Вирок

від 18.03.2010 по справі 1-28/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-28/10

ВИРОК

Іменем України

18 березня 2010 р. Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Мосьондза І.А.

при секретарі Табала Я.В.

з участю прокурорів Василіва О.Б., Станкова О.П.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с. Хвощевате Корочанського району Білгородської області, росіянки, громадянки України, вдови, з вищою освітою, працюючої аналітиком "Кредит-інвест банку", проживаючої в АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він згідно з протоколом № 27 загальних зборів акціонерів Акціонерного банку "Аллонж" був обраний головою Правління цього банку. На підставі наказу № 23\К від 27.05.1997 року ОСОБА_2 приступив до виконання службових обов'язків голови правління АБ "Аллонж". АБ "Аллонж" (код ЄДРПОУ 14362014) зареєстровано Національним банком України 29.01.1993 року під №148 за юридичною адресою: м. Київ., вул. Шота Руставелі, 5.

Згідно п.10.10. (п.п. 10.10.1., 10.10.2.) Статуту АБ "Аллонж" (у редакції від 8.06.2002 року) Голова Правління Банку без доручення представляє Банк у всіх вітчизняних і іноземних органах, підприємствах, організаціях і установах, приймає на роботу за трудовими договорами (контрактами), звільняє працівників Банку, підписує договори, довіреності на право вчинення дій від імені Банку, та інші документи. Голова Правління Банку керує всією поточною діяльністю Правління Банку відповідно до повноважень, наданих йому Загальними зборами акціонерів, Спостережною радою і Правлінням Банку, і несе персональну відповідальність за виконання покладених на Банк завдань.

Згідно картки із зразками підписів та відбитком печатки АБ "Аллонж", ОСОБА_2 мав право першого підпису фінансових документів банку з розпорядження коштами банку.

Таким чином, внаслідок покладених на нього організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків ОСОБА_2 був службовою особою банку платника податку на прибуток.

На підставі викладеного, ОСОБА_2, будучи службовою особою АБ "Аллонж" ніс особисту відповідальність за організацію правильності обчислення податків, з інших обов'язкових платежів та забезпечення їх своєчасної сплати до бюджету. Таким чином, на ОСОБА_2, відповідно до чинних нормативних актів України, було покладено наступні обов'язки:

- ст.67 Конституції України - обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом;

- ст.11 Закону України "Про систему оподаткування" №77/97- ВР від 18.02.1997 року відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та додержання законів про оподаткування;

- п.20.1. ст.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 334/94-ВР від 28.12.1994 року відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку на прибуток та дотримання податкового законодавства;

- ст.10 Закону України "Про підприємництво" №698-ХП від 07.02.1991 року, не порушувати прав та інтересів держави, що охороняються Законом.

Однак, ОСОБА_2, ігноруючи як вищезазначені законодавчі акти України, так і власні обов'язки службової особи АБ «Аллонж», в 2003 році вчинив умисне ухилення від сплати податку на прибуток в особливо великих розмірах та службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки. Ці злочини він вчинив за наступних обставин.

29.12.2001 р. між АБ "Аллонж" (Банк) в особі ОСОБА_2 та ЗАТ "Аллонж- Прем'єр" (Позичальник) було укладено кредитний договір № 420 від 29.12.2001 року, згідно якого Банк зобов'язується надати Позичальнику, а останній зобов'язується прийняти, належним чином використати і повернути Банку грошову суму в розмірі 12 000 000 грн. Строк дії договору визначено з 29.12.2001 р. по 29.01.2002 р., з виплатою 12,5 відсотків річних за користування кредитом.

Згідно додаткової угоди №1 від 01.03.2002 р. до кредитного договору, сторони прийшли до згоди встановити відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 29 відсотків річних з 01.03.2002 р. Згідно додаткової угоди № 3 від 8.05.2002 р. сторони прийшли до згоди встановити відсоткову ставку за користування кредитом по кредитному договору в розмірі 2 відсотки річних з 01.05.2002 р.

Згідно п.2.1. угоди від 04.01.2002 р. про зміну порядку виконання договору № 420 від 29.12.2001 р. Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит відповідно до відкритої кредитної лінії в розмірі ліміту 12.000.000 грн. Згідно п. 2.2. даної угоди кредитна лінія - це згода Банку надати Позичальнику кредит у майбутньому в розмірах, які не перевищують обумовлену цією угодою максимальну суму за певний відрізок часу.

Додатковими угодами № 4 від 29.10.2002 р., № 5 від 25.12.2002 р., № 9 від 04.11.2003 р. сторони пролонгували дію кредитного договору відповідно по 25.12.2002 р., по 25.12.2003 р. та по 20.12.2004 р.

Згідно п.4.7. цього кредитного договору, відсотки за користування кредитом нараховуються з моменту списання суми кредиту з позичкового рахунку Банку за фактичний строк користування кредитом.

Всього, в період часу з 29.12.2001 р. по 09.01.2003 р. Банком було надано кредит в загальному розмірі 18.073.598,59 грн., який був повернутий Позичальником, згідно платіжного доручення № 25 від 25.04.2003 р.

В зв'язку з викладеним, станом на 25.04.2003 р. по даному кредитному договору, Банком за користування кредитом Позичальнику нараховані відсотки в загальному розмірі 1.026.433,29 грн., з яких Позичальник сплатив 57.299, 19 грн., а залишок нарахованих відсотків на вказану дату становив 969.134, 10 грн.

