Рішення

від 21.12.2020 по справі 915/1133/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року Справа № 915/1133/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» , вул. Степова, 7, с. Бузьке, Вознесенський район, Миколаївська обл., 56541 (код ЄДРПОУ 00429111)

до відповідача Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса), вул. Пушкінська, 15, м. Вознесенськ, Миколаївська обл., 56500 (код ЄДРПОУ 34993838)

про скасування арешту

за участю представників сторін:

від позивача: Усіков О.В., адвокат, ордер ВЕ №1021850 від 14.09.2020 року;

від відповідача: представник не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Приватне сільськогосподарське підприємство «Прогрес» з позовною заявою, в якій просить суд:

1. Скасувати арешт нерухомого майна, накладений відповідно до постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження № 45995273 від 20.01.2015 року, виданої відділом державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції.

2. Скасувати арешт нерухомого майна, накладений відповідно до постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження № 12453984 від 06.10.2009 року, виданої державним виконавцем ВДВС Вознесенського МРУЮ.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.09.2020 року позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» (вх. 10619/20 від 31.08.2020 року) до відповідача Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) про скасування арешту залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 27.10.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.10.2020 року відкладено підготовче засідання на 17.11.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.11.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 09.12.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.12.2020 року прийнято відмову позивача від позову в частині позовних вимог згідно заяви (вх. № 15722/20 від 09.12.2020 року). Закрито провадження у справі № 915/1133/20 в частині скасування арешту нерухомого майна, накладеного відповідно до постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження № 45995273 від 20.01.2015 року, виданої відділом державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відмовою позивача від позову в частині позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.12.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 915/1133/20. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 21.12.2020 року.

В судовому засіданні 21.12.2020 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач явку повноважного представника в жодне судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. 50, 65, 74).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що відповідач був повідомлений належним чином про розгляд справи, заяв про відкладення розгляду справи від відповідачів на адресу суду не надходило, причини неявки суду не повідомлено, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності відповідача.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено, що позивач є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою Миколаївська область, Вознесенський район, с. Бузьке, вул. Степова, 5. Звернувшись до приватного нотаріуса з метою відчуження вищевказаного об`єкта нерухомого майна, позивачу стало відомо, що є зареєстровані обтяження щодо суб`єкта Приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» , а саме: арешт нерухомого майна відповідно до постанов про арешт майна та оголошення заборони його відчуження № 45995273 від 20.01.2015 року та № 12453984 від 06.10.2009 року виданий державним виконавцем ВДВС Вознесенського МРУЮ. В свою чергу, відповідно до інформації, наданої на запит позивача Вознесенським міськрайонним ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) за № 17970/91-36/1 від 18.06.2020, наявність виконавчого провадження № 12453984 та № 45995273 органу ДВС встановити не вдалось.

Враховуючи вищевикладене, позивач, вказуючи, що йому невідомо про будь-які виконавчі провадження відносно нього та вважаючи свої права порушеними, звернувся до господарського суду з даною позовною заявою.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 41 Конституції України, ст. 3, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. 39, 59 Закону України «Про виконавче провадження» , Інструкції з організації примусового виконання рішень.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву (вх. № 13009/20 від 15.10.2020), в якому відповідач просить суд позов розглядати без участі представника відділу, вирішення питання залишив на розсуду суду.

Відповідач зазначає, що дійсно за результатами пошуку в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 06.10.2009 за № 9122929 зареєстровано, на підставі постанови державного виконавця ВДВС Вознесенського МРУЮ № 12453984 від 06.10.2009, винесеної державної виконавцем Крецу Б.М., обтяження щодо відчуження боржником нерухомого майна. Однак, надати суду інформацію щодо виконавчих проваджень, за якими здійснювалась реєстрації зазначеного обтяження неможливо, оскільки зазначена підставою застосування обтяження постанова державного виконавця не відповідає жодному з існуючих в системі виконавчих проваджень.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.02.2003 року право власності на нежитлову будівлю за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський район, с. Бузьке, вул. Степова, 5 зареєстровано за Приватним сільськогосподарським підприємством Прогрес на підставі рішення Бузької сільської ради № 7 від 21.02.2003 року (арк. 18).

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 99069 від 28.02.2003 року власником нежитлової будівлі за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський район, с. Бузьке, вул. Степова, 5 є Приватне сільськогосподарське підприємство Прогрес на підставі Свідоцтва про право власності /САА № 710713/ 28.03.2003 / Виконавчий комітет Бузької сільська рада (арк. 19).

18.06.2020 року приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області направлено на адресу позивача лист щодо надання роз`яснення № 123/01-16 від 18.06.2020 року, в якому приватним нотаріусом зазначено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 18.06.2020 № 212954409, є зареєстровані обтяження, щодо суб`єкта ("Прогрес" Приватне сільськогосподарське підприємство), а саме: - арешт нерухомого майна відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 45995273 від 20.01.2015, виданої відділом державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції; - арешт нерухомого майна відповідно до постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 12453984 від 06.10.2009, виданої державним виконавцем ВДВС Вознесенського МРУЮ. В зв`язку з цим посвідчити договір купівлі-продажу неможливо (арк. 26).

Відповідно до інформації, наданої Вознесенським міськрайонним відділом ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) листом № 17970/91-36/1 від 22.06.2020 року обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06.10.2009 за № 9122929 зареєстровано на підставі постанови державного виконавця ВДВС Вознесенського МРУЮ № 12453984 від 06.10.2009, винесеної державної виконавцем Крецу Б.М. та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 45995273 від 20.01.2015 року виданий Вознесенським міськрайонним відділом ДВС

За результатами пошуку в Автоматизованій системі виконавчого провадження, в тому числі розділах - архів та спецрозділ , як за результатами пошуку по підрозділу ДВС, так і за допомогою пошуку з вказаними параметрами по всім підрозділам ДВС, починаючи з періоду функціонування системи в цілому, встановити наявність виконавчого провадження № 12453984 та № 45995273 не вдалось. Враховуючи зазначене, надати інформацію при виконання якого виконавчого документу накладено вказане обтяження неможливо.

У листі орган ДВС запропонував звернутись до суду з питанням зняття арешту за вказаною постановою (арк. 25).

Відповідно до інформаційної довідки від 11.09.2020 року № 223570111 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (арк. 41-43) судом встановлено, що 06.10.2009 року внесено два записи щодо арешту нерухомого майна, а саме:

- № 9120954 на нежиле приміщення за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Папаніна, 63 , зареєстровано 06.10.2009 за № 9120954 Миколаївською філією ДП Інформаційний центр Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, № 12453984 від 26.05.2009, головного державного виконавця ВДВС Вознесенського МРУЮ Крецу Б.М.; власник СПС Прогрес , код 00429111;

- № 9122929 на невизначене майно, все нерухоме майно , зареєстровано 06.10.2009 за № 9122929 Миколаївською філією ДП Інформаційний центр Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, № 12453984 від 06.10.2009, головного державного виконавця ВДВС Вознесенського МРУЮ Крецу Б.М.; власник СПС Прогрес , код 00429111.

Відповідно до інформаційної довідки від 27.07.2020 року № 217782106 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за параметрами запиту місцезнаходження: Миколаївська обл.. Вознесенський р., с. Бузьке, вул. Степова, будинок 5 у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості відсутні (арк. 44).

Позивач у позовній заяві, посилаючись на приписи ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", зазначає, що наявні арешти нерухомого майна перешкоджають позивачу розпоряджатись своєю власністю та порушують його право власності.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

За статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Разом з тим Закон України Про виконавче провадження установлює правило, згідно з яким рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 цього Закону).

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський процесуальний кодекс України також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.

При розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу державної виконавчої служби, пов`язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам ст. 57, 58 Закону України Про виконавче провадження . Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності (ст. 20 ГПК України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. Такі справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб`єктний склад сторін у них відповідає вимогам ст. 4 ГПК України України (правовий висновок щодо застосування норм права викладено в п. 61, 62 постанови ВП ВС від 26.11.2019 по справі № 905/386/18).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (постанова ВП ВС від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

В даній справі з вимогою про скасування арешту нерухомого майна до органу ДВС звернувся сам боржник, при цьому вказуючи, що оскільки на даний час виконавчі провадження відносно позивача на виконанні у органах ДВС не перебувають, то вони є закінченими. При цьому з матеріалів справи не вбачається існування спору щодо права власності на спірне майно. Тобто посилання позивача у позовній заяві на норми цивільного законодавства щодо захисту права власності не заслуговують на увагу, оскільки ним не визначено особи, яка порушує це право, що свідчить про відсутність спору про право.

Статтею 14 ГПК України передбачений принцип диспозитивності господарського судочинства, який передбачає позицію позивача щодо вибору способу захисту з урахуванням тієї обставини, що роль суду зведена до організації господарського процесу, сприяння реалізації прав учасників процесу та контролю за виконанням ними законодавчо визначених обов`зків, і суд не повноважний визначати спосіб захисту без відповідного звернення зацікавленої особи, оскільки суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищевикладене, в позові слід відмовити.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в позові, судовий збір в розмірі 2 102 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.12.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш