Ухвала

від 23.12.2020 по справі 520/13502/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/13502/18

Провадження № 1-кс/947/20405/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42018162010000029 від 05.05.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з поданого клопотання про скасування арешту майна, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.10.2018 року було задоволено клопотання сторони обвинувачення та накладено арешт на зазначене у клопотанні майно.

В поданому клопотанні заявник зазначає, що в рамках кримінального провадження №42018162010000029 від 05.05.2018 року жодну особу про підозру повідомлено не було, особа, на майно якої накладено арешт будь-якого процесуального статусу в рамках вказаного кримінального провадження не має, а арештоване майно не відповідає категорії речових доказів.

До початку розгляду такого клопотання від заявника надійшла заява про розгляд вказаного клопотання за її відсутності.

Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, до суду не з`явився.

Вивчивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

В поданому клопотанні про скасування арешту майна заявник зазначає, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.10.2018 року було задоволено клопотання сторони обвинувачення та накладено арешт на зазначене у клопотанні майно.

До такого клопотання, заявником долучається копія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.10.2018 року, між тим, яка сформована з Єдиного реєстру судових рішень.

Так, з означеної ухвали слідчого судді не можливо встановити індивідуальні ознаки речей, на які слідчим суддею було накладено арешт майна, в зв`язку з чим, першочергово не можливо встановити, чи арештовано такою ухвалою слідчого судді саме те майно, на яке в своєму клопотанні посилається заявник.

В свою чергу, оскільки перед слідчим суддею першочергово не було доведено факту існування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відносно того майна, на яке в своєму клопотанні посилається заявник, слідчий суддя позбавлений процесуальної можливості й вирішити питання обґрунтованості/необґрунтованості, наявності/відсутності подальшої необхідності у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, так як знову ж таки, заявником не доведено, що зазначене у долученій до клопотання ухвалі слідчого судді арештоване майно є саме тим, про яке в даному клопотанні зазначає заявник.

При цьому, навіть якщо взяти до уваги, що дійсно, арешт майна в рамках даного кримінального провадження накладено саме на майно, на яке в своєму клопотанні посилається заявник, то з вказаного судового рішення вбачається, що арешт майна в рамках кримінального провадження №42018162010000029 від 05.05.2018 року було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, з огляду на що, доводи заявника щодо не відповідності вилученого майна категорії речових доказів не можуть бути визнані слідчим суддею обґрунтованими.

Окрім того, беручи до уваги викладене, слідчий суддя також не може визнати й обґрунтованими та достатніми доводи заявника в тій частині, що арешт майна підлягає скасуванню, оскільки заявник не має процесуального статусу підозрюваної особи в рамках даного кримінального провадження, оскільки з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.

З огляду на викладені обставини, слідчий суддя вважає, що правові підстави для задоволення поданого клопотання у слідчого судді відсутні, а відтак в задоволенні такого клопотання слід відмовити.

Між тим, слідчий суддя роз`яснює заявнику, що останній (остання) не позбавлені процесуальної можливості повторно звернутися з клопотанням про скасування арешту майна, додаткового долучивши необхідні матеріали, якими вимоги такого клопотання будуть обґрунтовуватися.

Таким чином, керуючись ст. ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42018162010000029 від 05.05.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1