Ухвала

від 24.12.2020 по справі 588/1858/20

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/1858/20

Провадження № 2/588/531/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Огієнко О.О., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Тростянецької міської ради Тростянецького району Сумської області про визнання неправомірними дій Тростянецької міської ради, визнання неправомірними дій прокурора та прокуратури Тростянецького району, визнання бездіяльності працівників Тростянецького РВ УМВС та зобов`язання внести відомості про скоєний злочин до ЄРДР,

В С Т А Н О В И В:

Позивач у грудні 2020 року звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив суд:

1) відкрити провадження по справі № 588/451/13-ц, 2-о/588/21/13 за заявою відповідача Про визнання домоволодіння по АДРЕСА_1 безхозним та переведення його у комунальну власність оскільки перестали існувати обставини, що за повідомленням ОСОБА_2 були підставою для повернення йому заяви без розгляду;

2) визнати суб`єктом відповідальності за ст. 56 Конституції України Тростянецьку міську раду (міськвиконтом/голова ОСОБА_2 ), які при здійснені повноважень діяли всупереч Закону, Конституції України і своїми діями всупереч Закону завдали йому матеріальні та моральні збитки, шляхом протиправного відібрання спадщини, конкретний розмір яких можна встановити після проведення досудового розслідування фактів 72 річної тяганини, через невжиття заходів по оформленню правовстановлюючих документів на садибу;

3) визнати дії прокурора Тростянецького району Моргуна О. П. неправомірними, який його заяву від 25.12.1995 про захист ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишив без розгляду, а людей постраждалих від злочинів місцевих чиновників залишив без захисту, чим заблокував розгляд його справи на 25 років.

4) визнати його потерпілим по справі, що дасть йому можливість захистити свої права на спадщину;

5) визнати бездіяльність працівників Тростянецького РВ УМВС по нахабно-відвертому небажанню розглядати його повідомлення про злочин від 06.02.2013 та зобов`язати Тростянецьке відділення поліції негайно внести відомості про скоєний злочин (повідомлення про злочин від 05.02.2013) до ЄРДР;

6) визнати за ним відповідно до п. 5 ст 376 ЦК України право власності на домоволодіння побудоване ОСОБА_3 при відсутності правовстановлюючих документів в 1951 році з вини Тростянецького міськвиконкому;

7) зобов`язати відповідача ОСОБА_2 негайно вирішити питання землекористування по садибі АДРЕСА_1 відповідно до рішення Тростянецького райсуду від 17.05.1995, оскільки 72 роки чиновники могли тільки знущатися над ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а розмір ділянки, її площа і межі не встановлені досі згідно Генплану виготовленого за рішенням суду від 17.05.1995.

Ухвалою суду від 07.12.2020 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків, а саме: 1) зазначити ціну позову, у спорі про право власності на нерухоме майно, яка має визначатися дійсною вартістю нерухомого майна; 2) надати докази на підтвердження вартості спірного майна; 3) зазначити підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; 4) зміст позовної заяви викласти у доступному для читанні вигляді; 5) подати до суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору за вимогою майнового характеру в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.) та за кожну з вимог немайнового характеру в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).

У встановлений судом строк, ОСОБА_1 , на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху подав до суду письмові пояснення та уточнену позовну заяву у якій просив суд:

1) відкрити провадження по справі № 588/451/13-ц, 2-о/588/21/13 за заявою відповідача Про визнання домоволодіння по АДРЕСА_1 безхозним та переведення його у комунальну власність оскільки перестали існувати обставини, що за повідомленням ОСОБА_2 були підставою для повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду;

2) визнати суб`єктом передбаченої ст. 56 Конституції України відповідальності Тростянецьку міську раду (міськвиконком (голова ОСОБА_2 ), які при здійснені повноважень діяли всупереч Закону, Конституції України і своїми діями всупереч Закону завдали йому матеріальні та моральні збитки, шляхом протиправного відібрання спадщини, конкретний розмір яких можна встановити після проведення досудового розслідування фактів 72 річної тяганини, через невжиття заходів по оформленню правовстановлюючих документів на садибу його спадкодавцю ОСОБА_5 та її доньці, а його дружині, що привело до їх фактичного знищення в 1996, 1998, 2001 роках, а йому доводиться 20 років поневірятися по виконкомівських коридорах, терпіти приниження та отримувати пустопорожні відписки;

3) визнати дії прокурора Тростянецького району неправомірними, який його заяву від 25.12.1995 про захист безневинних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ігноруючи вимоги ст. 162 Конституції України, ст. 13 ЦПК України залишив без розгляду, а людей постраждалих від злочинів місцевих чиновників залишив без захисту, чим заблокував розгляд його справи на 25 років;

4) визнати 25-річну бездіяльність прокуратури (з 25.12.1995 р.) (прокурори Моргун, Шаповал, Слабунова, Глущенко) неправомірною, зобов`язати Охтирського міжрайонного прокурора Язикова О.В. відмінити рішення (нікчемний висновок) Тростянецького РВ УМВС від 05.02.2015 чим визнати його потерпілим по справі;

5) визнати бездіяльність працівників Тростянецького РВ УМВС по нахабно-відвертому небажанню розглядати його повідомлення про злочин від 06.02.2013 та зобов`язати Тростянецьке відділення поліції негайно внести відомості про скоєний злочин (повідомлення про злочин від 06.02.2013) до ЄРДР.

Дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 , вважаю, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства Тростянецьким районним судом Сумської області, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Заявляючи вимогу про відкриття провадження у справі № 588/451/13-ц, 2-о/588/21/13 позивач фактично ініціює перегляд цивільної справи у якій було ухвалено рішення, з яким він не погоджується.

Відкриття провадження у справі по якій судом було прийнято рішення, нормами ЦПК України не передбачено.

Разом з тим, нормами цивільного процесуального законодавства України визначений спеціальний порядок оскарження рішень суду першої інстанції, який надає особам, які брали участь у справі, право звернутись з питання перегляду рішення суду у встановленому ЦПК України порядку та з визначених законом підстав до відповідних судів апеляційної, касаційної інстанцій та Верховного Суду чи з підстав, передбачених ч. 2 ст. 423 ЦПК України за нововиявленими обставинами.

Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку №11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Таким чином, чинне законодавство дає можливість громадянину повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення чи його перегляд у встановленому ЦПК України порядку та з визначених законом підстав.

Також позивач просить визнати суб`єктом передбаченої ст. 56 Конституції України відповідальності Тростянецьку міську раду (міськвиконком (голова ОСОБА_2 ), які при здійснені повноважень діяли всупереч Закону, Конституції України і своїми діями всупереч Закону завдали йому матеріальні та моральні збитки.

Вказану вимогу позивач мотивує службовою недбалістю та неналежним виконанням службових обов`язків головою Тростянецької міської ради ОСОБА_2 та посадовими особами Тростянецької міської ради, щодо розгляду звернень позивача.

Отже, предметом спору за вказаною вимогою є визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача, який діє як суб`єкт владних повноважень.

У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 року №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Згідно з ч. 1, 5 ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації, відповідно до якого з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Тобто для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб з суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Отже вимога позивача у якій він просить визнати суб`єктом передбаченої ст. 56 Конституції України відповідальності Тростянецьку міську раду (міськвиконком (голова ОСОБА_2 ), які при здійснені повноважень діяли всупереч Закону, Конституції України і своїми діями всупереч Закону завдали йому матеріальні та моральні збитки, є публічно-правовим спором, який пов`язаний зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, тому належить до юрисдикції адміністративних судів.

Інша частина вимог ОСОБА_1 , також не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Крім того, згідно окремих положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи). Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, неналежним або недопустимим.

Такі позови не підлягають судовому розгляду. У відкритті провадження за ними слід відмовляти на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, а у разі, якщо провадження було відкрите, - закривати його на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Відповідний висновок викладено у постанові ВПВС № 333/6816/17 від 30.06.2020.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи те, що позивач просить:визнати дії прокурора Тростянецького району неправомірними, який його заяву від 25.12.1995 про захист безневинних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ігноруючи вимоги ст. 162 Конституції України, ст. 13 ЦПК України залишив без розгляду, а людей постраждалих від злочинів місцевих чиновників залишив без захисту, чим заблокував розгляд його справи на 25 років; визнати 25-річну бездіяльність прокуратури (з 25.12.1995 р.) (прокурори Моргун, Шаповал, Слабунова, Глущенко) неправомірною, зобов`язати Охтирського міжрайонного прокурора Язикова О.В. відмінити рішення (нікчемний висновок) Тростянецького РВ УМВС від 05.02.2015 чим визнати його потерпілим по справі; визнати бездіяльність працівників Тростянецького РВ УМВС по нахабно-відвертому небажанню розглядати його повідомлення про злочин від 06.02.2013 та зобов`язати Тростянецьке відділення поліції негайно внести відомості про скоєний злочин (повідомлення про злочин від 06.02.2013) до ЄРДР, суд приходить до висновку що дані вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства та підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.

Згідно ст. 186 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо заява не підлягає розгляду у судах у порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи викладене, заявлені ОСОБА_1 вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні судом першої інстанції, до якого належить Тростянецький районний суд Сумської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 186 ЦПК України, ст. 5, 19, 21 КАС України, ст. 2, 55, 214, 303 КПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької міської ради Тростянецького району Сумської області про визнання неправомірними дій Тростянецької міської ради, визнання неправомірними дій прокурора та прокуратури Тростянецького району, визнання бездіяльності працівників Тростянецького РВ УМВС та зобов`язання внести відомості про скоєний злочин до ЄРДР.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи за даною позовною заявою, зокрема:

-за вимогою визнати суб`єктом передбаченої ст. 56 Конституції України відповідальності Тростянецьку міську раду (міськвиконком (голова ОСОБА_2 ), які при здійснені повноважень діяли всупереч Закону, Конституції України і своїми діями всупереч Закону завдали позивачу матеріальні та моральні збитки, відноситься до юрисдикції адміністративних судів;

-вимоги: визнати дії прокурора Тростянецького району неправомірними, який його заяву від 25.12.1995 про захист безневинних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ігноруючи вимоги ст. 162 Конституції України, ст. 13 ЦПК України залишив без розгляду, а людей постраждалих від злочинів місцевих чиновників залишив без захисту, чим заблокував розгляд його справи на 25 років; визнати 25-річну бездіяльність прокуратури (з 25.12.1995 р.) (прокурори Моргун, Шаповал, Слабунова, Глущенко) неправомірною, зобов`язати Охтирського міжрайонного прокурора Язикова О.В. відмінити рішення (нікчемний висновок) Тростянецького РВ УМВС від 05.02.2015 чим визнати його потерпілим по справі; визнати бездіяльність працівників Тростянецького РВ УМВС по нахабно-відвертому небажанню розглядати його повідомлення про злочин від 06.02.2013 та зобов`язати Тростянецьке відділення поліції негайно внести відомості про скоєний злочин (повідомлення про злочин від 06.02.2013) до ЄРДР, підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Ухвала складена і підписана суддею 24 грудня 2020 року.

Суддя О. О. Огієнко