Рішення

від 23.12.2020 по справі 640/15698/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року м. Київ № 640/15698/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадженні, без виклику сторін, адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Страдіваріус Україна

до Головного управління Держпраці у Київській області

про визнання протиправною та скасування постанови від 22 червня 2020 року

№11/28-03/12,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Страдіваріус Україна звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови від 22 чеврня 2020 року №11/28-03/12.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно застосовано штрафні санкції до позивача, оскільки знак відповідності нанесений на пакування та супровідні документи у відповідності до вимог законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за загальними правилами позовного провадження, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що спірна постанова винесена правомірно у зв`язку зі встановленням у ході проведення інспекційного відвідування порушення позивачем законодавства.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою ГУ Держпраці від 22 червня 2020 року №11/28-03/12 за наслідками розгляду протоколу про виявлене порушення вимог Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції , акта перевірки характеристик продукції у зв`язку встановленням порушення ТОВ Страдіваріус Україна пункту 2 частини другої статті 44 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції , введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, за що передбачена відповідальність згідно пункту 2 частини другої статті 44 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції до позивача застосовано штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен артикул продукції (5 артикулів) у сумі 255000,00 грн. Постанова, надіслана засобами поштового зв`язку, отримана позивачем 24 червня 2020 року.

Зазначена постанова прийнята на підставі акта перевірки характеристик продукції від 12 червня 2020 року №11/28-03/03, в якому зафіксовано про порушення позивачем вимог пункту 51 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 27 серпня 2008 року №761, а саме: не нанесений знак відповідності технічним регламентам; позивачем в графі зауваження керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо проведеної перевірки та складеного акта зазначено, що на час перевірки коробка із знаком відповідності вимогам технічного регламенту була відсутня, а тому немає можливості її надати на вимогу. У додатку №1 до акта перевірки зазначено інформацію щодо ідентифікації продукції, яка є небезпечною або становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, відповідно до якої не відповідають вимогам технічних характеристик окуляри сонцезахисні, країна-виробник Іспанія, тип (номер) моделі - STR, опис продукції - засіб захисту органів зору від сонячного світла, нормативно-правовий акт чи нормативний документ, на відповідність вимогам якого перевіряється продукція - технічний регламент засобів індивідуального захисту, модифікаці, артикул - 00681003039039, 00674003400039, 00679003429035, 00675003400036, 00673003400032.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення ринкового нагляду за продукцією визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Закон України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції .

Так, за приписами статті 1 Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 23 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції визначено порядок проведення перевірок характеристик продукції.

Згідно частини першої статті 23 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції , під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Частиною п`ятою статті 23 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції визначено, що перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.

Згідно частини другої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Приписами частини п`ятої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Таким чином, зазначеними нормами не передбачено обов`язок до початку перевірки надавати суб`єкту, який перевіряється, наказ на проведення перевірки. Пред`явлення направлення на здійснення заходу та службового посвідчення до початку проведення перевірки є достатньої підставою для початку її проведення.

З матеріалів справи вбачається, що перевірку проведено за участі представника позивача Євдокимової К.А.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Згідно пункту 1 частини дев`ятої статті 23 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції , виїзні перевірки характеристик продукції проводяться у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання.

Особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів визначені статтею 24 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції .

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 24 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом а пункту 2 частини першої цієї статті на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є: наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам; наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено порушення пункту 51 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 27 серпня 2008 року.

Вимоги до рівня безпеки засобів індивідуального захисту, проведення процедури оцінки відповідності таким вимогам, встановлює правила маркування зазначених засобів та введення їх в обіг визначаються Технічним регламентом засобів індивідуального захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року №761 (далі по тексту - Технічний регламент).

Під засобом індивідуального захисту (далі - засіб захисту) слід розуміти спорядження, що призначається для носіння користувачем та/або забезпечення його захисту від однієї або кількох видів небезпеки для життя чи здоров`я.

Відповідно до пункту 51 Технічного регламенту під час проведення оцінки відповідності виробник або його уповноважена особа чи постачальник:

складає декларацію про відповідність згідно з додатком, яку пред`являє на вимогу призначених органів державної влади;

маркує кожну одиницю засобу захисту національним знаком відповідності (1599а-2001-п) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. №1599 ( 1599-2001-п ) Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності .

Національний знак відповідності, який повинен легко читатися і не стиратися протягом передбачуваного строку служби, наноситься на видному місці кожного засобу захисту, що постачається на ринок, та його упаковці.

Згідно пункту 28 Технічного регламенту ідентифікаційні або розпізнавальні знаки, які прямо або дотично стосуються захисних властивостей засобу захисту та якими він маркується, повинні мати форму гармонізованих піктограм або ідеограм і чітко читатися протягом усього передбачуваного строку служби такого засобу. Крім того, такі знаки повинні містити точну і повну інформацію, що не допускає неоднозначного тлумачення та подається українською мовою та мовою країни, в якій дане пристосування використовується. У разі коли на виріб неможливо нанести всі або деякі маркувальні знаки у зв`язку з малим розміром засобу захисту, такі знаки наносяться на упаковці або зазначаються в документації, що додається до нього.

Відповідно до пункту 1 Правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1184 знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом.

Як зазначено позивачем в адміністративному позові, у зв`язку з тим, що сонцезахисні окуляри невеликі за розміром та мають своєрідну конструкцію (вигини, форму), нанесення знаку відповідності технічним регламентам безпосередньо на них могло погіршити їх естетичні та якісні властивості, у зв`язку з чим знак відповідності технічним регламентам правомірно нанесено на її пакування (коробку).

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не надав пояснень та доказів у спростування доводів позивача щодо неможливості нанесення знаку відповідності технічним регламентам безпосередньо на самі товари.

В свою чергу, на підтвердження відповідності товарів, що перевірялися (окуляри сонцезахисні, країна-виробник Іспанія, тип (номер) моделі - STR, опис продукції - засіб захисту органів зору від сонячного світла, нормативно-правовий акт чи нормативний документ, на відповідність вимогам якого перевіряється продукція - технічний регламент засобів індивідуального захисту, модифікації, артикул - 00681003039039, 00674003400039, 00679003429035, 00675003400036, 00673003400032) позивачем долучено до матеріалів справи копію декларації про відповідність продукції вимогам технічного регламенту засобів індивідуального захисту, зокрема, окулярів сонцезахисних бренду STR, артикули 0673/003, 0674/003, 0675/003, 0679/003, 0681/003.

На підтвердження нанесення знаку відповідності технічним регламентам у відповідності до вимог Технічного регламенту та Правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року на пакування позивачем долучено до матеріалів справи фотокопії коробок з відповідним маркуванням (1Т,а.с.28-32).

Таким чином, матеріали справи містять докази нанесення знаків відповідності на пакування та відповідності товарів, що перевірялися, вимогам технічного регламенту, з урахуванням чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє документальне та нормативне підтвердження під час судового розгляду справи та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ Страдіваріус Україна підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Страдіваріус Україна (01001, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 1-А, вежа А, пов. 15, код ЄДРПОУ 35534933) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10, код ЄДРПОУ 39794214) від 22 червня 2020 року №11/28-03/12.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова