Ухвала

від 23.12.2020 по справі 500/2560/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/2560/20

23 грудня 2020 р.м.Тернопіль

про

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Шаблій Ю.П., представника позивача - Вереса М.Я., представника відповідача - Стрижак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія Транс Логістик" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія Транс Логістік" (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області та до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Луганській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області від 01.09.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу №182431 сумі 17000,00 грн. стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Траєкторія Транс Логістик ;

- визнати протиправним та скасувати розрахунок Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртансбезпеки у Луганській області від 21.07.2020 великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів про нарахування 1578,42 Євро плати з Товариства з обмеженою відповідальністю Траєкторія Транс Логістик за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 21.07.2020 автомобіль SCANIA д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричіпом д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 був зупинений працівниками Управління Укртрансбезпеки у Луганській області. Під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу встановлено перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу. За результатами якого було складено: акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

На підставі матеріалів контрольного заходу 01.09.2020 прийнято постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 182431 в сумі 17000,00 грн.

Позивач вважає розрахунок та постанову протиправними, оскільки на його переконання, ним не було допущено жодних порушень Закону України "Про автомобільний транспорт". Тому з метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 11.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.

Від відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Луганській області найшло 19.10.2020 клопотання про закриття провадження у справі в частині оскарження розрахунку плати за проїзд на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС.

Також, від відповідача - управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області 19.10.2020 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду поступив відзив на адміністративний позов, в якому, крім іншого, відповідач просить закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 21.07.2020.

Зокрема, клопотання обґрунтовано тим, що розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому він не може бути предметом судового спору.

Ухвалою суду від 20.10.2020 замінено у справі відповідачів - Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області та Управління Укртрансбезпеки у Луганській області на належного - Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеку).

В судовому засіданні представник відповідача клопотання про закриття провадження в частині визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування підтримала.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо закриття провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників справи, розглянувши подане відповідачем клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо оскарження розрахунку плати за проїзд, судом встановлено наступне.

В силу вимог ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Разом із тим, надаючи оцінку наявності спору між сторонами та юрисдикційній належності такого спору, у випадку його існування, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Поняття юридичний спір на законодавчому рівні не визначено, тому для його з`ясування та уяснення необхідно звернутися до доктрини права.

У теорії під поняттям юридичний спір розуміють правовий конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права.

Правові спори виникають внаслідок порушення суб`єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб`єктивних прав.

Отже, юридичний спір є різновидом конфліктних правовідносин, що виникає між учасниками правовідносин та не може існувати абстрактно, тобто поза межами самих правовідносин. Тому, про наявність юридичного спору можна говорити тільки у випадку встановлення факту виникнення правових відносин між певними суб`єктами.

Відтак, для формування висновку про існування явища юридичний спір , на який поширюється юрисдикція судів, в контексті ч. 3 ст. 124 Конституції України, необхідно надати оцінку чи виникли правові відносини між його суб`єктами.

Правовідносини мають свою структуру і включають в себе такі обов`язкові елементи: суб`єкти, об`єкт та зміст правовідносин. У випадку відсутності одного із вказаних елементів, правові відносини не виникають.

При цьому, суб`єкти правовідносин - це правоздатна і дієздатна особи, що є носіями юридичних прав і обов`язків: носій права та носій обов`язків.

Об`єкт правовідносин - це реальне (матеріальне або нематеріальне) благо, з приводу якого суб`єкти вступають у правовідносини.

Зміст правовідносин - це суб`єктивні права і юридичні обов`язки учасників правових відносин.

Разом із тим, суб`єктивне право - це передбачена нормою права міра можливої поведінки особи. Зокрема, можливість діяти відповідно до свого бажання, можливість вимагати певних дій від інших суб`єктів, зобов`язаних на це, можливість звернутися до компетентного органу чи посадової особи за захистом свого суб`єктивного права.

Юридичний обов`язок - це передбачена нормою права, обов`язок певної поведінки особи. Наприклад, необхідність нести юридичну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання передбачених нормою права дій. В будь-яких правовідносинах суб`єктивному праву одного учасника відповідає юридичний обов`язок іншого учасника. Право і відповідний йому обов`язок складають зміст правовідносин.

Отже, відсутність одного із обов`язкових елементів правових відносин (суб`єкти правовідносин, об`єкт правовідносин та зміст правовідносин), свідчить про відсутність правовідносин між суб`єктами в цілому, а відтак і про відсутність юридичного спору, на який може поширюватися юрисдикція (адміністративна, господарська, цивільна) суду.

Як видно із матеріалів справи, позивачем, крім іншого, заявлено вимогу про визнання протиправним та скасувати Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 21.07.2020.

Надаючи оцінку вказаній позовній вимозі, суд зазначає, що оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, безпосередньо не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, відтак у конкретному випадку відсутній зміст правовідносин. У зв`язку із відсутністю змісту правовідносин, відсутні підстави стверджувати про наявність спірних правовідносин. Водночас, беручи до уваги відсутність спірних правовідносин, відсутній і юридичний спір, як предмету судового розгляду.

Підсумовуючи суд зазначає, що вимога про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, не є юридичним спором. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, в тому числі адміністративного про його оскарження оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Оспорюваний розрахунок за своєю правовою природою є лише письмовим документом (засобом доказування), на підставі якого може мати місце стягнення у судому порядку задокументованої у ньому плати.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Вимоги про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування були предметом оцінки Великої Палати Верховного Суду.

Так, у п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 в справі №203/3/18, Суд вказав: Оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на викладене такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду .

Зазначена правова позиція Великої Палати Верховного Суду підтверджує обґрунтованість наведеного перед цим висновку про відсутність юридичного спору на який поширюється судова юрисдикція в контексті ч. 3 ст. 124 Конституції України.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач просить визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 21.07.2020 та який не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, вказані вимоги не можуть бути предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Однак, оскільки, вимога про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, не може бути предметом судового розгляду, суд не роз`яснює заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої позовної вимоги, що узгоджується із правовим висновком, який міститься у п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі № 203/3/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись статтями 238, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника Державної служби України з безпеки на транспорті про закриття провадження у справі в частині позовних вимог задовольнити.

2. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Розрахунку плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, оформленого 21.07.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія Транс Логістик" у сумі 1 578, 42 Євро, на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.12.2020.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Траєкторія Транс Логістик" (місцезнаходження/місце проживання: бульвар Д.Галицького, 28/75,м. Тернопіль,46011 код ЄДРПОУ/РНОКПП 42643642);

відповідач:

- Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (місцезнаходження/місце проживання: пр-кт Перемоги, 14,м. Київ 135,01135 код ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845).

Суддя Осташ А.В.