ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 909/260/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача 1 - не з`явився,
відповідача 2 - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області
у складі судді Рочняк О. В.
від 19.07.2019 та
на постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Якімець Г. Г., Бойко С. М., Матущак О. І.
від 03.02.2020
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Регістр"
про визнання недійсними договору поставки № 323/1 від 31.08.2016 та договору оренди нежитлових приміщень № Р-101 від 30.09.2016,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Регістр" про визнання недійсними договору поставки №323/1 від 31.08.2016 та договору оренди нежитлових приміщень №Р-101 від 30.09.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр" з часткою 25%. Директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр" ОСОБА_2 , який одночасно також є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр", перевищив свої повноваження та шляхом злочинної домовленості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Регістр", засновником якого є товариство, де ОСОБА_2 є одним з учасників, уклав з ним від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр" договір поставки усього наявного у Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр" товару по собівартості на вкрай невигідних умовах, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Регістр" припинило здійснювати свою основну діяльність - оптово-роздрібну торгівлю, від здійснення якої товариство отримувало найбільший прибуток. Також позивач зазначив, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр" ОСОБА_2 незаконно, без згоди загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр" відчужив шляхом передачі в оренду нежитлові приміщення, чим змінив основний вид діяльності товариства, що відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр" віднесено до виключної компетенції загальних зборів.
Матеріально-правовою підставою позову визначено статті 4, 16, 232, 241 Цивільного кодексу України, статті 20, 57, 79-80, 82 Господарського кодексу України, Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
Згідно із даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Регістр" (код ЄДРПОУ 20530929) зареєстровано 11.05.1993 з місцезнаходженням по вул. Торговій, 3 в м. Івано-Франківську, Івано-Франківської області, 76018, директором товариства є ОСОБА_2 .
Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр", зі змінами, внесеними 10.03.2010, діючого станом на 2016 рік, статутний капітал товариства становить 853 008 грн. Учасниками товариства є: ОСОБА_2 з часткою 16,13%, ОСОБА_3 з часткою 3,87%, ОСОБА_4 з часткою 30%, ОСОБА_1 з часткою 25%, ОСОБА_5 з часткою 25%. Директором ТОВ "Регістр" є ОСОБА_2
19.09.2014 відбулися позачергові загальні збори засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр", оформлені протоколом № 5, на яких були присутні усі учасники товариства. До порядку денного позачергових зборів внесено, зокрема питання виборів директора товариства. В зв`язку з тим, що жодна із запропонованих кандидатур не набрала більшості голосів, питання щодо виборів директора не прийнято. Вирішено, що до переобрання нового директора товариства повноваження виконує чинний директор ОСОБА_2
31.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регістр" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Регістр" (покупець) укладено договір поставки № 323/1, за умовами якого постачальник зобов`язався поставляти та передавати у власність покупця товар згідно із накладними, які є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язався приймати цей товар, оплачувати його вартість в строки та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до пункту 1.2 договору предметом поставки є товар усього асортименту постачальника, наявного на день подання заявки покупцем у прайс-листі та комерційній пропозиції постачальника та призначений для здійснення підприємницької діяльності покупця.
Поставка товару здійснюється на підставі накладної відповідно до узгодженого з постачальником замовлення покупця, в якому вказується асортимент, кількість замовленого товару. Загальна вартість даного договору становить суму всіх накладних на відпуск товару (пункти 1.3, 1.4 договору).
Згідно із пунктами 2.1, 2.2, 2.3, 2.10 договору постачання товару здійснюється окремими партіями протягом усього терміну дії цього договору. Асортимент, кількість, ціна та строки поставки товару визначаються сторонами окремо в кожному конкретному випадку та оформляються замовленням покупця. Замовлення покупця може бути здійснено в усній або письмовій формі, в тому числі може бути здійснено і по факсу. У замовленні обов`язково вказується найменування, кількість та асортимент товару. Поставка товару здійснюється на складі постачальника за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Торгова, 3. Приймання-передача товару здійснюється в місці поставки повноважними представниками сторін.
В пунктах 3.1, 3.2, 3.3 договору сторони погодили, що ціна товару погоджується сторонами та зазначається в накладних, які є невід`ємною частиною договору. Підписання покупцем накладної засвідчує факт продажу партії товару. Ціна товару є динамічною та може змінюватись в залежності від умов доставки товару, кількості товару, термінів оплати та інших умов, що мають значення при формуванні ціни товару. Розрахунки за цим договором здійснюються в Національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, або внесенням готівкових коштів в касу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр" за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Торгова, 3 особисто або довіреною особою (торговим представником постачальника) згідно із договором - доручення. Покупець зобов`язаний здійснити оплату партії товару протягом 21 банківського дня з моменту отримання письмової вимоги від постачальника.
Відповідно до пунктів 9.1, 9.3 договору він набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Договір вважається автоматично пролонгований на наступний календарний рік, якщо до кінця дії договору від жодної сторони не надійшла вимога його розірвання або не укладено нового договору.
Умови договору по оплаті за отриманий товар залишаються дійсними по відношенню до всіх партій товару, розрахунок за які до моменту припинення дії договору не проведено (пункт 9.4 договору).
30.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регістр" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Регістр" (орендар) укладено договір оренди № Р-101, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Торгова, 3 та складаються з наступних приміщень:
- по літ. "А" другий поверх: нежитлове приміщення № 30 площею 11,8 кв. м., коридору (приміщення № 16) площею 17,5 кв. м., нежитлове приміщення № 31 площею 13,9 кв. м., нежитлове приміщення № 18 площею 31,8 кв. м., нежитлове приміщення № 17 площею 26,6 кв. м., нежитлове приміщення № 20 площею 14,8 кв. м., нежитлове приміщення № 28 (вбиральня) площею 2,3 кв. м., нежитлове приміщення № 29 (умивальня) площею 1,8 кв. м.;
- по літ. "Б" перший поверх: склад (нежитлове приміщення № 3) площею 340,7 кв. м.
Майно передається в оренду для використання орендарем в якості магазину, офісу та складу.
В пунктах 3.1, 3.3 договору сторони погодили, що за користування майном встановлюється орендна плата, яка визначена за домовленістю сторін і становить 5820 грн. Орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок орендодавця, не пізніше останнього дня місяця наступного за звітним розрахунковим місяцем.
Відповідно до пункту 4.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом 35 місяців до 30.07.2019, та пролонгується на календарний рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії жодна із сторін не заявить про намір припинити його дію. У будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Згідно із пунктом 4.2 договору дострокове розірвання даного договору можливе тільки за письмової згоди двох сторін.
За дострокове розірвання договору оренди не з ініціативи орендаря орендодавець сплачує орендарю штраф у розмірі 465000 грн (пункт 9.5 договору).
01.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регістр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Регістр" укладено додаткову угоду до договору оренди Р-101, в якій сторони змінили розмір орендної плати та узгодили, що її розмір за один календарний місяць користування приміщеннями складає 15700 грн.
Згідно із видатковими накладними № Р-00092291 від 21.10.2016, № Р-00092372 від 21.10.2016, № Р-00092134 від 21.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Регістр" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД "Регістр" товару на загальну суму 7 801 448, 17 грн.
Відповідно до виписки по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Регістр" за період з жовтня 2016 року по грудень 2016 року оплачено товару на загальну суму 4 721 187 грн, орендної плати за цей період сплачено 29 813 грн.
Договір поставки № 323/1 від 31.08.2016 та договір оренди Р-101 від 30.09.2016 укладені від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр" директором товариства ОСОБА_2, а від імені Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД "Регістр" директором - ОСОБА_7
Станом на 31.08.2016 єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Регістр" було Товариство з обмеженою відповідальністю "Адванс Карпати", засновниками якого в свою чергу були ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , який був також його керівником, та ОСОБА_6
Всі три юридичні особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Регістр", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Регістр" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Адванс Карпати" розташовані за однією юридичною адресою: вул. Торгова, 3, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020, у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:
- положення статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр" не містять будь-яких умов щодо обмеження повноважень директора товариства на укладення від імені товариства правочинів (договорів);
- позивачем не подано доказів того, що станом на час укладення спірних договорів ОСОБА_2 не був директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр", одночасно матеріалами справи підтверджено протилежне;
- позивачем не доведено і настання негативних наслідків для підприємства внаслідок укладення спірних договорів, адже спірні договори (поставки та оренди) є оплатними та спрямовані на отримання прибутку постачальником/орендодавцем, при цьому, позивачем не доведено настання негативних наслідків для підприємства;
- твердження позивача про те, що директором підприємства неправомірно відчужено нерухоме майно, що належить товариству є помилковими, оскільки передача майна в оренду не свідчить про відчуження такого майна, про що сторонами зазначено також і у самому договорі оренди (пункт 2.2 договору оренди);
- враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постановах від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 та від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, позивачем не доведено порушення спірними договорами його прав - як учасника товариства.
