Постанова

від 14.04.2021 по справі 500/2560/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2560/20 пров. № А/857/2614/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Обрізка І.М., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судових засідань Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Траєкторія Транс Логістик до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

суддя у І інстанції Осташ А.В.,

час ухвалення рішення 13 год 15 хв,

місце ухвалення рішення м. Тернопіль,

дата складення повного тексту рішення 24 грудня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Траєкторія Транс Логістик (далі - ТОВ Траєкторія Транс Логістик ) звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило:

визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) в особі Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області (далі - Управління) від 01 вересня 2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу №182431 сумі 17000,00 грн щодо позивача;

- визнати протиправним та скасувати розрахунок Укртансбезпеки в особі Управління Укртансбезпеки у Луганській області від 21 липня 2020 року великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів про нарахування 1578,42 євро плати з позивача за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Ухвалою суду від 23 грудня 2020 року було закрито провадження у справі у частині позовних вимог ТОВ про визнання протиправним та скасування Розрахунку плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, оформленого 21 липня 2020 року Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 500/2560/20 позову було задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління № 182431 від 01 вересня 2020 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що визначення вагових параметрів транспортного засобу позивача було здійснено з порушенням положень Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, а тому отримані в результаті зважування дані не можуть вважатися достовірними. Відтак, оспорювана постанова Управління № 182431 від 01 вересня 2020 року підлягає скасуванню, оскільки належним чином не підтверджено факт порушення позивачем вимог Закону України Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344-III).

Відповідач Укртрансбезпека у апеляційній скарзі просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ.

Свої апеляційні вимоги обґрунтовувало тим, що зважування транспортного засобу позивача на ППГВК здійснювалося за допомогою приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь 030T-AS2-PWIA ідентифікаційний зав. № 433, серійний номер вантажоприймальних платформ №851 та №852. Виробник ESIT ELEKTRONIK SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD.STI , Туреччина. Надано копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ПЗЗМ880405820 від 10 липня 2020 року. Тому габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідний сертифікат та свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки у зв`язку із чим є придатними до застосування.

Факт перевищення транспортним засобом позивача вагових обмежену також підтверджується чеком (роздруківкою) зважування № 1237 від 21 липня 2020 року, який формується і видається технічними засобами габаритно-вагового контролю автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування. Такий чек є первинним документом габаритно-вагового контролю, в якому зафіксовано перевищення вагових параметрів транспортного засобу позивача і який формується автоматично, відображаючи заводський номер зважувального обладнання, яким проводилось зважування.

Головне управління Національної поліції в Луганській області надало копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого запису вимірювальної техніки зав. № 400, однак не є розпорядником стосовно запитуваної інформації в частині зважувального обладнання, за допомогою якого проводився габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача, і надана ним інформація не відповідає дійсності.

Документи габаритно-вагового контролю (акт, довідка,) складаються за затвердженою формою і не містять графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер вимірювально-зважувального обладнання тощо. Тому відповідні посилання на відсутність у документах відомостей про зважувальне обладнання, як на неналежне заповнення документів, є необґрунтованими.

Розрахунок плати за проїзд визначається за наслідком точного габаритно-вагового контролю, у тому числі шляхом визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті, а тому відомості з товарно-транспортної накладної не можуть спростовувати встановлені під час такого контролю показники.

Зважування транспортного засобу позивача на сторонньому підприємстві в м. Харкові мало місце вже 22 липня 2020 року, тобто на наступний день після перевірки-габаритно-вагового контролю Управління Укртрансбезпеки у Луганській області, що не виключає можливості вивантажування та переміщування вантажу. Позивачем не надано свідоцтва, виданого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, що підтверджує проведення періодичної повірки зважувального обладнання, на якому в м. Харків на сторонньому підприємстві проведено зважування транспортного засобу позивача вже 22 липня 2020 року.

Окрім того, згідно із даними роздруківки GPS сигналу (а.с. 23-25) 22 липня 2020 року з 00:03 до 15:16 год мало місце відключення антени, що не виключає втручання до вмісту транспортного засобу перед проведенням зважування.

Представник Укртрансбезпеки у ході апеляційного розгляду підтримала подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ТОВ Траєкторія Транс Логістик відмовити.

Представник ТОВ Траєкторія Транс Логістик , належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду прибув. Клопотання позивача про відкладення розгляду справи визнано апеляційним судом необґрунтованим. Відтак, відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України, вказані обставини не перешкоджають розгляду справи.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується її учасниками, інспекторами Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок №1567) під час проведення рейдової перевірки 21 липня 2020 року на автомобільній дорозі Н-26 (Чугуїв-Мілове-Старобільськ, км 131+900м у Сватівському районі Луганської області) було здійснено перевірку транспортного засобу SCANIA R420, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки CODER S 3384D, номерний знак НОМЕР_2 , що використовувався ТОВ Траєкторія Транс Логістик при перевезенні металопрокату за маршрутом м. Лисичанськ, Луганська область - м. Бориспіль, Київська область на підставі товарно-транспортної накладної №1994 від 21 липня 2020 року.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку №53/2007-20 від 20 липня 2020 року та графіка проведення рейдових перевірок Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області в період з 20 липня 2020 року по 26 липня 2020 року.

У ході здійснення габаритно-вагового контролю вказаного транспортного засобу на підставі чеку зважування № 1237 від 21 липня 2020 року відповідачем було встановлено перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем на повну масу транспортного засобу, а саме 44100 кг, що на 10,25 % перевищує нормативно визначені 40 т; навантаження на строєну вісь - 26200 кг, що на 19,09 % перевищує нормативно визначені 22 т, а також відсутність у водія при здійсненні перевезення вантажу оформленого дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, про що складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 236068 від 21 липня 2020 року.

Про розгляд акту № 236068 від 21 липня 2020 року ТОВ Траєкторія Транс Логістик було повідомено листом-повідомленням №61372/36/24-20 від 17 серпня 2020 року.

За наслідками розгляду акту №236068 від 21 липня 2020 року начальником Управлінням 01 вересня 2020 року за участю представника позивача було винесено оспорювану постанову №182431 про застосування до ТОВ Траєкторія Транс Логістик адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн за порушення вимог статті 48 Закону № 2344-III, відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини 1 статті 60 вказаного Закону.

ТОВ Траєкторія Транс Логістик не погодилося із правомірністю застосування до нього адміністративно-господарського штрафу постановою Управління №182431 від 01 вересня 2020 року та звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 2 статті 29 Закону № 2344-III встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Приписами статті 48 Закону № 2344-III передбачено що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Як свідчать матеріали справи, позивачем не заперечується право відповідача на проведення рейдової перевірки державного контролю на автомобільному транспорті 21 липня 2020 року, а також порядку та розміру накладення оспорюваною постановою адміністративно-господарського штрафу.

При цьому суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки обґрунтованості висновку відповідача про встановлення під час контрольного заходу факту перевищення транспортним засобом SCANIA R420, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки CODER S 3384D, номерний знак НОМЕР_2 , що використовувався ТОВ Траєкторія Транс Логістик , нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем на повну масу транспортного засобу, а саме 44100 кг, що на 10,25% перевищує нормативно визначені 40 т; навантаження на строєну вісь - 26200 кг, що на 19,09% перевищує нормативно визначені 22 т.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування було затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до приписів пункту 1 цього Порядку він визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 879 передбачено, що вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

У підпункті 4 пункту 2 Порядку № 879 зазначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртранснсбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1567 він визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Як передбачено пунктом 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено можливість при проведенні рейдової перевірки здійснення контролю за дотриманням вимог статті 48 Закону 2344-III - документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

При цьому пунктом 16 Порядку № 1567 встановлено, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку № 879).

Відповідно до приписів пункту 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Пунктом 21 Порядку № 1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Закон № 2344-III та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України № 363 від 14 жовтня 1997 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 128/2568 від 20 лютого 1998 року, визначають товарно-транспортну накладну обов`язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільнім транспортом.

