Рішення

від 23.12.2020 по справі 904/4811/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2020м. ДніпроСправа № 904/4811/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.

та представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Запорізький експертно-технічний центр держпраці" (м. Запоріжжя)

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (м. Павлоград, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці № 941-ПУ-ШУТр/099в19 від 20.06.2019 у загальному розмірі 16 331 грн. 64 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 16.12.2020)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Запорізький експертно-технічний центр Держпраці" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій, на момент звернення з нею до суду, просило суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - відповідач) заборгованість у розмірі 473 561 грн. 64 коп., з яких:

- 457 230 грн. 00 коп. - основний борг;

- 6 153 грн. 43 коп. - 3 % річних;

- 10 178 грн. 21 коп. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці № 941-ПУ-ШУТр/099в19 від 20.06.2019 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача інфляційні втрати за період прострочення з березня по червень 2020 року у розмірі 10 178 грн. 21 коп., а також 3% річних за період прострочення з 26.02.2020 по 30.07.2020 у розмірі 6 153 грн. 43 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 103 грн. 43 коп.

Ухвалою суду від 07.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вх. суду № 44488/20 від 21.09.2020), в яких він просить суд визнати поважними причини пропуску строку для подання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та поновити строк для такої заяви, а також здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, посилаючись на наступне:

- відповідачем (ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля") за первісним позовом подана зустрічна позовна заява до Державного підприємства "Запорізький експертно-технічний центр держпраці" про внесення змін до договору про надання послуг з санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці від 20.06.2019 № 941-ПУ-ШУТр/099в19, в якій він просить суд змінити умови оплати за вказаним договором і викласти пункт 6.3. договору в наступній редакції: "6.3. Замовник сплачує за надані послуги, зазначені в пункті 1.1. договору, виконавцю шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 60 календарних днів з моменту підписання акту здавання-приймання наданих послуг з проведення санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці за договором та отримання відповідного рахунку від виконавця. Як розрахунок за надані послуги, можливе отримання виконавцем від замовника товарів (продукції), вартість, умови і терміни поставки яких узгоджуються виконавцем і замовником шляхом укладення додаткових угод до договору. Датою оплати, при оплаті надійних послуг поставками товару (продукції), вважається дата отримання товару (продукції) виконавцем";

- ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" вважає, що спільний розгляд двох позовних заяв (первісної і зустрічної), враховуючи частину 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, неможливо здійснити за правилами спрощеного позовного провадження, у зв`язку зі складністю справи та необхідністю надання додаткових доказів.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 44487/20 від 24.09.2020), в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке:

- ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" частково розрахувалося за отримані послуги від ДП "Запорізький ЕТЦ" в розмірі 106 086 грн. 77 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 1500048185 від 31.07.2020 та №1500073117 від 28.08.2020. При цьому, ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" здійснити своєчасний повний розрахунок не мало можливості через істотну зміну обставин;

- поняття "істотна зміна обставин" є оціночною категорією;

- законодавець у пункті 2 частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України дає визначення цього поняття, вказуючи на те, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах;

- ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" входить до складу холдингу ДТЕК ЕНЕРГО, який забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля; основним видом діяльності ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" є видобуток вугілля;

- з набранням чинності Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VIII (з 01.07.2019) запрацював новий енергоринок в Україні, що позитивно вплинуло на споживачів електроенергії, які отримали можливість укладення прямих договорів з постачальниками електроенергії, купівлі її на різних видах ринків, а отже, можливість впливу на ціну;

- сукупність вищевказаних обставин призвели до виникнення дефіциту оборотних засобів, що ускладнюють управління зобов`язаннями компанії, що в свою чергу, впливає на своєчасну оплату за поставлену продукцію, виконані роботи, послуги, тощо;

- такі дії з боку профільних державних чиновників призвели до того, що енергетична галузь втратила керованість і енергосистема України стала розбалансованою. В результаті чого з 01.04.2020 призупинило роботу вугільне підприємство ТОВ "ДТЕК Добропілля" та з 20.04.2020 призупинило роботу ПрАТ "ДТЕК Павлгравугілля".

Також, відповідачем було подано зустрічну позовну заяву (вх. суду № 4600/20 від 24.09.2020), яку ухвалою суду від 28.09.2020 було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 29.09.2020 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі та призначено її розгляд у підготовчому засіданні на 20.10.2020 .

Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. суду № 4804/20 від 13.10.2020), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:

- станом на 31.07.2020 загальна сума боргу за надані послуги за договором складає 457 230 грн. 00 коп., тобто свої зобов`язання за договором відповідач належним чином не виконав;

- саме часткова сплата суми боргу за надані послуги і свідчить про отримання рахунку від позивача за договором;

- відповідач стверджує, що ДП "Запорізький експертно-технічний центр Держпраці" не відповіло на пропозицію, що була направлена листом від 31.08.2020 та додаткову угоду, в якіих пропонувалась можливість розрахунку за надані послуги зустрічним наданням товару (вугілля). Це твердження відповідача є хибним, так як ДП "Запорізький експертно-технічний центр Держпраці", отримавши вказаний лист, направило відповідь про відмову в підписанні додаткової угоди до договору;

- ДП "Запорізький ЕТЦ", будучи уповноваженою організацію, призначеною Держгірпромнаглядом України, здійснює підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. Установчими документами ДП "Запорізький ЕТЦ" не передбачено, та не входить до сфер діяльності підприємства торгівля вугіллям та електричною енергією. Відповідно до норм законодавства України неможливо виплачувати заробітну плату працівникам підприємства вугіллям та електричною енергією.

У підготовче засідання 20.10.2020 з`явився представник позивача; представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду відповідачу 08.10.2020 (а.с.83).

В той же час, судом було зауважено, що станом на 20.10.2020 в матеріалах справи відсутні заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Отже, з метою надання відповідачу часу для надання заперечень, ухвалою суду від 20.10.2020 підготовче засідання було відкладено на 10.11.2020.

Ухвалою суду від 26.10.2020 зустрічну позовну заяву ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" було повернуто без розгляду, у зв`язку з тим, що у встановлений судом строк не були усунуті вказані в ухвалі суду від 28.09.2020 недоліки.

Від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх. суду №55262/20 від 10.11.2020), яке мотивоване тим, що відповідачем було у повному обсязі погашено заборгованість за договором про надання послуг з санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці № 941-ПУ-ШУТр/099в19 від 20.06.2019, на підтвердження чого було долучено до матеріалів справи платіжні доручення від 30.10.2020.

У підготовче засідання 10.11.2020 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представником позивача у судовому засіданні було заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання часу для перевірки надходження грошових коштів від відповідача щодо погашення спірної заборгованості. Вказане клопотання було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 10.11.2020 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів - по 30.12.2020 включно та у судовому засіданні протокольно біло оголошено перерву до 16.12.2020.

Від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. суду №59769/20 від 16.12.2020), в якій він просить суд стягнути з відповідача 10 178 грн. 21 коп. інфляційних втрат та 6 153 грн. 43 коп. - 3% річних, а всього 16 331 грн. 64 коп., посилаючись на те, що основний борг був погашений відповідачем в процесі розгляду справи судом.

Оскільки заява позивача про зменшення розміру позовних вимог подана позивачем з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, судом вказана заява була прийнята до розгляду.

Представники позивача та відповідача у підготовче засідання 16.12.2020 не з`явилися, причин неявки суду не повідомили. При цьому, судом відзначено, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про день, час та місце проведення вказаного засідання, оскільки їх представники приймали участь у попередньому підготовчому засіданні - 10.11.2020, що підтверджується протоколом судового засідання від 10.11.2020 (а.с.130), а також розпискою (а.с.133).

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 16.12.2020 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У зв`язку з виконанням завдань підготовчого провадження, ухвалою суду від 16.12.2020 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 23.12.2020.

У судове засідання 23.12.2020 представники позивача та відповідача не з`явилися, причин нез`явлення суду не повідомили.

В той же час, приймаючи до уваги, що:

- відправка поштової кореспонденції в судах України не здійснюється, у зв`язку з відсутністю фінансування на такі витрати, про що розміщене відповідне оголошення на сайті Судової влади України;

- враховуючи вказане, ухвала суду від 16.12.2020 була надіслана позивачу та відповідача на їх електронні адреси, про що наявне в матеріалах справи відповідне підтвердження (а.с.146);

- позивачем надіслано лист-підтвердження отримання ухвали суду від 16.12.2020 (а.с.149);

- всі попередні ухвали суду по даній справі, надіслані на адресу позивача та відповідача та були ними отримані , що вбачається з наявних в матеріалах справи поштових повідомлень (а.с.47-48, 83-86, 134-135);

- у всіх ухвалах суду по справі судом було роз`яснено про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\;

- отже, як позивач так і відповідач обізнані з можливістю ознайомлення з рухом справи на веб-порталі судової влади України та мали для цього всі дані;

- судом здійснювалися спроби передати позивачу та відповідачу телефонограми за наявними в матеріалах справи номерами телефонів , але жодна з телефонограм не була отримана з незалежних від суду причин (абонент не відповідає) (а.с.147-148);

- таким чином, судом здійснювалися спроби повідомлення відповідача за всіма відомими суду засобами зв`язку з відповідачем;

- ухвалою суду від 16.12.2020 явку в судове засідання 23.12.2020 було визнано необов`язковою;

- згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для цих цілей існує Єдиний державний реєстр судових рішень;

- відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин;

- згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу господарського суду від 16.12.2020 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93557705) надіслано судом 16.12.2020, зареєстровано в реєстрі 16.12.2020 та оприлюднено 18.12.2020 (завчасно);

- отже у відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, та реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень);

- учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України".

