Постанова

від 22.12.2020 по справі 219/2707/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 219/2707/18

Номер провадження 22-ц/804/3308/20

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року м. Бахмут

Донецький апеляційний суд у складі:

судді - доповідача Кішкіної І.В.,

суддів Азевича В.Б., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу № 219/2707/18 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест , приватного нотаріуса Бахмутського районного нотаріального округу Літвінової Валентини Анатоліївни про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2020 року (суддя Медінцева Н.М.),

в с т а н о в и в :

26 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест , приватного нотаріуса Бахмутського районного нотаріального округу Літвінової В.А. про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 6,5 га кадастровий номер 1420984500:01:057:0508, яка розташована на території Клинівської сільської ради Бахмутського району Донецької області для ведення товарного сільського господарського виробництва. Право власності на вказану земельну ділянку вона набула після смерті свого рідного брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За свого життя ОСОБА_2 01 квітня 2005 року уклав договір оренди землі з відповідачем строком на 10 років. У 2015-2016 роках письмового повідомлення про наміри продовжити дію договору від відповідача до ОСОБА_2 не надходило. Між тим, як виявилося у листопаді 2017 року начебто між її братом та відповідачем 03 березня 2016 року була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 01 квітня 2005 року. Додаткова угода змінила суму орендної плати та строк дії договору. Договір підписаний начебто її братом, проте вона не визнає його підпис на цьому договорі, оскільки він не схожий. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат і з його смертю припинилась його цивільна правоздатність. Незважаючи на цю обставину, відповідач 31 березня 2017 року, замовчуючи інформацію про смерть ОСОБА_2 , звернувся до приватного нотаріуса та надав їй як реєстратору відповідний пакет документів для реєстрації. Вважає, що відповідач не має права користуватися земельною ділянкою, яка належить їй як спадкоємцю. Просила суд визнати додатку угоду від 03 березня 2016 року до договору оренди землі від 01 квітня 2005 року недійсною та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 6,45га, кадастровий номер 1420984500:01:057:0508, за додатковою угодою від 03 березня 2016 року, видавник ТОВ Агроінвест , індексний номер 34569727 від 31.03.2017 року, номер запису спеціального розділу 19842498.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест , приватного нотаріуса Бахмутського районного нотаріального округу Літвінової Валентини Анатоліївни про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки відмовлено.

З вказаним рішенням не погодилася позивачка ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким визнати додаткову угоду до договору оренди землі недійсною та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, не дав належної оцінки фактам та документам, що призвело до прийняття помилкового рішення, а саме: зі смертю ОСОБА_2 припинилася його цивільна правоздатність, тобто він не міг підписати акт прийому-передачі земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору, оскільки на час державної реєстрації ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. У 2015-2016 роках письмового повідомлення про наміри продовжити дію договору від відповідача до ОСОБА_2 не надходило, таких доказів відповідач не надав. В додатковій угоді від 03 березня 2016 року вказані недостовірні дані про район, назва якого з Артемівський була змінена на Бахмутський, також неозброєним оком видно виправлення в даті 03 березня 2015 року, цифра 5 виправлена рукою за допомогою ручки на 6, в тексті додаткової угоди станом на 31 березня 2017 року орендарем вказаний ІПН та паспорт ОСОБА_2 , хоча ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, а 27 березня 2017 року паспорт зданий до виконавчого комітету Клинівської сільської ради, взамін нього цього ж дня отримано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .

Відповідачі відзив на апеляційну скаргу не надали.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який діє на підставі ордеру, в судовому засіданні апеляційного суду просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача ТОВ Агроінвест Басова В.І., яка діє підставі наказу та протоколу загальних зборів, в судовому засіданні апеляційного суду просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідач приватний нотаріус Бахмутського районного нотаріального округу Літвінова В.А. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надала заяву, згідно якої просить справу розглянути за її відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДН №141321 ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Артемівської райдержадміністрації № 811 від 15 жовтня 2004 року належить земельна ділянка площею 7,1430 га у межах згідно з планом на території Клинівської сільської ради Артемівського району Донецької області, цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7 т.1).

Відповідно до договору оренди землі від 01 квітня 2005 року між товариством з обмеженою вдповідальністю Агроінвест в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,1430 га строком на 10 років (а.с.8-9 т.1).

Згідно додатковій угоді до договору оренди землі від 01 квітня 2005 року від 03 березня 2016 року, яка укладена між ОСОБА_2 та ТОВ Агроінвест в особі директора Басової В.І., викладено розділ об`єкт оренди у новій редакції: пункт 2 в оренду передається земельна ділянка, яка розташована за адресою: Клинівська сільська рада Артемівського району Донецької області, загальною площею - 6,4500 га, у тому числі: рілля - 6,4500 га, кадастровий номер - 1420984500:01:057:0508, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 133757,13 грн., пункт 7 договір укладено зі згоди сторін на строк двадцять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Пункт 8 орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній та відробітковій формі у сумі 4012,71 гривень у рік, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Договір укладено на двадцять років. Даний договір підписаний обома сторонами (а.с.10 т1).

Вказаний договір був зареєстрований приватним нотаріусом Бахмутського районного нотаріального округу Літвіновою В.А. 31 березня 2017 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 1364678114209 (а.с.19-20 т.1).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11 т.1).

Відповідно до свідоцтва про право на спадину за законом від 28 вересня 2017 року спадкоємцем земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Клинівської сільської ради Бахмутського району Донецької області, яка належить померлому ОСОБА_2 , є його рідна сестра ОСОБА_1 (а.с.15-17 т.1).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювана додаткова угода укладена у письмовій формі, пройшла відповідну державну реєстрацію, ОСОБА_2 мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, його волевиявлення було спрямоване на укладання договору оренди, до договору оренди земельної ділянки додана копія державного акту, при складанні, видачі та реєстрації якого було виконані відповідні плани та схеми земельної ділянки, кадастровий план з відображенням обмежень (обтяжень) у їх використанні та встановлених земельних сервітутів та акт приймання - передачі земельної ділянки. Таким чином, сторони, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов, склали і підписали договір оренди земельної ділянки, чим погодили його встановлену форму. Тобто при укладенні додаткової угоди сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюючи його своїми підписами, що ї є укладанням договору, а здійснення державної реєстрації такого договору після смерті орендодавця не є підставою для визнання такого договору недійсним.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.

Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 4 статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини 2 статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення і майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині 1 статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, статті 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови: по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій - п`ятій статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яке передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно з частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, які передбачені статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов`язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена положеннями статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Аналогічний висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Агроінвест листів-повідомлень про намір скористатися переважним правом на укладення договорів оренди землі на новий строк орендодавцю ОСОБА_2 не надсилав. Але, як пояснила в судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ТОВ Агроінвест умови додаткової угоди до договору оренди землі були з ОСОБА_2 оговорені без зауважень, після чого сторонами було підписано додаткову угоду, орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а ОСОБА_2 отримував орендну плату у оговореному у додатковій угоді розмірі. При цьому орендодавець ОСОБА_2 письмово не повідомляв орендаря ТОВ Агроінвест про своє небажання продовжувати договір оренди землі.

Відповідно до частини 8 статті 33 Закону України Про оренду землі відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

Достеменно знаючи про волевиявлення орендаря ТОВ Агроінвест продовжувати договірні відносини щодо оренди належної орендодавцю ОСОБА_2 земельної ділянки, ОСОБА_2 не скористався своїм правом оскаржити в судовому порядку зволікання орендаря, як це передбачено частиною восьмою статті 33 Закону України Про оренду землі , а продовжував надавати належну йому земельну ділянку в оренду відповідачу та отримувати від нього орендну плату. А ТОВ Агроінвест продовжував користуватися земельною ділянкою після спливу строку дії договору, тобто належно виконував обов`язки за цим договором. А тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд не приймає до уваги.

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що оспорювана додаткова угода земельної ділянки укладена у письмовій формі, пройшла відповідну державну реєстрацію, ОСОБА_2 мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, його волевиявлення було спрямоване на укладання договору оренди, тобто, сторони, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов, склали і підписали договір оренди земельної ділянки, чим погодили його встановлену форму.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обставини, які вказані позивачкою у позові, відповідно до вимог Закону України Про оренду землі не можуть бути підставою визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, підстави для задоволення позовних вимог, відсутні, оскільки позовні вимоги недоведені, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач добросовісно виконує свої обов`язки до теперішнього часу, померлий вчасно отримував орендну плату, позивачка також після отримання свідоцтва про право на спадщину отримує орендну плату.

Отже, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов правильного висновку про те, що ТОВ Агроінвест є добросовісним орендарем, дії якого виразилися у продовженні користування ним земельною ділянкою, що свідчить про його намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди земельної ділянки, строк дії якого закінчився.

Аргументи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування постановленого у справі судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачкою норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин. Крім того, такі доводи скарги були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства і з якою погоджується апеляційний суд.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

Нових доказів, які б давали підстави для задоволення позовних вимог, у дослідженні яких судом першої інстанції було неправомірно відмовлено або їх неподання було зумовлено поважними причинами, позивачем не надано.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог 367 ЦПК України в межах розгляду справи судом апеляційної інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2020 року.

Судді І.В. Кішкіна

В.Б. Азевич

Л.П. Никифоряк