Рішення

від 09.12.2020 по справі 296/685/20

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/685/20

2/296/1091/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2020 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Коберник Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області моральну шкоду в розмірі 2 000 000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2018р. у справі №806/2482/18 позов задоволено, визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області викладену у листі від 24.05.2018 року № Г-4603/0-2894/0/22-18 ОСОБА_1

у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером 1825283200:06:000:0145 для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років, яка розташована на території Ружинського району Житомирської області за клопотанням від 03.05.2018 року.

Вважає, що протиправність і винність дій Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області доведена судовим рішенням та не підлягає доказуванню.

Також зазначив, що моральна шкода виразилась в душевних стражданнях пережитими позивачем у зв`язку із неправомірними діями відповідача, який зобов`язаний діяти чітко із законодавством, у зв`язку з чим похитнулась віра в державні органи та саму державу Україна, необхідністю звернення до судових органів з метою усунення незаконних перешкод зі сторони відповідача при наявності очевидного права та правових підстав для його реалізації, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості своєчасного та нормального вирішення побутових проблем та задоволення своїх людських потреб. Перенесений психологічний стрес, завданий неправомірними діями відповідача, постійне напруження під час врегулювання спору призвело до погіршення стосунків з односельчанами, негативно позначилось на його психічному стані та відносинах в сім`ї.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 24.02.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 21.04.2020 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 07.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Вказав, що моральна шкода полягає також у приниженні ділової репутації його як спеціаліста.

У відзиві на позов Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області просить відмовити у задоволенні позову. Також зазначив, що права позивача фактично жодним чином не порушено, оскільки дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням без якого позивач не міг реалізувати своє право. Обґрунтування спричинення моральної шкоди є безпідставними. З матеріалів позову не зрозуміло в чому саме полягають неправомірні дії відповідача, які викликали душевні страждання, оскільки позивач не був позбавлений можливості реалізувати своє право на відведення у користування земельної ділянки, бо отримання дозволу не є рішенням без якого неможливо реалізувати своє право. Крім того, позивачем ніяким чином не обгрунтовано розмір моральної шкоди, а сам факт визнання протиправною відмови не свідчить про спричинення позивачу моральної шкоди (а.с.19-25).

В доповненнях до відзиву Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області зазначає, що сама лише наявність судового рішення про визнання протиправною бездіяльності не може бути підставою для задоволення позову, оскільки рішенням не встановлюється безумовна доведеність усіх обов`язкових складових цивільно-правової відповідальності заподіяння шкоди. Позивачем не надано жодного доказу спричинення йому моральної шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між встановленим порушенням та заявленою моральною шкодою в розмірі 2 000 000,00 грн., як і не обґрунтовано сам розмір моральної шкоди (а.с. 64-66).

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні з наведених вище підстав.

Представник третьої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечила та просила відмовити у його задоволенні.

В поясненнях на позов зазначено, що жодних доказів заподіяння шкоди управлінням казначейства і її посадовими та службовими особами позивачем не подано (а.с.69-71)

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2018р. у справі №806/2482/18, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, викладену у листі від 24.05.2018 № Г-4603\0-2894\0\22-18, ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером 1825283200:06:000:0145 для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років, яка розташована на території Ружинського району Житомирської області, за клопотанням від 03.05.2018. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 03.05.2018 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером 1825283200:06:000:0145 для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років, яка розташована на території Ружинського району Житомирської області, за результатами якого прийняти рішення із врахуванням положень статті 123 Земельного кодексу України та встановлених обставин справи.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи №806/2482/18 доказів, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваної відмови діяв не на підставі, поза межами повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та Земельним кодексом України, а оскаржувана відмова, оформлена листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № Г-4603/0-2894/0/22-18 від 24.05.2018 винесена з порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України та не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, Житомирський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що відмова, оформлена листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № Г-4603/0-2894/0/22-18 від 24.05.2018 прийнята в порушення норм чинного законодавства.

На підставі ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, як правило, є відповідне судове рішення, що набрало законної сили.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Як роз`яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно роз`яснень, наданих у п.п. 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

Згідно зі ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, рішення Європейського суду є обов`язковими для держав-учасниць Конвенції, суд враховує прецедент практики Європейського суду з прав людини, якою визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав "середня", "нормально" реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, де визнана презумпція моральної шкоди. Так, рішенням від 27 липня 2004 року по справі Ромашов проти України , суд стягнув на користь заявника моральну шкоду, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій та має бути подана письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, без наявності яких суд може відхилити вимогу повністю або частково .Суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Так, позивач стверджує, що відповідач приймаючи рішення, яке в подальшому було скасоване, діяв поза межами повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та Земельним кодексом України, чим спричинив йому немайнову шкоду, оскільки такі дії призвели до психологічного стресу, постійного напруження під час вирішення спору, у витрачанні особистого часу для відновлення свого порушеного права, що негативно відобразилось на його психоемоційному стані. Завдану немайнову шкоду позивач оцінює в розмірі 2000000,00 грн.

Вбачається, що неправомірність дій Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, які полягали у винесенні протиправного рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за клопотанням від 03.05.2018, доведено позивачем та підтверджується рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 року, яке набрало законної сили.

Крім того, суд не бере до уваги заперечення відповідача, оскільки посилання відповідача, що позивач не позбавлений можливості самостійно виготовити проект землеустрою, не виключає обов`язку розглянути звернення громадянина. А тому така бездіяльність примушує особу нести додаткове психологічне страждання та фінансові затрати, втрачати час на відновлення порушеного права, що саме по собі завдає моральних страждань.

Крім того, суд виходить з того, що адміністративним судом було встановлено недотримання порядку розгляду, а також невідповідність підстав відмови вимогам чинного законодавства., тобто необґрунтованість відмови.

Слід також зазначити, що держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.

До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі №242/4741/16-ц.

Враховуючи, що позивачем доведено неправомірні дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області відносно нього, які полягали в незаконній відмові у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, керуючись принципом розумності та справедливості, а також враховуючи вік позивача, суть спірних правовідносин, у яких встановлено неправомірність дій відповідача, ступінь, характер, тривалість моральних страждань, яких зазнав позивач, час та зусилля витрачені останнім для відновлення порушеного права, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню - в сумі 1500 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 91, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь ОСОБА_1 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, місцезнаходження за адресою: 10002, м. Житомир, вул. Довженка, 45, код за ЄДРПОУ 39765513.

Третя особа: Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі, місцезнаходження за адресою: 10008, м. Житомир, вул. 1-го Травня, 12/5, код за ЄДРПОУ 38035726.

Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту рішення: 18.12.2020.