за період червень 2019 року - вересень 2020 року.

Разом із тим, згідно направленої позивачем вимоги, відповідач мав оплатити поставлені товари у строк до 30.07.2020 включно, а отже, прострочення оплати виникло лише з 31.07.2020 і саме з цієї дати можливе здійснення нарахувань в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За розрахунками суду, 3 % річних за період 31.07-20.10.2020 складають суму 715 грн. 17 коп.; інфляційні втрати за період серпень-жовтень 2020 року складають суму 1385 грн. 37 коп., і саме ці суми нарахувань належить стягнути з відповідача.

Щодо вимог ТОВ Центр комплектацій Миколаїв про стягнення з відповідача пені.

Законодавством передбачено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Із змісту викладених приписів законодавства вбачається, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Ураховуючи викладене, місцевим господарський суд дійшов вірно висновку, що пеня нарахована позивачем на суми прострочених зобов`язань за договором від 12.06.2019, укладеним у спрощений спосіб, ? стягненню не підлягає ? у зв`язку з відсутністю погодження сторонами такого виду відповідальності.

У зв`язку з чим, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги ТОВ Центр комплектацій Миколаїв частково, а саме, з відповідача належить стягнути суму 108504 грн. 30 коп., із яких: 106403 грн. 76 коп. ? основний борг; 715 грн. 17 коп. ? 3 % річних; 1385 грн. 37 коп. ? інфляційні втрати.

Відхилення аргументів апеляційної скарги.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не надав можливості відповідачу належним чином захистити свої інтереси, адже судових засідань з викликом сторін не призначалось, відповідно до наступного.

Згідно з частино тринадцятою статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Так, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.10.2020 відкрито провадження в даній справі та визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, означеною ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України; заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - п?ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Проте, від відповідача, належним чином повідомленого про відкриття провадження в даній справі, що підтверджується підписом уповноваженого представника ТОВ БК Мегаліт на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 29.10.2020, відзив на позовну заяву не надійшов. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом на подання заяви до суду першої інстанції із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також на подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

ГПК України дає можливість учасникам справи повною мірою реалізувати надані їм процесуальні права і частина друга статті 14 ГПК України передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Колегія суддів зауважує, що, згідно з частиною четвертою статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, не приймаються доводи апеляційної скарги, що в матеріалах справи відсутні накладні, на які посилається позивач. Накладні, які містяться в справі, не підписані особою, наділеною повноваженнями на їхнє підписання.

Колегія суддів зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і певні недоліки в їх заповненні (описка, помарка, не заповнення певного реквізиту) носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, а відтак не є і підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних, зокрема інших первинних документів, випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Таким чином, передання товару підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи та Актом звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2019-01.08.2020, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками сторін, претензій щодо поставки товару з боку скаржника не було.

Суд апеляційної інстанції, приймає доводи позивача викладених у відзиві на апеляційну скаргу, що із акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 р. по 01.08.2020 та листа-зобов`язання (вих. №05/08 від 19.08.2020 р.), вбачається, що Відповідач гарантує про, те що заборгованість за вказаним актом звірки буде сплачувати частинами до 28.12.2020. Зазначений Акт звірки скріплений печатками сторін.

Колегія суддів враховує правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 та від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в Україні діє призумція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відтак, договори є дійсними і мають створювати правові наслідки.

З огляду на те, що недійсність договору прямо не встановлена законом і він не був визнаний судом недійсним, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо відсутність у останнього обов`язку виконувати зобов`язання щодо оплати означених послуг.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційних скарг на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія МЕГАЛІТ - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 у справі № 915/1302/20 - залишити без змін..

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія МЕГАЛІТ .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир