Постанова

від 24.12.2020 по справі 420/6074/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6074/19

Головуючий в І інстанції: Андрухів В.В.

Дата та місце ухвалення рішення: 10.03.2020 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЗПНУ на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗПНУ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЗПНУ до Головного управління ДФС в Одеській області (правонаступник - Головне управління ДПС в Одеській області), у якій позивач просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.05.2019 року №№ 0024581407, 0024611407, 0024621407, 0015871307.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення заявленого позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, та порушення норм матеріального права.

Представником відповідача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області від 21.03.2019 року №№ 1490/14-07, 1493/14-07, 1494/14-07, 1492/14-07, 1491/14-07, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на І квартал 2019 року, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.03.2019 року № 1700, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ ЗПНУ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, за результатами якої складено акт від 12 квітня 2019 року № 657/15-32-14-07/33313902.

Відповідно до висновку акту, встановлено наступні порушення позивачем, зокрема:

1) п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 6, пп. 9.4 п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 488387 грн., у т.ч. за 2016 рік - 399215 грн., за 2017 рік - 89172 грн.;

2) п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 461340 грн., у т.ч. по періодах: березень 2016 року - 50714 грн., квітень 2016 року - 79037 грн., травень 2016 року - 61078 грн., липень 2016 року - 67987 грн., серпень 2016 року - 48319 грн., листопад 2016 року - 1759 грн., грудень 2016 року - 48617 грн., січень 2017 року - 7149 грн., лютий 2017 року - 7839 грн., квітень 2017 року - 35243 грн., червень 2017 року - 15076 грн., вересень 2017 року - 6486 грн., листопад 2017 року - 27287 грн., січень 2018 року, серпень 2018 року - 3472 грн.;

3) п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ 15349,44 грн.;

4) в порушення пп. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України та Наказу ДПА України № 1020 від 24.12.2010 року Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податків, і сум утриманого з них податку , затвердженого наказом Міністерства фінансів Україну від 13.01.2015 року № 4, на користь платників податків та суми утриманого з них податку за 4 квартал 2017 року не надано до контролюючого органу та у розрахунках ф. № 1-ДФ, не в повному обсязі відображені виплачені доходи у вигляді дивідендів з ознакою доходу 109, не вказано суми, виплачені на користь фізичних осіб-підприємців за ознакою доходу 157.

На підставі зазначеного акту перевірки, ГУ ДФС в Одеській області 29.05.2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0024581407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 732581 грн., з яких 488387 грн. - за податковими зобов`язаннями та 244194 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0024611407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 497384 грн., з яких 331589 грн. - за податковими зобов`язаннями та 165795 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0024621407, згідно з яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 15349,44 грн., застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 1534,94 грн.;

- № 0015871307, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю ЗПНУ від адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЗПНУ до Головного управління ДПС в Одеській області в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2019 року №№ 0024621407, 0015871307. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗПНУ до Головного управління ДПС в Одеській області в частині вирішення вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2019 року №№ 0024621407, 0015871307 - визнано нечинним. Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗПНУ до Головного управління ДПС в Одеській області в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2019 року №№ 0024621407, 0015871307 - закрито.

Таким чином, предметом даного спору є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2019 року №№ 0024581407, 0024611407.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позову у вказаній частині вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час судового розгляду справи не надано первинних документів, які би підтверджували реальність господарських операцій ТОВ ЗПНУ з контрагентами ТОВ Трейд-Комплект , ТОВ СІТІПРАЙС , TOB АРТ СВІТ СТАР , TOB ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД , ТОВ Стейл плюс , ТОВ Смарт-Компанні , ТОВ Астроплюс , TOB Струм Контракт , ТОВ Дектрейл ЛТД , ТОВ Пауер Буд , ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ МП-423 , ТОВ СОЛТАН , ТОВ ЛАЙМЕН ІНВЕСТ , ТОВ РЕДЕЙЛ ЛТД .

Також, суд першої інстанції зазначив, що з наданого відповідачем акту перевірки вбачається, що вищенаведені контрагенти позивача не могли виконувати роботи (надавати послуги) на користь позивача через недостатність трудових ресурсів, необхідних для цього, відсутність відомостей щодо використання третіх осіб для виконання робіт (надання послуг).

Вказані обставини у сукупності з наведеною в акті податковою інформацією, на думку суду першої інстанції, свідчать про обґрунтованість висновків відповідача про не підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з даними контрагентами.

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина 1 статті 75 КАС України).

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України розподілено обов`язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі та передбачає активну роль суду в процесі збору доказів і їх застосування, а забезпечення повного з`ясування обставин у справі базується на поєднанні принципів змагальності та офіційності.

В свою чергу, суд не є пасивним спостерігачем у збирання доказів по справі і за потребою може приймати активну участь в такому процесі.

Щоб правильно встановити фактичні обставини справи, суд наділено повноваженням збирати та оцінювати докази, а також сприяти реалізації прав сторін по справі в частині доказування обставин, шляхом витребовування необхідних доказів у разі потреби.

Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права, а тому статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладено обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з`ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту акту оскаржуваної перевірки вбачається, що при проведенні перевірки позивачем була надана первинно-бухгалтерська документація щодо операцій за перевіряємий період з контрагентами ТОВ ТРЕЙД-КОМПЛЕКТ , ТОВ СМАРТ КОМПАННІ , ТОВ АСТРОПЛЮС , ТОВ ДЕКТРЕЙЛ ЛТД , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ МП-423 , ТОВ СОЛТАН , ТОВ ЛАЙМЕН ІНВЕСТ , ТОВ РЕДЕЙЛ ЛТД , ТОВ СІТІПРАЙС , ТОВ АРТ СВІТ СТАР , ТОВ ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД , ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС , ТОВ СТРУМ КОНТАКТ .

Відповідно, колегія суддів встановила, що відсутність первинних документів щодо вказаних операцій та їх не надання на перевірку не було підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

За таких обставин, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не міг посилатись на відсутність у позивача первинних документів, які би підтверджували вказані господарські операції, оскільки такі обставини не були підставою для прийняття оскаржуваних ППР.

Колегія суддів зазначає, що у разі, якщо суд першої інстанції дійшов висновку про недостатність наданих позивачем документів для вирішення справи, то останній зобов`язаний був витребувати додаткові докази, яких, на думку суду, не вистачало, а не робити висновки щодо суті спору без повного та всебічного розгляду справи.

Крім того, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що судом першої інстанції не досліджено усіх операцій та порушень, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, а саме щодо наступних підприємств: ТОВ Одеський коровай , ТОВ ВП Сфера , ПРАТ Стальканат-Сілур .

З огляду на викладене, під час апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції витребувані додаткові докази, пояснення, інформацію від сторін з урахуванням предмету спору та доводів учасників справи.

При цьому, колегією суддів приймаються до уваги надані позивачем та відповідачем додаткові докази під час апеляційного розгляду справи, оскільки суд першої інстанції, вирішуючи справу, не витребував ці документи, що були необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

Вирішуючи справу під час апеляційного розгляду, з урахуванням наданих сторонами доказів, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з акту перевірки та наданого відповідачем на вимогу суду апеляційної інстанції розрахунку (а.с.28 т.14), підставою для виставлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 29.05.2019 року №№ 0024581407, 0024611407 на суму ПДВ 218907,84 грн. та податку на прибуток 344457,45 грн. (з урахуванням штрафних санкцій) стали господарські операції позивача з ТОВ ТРЕЙД-КОМПЛЕКТ , ТОВ СМАРТ КОМПАННІ , ТОВ АСТРОПЛЮС , ТОВ ДЕКТРЕЙЛ ЛТД , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ МП-423 , ТОВ СОЛТАН , ТОВ ЛАЙМЕН ІНВЕСТ , ТОВ РЕДЕЙЛ ЛТД .

Відповідно до п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пп. 138.1, 138.2 ст. 138 зазначеного Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Крім того, відповідно до п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналізуючи вимоги Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що для визнання доходів і витрат для цілей оподаткування податком на прибуток у податковому обліку необхідною умовою є фактичність таких доходів та витрат, а також їх підтвердження первинними документами.

Так само право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів/послуг, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання таких товарів/послуг, тобто, реальності відповідних господарських операцій; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання таких товарів/послуг та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Як до перевірки, так і до суду, на підтвердження фактичності здійснення господарських операцій з ТОВ ТРЕЙД-КОМПЛЕКТ , ТОВ СМАРТ КОМПАННІ , ТОВ АСТРОПЛЮС , ТОВ ДЕКТРЕЙЛ ЛТД , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ МП-423 , ТОВ СОЛТАН , ТОВ ЛАЙМЕН ІНВЕСТ , ТОВ РЕДЕЙЛ ЛТД та відповідно правомірності формування податкового кредиту і валових витрат за перевіряємий період позивачем надані договори на обслуговування/ремонт/перевірку обладнання/електроінструменту, договори на ремонт/монтаж кабелю, на монтаж заземлення, укладені з вказаними контрагентами, в яких чітко визначено: кому належить обладнання/кабель, що є предметом цих угод (а.с.118-156 т.2, а.с.2-272 т.3, а.с.47-240 т.6, а.с.2-206 т.7, а.с.2-222 т.8, а.с.3-7, 13-16 т.14).

Також, виконання умов, укладених договорів з ТОВ ТРЕЙД-КОМПЛЕКТ , ТОВ СМАРТ КОМПАННІ , ТОВ АСТРОПЛЮС , ТОВ ДЕКТРЕЙЛ ЛТД , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ МП-423 , ТОВ СОЛТАН , ТОВ ЛАЙМЕН ІНВЕСТ , ТОВ РЕДЕЙЛ ЛТД , підтверджено з боку позивача довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), локальними кошторисами, договірною ціною на виконання робіт, актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), актами виконаних робіт, з яких вбачається перелік, зміст та обсяг робіт, що були проведені на вказаних об`єктах (а.с.118-156 т.2, а.с.2-272 т.3, а.с.47-240 т.6, а.с.2-206 т.7, а.с.2-222 т.8, а.с.3-7, 13-16 т.14).

Крім того, як в ході перевірки, так і до суду, позивачем надані платіжні доручення, виписки банку, що підтверджують проведення оплати наданих вказаними контрагентами послуг позивачу.

При цьому, колегія суддів також звертає увагу на те, що в акті перевірки визначено, що заборгованість по розрахунках між підприємствами за даними договорами відсутня.

Окрім цього, згідно акту перевірки, в ході перевірки відповідачем встановлено оприбуткування позивачем в бухгалтерському обліку господарських операцій з ТОВ ТРЕЙД-КОМПЛЕКТ , ТОВ СМАРТ КОМПАННІ , ТОВ АСТРОПЛЮС , ТОВ ДЕКТРЕЙЛ ЛТД , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ МП-423 , ТОВ СОЛТАН , ТОВ ЛАЙМЕН ІНВЕСТ , ТОВ РЕДЕЙЛ ЛТД , відображення цих господарських операцій у деклараціях з ПДВ та податку на прибуток у відповідних періодах.

Додатково позивачем були надані первинні-бухгалтерські документи на підтвердження передачі наведених робіт безпосереднім замовникам, а саме: договори підряду, акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), договірні ціни на виконання робіт, локальні кошториси, акти виконаних робіт (а.с.13-286 т.9, а.с.1-335 т.10, а.с.1-303 т.11, а.с.1-339 т.12, а.с.1-358 т.13, а.с.8-12 т.14).

Також, як встановлено самим відповідачем та відображено в акті перевірки, податкові накладні, виписані ТОВ ТРЕЙД-КОМПЛЕКТ , ТОВ СМАРТ КОМПАННІ , ТОВ АСТРОПЛЮС , ТОВ ДЕКТРЕЙЛ ЛТД , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ МП-423 , ТОВ СОЛТАН , ТОВ ЛАЙМЕН ІНВЕСТ , ТОВ РЕДЕЙЛ ЛТД на адресу позивача, зареєстровані в ЄРПН та включені до складу податкових зобов`язань/податкового кредиту у відповідні періоди.

Таким чином, як вбачається зі змісту акту оскаржуваної перевірки, при її проведенні відповідачем були досліджені наведені первинно - бухгалтерські документи позивача щодо господарських операцій з ТОВ ТРЕЙД-КОМПЛЕКТ , ТОВ СМАРТ КОМПАННІ , ТОВ АСТРОПЛЮС , ТОВ ДЕКТРЕЙЛ ЛТД , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ МП-423 , ТОВ СОЛТАН , ТОВ ЛАЙМЕН ІНВЕСТ , ТОВ РЕДЕЙЛ ЛТД та відповідач не заперечує, що первинні документи, в тому числі, податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит та валові витрати за перевіряємий період щодо господарських операцій з вказаними контрагентами належним чином оформлені, суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, а також відповідають даним податкових декларацій.

Тобто, вбачається, що під час проведення спірної перевірки до наявної у позивача первинної документації по операціям з його контрагентами у податкового органу не виникло жодних претензій, як і до правильності її оформлення, так і до відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Поряд з цим, висновки відповідача щодо відсутності фактичності поставки позивачу наведених вище робіт від його контрагентів за перевіряємий період, які покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються виключно на наведеній в акті перевірки інформації щодо контрагентів позивача, яка, на думку податкового органу, свідчить про недостатність трудових ресурсів для здійснення вказаних робіт.

Однак, колегія суддів вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства посилання в ньому на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, з огляду на викладене.

Так, колегія суддів зазначає, що відповідно до абз. 11 ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

За таких обставин, при проведенні документальної перевірки позивача та посилаючись на порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов`язань з ПДВ, податку на прибуток по господарських операціях з ТОВ ТРЕЙД-КОМПЛЕКТ , ТОВ СМАРТ КОМПАННІ , ТОВ АСТРОПЛЮС , ТОВ ДЕКТРЕЙЛ ЛТД , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ МП-423 , ТОВ СОЛТАН , ТОВ ЛАЙМЕН ІНВЕСТ , ТОВ РЕДЕЙЛ ЛТД відповідач зобов`язаний був визначити в акті перевірки, в чому полягає невідповідність договорів позивача з його контрагентами, їх виконання, з посиланням на первинні документи.

В свою чергу, за відсутності такого визначення, висновок відповідача про порушення позивачем податкового законодавства при формуванні податкових зобов`язань з ПДВ, податку на прибуток по господарських операціях з вказаними контрагентами є необґрунтованим і не може бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов`язань.

На думку колегії суддів, такого роду обґрунтування, взагалі не припустимі в офіційних документах суб`єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, по-перше, приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб`єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов`язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення щодо порушення законодавства за відсутності належних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб`єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Більш того, колегія суддів наголошує, що відповідачем не здійснювалась перевірка діяльності ТОВ ТРЕЙД-КОМПЛЕКТ , ТОВ СМАРТ КОМПАННІ , ТОВ АСТРОПЛЮС , ТОВ ДЕКТРЕЙЛ ЛТД , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ МП-423 , ТОВ СОЛТАН , ТОВ ЛАЙМЕН ІНВЕСТ , ТОВ РЕДЕЙЛ ЛТД .

Так само відповідачем не проводились зустрічні звірки контрагентів позивача та інших підприємств, що мали взаємовідносини з контрагентами позивача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок відповідача, за відсутності дослідження діяльності ТОВ ТРЕЙД-КОМПЛЕКТ , ТОВ СМАРТ КОМПАННІ , ТОВ АСТРОПЛЮС , ТОВ ДЕКТРЕЙЛ ЛТД , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ МП-423 , ТОВ СОЛТАН , ТОВ ЛАЙМЕН ІНВЕСТ , ТОВ РЕДЕЙЛ ЛТД , діяльності контрагентів цих підприємств, про не підтвердження взаємовідносин позивача та вказаних контрагентів згідно аналізу інформації стосовно цих підприємств є безпідставним та необґрунтованим.

Фактично доводи відповідача про нереальність придбання послуг ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними доказами з боку відповідача під час судового розгляду справи.

Що стосується посилань відповідача та суду першої інстанції на наявність кримінальних проваджень №№ 22016101110000035, 320161001110000177, 32015130010000036, 22017160000000061, 42017000000002780 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно зі ст. 368 КПК України питання, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення вирішується виключно судом під час ухвалення вироку.

Проте, відповідачем до матеріалів справи не надано копій вироків суду, з яких би вбачалося, що службових/посадових осіб ТОВ ТРЕЙД-КОМПЛЕКТ , ТОВ СМАРТ КОМПАННІ , ТОВ АСТРОПЛЮС , ТОВ ДЕКТРЕЙЛ ЛТД , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ МП-423 , ТОВ СОЛТАН , ТОВ ЛАЙМЕН ІНВЕСТ , ТОВ РЕДЕЙЛ ЛТД визнано винними у вчиненні кримінальних порушень за наслідками розгляду кримінальних проваджень.

При цьому, судом апеляційної інстанції витребовувалась інформація щодо результатів кримінальних проваджень, на які відповідач посилався.

Проте, відповідачем надано лише ухвалу щодо закриття кримінального провадження, на яке він посилався.

В свою чергу, доказів щодо прийняття вироку відносно посадових/службових осіб контрагентів позивача не надано.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що наведені висновки досудового розслідування не можуть вважатись належними доказами порушення позивачем вимог податкової дисципліни.

Також, колегія суддів зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, формування даних по податку на прибуток, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, позивач та його контрагенти на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ, мали свідоцтва платників ПДВ, що не заперечується відповідачем.

На підставі наведеного у сукупності, враховуючи, що: відповідачем під час перевірки досліджено первинно-бухгалтерську документацію позивача щодо операцій з ТОВ ТРЕЙД-КОМПЛЕКТ , ТОВ СМАРТ КОМПАННІ , ТОВ АСТРОПЛЮС , ТОВ ДЕКТРЕЙЛ ЛТД , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ МП-423 , ТОВ СОЛТАН , ТОВ ЛАЙМЕН ІНВЕСТ , ТОВ РЕДЕЙЛ ЛТД ; до наявної у позивача первинної документації по операціям з його контрагентами у податкового органу не виникло жодних претензій, як і до правильності її оформлення, так і до відображення у бухгалтерському та податковому обліку; відповідачем не проведено перевірку/звірку контрагентів позивача; не надано вироків щодо посадових/службових осіб цих підприємств; колегія суддів приходить до висновку, що відповідач безпідставно прийняв оскаржувані податкові повідомлення - рішення на підставі лише аналізу податкової інформації та власних припущень щодо неможливості надання послуг цими контрагентами за відсутності будь-яких доказів цих висновків, а тому, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.05.2019 року №№ 0024581407, 0024611407 на суму ПДВ 218907,84 грн. та податку на прибуток 344457,45 грн. (з урахуванням штрафних санкцій) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується іншої частини оскаржуваних ППР з ПДВ та податку на прибуток, колегія суддів зазначає наступне.

Так, нараховуючи позивачу грошові зобов`язання з ПДВ та податку на прибуток у вказаній частині згідно оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 29.05.2019 року №№ 0024581407, 0024611407, відповідач виходив з операцій позивача з ТОВ СІТІПРАЙС , ТОВ АРТ СВІТ СТАР , ТОВ ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД , ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС , ТОВ СТРУМ КОНТАКТ .

Надаючи оцінку висновком відповідача та доводам позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтями 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено загальне поняття та характеристика документу, на підставі якого виникає право та обов`язок у платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Також, ст. 9 вказаного Закону встановлені вимоги до первинного документу та визначено, що такий документ повинен мати наступні обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону від 16.07.1999 року № 996-XIV).

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.

Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

З наведеного вбачається, що первинні документи, на підставі яких підприємством формується податковий кредит, витрати, повинні бути складені у встановленому законом порядку та бути підписані уповноваженою на то особою. Підписання первинних документів, податкової накладної уповноваженою особою на підтвердження фактичного здійснення операцій надає документу юридичну значимість, робить його дійсним та, відповідно, є підставою для виникнення відповідних податкових наслідків за фактично здійсненою господарською операцією.

У той же час, у разі підписання первинного документу (податкової накладної) не уповноваженою особою, такий документ, як юридично дефектний, не створює будь-яких правових наслідків у бухгалтерському та податковому обліку.

Підписання первинних документів, податкових накладних не уповноваженими особами позбавляє такі документи юридичної значимості для цілей формування податкового кредиту з ПДВ.

Таким чином, відсутність сукупності зазначених чинників, з якими Податковий кодекс України, пов`язує можливість формування платником податків податкового кредиту, даних з податку на прибуток, у т.ч. недоведеність фактичного (реального) виконання операцій, відсутність складених та підписаних уповноваженими особами постачальника первинних документів та податкових накладних на підтвердження фактично вчинених операцій (підписання первинних документів не уповноваженими (невідомими) особами), виключає можливість формування податкового кредиту з ПДВ, даних з податку на прибуток, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою первинних документів (у т.ч. податкових накладних).