За наведених обставин суд доходить висновку, що судом було вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення позивача та відповідача про призначене у справі судове засідання, вчинення відповідних процесуальних дій та надано можливість взяти участь у судових засіданнях для надання пояснень по суті справи.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні .

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні його представника та вважає можливим розглянути справу за його відсутності, оскільки:

- останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (частина 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України);

- неявка в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України) є підставою для розгляду справи за відсутності такого учасника (учасників) справи.

Крім того, матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Більше того, у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуг, строку його дії, порядок та строки надання послуг, факт надання та передачі послуг замовнику, загальна вартість наданих послуг, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 20.06.2019 між Державним підприємством "Запорізький експертно-технічний центр держпраці" (далі - виконавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - замовник, відповідач) було укладено договір про надання послуг з санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці № 941-ПУ-ШУТр/099в19 (далі - договір, а.с.21-25), відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених договором, виконавець бере на себе зобов`язання надати своїми силами і засобами за рахунок замовника надати послуги (код 71.20 "Послуги щодо технічного випробування й аналізування" за ДКПП 016:2010) з проведення санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці, а замовник зобов`язується прийняти результати таких послуг і сплатити виконавцю їх вартість (пункт 1.1. договору).

У пункті 8.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2019.

Додатковою угодою від 15.08.2019 сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 05.01.2020 (а.с.28).

Доказів розірвання чи визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з умовами пунктів 6.1. та 6.2. договору вартість послуг, вказаних у розділі 1 договору, складає 321 642 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 53 607 грн. 00 коп., згідно з Протоколом узгодження про договірну ціну з надання послуг з проведення санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці (додаток № 1). Вартість послуг розраховується на підставі відомостей, що надані замовником у заявці.

Додатковою угодою від 15.08.2019 сторони дійшли згоди викласти пункт 6.1. договору в такій редакції: "6.1. Вартість послуг, вказаних у розділі 1 договору, складає 481 230 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 80 205 грн. 00 коп., згідно з Протоколом узгодження про договірну ціну з надання послуг з проведення санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці (додаток № 1) (а.с.28).

До додаткової угоди сторонами було підписано Розрахунок витрат надання послуг з атестації робочих місць за умовами праці (а.с.29-20) та Протокол узгодження про договірну ціну з надання послуг з проведення санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці (а.с.39).

Відповідно до умов пункту 4.1. договору послуги за договором починаються з моменту виконання замовником умов, визначених у пункті 2.1.1. договору і надаються протягом 90 календарних днів.

У розділі 5 договору сторони визначили умови щодо порядку здачі та приймання наданих послуг, зокрема:

- здавання наданих послуг замовнику оформлюється актом, який підписано представниками виконавця та замовника. Цей акт є офіційним документом, що підтверджує виконання зобов`язань за договором (пункт 5.1. договору);

- у разі відсутності зауважень замовник зобов`язується підписати акт протягом 3-х календарних днів з моменту його отримання чи в той же строк направити виконавцю мотивовану відмову із поясненнями про причини відмови (пункт 5.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору у грудні 2019 року позивачем були надані відповідачу послуги з проведення атестації робочих місць за умовами праці, що підтверджується складеними позивачем та відповідачем Актом здавання-приймання наданих послуг з проведення атестації робочих місць за умовами праці від 27.12.2019 (а.с.33).

Вказаний Акт здавання-приймання наданих послуг з проведення атестації робочих місць за умовами праці від 27.12.2019 підписаний позивачем та відповідачем без будь-яких зауважень, в акті зазначено, що замовник претензій по обсягу, якості та строкам надання послуг не має.

Поданий позивачем Акт скріплений підписами та печатками обох сторін.

При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, підписання замовником акту наданих послуг (виконаних робіт), який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги (виконані роботи).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг.

Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу прийняття послуг за зазначеними актами відповідачем також не заявлено.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за ним.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов`язок замовника оплатити вартість цієї послуги.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, у пункті 6.3. договору сторони погодили, що замовник сплачує за надані послуги, зазначені в пункті 1.1 договору, виконавцю шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 60 календарних днів з моменту підписання Акту здавання-приймання наданих послуг з проведення санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці за договором та отримання відповідного рахунку від виконавця.

В той же час, суд не досліджує питання фактичного отримання рахунку на оплату №182в19 від 17.12.2019 на суму 481 230 грн. 00 коп., оскільки:

- за своєю природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, а в даному випадку такі реквізити містилися, зокрема у договорі про надання послуг з санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці № 941-ПУ-ШУТр/099в19 від 20.06.2019 та Акті від 27.12.2019;

- ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а відсутність рахунку-фактури не звільняє боржника від обов`язку з оплати поставленого товару.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі № 922/1831/15 від 09.07.2020, у справі № 908/771/19 від 18.02.2020, у справі № 910/1558/19 від 13.02.2020, у справі ; 910/14282/18 від 17.07.2019, у справі № 918/537/18 від 02.07.2019, у справі № 910/19702/17 від 20.12.2018, у справі № 910/21406/17 від 10.10.2018, у справі №910/22589/17 від 05.09.2018, у справі № 905/915/17 від 13.07.2018.

Враховуючи вказане, судом встановлено, що граничним строком оплати наданих позивачем послуг на загальну суму 481 230 грн. 00 коп. є 25.02.2020 .

Як зазначає позивач, ним взяті на себе зобов`язання щодо надання обумовлених договором послуг виконані у повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості та обсягу наданих послуг відповідач з моменту їх надання і до теперішнього часу не висловлював. Однак, відповідач вартість наданих у грудні 2019 року послуг з проведення атестації робочих місць за умовами праці на суму 481 230 грн. 00 коп. у повному обсязі не оплатив, що і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи визначені контрагентами у пункті 6.3. договору порядок розрахунків за надані послуги, приймаючи до уваги їх прийняття відповідачем за Актом від 27.12.2019, суд зазначає, що строк оплати за вказаним актом є таким, що настав 25.02.2020.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем надані у грудні 2019 року позивачем послуги відповідачем були оплачені із простроченням наступним чином:

- 31.07.2020 в сумі 24 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1658821 від 31.07.2020 (а.с.38);

- 28.08.2020 в сумі 82 086 грн. 77 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1699386 від 28.08.2020 (а.с.75);

- 30.10.2020 в сумі 98 290 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1786765 від 30.10.2020 (а.с.115);

- 30.10.2020 в сумі 178 563 грн. 23 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1787891 від 30.10.2020 (а.с.116);

- 30.10.2020 в сумі 98 290 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1787892 від 30.10.2020 (а.с.117).

Отже, відповідач свої зобов`язання за договором щодо своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги не виконав, оплату товару в установлені в договорі строки не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем станом на момент звернення із позовом до суду - в сумі 457 230 грн. 00 коп.

При цьому, в процесі розгляду справи судом вказана заборгованість була в повному обсязі погашена відповідачем, у зв`язку з чим позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача 10 178 грн. 21 коп. інфляційних втрат та 6 153 грн. 43 коп. - 3% річних, а всього 16 331 грн. 64 коп., посилаючись на те, що основний борг був погашений відповідачем в процесі розгляду справи судом.

На підтвердження відсутності заборгованості за спірним договором позивачем було долучено до матеріалів справи довідку про сплату заборгованості станом на 11.12.2020 (а.с.138).

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період прострочення з березня по червень 2020 року у розмірі 10 178 грн. 21 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період нарахування інфляційних втрат, арифметично розрахунок проведено також вірно.

Отже, розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем (а.с.37), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 10 178 грн. 21 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання зобов`язань на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідачів 3% річних за загальний період прострочення з 26.02.2020 по 30.07.2020 у розмірі 6 153 грн. 43 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с.37), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.

Враховуючи вказане, розрахунок 3% річних, здійснений позивачем (а.с.37), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 6 153 грн. 43 коп.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд вважає за необхідне зазначити наступне .

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2 102 грн. 00 коп.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн. 00 коп.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700 грн. 00 коп.);

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем під час звернення із позовом до суду було заявлено одну вимогу майнового характеру на суму 473 561 грн. 64 коп., отже, було сплачено судовий збір в сумі 7 103 грн. 43 коп. (1,5 відсотка ціни позову) відповідно до платіжного доручення № 2933 від 10.08.2020.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи, що від позивача не надходило відповідне клопотання, вказане питання не вирішується судом під час прийняття рішення по справі.

З урахування прийняття судом до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, ціна позову складала 16 331 грн. 64 коп., отже за подання такого позову підлягав сплаті судовий збір в сумі 2 102 грн. 00 коп. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Запорізький експертно-технічний центр держпраці" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з санітарно-гігієнічних досліджень за умовами праці № 941-ПУ-ШУТр/099в19 від 20.06.2019 у загальному розмірі 16 331 грн. 64 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 16.12.2020) - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вулиця Соборна будинок 76; ідентифікаційний код 00178353) на користь Державного підприємства "Запорізький експертно-технічний центр держпраці" (69032, м. Запоріжжя, Північне шосе, будинок 25; ідентифікаційний код 24908201) 10 178 грн. 21 коп. - інфляційних втрат, 6 153 грн. 43 коп. - 3% річних та 2 102 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24.12.2020.

Суддя Ю.В. Фещенко