Ухвала

від 24.12.2020 по справі 140/15256/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

24 грудня 2020 рокуЛуцькСправа № 140/15256/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Селянське (фермерське) господарство сім`ї Янчинських про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Волинській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 06 жовтня 2020 року №З-6720/15-20-СГ про відмову у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 0722485200:04:000:1149) площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу сільськогосподарського призначення), що розташована на території Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області; зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність шляхом безоплатної передачі земельної ділянки (кадастровий номер 0722485200:04:000:1149) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель, що перебувають у державній власності Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області (землі запасу сільськогосподарського призначення); стягнення моральної шкоди в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

02 листопада 2020 року до суду від Селянського (фермерського) господарства сім`ї Янчинських (далі - СФГ сім`ї Янчинських) надійшли заяви про вступ у справу в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 11 листопада 2020 року запропоновано позивачу та відповідачу подати (надіслати) до суду додаткові письмові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді, а саме щодо правової позиції відносно поданих СФГ сім`ї ОСОБА_2 заяв про вступ у справу як третьої особи та про закриття провадження у справі.

20 листопада 2020 року від відповідача, а 23 листопада 2020 року - від представника позивача надійшли заперечення на заяви СФГ сім`ї Янчинських, зокрема, щодо закриття провадження у справі (а.с.241-243 том 1; а.с.12-16 том 2).

Ухвалою суду від 27 листопада 2020 року залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача СФГ сім`ї ОСОБА_2 , якому встановлено строк для подання до суду відповідно до статті 165 КАС України пояснення щодо позову та відзиву (а.с.24-25 том 2).

03 грудня 2020 року від третьої особи надійшли пояснення щодо позову (а.с.35-37 том 2).

Заява СФГ сім`ї ОСОБА_2 про закриття провадження у справі мотивована тим, що спір є не публічно-правовим, а цивільно-правовим, оскільки спірна земельна ділянка, щодо якої позивач просить затвердити проект землеустрою, входить до складу земель загальною площею 50,04 га, які перебувають у користуванні селянського (фермерського) господарства на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ВЛ №20 від 30 травня 1994 року. Право користування земельною ділянкою у встановленому порядку не припинено, ця ділянка обробляється СФГ сім`ї ОСОБА_2 , за що останнє сплачує земельний податок. Враховуючи те, що заявлені у позові вимоги спрямовані на захист прав у сфері земельних правовідносин та набуття прав на земельну ділянку позивачем впливає на майнові права третьої особи, тому існує спір про право, а отже справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (а.с.188-191 том 1).

У поясненнях щодо позову представник третьої особи додатково зазначив, що фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 30 березня 2020 року виготовлено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та частини земельної ділянки, яка з 1994 року перебуває в законному користуванні СФГ сім`ї ОСОБА_2 ; без згоди користувача і без припинення права користування земельною ділянкою в Державному земельному кадастрі внаслідок поділу зареєстровані земельні ділянки за кадастровими номерами 0722485200:04:000:0941, 0722485200:04:000:0940, 0722485200:04:000:1036. Такими діями порушено право СФГ сім`ї ОСОБА_2 як користувача земельної ділянки, яке зверталося до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із заявою про виправлення помилок в Державному земельному кадастрі. В задоволенні заяви ГУ Держгеокадастру у Волинській області відмовило з підстав відсутності коштів на виготовлення відповідної технічної документації з об`єднання земельних ділянок. Разом з тим, постановою Волинського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року у справі №160/575/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Старозагорівської сільської ради, Локачинської районної державної адміністрації про визнання права на спадкове майно засвідчено законне право користування СФГ сім`ї ОСОБА_2 спірною земельною ділянкою на підставі державного акта про право постійного користування землею серії ВЛ №20, яке підлягає переоформленню відповідно до вимог чинного законодавства виключно фермерським господарством. Наразі на розгляді в ГУ Держгеокадастру у Волинській області перебуває заява СФГ сім`ї ОСОБА_2 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні (а.с.35-37 том 2).

Заперечуючи проти закриття провадження у справі, представник позивача у задоволенні заяви СФГ сім`ї ОСОБА_2 просив відмовити та з цього приводу вказав, що третя особа безпідставно вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 0722485200:04:000:1149 входить до земель загальною площею 50,04 га, щодо яких ОСОБА_7 видано державний акт про право постійного користування землею серії ВЛ №20 від 30 травня 1994 року. Ця земельна ділянка не могла бути використана ОСОБА_7 для реєстрації 02 листопада 1992 року СФГ сім`ї ОСОБА_2 , а тому останнє не набуло прав та обов`язків землекористувача земельної ділянки, наданої засновнику у користування. Крім того, розпорядженням Локачинської районної державної адміністрації від 20 серпня 2008 року №214 за зверненням ОСОБА_7 припинено право користування СФГ сім`ї ОСОБА_2 частиною земельної ділянки площею 23,7 га пасовищ, яку передано до земель запасу Старозагорівської сільської ради. Вважає, що ОСОБА_1 , яка отримала від ГУ Держгеокадастру у Волинській області дозвіл на розробку проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 0722485200:04:000:1149, прав СФГ сім`ї ОСОБА_2 не порушувала та у позові заявляє вимоги про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке перешкоджає їй в оформленні документів на земельну ділянку, тому приватний інтерес позивача на час звернення до суду з цим адміністративним позовом відсутній (а.с.12-16 том 2).

У запереченні на заяву про закриття провадження у справі ГУ Держгеокадастру у Волинській області зазначило, що СФГ сім`ї ОСОБА_2 відповідно до статті 125 Земельного кодексу України за собою право власності чи право постійного користування на земельну ділянку не зареєструвало, тому цей спір не має ознак приватно-правового спору (а.с.241-243 том 1).

11 грудня 2020 року до суду надійшли додаткові пояснення відповідача щодо заяви третьої особи про закриття провадження у справі, у яких повідомлено про відмову СФГ сім`ї ОСОБА_2 в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок (а.с.57-60 том 2).

15 грудня 2020 року до суду надійшли пояснення представника позивача щодо заяви СФГ сім`ї ОСОБА_2 про закриття провадження у справі (а.с.68-71 том 2), у яких він підтримав доводи, викладені у запереченні від 23 листопада 2020 року.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 17 квітня 2020 року №З-3907/15-20-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,00 га, розташованої на території Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області, із земельного масиву державної власності кадастровий номер 0722485200:04:000:0940 площею 25,4208 га.

На замовлення позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_3 виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом безоплатної передачі ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель, що перебувають у державній власності Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області (землі запасу сільськогосподарського призначення). Після розроблення проекту землеустрою та погодження її експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі (кадастровий номер 0722485200:04:000:1149).

ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 0722485200:04:000:1149 площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с.21 том 1).

Наказом від 06 жовтня 2020 року №З-6720/15-20-СГ ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташована на території Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області (землі запасу сільськогосподарського призначення), кадастровий номер земельної ділянки 0722485200:04:000:1149 з тих підстав, що кадастровий план земельної ділянки не відповідає вимогам статті 34 Закону України Про Державний земельний кадастр (а.с.26 том 1).

Матеріали справи також свідчать, що 26 травня 2020 року СФГ сім`ї ОСОБА_2 звернулося до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із клопотанням (вх. №Р-4654/0/94-20) про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення в натурі (на місцевості) площею 50,04 га, розташованих за межами населених пунктів Старозагорівської сільської ради Локачинського району. Листом від 24 червня 2020 року ГУ Держгеокадастру у Волинській області повідомлено заявника, що для наповнення Державного земельного кадастру земельну ділянку орієнтовною площею 50,04 га під час проведення робіт з інвентаризації було сформовано в земельні ділянки з кадастровими номерами 0722485200:04:000:0941 - 14,5793 га, 0722485200:04:000:0940 - 25,4208 га, 0722485200:04:000:1036 - 7,8760 га, які внесені до Державного земельного кадастру на підставі розробленої у 2013 році технічної документації з інвентаризації земель; на вказані земельні ділянки надані дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с.49-50 том 2).

19 серпня 2020 року СФГ сім`ї ОСОБА_2 у заяві до ГУ Держгеокадастру у Волинській області просило відмовити у наданні земельних ділянок у власність, у тому числі ОСОБА_1 , з тих підстав, що земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні господарства (а.с.52-54 том 2).

СФГ сім`ї ОСОБА_2 звернулося до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із клопотанням від 09 жовтня 2020 року (вх. №Ч-9564/0/94-20 від 21 жовтня 2020 року) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою шляхом об`єднання земельних ділянок загальною площею 50,04 га за кадастровими номерами, серед яких і земельна ділянка з кадастровим номером 0722485200:04:000:1149, які знаходяться в користуванні господарства (а.с.61-62 том 2). На це клопотання ГУ Держгеокадастру у Волинській області листом від 07 грудня 2020 року №Ч-9564/0-978/0/95-20 повідомило про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, оскільки на земельні ділянки ряду громадян були надані дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства та від них надійшли клопотання про затвердження розроблених проектів землеустрою (а.с.64-65).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Суд зауважує, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового, однак не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Натомість, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника справи. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило, майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

У частині першій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) зазначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Аналіз змісту статті 19 КАС України та статті 19 ЦПК України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування юрисдикції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень); визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав особи.

З матеріалів справи слідує, що спірна земельна ділянка, щодо якої позивач просить затвердити проект землеустрою, використовується СФГ сім`ї ОСОБА_2 , яке зареєстроване як юридична особа 02 листопада 1992 року (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 399409 на а.с.6 том 2). При цьому наявність права користування цією земельною ділянкою третя особа обґрунтовує наявністю державного акта на земельну ділянку від 30 травня 1994 року серії ВЛ №20 (а.с.40-41 том 2). Право постійного користування земельною ділянкою площею 50,04 га на території Старозагорівської сільської ради на підставі рішення Локачинської районної ради народних депутатів від 22 березня 1994 року №15/11 зареєстровано за ОСОБА_7 - засновником СФГ сім`ї ОСОБА_2 ; земельна ділянка надана для ведення селянського (фермерського) господарства. Як вбачається із постанови Волинського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року у справі №160/575/14-ц, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.194-200 том 1). Цією постановою суду апеляційної інстанції за апеляційною скаргою СФГ сім`ї Янчинських скасовано рішення Локачинського районного суду Волинської області від 15 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Старозагорівської сільської ради, Локачинської районної державної адміністрації про визнання права на спадкове майно після смерті ОСОБА_7 та в задоволенні позову про визнання права на спадкове майно відмовлено. При вирішенні спору суд вказав, що СФГ сім`ї ОСОБА_2 повноважне зареєструвати за собою право постійного користування земельною ділянкою, яку раніше для ведення селянського (фермерського) господарства отримав його засновник ОСОБА_7 .

Відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік у зв`язку із користуванням земельною ділянкою площею 50,04 га СФГ сім`ї ОСОБА_2 сплачує земельний податок (а.с.217-220 том 1). Інформаційними довідками відділу Держгеокадастру у Локачинському районі Волинської області від 08 квітня 2015 року №0-309-0.4-749/2-15, від 19 лютого 2016 року №5555-309-5555.2-395/14-16, від 09 вересня 2017 року №309-5555.3-198/14-17 підтверджено, що в постійному користуванні СФГ сім`ї ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка в розмірі 50,04 га ріллі на території Старозагорівської сільської ради (а.с.214-216 том 1).

Щодо частини земельної ділянки, яку фактично використовує третя особа, позивач просить затвердити проект землеустрою щодо її відведення у власність шляхом безоплатної передачі для ведення особистого селянського господарства. При цьому СФГ сім`ї ОСОБА_2 , звертаючись до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із заявами (від 26 травня 2020 року, від 19 серпня 2020 року та від 09 жовтня 2020 року), зокрема, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок, у тому числі з кадастровим номером 0722485260:04:000:1149 (а.с.61-62 том 2), заявило про наявність майнового інтересу щодо тієї ж самої земельної ділянки, що і позивач, та намагається виготовити технічну документацію на земельну ділянку. Надана представником позивача копія розпорядження Локачинської районної державної адміністрації від 20 серпня 2008 року №214 про припинення права користування частиною земельної ділянки площею 23,7 га пасовищ СФГ сім`ї ОСОБА_2 (а.с.20 том 2) лише підтверджує висновок про наявність спору між позивачем та третьою особою щодо майнових прав на земельну ділянку.

Зміст позовних вимог свідчить про те, що метою звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом є отримання спірної земельної ділянки у власність, при цьому позивач вважає, що лише їй земельна ділянка може і має бути надана, оскільки вона була сформована на підставі розробленого за її замовленням проекту землеустрою. Третя особа доводить про фактичне користування земельною ділянкою, на частину якої претендує ОСОБА_1 , а також про вчинення дій, спрямованих на оформлення права постійного користування земельною ділянкою за господарством після смерті засновника ОСОБА_7 .

Оскільки за встановленим Земельним кодексом України алгоритмом затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є останнім етапом, що має наслідком надання земельної ділянки у власність, то характер правовідносин між сторонами спору вказує на наявність приватно-правового спору між третьою особою, яка фактично використовує земельну ділянку, та позивачем ОСОБА_1 , яка має намір отримати її у приватну власність.

Отже, незважаючи на те, що предметом спору є наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області, яким позивачеві відмовлено у затвердження проекту землеустрою та наданні земельної ділянки у власність, суть вимог в кінцевому результаті зводиться до конкруренції майнових прав на конкретну земельну ділянку, з одного боку - позивача, який розробив проект і має намір приватизувати земельну ділянку, а з другого боку - СФГ сім`ї ОСОБА_2 , яке спірну земельну ділянку, надану його засновнику для ведення селянського (фермерського) господарства, використовує за призначенням.

Наведене вказує на те, що спір у цій справі виходить за межі публічно-правового та з огляду на характер правовідносин у цій справі, має вирішуватись у порядку цивільного судочинства. Правомірність та добросовісність дій ГУ Держгеокадастру у Волинській області щодо розпорядження земельною ділянкою може бути перевірено під час вирішення цивільно-правового позову щодо захисту прав позивача на одержання земельної ділянки.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 06 жовтня 2020 року у справі №580/3779/19.

Суд відхиляє доводи представника позивача з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №820/4149/17, оскільки обставини у наведеній справі не є аналогічними обставинам у розглядуваній справі (у першій не встановлено наявність існуючого речового права позивача або інших осіб на земельну ділянку).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача СФГ сім`ї ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди необхідно закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України з одночасним роз`ясненням позивачу, що розгляд цієї справи має здійснюватися місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Як передбачено частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, оскільки провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв`язку з відмовою позивача від позову, а саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, то позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 840,80 грн, сплачений згідно з квитанцією від 21 жовтня 2020 року №0.0.187.9091694.1

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 238, статтями 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Селянське (фермерське) господарство сім`ї Янчинських про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

Роз`яснити позивачу право звернення до суду із позовом до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений згідно з квитанцією від 21 жовтня 2020 року №0.0.187.9091694.1 судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ж.В. Каленюк