Постанова

від 24.12.2020 по справі 570/2144/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року

м. Рівне

Справа № 570/2144/18

Провадження № 22-ц/4815/1180/20

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді : Гордійчук С.О.,

суддів: Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Тхоревський С.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Обарівська сільська рада Рівненського району Рівненської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Обарівський ліцей Рівненської районної ради Рівненської області, та ТзОВ Західна землевпорядна компанія ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне апеляційні скарги Обарівської сільської ради Рівненського району та Обарівського ліцею Рівненської районної ради Рівненської області на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 14 серпня 2020 року, ухвалене в складі судді Гнатущенко Ю.В., повний текст якого складено 21 серпня 2020 року у справі № 570/2144/18,

в с т а н о в и в :

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до до Обарівської сільської ради, третя особа Обарівський ліцей Рівненської районної ради, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Обарівської сільської ради від 05.10.2015 р. №820 "Про розгляд заяви".

Позов обґрунтований тим, що на підставі договору купівлі продажу №3296 від 24 жовтня 2008 року позивач придбав приміщення банно-прального комбінату загальною площею 354 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 лютого 2011 року №292 ОСОБА_1 придбав у Обарівської сільської ради земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,28 га, для реконструкції придбаного раніше банно-прального комбінату під виробниче приміщення. Право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом серії ЯК 3250810 від 06 жовтня 2011 року.

Водопостачання належних позивачу приміщень банно-прального комбінату здійснюється через питний водопровід згідно технічних умов Рівненського райсількомунгоспу від 10 лютого 2002 року та договору про водопостачання №17 від 18.03.2009 р. від котельної, яка знаходиться на території земельної ділянки, що перебуває в користуванні Обарівського ліцею Рівненської районної ради.

Рішенням Обарівської сільської ради від 05.10.2015 р. №820 "Про розгляд заяви" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Обарівській загальноосвітній школі Рівненської районної ради Рівненської області площею 3,2648 га для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти за рахунок земель житлової та громадської забудови (землі громадського призначення) в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5624687400:02:007:0968.

Вказує, що земельні ділянки вздовж підземних водоводів та підземної кабельної лінії електрозв`язку є охоронними зонами.

Враховуючи відсутність відображення та встановлення охоронних зон земельної ділянки, що передана в постійне користування Обарівському ліцею Рівненської районної ради, право позивача як власника існуючих комунікацій відповідачем порушені. Позивач втратив можливість обслуговування існуючого водопроводу та існуючої підземної кабельної лінії 0,4 кВт, які проходять через дану земельну ділянку, а також фактично позбавлений доступу до водопроводу та кабельної лінії, оскільки при прийнятті відповідачем спірного рішення існуючі водопровід та кабельна лінія, а також охоронні зони не були встановлені, хоча знаходяться на земельній ділянці, яка передана в постійне користування Обарівському ліцею Рівненської районної ради, яка не є власником цих мереж.

З урахуванням наведеного вважає рішення Обарівської сільської ради №820 від 05 жовтня 2015 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просив суд про задоволення позову.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 14 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 до Обарівської сільської ради Рівненського району, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Обарівський ліцей Рівненської районної ради Рівненської області, та ТзОВ Західна землевпорядна компанія про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Обарівської сільської ради №820 від 05 жовтня 2015 року "Про розгляд заяви" щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Обарівської ЗОШ І - ІІІ ступенів Рівненської районної ради Рівненської області площею 3,2648 га для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти за рахунок земель житлової та громадської забудови (землі громадського призначення) в АДРЕСА_2 . Кадастровий номер 5624687400:02:007:0968.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд виходив з того, що проект землеустрою щодо відведення у постійне користування Обарівській ЗОШ І-ІІІ ступенів Рівненської районної ради Рівненської області не відповідає вимогам ст. 50 Закону України "Про землеустрій", оскільки не містить відображення підземної кабельної лінії електропередачі 0,4 кВ, яка проходить через зазначену земельну ділянку від ЗТП 416 с.Обарів до виробничих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , та водопроводу, а також встановлених для них охоронних зон.

Не погодившись з означеним рішенням суду, Обарівська сільська рада Рівненського району та Обарівський ліцей Рівненської районної ради Рівненської області подали апеляційні скарги, в яких покликаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в позові відмовити.

Покликаються на те, що суд не дослідив чому в проекті землеустрою не було відображено підземної кабельної лінії 0,4 кВ., а відображено лише повітряну кабельну лінію ЛЕП 10 кВ.

Окрім того, звертають увагу суду на технічне рішення № 179-12 ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» по робочому проекту від 24 жовтня 2012 року відповідно до якого, проект погоджено за умови виконання ОСОБА_1 наступного, а саме вказати повністю трасу КЛ-0,4 кВ (від ТП-416 до об`єкта) на «Генплані інженерних мереж» та погодити з усіма зацікавленими організаціями та відповідними органами місцевого самоврядування.

Вважають, що суд дійшов помилкового висновку, що електропостачання реконструйованих будівель повинно було здійснюватися шляхом використання підземної КЛ 0,4 кВ. Зазначають, що паспорт кабельної лінії 0,4 кВ., не є належним доказом.

Вказують, що судом першої інстанції не був належним чином досліджений проект РВ-08/2010-01 Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма «Електро-темп» , що виконувало електромонтажні роботи по введенню в експлуатацію підземної лінії електропередач 0,4 кВ.

У відзиві на апеляційні скарги, позивач заперечує доводи останніх, просить суд апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційні скарги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Установлено, що на підставі договору купівлі продажу від 24 жовтня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3296 ОСОБА_1 придбав будівлю банно-прального комбінату загальною площею 354 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.3 а.с.186).

23 жовтня 2012 року рішенням Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області №397 ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2569 га, кадастровий номер 5624687400:02:007:0767, цільове призначення для реконструкції банно-прального комбінату під виробниче приміщення, що підтверджено Державним актом серії ЯМ №170356 від 21 грудня 2012 року ( а.с. 63 у т. 1).

19 серпня 2013 року Обарівською сільською радою Рівненського району Рівненської області прийнято рішення № 526 "Про розгляд заяви", яким вирішено: надати дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки в постійне користування Обарівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти орієнтовною площею 3,26 га за рахунок земель житлової та громадської забудови в с. Обарів.

05 жовтня 2015 року Обарівською сільською радою Рівненського району Рівненської області прийнято рішення №820 "Про розгляд заяви", яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Обарівській загальноосвітній школі Рівненської районної ради Рівненської області площею 3,2648 га для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти за рахунок земель житлової та громадської забудови (землі громадського призначення) в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5624687400:02:007:0968. Передати у постійне користування Обарівській Зош І-ІІІ ступенів Рівненської районної ради земельну ділянку площею 3,2648 га для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти за рахунок земель житлової та громадської забудови (землі громадського призначення) в АДРЕСА_2 . Кадастровий номер 5624687400:02:007:0968.

Відповідно до проекту землеустрою, наявний акт перенесення в натурі (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності згідно до якого на земельній ділянці яка знаходиться в АДРЕСА_2 на території Обарівської сільської ради Рівненського району площею 3,2648 га наданої Обарівській ЗОШ І-ІІІ ступенів для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти проходить кабель ВЛ 10 кВ площею 0,0145 та трансформаторна підстанція площею 0,0136 га. На частину земельної ділянки встановлюється сервітут ПАТ «Рівнеобленерго» на право проходу та проїзду транспортними засобами по наявному шляху до трансформаторної підстанції площею 0,1023 га (а.с.83 у т.1)

У частині першій статті 3 ЦПК України, у редакції чинній на час розгляду справи судом, встановлено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року в справі №6-32цс13.

Частинами першою, другою статті 116 Земельного кодексу України установлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до частин 1, 2 статті 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а щодо земельної ділянки у межах населеного пункту - подається на погодження до структурних підрозділів районних державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою у частині 6 статті 186-1 ЗК України також зазначено виключно невідповідність його вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

За змістом ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За змістом п. п. в , г , д ч.3 ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

У разі звернення із вимогами про визнання незаконним та скасування правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами , метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захист прав та інтересів суд здійснює у випадку їх порушення, а не імовірності порушення у майбутньому.

До того ж судом не встановлено правомірність облаштування (спорудження) підземної кабельної лінії 0,4 кВ, яка пролягає від ЗТП-416 через земельну ділянку Обарівської ЗОШ І-ІІІ, оскільки із матеріалів справи убачається, що вказана лінія споруджена невідомими особами, задовго до набуття у власність позивачем будівлі банно-прального комбінату, а також вказана лінія ніде не обліковується. Інформація в генплані Обарівської сільської ради щодо підземної кабельної лінії 0,4 кВ не відображена.

Суд зауважує, що сама по собі технічна документація - робочий проект підземної лінії електропередачі 0,4 кВ, яка розроблена позивачем у 2012-2014 роках не свідчить про набуття ним у власність цього об`єкту.

Доводи позивача щодо порушення оскаржуваним рішенням його права на створення нормальних умов експлуатації електричної мережі, водопроводу забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи .

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем не доведено яке саме суб`єктивне цивільне право (інтерес) було порушене, не визнане чи оспорене, оскільки ОСОБА_1 не являється ні власником, ні землекористувачем цієї спірної земельної ділянки.

Крім того, земельна ділянка позивача та земельна ділянка школи не межують між собою, що підтверджується випискою (планом, схемою) земельної ділянки третьої особи із зазначенням меж суміжних землекористувачів та меж зон обмежень та сервітутів, складеним ТзОВ «Західна землевпорядна компанія» , згідно з договором № 385/08 від 08 серпня 2013 року.

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям рішення про відмову в позові.

Відповідно до ч. 13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України , апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги Обарівської сільської ради Рівненського району та Обарівського ліцею Рівненської районної ради Рівненської області задовольнити.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 14 серпня 2020 року скасувати.

В позові ОСОБА_1 до Обарівської сільської ради Рівненського району, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Обарівський ліцей Рівненської районної ради Рівненської області, та ТзОВ Західна землевпорядна компанія про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обарівської сільської ради Рівненського району 1057,20 грн. судових витрат понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обарівського ліцею Рівненської районної ради Рівненської області 1057,20 грн. судових витрат понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 28 грудня 2020 року.

Головуючий : вЂ� Гордійчук С.О.

Судді : Ковальчук Н.М.

Шимків С.С.