Згідно п. 4.1., п.п. 4.1.2., ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР (у редакції від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями), валовий дохід визначається як загальна сума доходу платника податку, від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) ним протягом звітного періоду, включаючи доходи у вигляді процентів від здійснення банківських операцій. Відповідно до п.п. 11.3.6. (абз. 1) п. 1.3. ст. 11 вказаного Закону встановлено, що датою збільшення валових доходів кредитора від здійснення кредитних операцій є дата нарахування процентів у строки, визначені кредитним договором. Згідно п. 1.10. ст. 1 цього Закону проценти нараховуються на суму заборгованості по кредиту. Із вказаними положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР (у редакції від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були обізнані.

В зв'язку з викладеним, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні були нарахувати та відобразити в деклараціях з податку на прибуток АБ „Аллонж" за 1-ше півріччя 2003 року вказану суму прибутку та відповідного податку на прибуток, по передбаченій п. 10.1. ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями) ставці 30 відсотків до об'єкта оподаткування. Тобто, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні були задекларувати та в подальшому сплатити до бюджету податок на прибуток в розмірі 290.740, 23 грн. за 1-ше півріччя 2003 р.

Однак, в липні 2003 р., діючи за попередньою змовою, з метою умисного ухилення від сплати податку на прибуток та в порушення п.п. 7.6.1., 7.6.4. п. 7.6. ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не здійснили нарахування та декларування у вказаній декларації сум прибутку отриманого у 1-му півріччі 2003 р. від проведених в цьому періоді операцій з надання кредитів.

Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 22.07.2003 р., знаходячись у приміщенні АБ «Аллонж» за адресою: АДРЕСА_3, діючи в порушення вказаних положень цього Закону, з метою ухилення від сплати податку на прибуток, діючи за попередньою змовою, під час складання та підпису ними декларації про прибуток банку «Аллонж» та додатку К 1 до декларації (Розрахунок доходів та витрат від здійснення банківських операцій) за податковий період першого півріччя 2003 р., не здійснили нарахування вищевказаної суми процентів (969.134,10 грн.) по кредитному договору № 420 в складі валових доходів від здійснення кредитних операцій та не задекларували вказану суму в декларації з податку на прибуток та в додатку К1 до неї.

Разом з тим, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали вказану декларацію з додатком К1 до неї до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, що розташована за адресою: вул. Шолуденка, 31\19 та таким чином занизили об'єкт оподаткування (прибуток) банківської установи.

Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за 1-ше півріччя 2003 р. до бюджету в строк до 20.07.2003 р. фактично не надійшов податок на прибуток в розмірі 290740,23 грн. Тобто, до бюджету не сплачено податок на прибуток в сумі, яка більше ніж в п'ять тисяч разів перевищує встановлений Указом Президента України від 21.11.1995 р. "Про внесення змін до Указу Президента України від 13.09.1994 р. № 519" неоподатковуваний мінімум доходів громадян в розмірі 17 грн., що є особливо великим розміром.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" (у редакції від 18.02.1997 р., із змінами та доповненнями) податок на прибуток є загальнодержавним податком.

За таких обставин слідчий прийшов до висновку, що ОСОБА_2 своїми діями, які виразилися в умисному ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненими ним як службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, вчинив злочин, передбачений ст. 212 ч. 3 КК України.

Крім цього, ОСОБА_2, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Ш. Руставелі, 5, діючи з метою умисного ухилення від сплати податку на прибуток, підписав 22.07.2003 р. в графі "Голова Правління" декларацію на прибуток банку "Аллонж" за 1-ше півріччя 2003 р. та додаток К1 до даної декларації (Розрахунок доходів та витрат від здійснення банківських операцій).

При цьому, ОСОБА_2 достовірно знав, що під час складання та підпису ним вказаної декларації та додатку К1 до неї, головний бухгалтер начальник управління бухгалтерського обліку і звітності АБ "Аллонж" ОСОБА_3, діючи з метою умисного ухилення від сплати податку на прибуток, не задекларувала отриманий банком в другому кварталі 2003 р. прибуток від здійснення кредитної операції по кредитному договору № 420 від 29.12.2001 р. між АБ "Аллонж" та ЗАТ "Аллонж-Прем'єр".

Так, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, за вказаних вище обставин, у невстановлений день липня 2003 року, знаходячись за адресою м. Київ, вул. Ш.Руставелі, 5, складаючи декларацію з прибутку АБ «Аллонж» за 1-ше півріччя 2003 року, на 969.134,10 грн. занизила суму валового доходу, отриманого від здійснення кредитної операції, і при цьому, незаконно зменшила на вказану суму значення рядків 01 («валовий дохід від усіх видів діяльності»), 01.1 К2 («доходи від здійснення банківських операцій»), 03 («скоригований валовий дохід»).

За наслідками заниження сум валового доходу від здійснення кредитної операції ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, занизила на 290.740, 23 грн. значення рядків 14 («податкове зобов'язання звітного періоду») та 17 («сума податку до сплати») декларації про прибуток АБ «Аллонж» за 1-ше півріччя 2003 року.

Крім цього, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2, незаконно зменшила на суму 969.134, 10 грн. значення рядків 01.1 («доходи від банківських операцій»), А («проценти нараховані (сплачені), у тому числі»), А1 («за фінансовими кредитами, наданими у будь-якій валюті») додатку К1 до декларації про прибуток АБ «Аллонж» за 1-ше півріччя 2003 року.

Декларація про прибуток АБ «Аллонж» за 1-ше півріччя 2003 року була подана ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до СДПІ по роботі з великими платниками податків, що розташована за адресою: вул. Шолуденка, 31\19, де вона була зареєстрована як офіційний звітний документ АБ «Аллонж», що визначає валові доходи банківської установи та суми податку на прибуток, що підлягають сплаті до бюджету під № 10080 від 22.07.2003 р.

Внаслідок викладеного, до бюджету не було сплачено податок на прибуток від операцій з надання кредиту на суму 290 740, 23 грн.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до бюджету не надійшли кошти на суму, яка в двісті п'ятдесят разів перевищує встановлений Указом Президента України від 21.11.1995 р. «Про внесення змін до Указу Президента України» від 13.09.1994 р. № 519 неоподатковуваний мінімум доходів громадян в розмірі 17 грн., чим спричинено тяжкі наслідки для інтересів держави.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися в службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншому підробленні документів, а також складанні та видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчинив злочин. передбачений ст. 366 ч. 2 КК України.

ОСОБА_3 органами досудового слідства обвинувачується в тому, що вона згідно з протоколом № 28 Загальних Зборів Акціонерів Акціонерного банку "Аллонж" була призначена головним бухгалтером цього банку. На підставі наказу № 27/К від 23.06.1997 року ОСОБА_3 приступила до виконання службових обов'язків головного бухгалтера АБ «Аллонж». Наказом № 36-В/К від 08.06.2000 року Голови Правління АБ "Аллонж" ОСОБА_3 призначена на посаду головного бухгалтера начальника управління бухгалтерського обліку і звітності з 01.06.2000 року.

Акціонерний банк "Аллонж" (код - ЄДРПОУ 14362014) (надалі АБ "Аллонж") був зареєстрований Національним банком України 29.01.1993 р. за № 148 за юридичною адресою: АДРЕСА_3. Згідно посадової інструкції головного бухгалтера начальника управління бухгалтерського обліку, звітності та операційної роботи, ОСОБА_3 забезпечує організацію бухгалтерського обліку, операційної роботи та звітність банку. При організації бухгалтерського обліку зобов'язана забезпечити: аналіз періодичних та річних бухгалтерських звітів; повний облік та своєчасне відображення всіх фінансово-господарських операцій банку; достовірний облік результатів фінансово-господарської діяльності банку; своєчасний та повний розрахунок з державним бюджетом, позабюджетними фондами, клієнтами банку; складання бухгалтерської, податкової та статистичної звітності на основі первинних документів і бухгалтерських записів, подання звітності в установлені строки відповідним установам; розподіляє обов'язки серед працівників управління бухгалтерського обліку, звітності та операційної роботи; знайомить працівників управління зі змінами в чинному законодавстві.

Згідно картки із зразками підписів та відбитком печатки АБ "Аллонж" ОСОБА_3 мала право другого підпису фінансових документів банку з розпорядження коштами банку.

Таким чином, внаслідок покладених на неї організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків ОСОБА_3 була службовою особою банку платника податку на прибуток.

На підставі викладеного, ОСОБА_3, будучи службовою особою АБ «Аллонж», несла особисту відповідальність за організацію правильності обчислення податків, зборів, інших обов'язкових платежів та забезпечення їх своєчасної сплати до бюджету. Таким чином, на ОСОБА_3, відповідно до чинних нормативних актів України, було покладено наступні обов'язки:

- ст. 67 Конституції України - обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом;

- ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування" №77/97- ВР від 18.02.1997 року відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та додержання законів про оподаткування;

- п. 20.1. ст.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку на прибуток та дотримання податкового законодавства;

- ст. 10 Закону України "Про підприємництво" №698-ХП від 07.02.1991 року, не порушувати прав та інтересів держави, що охороняються Законом.

Однак, ОСОБА_3, ігноруючи як вищезазначені законодавчі акти України, так і власні обов'язки службової особи АБ «Аллонж», в 2003 році вчинила умисне ухилення від сплати податку на прибуток в особливо великих розмірах та службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки. Ці злочини вона вчинила за наступних обставин.

29.12.2001 р. між АБ "Аллонж" (Банк) в особі ОСОБА_2 та ЗАТ "Аллонж-Прем'єр" (Позичальник) було укладено кредитний договір № 420 від 29.12.2001 р., згідно якого Банк зобов'язується надати Позичальнику, а останній зобов'язується прийняти, належним чином використати і повернути Банку грошову суму в розмірі 12 000 000 грн. Строк дії договору визначено з 29.12.2001 р. по 29.01.2002 р., з виплатою 12,5 відсотків річних за користування кредитом.

Згідно додаткової угоди №1 від 01.03.2002 р. до кредитного договору, сторони прийшли до згоди встановити відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 29 відсотків річних з 01.03.2002 р. Згідно додаткової угоди № 3 від 08.05.2002 р. сторони прийшли до згоди встановити відсоткову ставку за користування кредитом по кредитному договору в розмірі 2 відсотки річних з 01.05.2002 р.

Згідно п.2.1. угоди від 04.01.2002 р. про зміну порядку виконання договору № 420 від 29.12.2001 р. Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит відповідно до відкритої кредитної лінії в розмірі ліміту 12.000.000 грн. Згідно п. 2.2. даної угоди кредитна лінія це згода Банку надати Позичальнику кредит у майбутньому в розмірах, які не перевищують обумовлену цією угодою максимальну суму за певний відрізок часу.

Додатковими угодами № 4 від 29.10.2002 р., № 5 від 25.12.2002 р., № 9 від 04.11.2003 р. сторони пролонгували дію кредитного договору відповідно по 25.12.2002 р., по 25.12.2003 р. та по 20.12.2004 р.

Згідно п.4.7. цього кредитного договору, відсотки за користування кредитом нараховуються з моменту списання суми кредиту з позичкового рахунку Банку за фактичний строк користування кредитом.

Всього, в період часу з 29.12.2001 р. по 09.01.2003 р. Банком було надано кредит в загальному розмірі 18.073.598,59 грн., який був повернутий Позичальником, згідно платіжного доручення № 25 від 25.04.2003 р.

В зв'язку з викладеним, станом на 25.04.2003 р. по даному кредитному договору, Банком за користування кредитом Позичальнику нараховані відсотки в загальному розмірі 1.026.433,29 грн., з яких Позичальник сплатив 57.299,19 грн., а залишок нарахованих відсотків на вказану дату становив 969.134, 10 грн.

Згідно п. 4.1., п.п. 4.1.2., ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР (у редакції від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями) валовий дохід визначається як загальна сума доходу платника податку, від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) ним протягом звітного періоду, включаючи доходи у вигляді процентів від здійснення банківських операцій. Відповідно до п.п. 11.3.6. (абз. 1) п. 11.3. ст. 11 вказаного Закону встановлено, що датою збільшення валових доходів кредитора від здійснення кредитних операцій є дата нарахування процентів у строки, визначені кредитним договором. Згідно п. 1.10. ст. 1 цього Закону проценти нараховуються на суму заборгованості по кредиту. Із вказаними положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР (у редакції від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями) ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були обізнані.

В зв'язку з викладеним, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повинні були нарахувати та відобразити в деклараціях з податку на прибуток АБ „Аллонж" за 1-ше півріччя 2003 року вказану суму прибутку та відповідного податку на прибуток, по передбаченій п. 10.1. ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції від 22.05.1997 р із змінами та доповненнями) ставці 30 відсотків до об'єкта оподаткування. Тобто, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повинні були задекларувати та в подальшому сплатити до бюджету податок на прибуток в розмірі 290.740, 23 грн. за 1-ше півріччя 2003 р.

Однак, в липні 2003 р, діючи за попередньою змовою, з метою умисного ухилення від сплати податку на прибуток та в порушення п.п. 7.6.1., 7.6.4. п. 7.6. ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями), ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не здійснили нарахування та декларування у вказаній декларації сум прибутку, отриманого у 1-му півріччі 2003 р. від проведених в цьому періоді операцій з надання кредитів.

Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, 22.07.2003 р., знаходячись у приміщенні АБ "Аллонж" за адресою: АДРЕСА_3, діючи в порушення вказаних положень цього Закону, з метою ухилення від сплати податку на прибуток, діючи за попередньою змовою, під час складання та підпису ними декларації про прибуток банку "Аллонж" та додатку К1 до декларації (Розрахунок доходів та витрат від здійснення банківських операцій) за податковий період першого півріччя 2003 р., не здійснили нарахування вищевказаної суми процентів (969.134,10 грн.) по кредитному договору № 420 в складі валових доходів від здійснення кредитних операцій та не задекларували вказану суму в декларації з податку на прибуток та в додатку К1 до неї.

Разом з тим, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали вказану декларацію з додатком К1 до неї до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, що розташована за адресою: вул. Шолуденка, 31/19 та таким чином занизили об'єкт оподаткування (прибуток) банківської установи.

Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за 1-ше півріччя 2003 р. до бюджету в строк до 20.07.2003 р. фактично не надійшов податок на прибуток в розмірі 290.740, 23 грн. Тобто, до бюджету не сплачено податок на прибуток в сумі, яка більше ніж в п'ять тисяч разів перевищує встановлений Указом Президента України від 21.11.1995 р. "Про внесення змін до Указу Президента України від 13.09.1994 р. № 519" неоподатковуваний мінімум доходів громадян в розмірі 17 грн., що є особливо великим розміром.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" (у редакції від 18.02.1997 р., із змінами та доповненнями) податок на прибуток є загальнодержавним податком.

За таких обставин слідчий прийшов до висновку, що ОСОБА_3 своїми діями, які виразилися в умисному ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненими нею як службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, вчинила злочин, передбачений ст. 212 ч. 3 КК України.

Крім цього, ОСОБА_3, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Ш. Руставелі, 5, діючи з метою умисного ухилення від сплати податку на прибуток, підписала 22.07.2003 р. в графі «Головний бухгалтер» декларацію на прибуток банку "Аллонж" за 1-ше півріччя 2003 р. та додаток К1 до даної декларації (Розрахунок доходів та витрат від здійснення банківських операцій). При цьому, ОСОБА_3, під час складання та підпису вказаної декларації та додатку К1 до неї, діючи з метою умисного ухилення від сплати податку на прибуток, не задекларувала отриманий банком в другому кварталі 2003 р. прибуток від здійснення кредитної операції по кредитному договору № 420 від 29.12.2001 р. між АБ "Аллонж" та ЗАТ "Аллонж-Прем'єр".

Так, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, за вказаних вище обставин, у невстановлений день липня 2003 року, знаходячись за адресою АДРЕСА_3, складаючи декларацію з прибутку АБ «Аллонж» за 1-ше півріччя 2003 року, на 969.134,10 грн. занизила суму валового доходу, отриманого від здійснення кредитної операції, і при цьому, незаконно зменшила на вказану суму значення рядків 01 («валовий дохід від усіх видів діяльності»), 01.1 К2 («доходи від здійснення банківських операцій»), 03 («скоригований валовий дохід»).

За наслідками заниження сум валового доходу від здійснення кредитної операції, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, занизила на 290.740, 23 грн. значення рядків 14 («податкове зобов'язання звітного періоду») та 17 («сума податку до сплати») декларації про прибуток АБ «Аллонж» за 1-ше півріччя 2003 року.

Крім цього, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2, незаконно зменшила на суму 969.134,10 грн. значення рядків 01.1 («доходи від банківських операцій»), А («проценти нараховані (сплачені), у тому числі»), А1 («за фінансовими кредитами, наданими у будь-якій валюті») додатку К1 до декларації про прибуток АБ «Аллонж» за 1-ше півріччя 2003 року.

Декларація про прибуток АБ «Аллонж» за 1-ше півріччя 2003 року була подана ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до СДПІ по роботі з великими платниками податків, що розташована за адресою: вул. Шолуденка, 31\19, де вона була зареєстрована як офіційний звітний документ АБ «Аллонж», що визначає валові доходи банківської установи та суми податку на прибуток, що підлягають сплаті до бюджету під № 10080 від 22.07.2003 р.

Внаслідок викладеного, до бюджету не було сплачено податок на прибуток від операцій з надання кредиту на суму 290 740, 23 грн.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_2, до бюджету не надійшли кошти на суму, яка в двісті п'ятдесят разів перевищує встановлений Указом Президента України від 21.11.1995 р. «Про внесення змін до Указу Президента України» від 13.09.1994 р. № 519 неоподатковуваний мінімум доходів громадян в розмірі 17 грн., чим спричинено тяжкі наслідки для інтересів держави.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися в службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншому підробленні документів, а також складанні та видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчинила злочин, передбачений ст. 366 ч. 2 КК України.

Допитані як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнали та пояснили суду, що ніяких дій, спрямованих на ухилення АБ «Аллонж» від сплати податків та повязаної з цим підробки документів не вчиняли, оскільки вважають, що під час складання ними декларації про прибуток банку "Аллонж" за податковий період першого півріччя 2003 р., вони не зобовязані були відображати в складі валових доходів від здійснення кредитних операцій проценти в сумі 969.134,10 грн. по кредитному договору № 420 від 19.12.2001 року та декларували вказану суму в декларації з податку на прибуток та в додатку К1 до неї. Свої заперечення щодо наявності зобовязання сплачувати податки пояснюють тим, що строк дії кредитного договору додатковими угодами пролонговано до грудня 2004 року. В період дії кредитного договору, НБУ було прийнято рішення про ліквідацію банку АБ «Аллонж».Оскільки станом на 20 грудня 2004 року відсотки по кредиту сплачені не були, ліквідатор банку ОСОБА_4 23.12.2004 року направив претензію ЗАТ «Аллонж-Премєр» на суму 969134,10 грн. Таким чином, в дію вступає положення, передбачені п.11.3.6 частини 3 і 4 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», в яких зазначено, що якщо позичальник (дебітор) затримує сплату процентів чи комісій, то кредитор урегульовує таку заборгованість згідно із п.12.1 статті 12 цього Закону. При цьому метод нарахування для визначення податкових зобовязань кредитора за таким кредитом не застосовується до повного погашення дебітором заборгованості або списання боргу чи його частини на збитки кредитора у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до обвинувального висновку, вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів, повязаних з ухиленням від сплати податків та підробкою документів, доводиться наступними доказами:

- даними акту від 05.04.2006 р. № 224\2320\ 14362014 Спеціалізованої ДПІ у Києві по роботі з великими платниками податків про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Акціонерного банку "Аллонж" за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2005 р. про те, що оскільки ЗАТ «Аллонж - Прем'єр» сплатив основну суму по кредитному договору від 25.04.2003 року (достроково), то відбулося виконання п.4.2.2. кредитного договору і тому сплата відсотків повинна бути відображена в податковому обліку в 2-му кварталі 2003 року. Службовими особами банку «Аллонж», в порушення пп.4.1.2. п.4.1 ст.4, з урахуванням вимог пп.11.3.6 п.11.3 ст.11 Закону №334, занижено валовий дохід в 2-му кварталі 2003 року на суму 969134.1 грн. (т.1 а.с. 65) ;

- даними висновку №7377 від 12.09.2006 р. судово-економічної експертизи, якими документально та нормативно підтверджується порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями), які викладені в акті від 05.04.2006 р. № 224X2320/14362014 перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Акціонерного банку "Аллонж" за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2005 р., складеному Спеціалізованою ДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, стосовно заниження валових доходів Банку через невідображення в податковому обліку процентів по кредиту в розмірі 969 134, 10 грн. та несплати податку на прибуток за 1 півріччя 2003 р. в розмірі 290740, 23 грн. Недотримання банком вимог податкового законодавства призвели до фактичного ненадходження до бюджету податку на прибуток в сумі 290 740, 23 грн. (т. 5, а.с. 129-133) ;

- даними висновку №5380 від 19.06.2008 року додаткової судово-економічної експертизи про те, що сума відсотків в розмірі 969134,10 грн. за користування кредитом згідно кредитного договору № 420 від 29.12.2001 року з ЗАТ «Аллонж-Прем'єр», які були нараховані по фінансовому обліку АБ «Аллонж» станом на дату повного повернення кредиту у 2 кварталі 2003 року, є підставою для включення до валового доходу з метою оподаткування в 2-му кварталі 2003 року, а не в 4-му кварталі 2003 року, коли вказана сума була отримана Банком (т. 7, а.с. 27-33);

- даними висновку №6427 від 22.08.2006 р. судово-почеркознавчої експертизи, згідно якого слідує, що підписи від імені ОСОБА_2 в графі "Керівник підприємства" в декларації з податку на прибуток банку Акціонерного банку "Аллонж" за січень 2003 р., в графі "Голова Правління" декларацій з податку на прибуток банку Акціонерного банку «Аллонж» за 1 квартал 2003 р., півріччя 2003 р., додатку К1 до декларації з податку на прибуток банку Акціонерного банку "Аллонж" за податковий період півріччя 2003 р. - виконано ОСОБА_2. Підписи від імені ОСОБА_3 в рядку "Головний бухгалтер" декларацій з податку на прибуток банку Акціонерного банку "Аллонж" за січень 2003 р., 1 квартал 2003 р., півріччя 2003 р., додатку К1 до декларації з податку на прибуток банку "Аллонж" за податковий період півріччя 2003 р., - виконано ОСОБА_3 (т.5, а.с. 172-175);

- матеріалами кредитної справи по укладенню кредитного договору № 420 від 09.12.2001 р. між АБ "Аллонж" (Банк) та ЗАТ "Аллонж-Прем'єр" (Позичальник) (т. 3, а.с. 18-120), а також платіжним дорученням № 25 від 25.04.2003 р. (т. 3, а.с. 24), який свідчить про погашення кредиту. Нараховані і несплачені відсотки після 25.04.2003 р. склали 969 134, 10 грн. (т. 3 а.с. 20);

- показами свідка ОСОБА_5 про те, що за пропозицією голови правління банку «Аллонж» ОСОБА_6 з 2003 року працював директором ЗАТ "Аллонж-Прем'єр". Цю посаду він обіймав до червня 2004 року. Про те, що між ЗАТ «Аллонж Прем'єр» та АБ «Аллонж» було укладено кредитний договір №420 від 29.12.2001 року, він нічого не знав. На пропозицію ОСОБА_2 підписав як директор ЗАТ «Аллонж Прем'єр» додаткову угоду №9 від 04.11.2003 року про пролонгацію дії кредитного договору. Також його підпис стоїть на платіжному дорученні №420 від 29.12.2001 року, яким гасилась заборгованість ЗАТ "Аллонж-Прем'єр" перед АБ «Аллонж», але коли він це робив і на чию пропозицію, не памятає;

- показами свідка ОСОБА_7 про те, що працювала в банку «Аллонж» на посаді начальника служби внутрішнього аудиту з 2002 по 2003 рік. Вважає, що проценти, які передбачені за користування кредитом, включаються в склад валових доходів банку по даті їх зарахування;

- показами свідка ОСОБА_8 про те, що при проведенні ним перевірки було встановлено, що отриману в кредит суму коштів від банку позичальником було остаточно повернуто 25.04.2003 р. Сума несплачених процентів склала 969134, 10 грн.. Тому ним було зроблено висновок про заниження службовими особами банку «Аллонж», в порушення пп.4.1.2. п.4.1 ст.4, з урахуванням вимог пп. 11.3.6 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валового доходу в 2-му кварталі 2003 року на суму 969134.1 грн. А згідно п.п.11.3.6 п.11.3 ст.11 цього Закону, датою збільшення валових доходів кредитора від здійснення кредитно-депозитних операцій є дата нарахування процентів в строки, визначені кредитним (депозитним) договором.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, якими досудовим слідством обґрунтовується пред'явлене підсудним обвинувачення, суд приходить до висновку, що зібраними доказами не доводиться наявність в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_9 складу злочинів, передбачених ч.3 ст.212 та ч.2 ст.366 КК України.

В основу вини підсудних у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.212 ч. 3, 366 ч.2 КК України, досудовим слідством покладено висновки планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Акціонерного банку "Аллонж" за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2005 р., викладені в акті від 05.04.2006 р. №4\2320\14362014 Спеціалізованої ДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, про те, що оскільки ЗАТ «Аллонж Прем'єр» сплатив основну суму по кредитному договору №420 від 29.12.2001 року 25.04.2003 року, тобто достроково, то відбулося виконання п.4.2.2 кредитного договору і тому сплата відсотків повинна бути відображена в податковому обліку в 2 кварталі 2003 року. Банком «Аллонж», в порушення п.п. 4.1.2. п. 4.1 ст. 4, з урахуванням вимог пп. 11.3.6 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", занижено валовий дохід в 2-му кварталі 2003 року на суму 969134.1 грн., внаслідок чого до бюджету в строк до 20.07.2003 року не надійшов податок на прибуток в розмірі 290740,23 грн. (т.1 а.с.65), висновок судово-економічної експертизи №7377 від 12.09.2006 р. та додаткової судово-економічної експертизи №5380 від 19.06.2008 року, відповідно до яких сплата 25.04.2003 року суми відсотків в розмірі 969134,10 грн. за користування кредитом згідно кредитного договору № 420 від 29.12.2001 року, укладеного АБ «Аллонж» з ЗАТ «Аллонж-Прем'єр», які були нараховані по фінансовому обліку АБ «Аллонж» станом на дату повного повернення кредиту у 2 кварталі 2003 року, є підставою для включення їх до валового доходу з метою оподаткування в 2-му кварталі 2003 року, а не в 4-му кварталі 2003 року, коли вказана сума була отримана Банком (т.5 а.с.129-133, т.7 а.с.28-33).

Однак зазначений акт перевірки від 5.04.2006 р. № 224\2320\14362014 як докази вини підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч. 3, 366 ч. 2 КК України, судом до уваги не приймається, з наступних підстав.

На підставі акта від 05.04.2006 р. № 224\2320\14362014 Спеціалізованої ДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Акціонерного банку "Аллонж" за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2005 р., податковою інспекцією видано чотири податкові повідомлення - рішення, а саме:

0000142320/0 від 17 квітня 2006 року (т. 1 а.с. 100),

0000142320/1 від 23 червня 2006 року (т. 4 а.с. 150),

0000142320/2 від 29 серпня 2006 року (т. 4 а.с. 159),

0000142320/3 від 09.11.2006 року (т. 5 а.с. 467).

Зазначені податкові повідомлення-рішення податкової інспекції банком «Аллонж» були оскаржені до Господарського суду м. Києва, який постановою від 05 липня 2007 року № 21/10-А скасував податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, а саме № 0000142320/0 від 17 квітня 2006 року, № 0000142320/1 від 23 червня 2006 року, № 0000142320/2 від 29 серпня 2006 року, № 0000142320/3 від 09.11.2006 року (т. 6 а.с. 137-140).

Рішення Господарського суду м. Києва від 05.07.2007 року набуло чинності відповідно до ухвали Київського Апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 року.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІП, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із п.п.5.2.4.вказаного Закону, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Верховним Судом України у постанові Пленуму від 08.10.2004р. № 15 «Про деякі питання про застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів» звернуто увагу судів на те, що у разі оскарження до суду платником податків рішення податкового органу, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом, за винятком випадків, коли обвинувачення не тільки базується на оскаржуваному рішенні, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Злочин, передбачений ст. 212 КК (2341-14), є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із Законом N 2181-ІП (2181-14), а саме з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, що відповідно до визначеного ст. 5 вказаного Закону порядку вважається узгодженим і підлягає сплаті.

Таким чином обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватись на рішенні податкового органу, яке скасоване в судовому порядку.

Також суд не приймає як доказ вини підсудних у вчиненні інкримінованих їм дій інші докази, якими обґрунтовується предявлене звинувачення, а саме висновок судово-економічної експертизи №7377 від 12.09.2006 р. та додаткової судово-економічної експертизи №5380 від 19.06.2008 року, відповідно до яких сума відсотків в розмірі 969134,10 грн. за користування кредитом згідно кредитного договору № 420 від 29.12.2001 року з ЗАТ «Аллонж-Прем'єр», які були нараховані по фінансовому обліку АБ «Аллонж» станом на дату повного повернення кредиту у 2 кварталі 2003 року, є підставою для включення до валового доходу з метою оподаткування в 2-му кварталі 2003 року, а не в 4-му кварталі 2003 року, коли вказана сума була отримана Банком.

У відповідності до вимог ч.4 ст.75 КПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим, але не згода з ним повинна бути мотивована.

Положеннями частини 5 статті 124 Конституції України, статті 4-5 ГПК України визначено, що судові рішення, в тому числі постанови Господарського суду України,є обов'язковими для виконання на всій території України.

В судовому рішенні, яке набуло чинності, а саме постанові Господарського суду м. Києва від 05.07.2007 року зазначено, що датою збільшення доходів позивача від кредитної операції за кредитним договором №420 є: по відсотках за користування кредиток з 01.01.03 щомісячно та при погашенні кредиту (погашення відбулось 24.05.2003, тобто датою збільшення валових доходів на суму цих відсотків є 2-й квартал 2003 року); по відсотках за користування кредитом з 29.12.01 по 31.12.02 при закінченні строку дії договору. Сума 969134,1 грн., яку відповідач визначив в акті перевірки, як заниження валового доходу за 2 квартал 2003 року це сума відсотків за користування кредитом за період з 29.12.01 року по 31.12.02 року, строк сплати яких в другому кварталі 2003 року не настав. Таким чином висновки відповідача про заниження валового доходу від кредитних операцій є не обґрунтованими, а донарахування податкового зобов'язання за цими операціями незаконним.

Допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (т.8 а.с.191-194, 219-221) розяснили в судовому засіданні свої висновки та пояснили, що при проведенні експертизи вони виходили із тих даних, які їм надавались слідчим. Рішення Господарського суду від 05.07.05 р. до уваги не приймали, оскільки про нього їм не було відомо. Наданий ними висновок є правомочним при умові, що 25.04.2003 року повністю була погашена заборгованість перед банком по кредитному договору. При проведенні висновку ними за основу брались дані, які містились у акті від 05.04.2006 р. № 224\2320\ 14362014 про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства АБ "Аллонж" за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2005 р.. Документальних даних, які б свідчили про те, що проплатою 25.04.2003 року в розмірі 969134,1 грн. товариством «Аллонж Премєр» повністю була погашена заборгованість по кредитній угоді №420, у них не було.

Враховуючи викладене, суд не приймає в якості доказів вини підсудних висновок №5380 від 19.06.2008 року додаткової судово-економічної експертизи та висновок №7377 від 12.09.2006 р. судово-економічної експертизи, оскільки вони прямо суперечать судовому рішенню, яке набрало чинності.

Висновок № 6427 від 22.08.2006 р. судово-почеркознавчої експертизи, згідно якого слідує, що підписи від імені ОСОБА_2 в графі "Керівник підприємства" в декларації з податку на прибуток банку Акціонерного банку "Аллонж" за січень 2003 р., в графі "Голова правління" декларацій з податку на прибуток банку Акціонерного банку "Аллонж" за 1 квартал 2003 р., півріччя 2003 р., додатку К1 до декларації з податку на прибуток банку Акціонерного банку "Аллонж" за податковий період півріччя 2003 р., - виконано ОСОБА_2, а підписи від імені ОСОБА_3 в рядку "Головний бухгалтер" декларацій з податку на прибуток банку Акціонерного банку "Аллонж" за січень 2003 р., 1 квартал 2003 р., півріччя 2003 р., додатку К1 до декларації з податку на прибуток банку "Аллонж" за податковий період півріччя 2003 р., - виконано ОСОБА_3 також не є доказом ухилення підсудних від сплати податків чи службового підроблення, оскільки підтверджує лише факт підписання підсудними зазначених у висновку документів, про що підсудні не заперечували, як на досудовому слідстві, так і в суді.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показав, що за пропозицією ОСОБА_6 займав посаду директора ЗАТ «Аллонж Премєр». В 2003 році ним було підписано додаткову угоду між ЗАТ «Аллонж Прем'єр» та АБ «Аллонж». Обставин підписання додаткової угоди не пам'ятає, але підписував її він. Метою підписання цієї угоди було продовження строку дії кредитного договору. Можливо підписував лист про повернення грошей, але за яких обставин і хто був ініціатором цього питання він не памятає.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 показала, що протягом 2002-2003 року працювала в банку «Аллонж» на посаді начальника служби внутрішнього аудиту. Обставини підписання та виконання кредитної угоди №420 їй невідомі. Нарахування відсотків відбувається по угоді і по цим відсоткам нараховуються податки.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 суду показав, він приймав участь в перевірці дотримання податкового законодавства АБ «Аллонж». За результатами проведеної перевірки були виявленні порушення, які відображені в акті перевірки, який вважає законним і обґрунтованим.

Відповідно до п.3 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.10.2004 року №15 за змістом ст..212 КК України відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів, що входять в систему оподаткування,введені в установленому законом порядку і зараховуються до бюджетів чи державних цільових фондів, настає лише в разі коли це діяння вчинено умисно. У звязку з цим суд повинен встановити, що особа мала намір не сплачувати належні до сплати податки, збори, інші обовязкові платежів повному обсязі чи певну їх частину.

Оцінюючи наявність в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_9 умислу на умисне ухилення від сплати податків, суд приймає до уваги, що питання щодо необхідності нарахування і сплати податків у даному випадку не є очевидним, оскільки неоднозначно тлумачиться законодавцем і навіть експертами під час допиту їх в судовому засіданні.

Суд також приймає до уваги, що диспозиція частини 3 статті 212 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Скасування судом податкового повідомлення рішення про необхідність сплати до бюджету податків в розмірі 290 740, 23 грн. спростовує висновок органу досудового слідства про те, що дії ОСОБА_2 та ОСОБА_9 призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Дослідивши усі зібрані в ході досудового та судового слідства докази, суд приходить до висновку, що ними не доводиться умисел ОСОБА_2 та ОСОБА_9 на ухилення ними як службовими особами АБ «Аллонж» від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів, оскільки в банку АБ «Аллонж» не було відповідно до закону обов'язку сплачувати податок в сумі 290740,23 грн., а декларації на прибуток банку «Аллонж» з додатками за перше півріччя 2003 року не містять завідомо неправдивих відомостей, в зв'язку з чим в діях підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_9 відсутній склад злочинів, передбачених ст. ст. 212 ч. 3 366 ч. 2 КК України, а тому їх необхідно виправдати.

Питання по речові докази вирішити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6 п.2, 323-324, 327 КПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в предявленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України визнати невинними і по суду виправданими, за відсутністю в їх діях складу даних злочинів.

Речові докази, приєднані до матеріалів справи, зберігати при справі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 підписку про невиїзд з постійного місця її проживання скасувати.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді застави скасувати та повернути ОСОБА_2 заставу в розмірі 20 000 грн., сплачену ним відповідно до постанови слідчого в ОВС СВ ПМ ДПА в м. Києві ОСОБА_12 від 27.06.2008 року.

Накладений відповідно до протоколу про накладення арешту на майно від 09.06.2006 року ( т.5 а.с.193) та протоколу про накладення арешту на майно від 15.06.2006 року (т.5 а.с.197) арешт на автомобілі «Фолькцваген Пасат» д.н. НОМЕР_1, ВМВ 750і д.н. НОМЕР_2 та «Хонда Легенд» д.н. НОМЕР_3, що належали АБ «Аллонж» - скасувати та залишити вказані автомобілі за належністю у ліквідатора банку «Аллонж».

Накладений відповідно до протоколу про накладення арешту на майно від 22.08.2006 року (т.5 а.с.218) арешт на майно ОСОБА_2, а саме: на комп'ютер «Сеlегоn», монітор «Самсунг 172в» - скасувати та залишити вказане майно за належністю у власника ОСОБА_2

Накладений відповідно до протоколу про накладення арешту на майно від 31.08.2006 року (т.5 а.с.221) арешт на майно ОСОБА_3, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, телевізор IV 8 С-212, відеомагнітофон «Панасонік-SD22SАМ», комплект меблів «Престиж 2000», м'який куточок, комплект меблів з спальні та прихожої, холодильник «Снайге 117», телевізор «Супра 1424», комплект кухонних меблів - скасувати та залишити вказане майно за належністю у власника ОСОБА_3

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва, через Печерський районний суд протягом 15 днів з часу його оголошення.

Суддя