Ухвала

від 23.12.2020 по справі 910/18507/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/18507/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю. - головуючий, Мачульського Г. М., Могила С. К.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Аскона Груп на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аскона Груп

до Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Бенеткорт ,

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

27.11.2020 (згідно з вхідним реєстраційним номером та датою Північного апеляційного господарського суду) Товариство з обмеженою відповідальністю Аскона Груп (далі - ТОВ Аскона Груп , скаржник) звернулось з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у цій справі. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 14.12.2020.

До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020, а також клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.12.2020 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.12.2020 у зв`язку з перебуванням судді Краснова Є. В. на лікарняному здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Могил С. К.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41)).

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Відповідно до пункту 7 частини першої, пункту 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується; до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 20.10.2020, повний текст якої підписаний 26.10.2020. Таким чином, останній день строку, встановленого відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 16.11.2020 (оскільки закінчення строку припадало на вихідний день 15.11.2020, то останнім днем строку є перший після нього робочий день).

Касаційну скаргу подано 27.11.2020, тобто скаржником пропущено строк для подання касаційної скарги.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, ТОВ Аскона Груп зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови від 20.10.2020 йому було вручено 05.11.2020. Як доказ вручення оскаржуваної постанови, скаржник додає до касаційної скарги копію конверту суду апеляційної інстанції зі штриховим кодовим ідентифікатором № 0411632659202.

За інформацією, розміщеною на веб-сайті АТ Укрпошта по штриховому кодовому ідентифікатору № 0411632659202, оскаржувану постанову було вручено 05.11.2020.

Натомість скаржник касаційну скаргу подав до Північного апеляційного господарського суду 27.11.2020. Скарга надійшла до Верховного Суду 14.12.2020 про що свідчить відбиток календарного штампу про одержання вх. № 9329/2020 від 14.12.2020 на першому аркуші цієї скарги.

За таких обставин, оскільки касаційна скарга була подана з пропуском двадцятиденного строку з дня вручення оскаржуваної постанови, колегія суддів вважає, що наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки скаржник не навів обґрунтування у зв`язку з чим даний строк ним був пропущений.

З урахуванням викладеного, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду належне обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 292 Господарського процесуального кодексу України).

Крім цього, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір .

За приписами статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Позовну заяву у цій справі подано у 2019 році.

Статтею 7 Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік з 01.01.2019 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.

Предметом позову у даній справі є визнання договору поруки № 4Б14286И/П від 10.11.2016 недійсним.

З урахуванням викладеного, судовий збір за подання даної касаційної скарги мав бути сплачений за 1 вимогу немайнового характеру в сумі 3842 грн (1921,00 грн x 200%).

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 3842 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) ; символ звітності банку: 207 та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.

Водночас до касаційної скарги додано клопотання ТОВ Аскона Груп про відстрочення сплати судового збору до моменту ухвалення постанови Верховного Суду у даній справі, оскільки на сьогоднішній день скаржник не має можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на постанову і рішення у зв`язку з запровадженням карантину та великою кількістю судових процесів.

Перевіривши клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З викладеного вбачається, що наведений нормативний припис передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати лише за наявності викладених вище умов.

Водночас, положеннями статті 8 Закону України Про судовий збір не передбачено можливості звільнення або розстрочення сплати судового збору для юридичних осіб, а звідси клопотання ТОВ Аскона Груп не узгоджуються з положеннями закону.

Необхідність сплата судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

ЄСПЛ у своєму рішенні визначив, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі Пелевін проти України (Pelevin v Ukraine) від 20.05.2010, заява № 24402/02, § 27)).

При цьому ЄСПЛ зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі Креуз проти Польщі (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, № 28249/95, § 60)).

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги ТОВ Аскона Груп без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України та подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу.

Керуючись статтями 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4, 8 Закону України Про судовий збір , Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Акона Груп у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду 20.10.2020 у справі № 910/18507/19.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Акона Груп на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду 20.10.2020 у справі № 910/18507/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 14.01.2021 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня її вручення скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

С. К. Могил