Крім того, суд апеляційної інстанції визнав безпідставним посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, оскільки правова позиція, викладена у зазначеній постанові не існувала на момент прийняття рішення місцевим господарським судом, натомість суд першої інстанції врахував судову практику, яка існувала на час розгляду справи та прийняття судом рішення про відмову в позові.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- приймаючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій керувалися тільки доводами відповідачів;
- рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному досліджені наявних у справі доказів, та є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються матеріалами справи;
- суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17.
6. Доводи інших учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Регістр" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Регістр" подали відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в яких просили залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Ця норма права визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
З огляду на положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.
Згідно із частинами 1, 2, 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Тобто недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб`єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі.
Звертаючись з позовом про визнання недійсними правочинів, позивач повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення цих обставин суд не має підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.
Частинами 1, 3 статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
За положеннями статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).
З наведених норм права вбачається, що за договором, укладеним Товариством, права та обов`язки набуваються самим Товариством як стороною договору. При цьому сукупність прав та обов`язків безпосередньо учасників цього Товариства укладенням Товариством договору ніяк не змінюється.
Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 Цивільного кодексу України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.
Підписання виконавчим органом Товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди учасників цього Товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого Товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника, оскільки директор діяв саме від імені Товариства, а не його учасника.
Отже, підписання оспорюваних договорів з порушенням, як стверджує позивач, вимог чинного законодавства може свідчити про порушення прав та інтересів самого Товариства, а не корпоративних прав його учасників.
Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18. В ухвалах від 17.12.2019 у справі № 916/1731/18, від 13.01.2020 у справі № 910/10734/18 та від 15.09.2020 у справі № 904/920/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не вбачає підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норм права, викладеного в зазначених постановах.
Верховний Суд також бере до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення від 20 травня 1998 року у справі "Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки" (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95; рішення від 18 жовтня 2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28-30; рішення від 21 грудня 2017 року у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України", заява № 42758/05, пункт 30). При цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення від 21 грудня 2017 року у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України", заява № 42758/05, пункт 1 резолютивної частини).
Враховуючи відсутність порушення оспорюваними договорами прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові, Верховний Суд зазначає те, що у судів першої та апеляційної інстанцій не було необхідності надавати оцінку законності оспорюваних правочинів.
З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій по суті спору, але з мотивів, викладених у даній постанові, а саме, відсутністю порушення оспорюваними договорами прав та інтересів позивача.
Посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17 відхиляються Судом, оскільки у справі №911/2129/17 саме Товариство звернулося з позовом про визнання недійсними договорів, які вчинялись від його імені посадовими особами, однак всупереч його інтересам, в той час як у цій справі №909/260/19 з позовом про визнання недійсними договорів звернувся учасник Товариства. При цьому, як вже було зазначено вище, підписання оспорюваних договорів з порушенням, як стверджує позивач, вимог чинного законодавства може свідчити про порушення прав та інтересів самого Товариства, а не корпоративних прав його учасників.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно із частиною 4 статті 311 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та в межах доводів касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зміни судових рішень з мотивів наведених у цій постанові.
10. Судові витрати
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 у справі №909/260/19 змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
3. В іншій частині рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 у справі №909/260/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді О.А. Кролевець
В.І. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2020 |
Оприлюднено | 24.12.2020 |
Номер документу | 93783694 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Губенко Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні