Постанова від 24.12.2020 по справі 910/15120/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року

м. Київ

cправа № 910/15120/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Івахно Лесі Юріївни

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2020

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020

та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020

у справі № 910/15120/19

за позовом Gorzowskie Towarzystwo Handlu Zagranicznego "GOREX" Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (Товариство з обмеженою відповідальністю Гожівське товариство закордонної торгівлі "Горекс")

до Фізичної особи-підприємця Івахно Лесі Юріївни

про стягнення 38 986, 50 доларів США,

В С Т А Н О В И В:

Gorzowskie Towarzystwo Handlu Zagranicznego "GOREX" Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (Товариство з обмеженою відповідальністю Гожівське товариство закордонної торгівлі "Горекс") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Івахно Лесі Юріївни про стягнення 38 986,50 доларів США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 (суддя Мудрий С.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 38 986,50 доларів США та 585,00 доларів США судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 (суддя Мудрий С.М.) стягнуто з відповідача на користь позивача 2 180 доларів США витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 (колегія суддів у складі: Хрипун О.О. - головуючий, Андрієнко В.В., Михальська Ю.Б.) рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду залишені без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 колегія суддів у складі: Хрипун О.О. - головуючий, Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.) стягнуто з відповідача на користь позивача 1 100 доларів США витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2020, постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 в частині залишення без змін додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2020, а також додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення в частині розподілу судових витрат, яким зменшити судові витрати, що підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача, та понесені позивачем у суді першої інстанції, та відмовити позивачу у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції.

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - в оскаржуваних постановах суду апеляційної інстанції застосовано норми ст.ст. 126, 129 ГПК України без урахування висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18 щодо того, необхідною умовою для вирішення питання перерозподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи, та у постановах КГС ВС від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, у яких вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також скаржник зазначає, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку поверненням безпідставно набутих коштів. У спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту не поставки товару і за наявності документів що підтверджують факт переказу коштів, судова практика є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час. Крім цього, оцінка дій представника позивача у суді апеляційної інстанції не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2020 відкрито провадження за касаційною скаргою, вирішено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи, а також встановлено строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 13.11.2020.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзиву на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 23.10.2020 строк.

Переглянувши в касаційному порядку додаткове рішення місцевого та постанову апеляційного, а також додаткову постанову апеляційного господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2-4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Як встановлено місцевим та апеляційним судами при винесенні оскаржуваних додаткового рішення та постанови, між адвокатським бюро "Тараса Мартинюка" (бюро) та Gorzowskie Towarzystwo Handlu Zagranicznego "GOREX" Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (клієнт) 23.04.2019 укладено договір про надання правової допомоги № 240, відповідно до умов якого клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов`язання за плату надати правову допомогу, яка може передбачати, зокрема, представництво клієнта в суді під час здійснення господарського судочинства. Обсяг правової допомоги додатково погоджується сторонами в письмовій формі, що оформляється додатками до договору (п. 1.2 договору).

Між сторонами 26.06.2019 укладено додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 240 від 23.04.2019, в якому сторонами визначено наступне: 1. Вид правової допомоги: представництво Gorzowskie Towarzystwo Handlu Zagranicznego "GOREX" Sp. z o. о. в господарському суді у справі за позовом до ФОП Івахно Лесі Юріївни щодо стягнення (повернення) 38 986,50 доларів США за додатковою угодою № 18/02/19 від 18.02.2019 про доповнення Контракту № 09/0718 від 09.07.2018 (у першій інстанції). 2. За надання погодженої в п.1 правової допомоги клієнт зобов`язаний сплатити бюро гонорар в розмірі 2 200 доларів США в такому порядку: 50% передоплатою, 50% після підписання акта наданих послуг.

В редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2019 договір діє безстроково і до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Адвокатським бюро "Тараса Мартинюка" 26.06.2019 виставлено інвойс № 1 на суму 1 100 доларів США. На підставі вищезазначеного інвойсу позивачем перераховано адвокатському бюро "Тараса Мартинюка" кошти.

Відповідно до меморіального ордеру № 28060179 1FC від 01.07.2019 року позивачем сплачено 1 080,00 дол. США.

