Рішення

від 23.12.2020 по справі 200/9817/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 р. Справа№200/9817/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації Донецької області, Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги,

В С Т А Н О В И В:

22.10.2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації Донецької області (далі Відповідач1) про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги.

В обґрунтування позову Позивач зазначив, що у відповідності до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, проте відповідачем виплачено лише 1390 грн., що є протиправним.

Просив суд:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації, щодо не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі, визначеному частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як учаснику бойових дій разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (з урахуванням раніше виплачених сум).

Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем1 25.11.2020 року до суду надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що в отриманих Управлінням соціального захисту населення Генічеської РДА у 2020 році списках на виплату щорічної разової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 не значиться. Також зазначає, що як вбачається з довідки військової частини НОМЕР_2 від 11.10.2020 року № 1145, наданої позивачем, в період формування списків, ОСОБА_1 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.

Ухвалою суду від 27 листопада 2020 року Залучити Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради у якості другого відповідача у справі.

Відповідачем2 23.12.2020 року до суду надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначенихчинним законодавством.Представниквідповідача зазначив, що у 2020 році розміри разової грошової допомоги до 5 травня визначенопостановою Кабінету Міністрів України № 112 від 19 лютого 2020 року. Грошова допомога до 5 травня виплачена в повному обсязі згідно діючого законодавства. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

24 грудня 2020 року у задоволенні клопотання Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про зупинення провадження у справі № 200/9817/20-а відмовлено.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Позивач перебуває на обліку в Департаменті соціального захисту населення Маріупольської міської ради та має право на отримання щорічної разової допомоги до 5 травня.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу виплачено 1390 грн., що є виплатою щорічної грошової допомоги до 5 травня.

Відповідно до відзиву Відповідача2, розмір вказаної допомоги визначено відповідно до діючого законодавства в межах, затверджених кошторисом асигнувань на зазначені виплати.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.

Згідно з ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян унормовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, встановлені статтею 12 вказаного Закону.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998р. статтю 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною четвертою такого змісту: " Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком".

Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції: " Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 визнано неконституційними, зокрема, положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, на момент звернення заявника із заявою в 2020 році діяли положення ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998р., яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій п`ять мінімальних пенсій за віком.

Поряд із цим, унаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було створено іншу норму права, що регламентує ті самі відносини - п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Так, відповідно до п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Ця норма діяла з 01.01.2015р.

На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 19.02.2020 р. №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", де, зокрема, передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.

27.02.2020 року рішенням Конституційного Суду України №3-р/2020 було визнано неконституційним окреме положення п.26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, починаючи з 27.02.2020 року ані положення п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ані приписи ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції п.20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» не можуть застосовуватися при призначенні та виплаті допомоги до 5 травня для учасників бойових дій.

Отже, починаючи з 27.02.2020 року позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій п`ять мінімальних пенсій за віком.

Щодо посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112, як на акт, який регулює розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня, суд зазначає, що вказані посилання є необґрунтованими та безпідставними, оскільки норми підзаконних нормативно-правових актів, чим є в даному випадку постанова КМ України від 19 лютого 2020 року № 112, не має вищої юридичної сили над положеннями ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV, якими передбачено розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій п`ять мінімальних пенсій за віком.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що право позивача на щорічну одноразову допомогу до 05 травня підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значені цього положення, отже, ненарахування та невиплата вказаної щорічної одноразової допомоги у визначеному положеннями ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

Зазначена правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

Таким чином, суд вважає, що позивач мав "законні сподівання" на отримання щорічної одноразової допомоги у 2020 році у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Одночасно, суд зазначає, що оскільки Позивач перебуває на обліку в Департаменті соціального захисту населення Маріупольської міської ради, позовні вимоги спрямовані саме до Відповідача2.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо виплати щорічної разової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічну разову грошову допомогудо 5 травня, згідно статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що пред`явлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України - відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації Донецької області (75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, пр. Миру, б. 43), ідентифікаційний код юридичної особи 03198184), Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, буд. 70, код ЄДРПОУ 41336065) про визнання дій протиправними, зобов`язання донарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій в 2020 році у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік, згідно статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Череповський