Так, пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що розрахунок плати за проїзд визначається за наслідком габаритно-вагового контролю, у тому числі шляхом визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті, а тому відомості, зазначені у товарно-транспортній накладній, не можуть спростовувати встановлені під час такого контролю показники. Тому сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 02 серпня 2018 року при розгляді справи №820/1420/17 та від 31 липня 2019 року при розгляді справи №802/518/17-а, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються апеляційним судом під час вирішення цього спору.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що зважування транспортного засобу позивача на ППГВК здійснювалося відповідачем за допомогою автоматичного приладу для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь 030T-AS2-PWIA ідентифікаційний зав. №433, серійний номер вантажоприймальних платформ №851 та №852. Виробник ESIT ELEKTRONIK SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD.STI , Туреччина.

Відповідачем представлено копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ПЗЗМ880405820 від 10 липня 2020 року, що свідчить про те, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідний сертифікат та свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки у зв`язку із чим є придатними до застосування.

Факт перевищення транспортним засобом позивача вагових обмежень зафіксовано на підставі чеку (роздруківки) зважування № 1237 від 21 липня 2020 року, який формується і видається технічними засобами габаритно-вагового контролю автоматично, відображаючи заводський номер зважувального обладнання, яким проводилось зважування.

За таких обставин, на думку апеляційного суду, відсутні підстави для висновку про можливість втручання будь-кого у процес встановлення результатів зважування, а отже відповідний чек (роздруківка) є первинним документом габаритно-вагового контролю, у якому зафіксовано факт перевищення вагових параметрів транспортного засобу позивача.

При цьому апеляційний суд погоджується із скаржником у тому, що документи габаритно-вагового контролю (акт, довідка) складаються за затвердженою формою, що не містять графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер вимірювально-зважувального обладнання тощо, а отже відповідні доводи, з якими погодився суд першої інстанції, про неналежне оформлення таких документів є необґрунтованими.

Водночас суд апеляційної інстанції критично ставиться до доводів позивача щодо результатів зважування його транспортного засобу на сторонньому підприємстві в м. Харкові 22 липня 2020 року, оскільки таке мало місце наступного дня, що не виключає можливості втручання у вміст вантажу на транспортному засобі перед зважування. При цьому згідно із даними роздруківки GPS сигналу (а.с. 23-25) 22 липня 2020 року з 00:03 до 15:16 год мало місце відключення антени.

Окрім того, як вірно зауважено скаржником, позивачем на не надано свідоцтва, виданого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, що підтверджує проведення періодичної повірки зважувального обладнання, на якому у м. Харків було проведено зважування транспортного засобу позивача 22 липня 2020 року на виконання приписів пункту 12 Порядку № 879.

Щодо недотримання відповідачем вимог Порядку № 879 у частині незаборони подальшого руху транспортного засобу після виявлення факту перевищення габаритного нормативного параметру, апеляційний суд звертає увагу на те, що така бездіяльність відповідача не оскаржується позивачем та не впливає на правомірність оскаржуваної постанови.

Незгода водія позивача з результатами зважування не спростовує його результатів, встановлених за допомогою сертифікованого автоматичного приладу для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень, як із звернення директора ТОВ Траєкторія Транс Логістик на спеціальну лінію 102 ГУНП в Тернопільській області.

Та обставина, що відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь який інший спосіб, не може свідчити про неможливість притягнення позивача до відповідальності за наслідками виявлення факту перевищення габаритного нормативного параметру.

Відтак, на думку апеляційного суду, висновок суду першої інстанції про те, що визначення вагових параметрів транспортного засобу позивача було здійснено з порушенням положень Порядку №879, в результаті чого отримані дані не можуть вважатися достовірними, є помилковими.

Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На переконання апеляційного суду, при вирішенні цього публічно-правового спору суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкового задоволення позову. Відтак оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати та у задоволенні позову ТОВ Траєкторія Транс Логістик відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 500/2560/20 та у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Траєкторія Транс Логістик відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. Б. Хобор І. М. Обрізко Постанова у повному обсязі складена 15 квітня 2021 року.