Також, між сторонами договору підписано акт приймання-передання наданих послуг № 1 від 26.02.2020, в якому перелічено перелік наданих бюро та отриманих позивачем послуг, зокрема участь у судових засіданнях в Господарському суді міста Києва у справі № 910/15120/19. В п. 2 вищезазначеного акта зазначено, що загальна вартість послуг становить 2 200,00 доларів США.

В матеріалах справи наявний звіт про роботу адвоката АБ "Тараса Мартинюка" над дорученням клієнта (адвокат Мартинюк Т.Б., період 26.06.2019 - 26.02.2020).

26.02.2020 адвокатським бюро "Тараса Мартинюка" виставлено інвойс № 2 на суму 1 100 доларів США, який оплачений позивачем 02.03.2020.

В матеріалах справи наявний ордер ТР № 082692 від 26.06.2019 про надання правової допомоги GTHZ "GOREX" Sp. z o. о. адвокатом Мартинюком Тарасом Богдановичем, виданий адвокатським бюро "Тараса Мартинюка".

Мартинюк Тарас Богданович є адвокатом на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000157 від 24.02.2017, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України.

Беручи до уваги обставини задоволення позовних вимог, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, місцевий та апеляційний суди дійшли висновку про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу частково в розмірі фактично сплачених коштів - 2 180,00 доларів США та зазначили, що заявлений відповідачами до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям, що наведені у ч. 4 ст. 126 ГПК України. При цьому додаткове рішення було прийняте судом першої інстанції з урахуванням того, що хоча у відзиві на позовну заяву відповідачем і зазначено, що розмір судових витрат заявлених позивачем явно завищений та необґрунтований, проте будь-яких обґрунтованих пояснень відповідачем стосовно цього не надано.

Посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків викладених у постанові КГС ВС від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18 щодо того, що необхідною умовою для вирішення питання перерозподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи, колегією суддів відхиляються, позаяк витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу). Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Що ж до доводів скаржника про те, що судами не враховано висновків, викладених у постановах КГС ВС від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, у додатковій постанові від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та у постанові від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, то колегія суддів зазначає, що неврахування висновку Верховного Суду з приводу застосування норми права може бути підставою для перегляду судових рішень відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України не у будь-якому випадку, а тоді, коли саме неврахування такого правового висновку призвело до помилкового висновку, що прямо або опосередковано впливає на прийняте рішення по суті. В свою чергу, у додатковій постанові від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 вирішувалося питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції, а не перегляду відповідних судових рішень, якими стягнуто такі витрати. При цьому обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судами оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо на предмет їх відповідності ст. 129 ГПК України - не свідчить про незаконність оскаржуваних рішень.

Крім цього, скаржнику слід було врахувати, що відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права у діях судів попередніх інстанцій під час винесення оскаржуваних додаткового рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів, їх висновки повністю відповідають правовим позиціям Верховного Суду, а переоцінка доказів, зокрема, і тих які стосуються обґрунтованості розміру судових витрат, що понесені на оплату послуг адвоката, знаходиться поза межами компетенції касаційного суду.

Так само і щодо додаткової постанови суду апеляційної інстанції - з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції докази понесення судових витрат (акт приймання-передання наданих послуг № 2 від 31.07.2020; інвойс № 3 від 30.07.2020 про представництво в господарській справі № 910/15120/19 на загальну суму 1 100 доларів США; меморіальний ордер № 06080219FC від 06.08.2020 на суму 1 080 доларів США; звіт про роботу адвоката АБ "Тараса Мартинюка" над дорученням клієнта від 31.07.2020); надану судом їм оцінку, за результатами якої він дійшов висновку, що останні є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат; враховуючи, що викладені відповідачем доводи щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу не спростовують співмірність розміру витрат позивача на оплату послуг адвоката при розгляді апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Івахно Лесі Юріївни в Північному апеляційному господарському суді та їх реальність - беручи до уваги положення ст. 300 ГПК України, Верховний Суд не вбачає порушень норм процесуального права у діях апеляційного суду під час винесення додаткової постанови, а переоцінка доказів, які стосуються обґрунтованості розміру судових витрат, що понесені на оплату послуг адвоката, знаходиться поза межами суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень з оскаржуваних підстав, у зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення з оскаржуваних підстав, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Івахно Лесі Юріївни залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 в частині перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі № 910/15120/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.