До перевірки та до суду позивачем щодо операцій з ТОВ СІТІПРАЙС , ТОВ АРТ СВІТ СТАР , ТОВ ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД , ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС , ТОВ СТРУМ КОНТАКТ надані: договори, укладені з вказаними контрагентами, локальні кошториси, договірні ціни, акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт (а.с.187-307 т.2, а.с.1-312 т.4, а.с.2-322 т.5, а.с.2-45 т.6).

При цьому, колегією суддів встановлено, що вказані документи, в тому числі, договори з боку ТОВ СІТІПРАЙС підписані директором ОСОБА_1 , з боку ТОВ ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД підписані директором ОСОБА_2 , з боку ТОВ АРТ СВІТ СТАР підписані директором ОСОБА_3 , з боку ТОВ СТРУМ КОНТАКТ підписані директором ОСОБА_4 , з боку ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС підписані директором ОСОБА_5 .

Разом з тим, вироком Святошинського районного суду м. Києва у справі № 757/24218/17-к, що набрав законної сили, встановлено, що ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими невстановленими в ході слідства особами, в порушення ст.ст. 81, 87, 89 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV (зі змінами та доповненнями), статей 56, 57, 62, 79, 80, 89 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-1V (зі змінами та доповненнями) та статей 8, 24 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 року № 755-IV (зі змінами та доповненнями), організував вчинення фіктивного підприємництва шляхом координації та фінансування дій щодо створення та придбання суб`єктів підприємницької діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом документального оформлення псевдогосподарських операцій, а також незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємства на користь суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки.

Так, зокрема, наведеним вироком, що набрав законної сили, встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 було запропоновано виступити за грошову винагороду одноосібними засновниками, директорами та головними бухгалтерами ТОВ СІТІПРАЙС , ТОВ АРТ СВІТ СТАР , ТОВ ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД , ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС , ТОВ СТРУМ КОНТАКТ без мети здійснювати статутну діяльність, аби в подальшому ці підприємства були використані для прикриття незаконної діяльності. ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 не маючи наміру здійснювати діяльність підприємств, пов`язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, зафіксовану в статутних документах ТОВ СІТІПРАЙС , ТОВ АРТ СВІТ СТАР , ТОВ ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД , ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС , ТОВ СТРУМ КОНТАКТ , усвідомлюючи протиправний характер запропонованих їм дій як майбутніх власників та керівників вказаних підприємств погодились на таку пропозицію. Після цього, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 передали оригінали статутних документів та ключі доступу для дистанційної роботи з розрахунковими рахунками, у повне володіння невстановлених осіб, підконтрольних ОСОБА_6 , та у подальшому фінансово-господарської діяльності не вели, печатками підприємств не володіли, господарських угод не укладали, постачання товарно-матеріальних цінностей та надання послуг не здійснювали, грошовими коштами підприємств не розпоряджалися, бухгалтерський та податковий обліки не вели, звітні документи, що надаються до контрольних органів не складали, не підписували та не подавали, оскільки не мали наміру вчинювати зазначені дії. Отримавши таким чином контроль над ТОВ СІТІПРАЙС , ТОВ АРТ СВІТ СТАР , ТОВ ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД , ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС , ТОВ СТРУМ КОНТАКТ ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 та іншими невстановленими слідством особами, використовували вказані фіктивні підприємства з метою прикриття незаконної діяльності та уникли контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, завдяки чому отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи.

Також, вироком Святошинського районного суду м. Києва у справі № 757/24218/17-к встановлено, що ТОВ СІТІПРАЙС , ТОВ АРТ СВІТ СТАР , ТОВ ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД , ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС , ТОВ СТРУМ КОНТАКТ надавало послуги підприємствам реального сектору економіки з незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, штучного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі проведення безтоварних операцій із використанням документів первинного бухгалтерського та податкового обліків.

В силу ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Верховний Суд України у постановах від 24 травня 2016 року у справі № 21-5332а15, від 22 листопада 2016 року у справі № 21-2430а16 зазначав, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Така ж позиція була висловлена й Верховним Судом у постановах від 20 грудня 2019 року у справі № 826/16776/18 та від 20 квітня 2020 року у справі № 1440/1967/18.

Таким чином, оскільки, ТОВ СІТІПРАЙС , ТОВ АРТ СВІТ СТАР , ТОВ ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД , ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС , ТОВ СТРУМ КОНТАКТ не провадили будь-якої фактичної господарської діяльності та від імені цих підприємств складались завідомо неправдиві первинні документи, колегія суддів вважає, що надані позивачем первинні документи по операціям з ТОВ СІТІПРАЙС , ТОВ АРТ СВІТ СТАР , ТОВ ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД , ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС , ТОВ СТРУМ КОНТАКТ щодо надання послуг не можуть враховуватись при формуванні податкового кредиту, податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що вищенаведене у сукупності є підставою вважати непідтвердженими первинними документами показники податкової звітності з ПДВ, податку на прибуток, сформовані позивачем на підставі документів, виписаних від імені ТОВ СІТІПРАЙС , ТОВ АРТ СВІТ СТАР , ТОВ ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД , ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС , ТОВ СТРУМ КОНТАКТ щодо надання послуг, а також свідчить про відсутність здійснення реальних вказаних господарських операцій з позивачем, і, як наслідок, відсутність у позивача права на формування позивачем податкової звітності з ПДВ, податку на прибуток.

Також, як вбачається з акту перевірки та наданого відповідачем на вимогу суду апеляційної інстанції розрахунку (а.с.28 т.14), підставою для виставлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 29.05.2019 року №№ 0024581407, 0024611407 з ПДВ та штрафних санкцій стали висновки відповідача про порушення позивачем вимог ст.ст. 185, 187, 201 Податкового кодексу України внаслідок не віднесення позивачем до складу податкових зобов`язань податкових декларацій з податку на додану вартість сум ПДВ по відвантаженим товарам, наданим послугам та по податковим накладним, складеним та зареєстрованим в ЄРПН у розмірі 6508,08 грн.: у листопаді 2016 року по покупцю ТОВ Одеський коровай згідно податкової накладної від 17.11.2016 року № 55; у січні 2018 року по покупцю ТОВ ВП Сфера згідно податкової накладної від 12.01.2018 року № 33; у серпні 2018 року по покупцю ПРАТ Стальканат-Сілур згідно податкової накладної від 31.08.2018 року № 77.

Крім того, перевіркою встановлено, що в порушенні ст.ст. 192, 198 Податкового кодексу України позивачем зменшено податкові зобов`язання згідно розрахунку коригування кількісних та вартісних показників не зареєстрованому у ЄРПН у сумі ПДВ 1758,88 грн. у грудні 2016 року по покупцю ТОВ Торговий будинок Коровай .

Зазначені обставини також стали підставою для виставлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 29.05.2019 року №№ 0024581407, 0024611407.

Вказані висновки акта перевірки не були дослідженні судом першої інстанції.

В свою чергу, з наведеного питання колегія суддів зазначає, що позивачем не спростовані вказані порушенні встановлені під час перевірки.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що в акті перевірки визначено, що усно позивачем було повідомлено про помилки при складанні податкової звітності.

На підставі наведеного у сукупності, враховуючи встановлену судом часткову протиправність ППР від 29.05.2019 року №№ 0024581407, 0024611407 на суму ПДВ 218907,84 грн. та податку на прибуток 344457,45 грн. (з урахуванням штрафних санкцій), а також з огляду на здійснений відповідачем розрахунок грошових зобов`язань з урахуванням математичного округлення, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.05.2019 року №№ 0024581407, 0024611407 у сумі ПДВ 278476,16 грн. та податку на прибуток 388123,55 грн. (з урахуванням штрафних санкцій) задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, судове рішення скасуванню із прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову, з урахуванням прийнятої судом апеляційної інстанції відмови позивача від частини заявлених вимог.

Також, підлягають розподілу здійснені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЗПНУ - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗПНУ до Головного управління ДПС в Одеській області в частині вирішення вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2019 року №№ 0024581407, 0024611407 - скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЗПНУ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2019 року №№ 0024581407, 0024611407 - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 29.05.2019 року № 0024581407 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальній сумі 344457,45 грн. та № 0024611407 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 218907,84 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗПНУ (код ЄДРПОУ 33313902) сплачений судовий збір у сумі 8450,48 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги, який був відстрочений Товариству з обмеженою відповідальністю ЗПНУ , у розмірі 12675,72 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗПНУ (код ЄДРПОУ 33313902) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 15044,51 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 24.12.2020 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька