Рішення

від 28.12.2020 по справі 240/18367/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/18367/20

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Іноземного підприємства "Шамс" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Іноземне підприємство "Шамс" із позовом до Управління Держпраці у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ЖТ8686/84/АВ/П від 01.10.2020 р.;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЖИ29/ЖТ/8686/84/АВ/П/ПВ/ТД-ФС від 07.10.2020 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 22.09.2020 р. по 24.09.2020 Управлінням Держпраці у Житомирській області було проведено інспекційне відвідування у Іноземному підприємстві "Шамс". За результатами проведеного заходу було складено акт інспекційного відвідування № ЖТ8686/84/АВ від 24.09.2020 р., яким встановлено порушення норм трудового законодавства України, а саме порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП та Постанови КМУ Про порядок повідомлення ДФС га її територіальним органам про прийняття працівника на роботу № 413 від 17.06.2015 р. в частині допущення до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Перевіркою встановлено, що по п`яти працівниках підприємства ніяких підтверджуючих документів щодо оформлення з ними трудових відносин не надано, хоча працівники виконують на підприємстві роботи.

Позивач вказує, що протягом вересня 2020 р. позивачем було укладено ряд цивільно-правових угод для виконання певних робіт з даними працівниками. Позивач вважає, що у правовідносинах між ІП Шамс та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як сторонами цивільно-правових угод, містяться ознаки характерні саме для цивільно-правових відносин, а не трудових, тобто предметом вказаних угод є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи. Цивільно-правовий договір не є трудовим договором, а відносини, що виникають між його сторонами вимогами законодавства про працю не регулюються, а отже і порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП відсутнє.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 року прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 19 листопада 2020 року 10:30.

16.11.2020 до суду від Управління Держпраці у Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що захід державного контролю та складений за його результатами акт інспекційного відвідування був проведений у відповідності до вимог норм чинного законодавства, на момент проведення заходу державного контролю за дотриманням позивачем вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин. Дії Управління були належним чином законодавчо обґрунтовані, а також такими, що мали на меті реалізацію однієї із основних функцій Держпраці. Усі документи, які складені за результатами такого заходу були надані та отримані позивачем, а отже захід державного контролю є правомірними. Порушення встановлено відносно п`яти осіб (гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_5 ) та є триваючим на день проведення заходу державного контролю. Підприємством надано лише договори на виконання робіт. Незважаючи на те, що кінцевий результат по даних договорах на виконання робіт відсутній, в договорах вказано на тривалий трудовий процес, який не завершується певним об`ємом наданих послуг, а триває певний проміжок часу, та дані працівники на момент проведення інспекційного відвідування не займалися роботою зазначеною в договорах на виконання робіт, а виконували саме ту роботу, яку вони зазначили в анкетах працівників, та про що свідчить відео фіксація. Таким чином, вищезазначені факти вказують саме на трудові відносини, які не були оформлені належним чином у відповідності до ст.24 КЗпП України.

Відповідач вважає, що оскаржуваний припис та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № № ЖИ29/ЖТ8686/84/АВ/П/ПВ/ТД-ФС від 07.10.2020 була прийнята відповідно до Порядку № 509 та статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Протокольною ухвалою від 19.11.2020 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 30.11.2020 о 10:30.

Ухвалою судді від 23.11.2020 заяву Іноземного підприємства "Шамс" про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з Іноземного підприємства Шамс коштів у сумі 275135,87 грн. на підставі постанови Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЖИ29/ЖТ/8686/84/АВ/П/ПВ/ТД-ФС від 07.10.2020 до набрання судовим рішенням законної сили по справі №240/18367/20 за позовом Іноземного підприємства "Шамс" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови. В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовлено.

30.11.2020 протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошено перерву до 07.12.2020 о 11:30 у зв"язку з надання додаткових документів.

30.11.2020 від позивача до суду подана відповідь на відзив, в якому вказує, що матеріали фото- та відео-фіксації не є належними доказами по справі, адже не відображають повної інформації щодо обставин та подій справи. Позивач наголосив, що у правовідносинах між ІП Шамс та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як сторонами цивільно-правових угод, містяться ознаки характерні саме для цивільно-правових відносин, а не трудових, тобто предметом вказаних угод є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи. Цивільно-правовий договір не є трудовим договором, а відносини, що виникають між його сторонами вимогами законодавства про працю не регулюються, а отже і порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП відсутнє.

03.12.2020 відповідачем до суду надіслано заперечення. Відповідач зазначає, що Порядком № 823 не передбачено вимог до здійснення фото, відео фіксації. Відео фіксація була здійснена із зазначенням дати проведення заходу державного контролю та місця його проведення. Під час відео фіксації працівниками, начальником виробництва, директором не заперечувалось її проведення. Окрім того фото - відео -, фіксація проводилась відкрито, без примусу, у присутності та за згодою працівників та керівника підприємства. Також, характер виконуваних робіт, зафіксованих 22.09.2020 засобами відео-фіксації, та заповнені власноруч (з дозволу директора підприємства) вищезазначеними особами анкети працівників не повністю відповідають фактичному характеру виконуваних ними робіт за договорами на виконання робіт від 17.09.2020, оскільки крім склеювання дошок, вони проводили роботи з торцювання зазначених дошок на деревообробному обладнанні. В заповнених особисто, без примусу та з дозволу директора підприємства, анкетах працівника вище перелічені особи зазначили, що з 17.09.2020 працюють в ІП ШАМС різноробочими, допущені до виконання робіт директором ОСОБА_6 з режимом роботи з понеділка по п`ятницю з 8 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв. Отже, припис про усунення виявлених порушень та постанова були винесенні та прийняті відповідно до положень чинного законодавства та на підставі фактичних, об`єктивних даних.

Протокольною ухвалою від 07.12.2020, судом закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 17.12.2020 о 11:30.

17.12.2020, суд заслухавши пояснення свідків, протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошено перерву до 22.12.2020 о 14:00.

Протокольною ухвалою від 22.11.2020, суд, заслухавши думку сторін, без виходу до нарадчої кімнати, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІП "Шамс" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі проведення державної реєстрації юридичної особи 19.08.2008. Номер запису 1 287 102 0000 002516. Основним видом діяльності є Лісопильне та стругальне виробництво .

Відповідно до направлення на проведення заходу державного контролю від 21.09.2020 № 1161/01, Управлінням Держпраці у Житомирській області відповідно до наказу від 21.09.2020 №1327 проведено позапланових захід з дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів у формі інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин у ІП ''ШАМС" (т.1 а.с119-120).

Перевірка здійснювалась з 22 вересня 2020 року о 09 год. 40 хв по 24 вересня 2020 року за місцем фактичного здійснення господарської діяльності підприємства з проведенням фото- та відео-фіксації заходу державного контролю з питань оформлення трудових відносин Підприємства з найманими працівниками, встановлено, що на території підприємства знаходяться наступні виробничі приміщення: цех по обробці деревини (приміщення №1), склад деревини (приміщення №2), котельня (приміщення №3).

За результатами проведеного інспекційного відвідування було складено акт інспекційного відвідування № ЖТ8686/84/АВ від 24.09.2020 р., яким встановлено порушення норм трудового законодавства України, а саме порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП та Постанови КМУ Про порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу № 413 від 17.06.2015 р. в частині допущення до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (т.1 а.с.10-26).

В ході проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування з питань оформлення трудових відносин, при виході 22.09.2020 за місцем фактичного здійснення господарської діяльності ІП Шамс встановлені порушення:

- гр. ОСОБА_1 виконував роботи на деревообробному обладнанні в цеху по обробці деревини. Відповідно до заповненої анкети працівника, гр. ОСОБА_1 працює на підприємстві з 21.09.2020 столяром, за графіком роботи з понеділка по п`ятницю, з 08 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв.. До виконання робіт його допустив директор ОСОБА_6

- гр. ОСОБА_4 виконувала роботи на деревообробному обладнанні в цеху по обробці деревини. Відповідно до заповненої анкети працівника, гр. ОСОБА_4 працює на підприємстві з 17.09.2020 різноробочою, за графіком роботи з понеділка по п`ятницю з 08 год. 30 хв. До 17 год. 00 хв. До виконання робіт її допустив директор ОСОБА_6

- гр. ОСОБА_2 виконувала роботи на деревообробному обладнанні в цеху по обробці деревини. Відповідно до заповненої анкети працівника, гр.. ОСОБА_2 працює на підприємстві з 17.09.2020 різноробочою, за графіком роботи з понеділка по п`ятницю з 08 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв. До виконання робіт її допустив директор ОСОБА_6

- гр. ОСОБА_3 виконувала роботи на деревообробному обладнанні в цеху по обробці деревини. Відповідно до заповненої анкети працівника, гр.. ОСОБА_3 працює на підприємстві з 17.09.2020 різноробочою, за графіком роботи з понеділка по п`ятницю з 08 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв. До виконання робіт її допустив директор ОСОБА_6

- гр. ОСОБА_5 виконував роботи кочегара та різноробочого. Відповідно до заповненої анкети працівника, гр.. ОСОБА_5 працює на Підприємстві з 14.09.2020 кочегаром, за графіком роботи з понеділка по п`ятницю з 08 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв. До виконання робіт його допустив директор ОСОБА_6

По 5 (п`яти) вищезазначених працівниках підприємства ніяких підтверджуючих документів щодо оформлення з ними трудових відносин не надано, хоча працівники виконують на підприємстві роботи, які згідно НПАОП, а саме п. 63 та п. 115 Переліку робіт з підвищеною небезпекою відносяться до робіт підвищеної небезпеки, відповідно Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці, та згідно Правил охорони праці в деревообробній промисловості мають бути навчені за фахом.

Підприємством надано лише договори на виконання робіт. Незважаючи на те, що кінцевий результат по даних договорах на виконання робіт відсутній, в договорах вказано на тривалий трудовий процес, який не завершується певним об`ємом наданих послуг, а триває певний проміжок часу, та дані працівники на момент проведення інспекційного відвідування не займалися роботою зазначеною в договорах на виконання робіт, а виконували саме ту роботу, яку вони зазначили в анкетах працівників, та про що свідчить відео фіксація. Таким чином, вищезазначені факти вказують саме на трудові відносини, які не були оформлені належним чином у відповідності до ст. 24 КЗпП України.

На підставі вказаного вище акту інспекційного відвідування, Управлінням Держпраці у Житомирській області було винесено припис про усунення виявлених порушень № ЖТ8686/84/АВ/П від 01.10.2020 р., яким зобов`язано директора ІП Шамс ОСОБА_6 усунути порушення законодавства вимог ч.3 ст. 24 КЗпП України та постанови КМУ № 413 в строк до 20.10.2020 (т.1 а.с.32-36).

Заступником начальника Управління Держпраці у Житомирській області було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЖИ29/8686/84/АВ/П/ПВ/ТД-ФС від 07.10.2020 року, якою на позивача, керуючись абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП було накладено штраф у розмірі 250 000 гривень (т.1 а.с.37-39).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Відповідно до ч.1 ст.3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно з ст.4 КЗпП України, законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у ст.21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.23 КЗпП України, трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

За змістом ч.ч.1, 2, 4 ст.265 КЗпП України (в редакції, що діяла на момент виявлення порушення), посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи) визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

Згідно з п.п.2, 3, 8 Порядку №509, штрафи можуть бути накладені на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу. Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Матеріалами справи підтверджено та не оспорювалося сторонами в судовому засіданні факт дотримання відповідачем визначеного вказаним Порядком №509 механізму накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю.

Визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є підтвердження чи спростування тверджень відповідача про наявність ознак трудових правовідносин між позивачем та гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_5 .

Представник позивача в позовній заяві та в судових засіданнях зазначив, що гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_5 перебувають у трудових відносинах із ІП "Шамс" з якими укладено цивільно-трудові договори на виконання певної роботи.

Зокрема, позивачем було укладено цивільно-правових угоди для виконання певних робіт, а саме:

- договір на виконання робіт від 14.09.2020 р., укладений між ОСОБА_5 та ІП Шамс , предметом якого є виконання робіт з очищення котла (т.1 а.с.55-56);

- договір на виконання робіт від 21.09.2020 р., укладений між ОСОБА_1 та ІП Шамс , предметом якого є виконання робіт з підготовки та формування пачок пиломатеріалів для реалізації (сортування та складання пиломатеріалів в пачки за розмірами, змотування п/п стрічкою, фарбування торців) в кількості 19 пачок загальним об`ємом 42 куб. м. (т.1 а.с.77);

- договір на виконання робіт від 17.09.2020 р., укладений між ОСОБА_2 та ІП Шамс , предметом якого є виконання робіт з склейки дерев`яних виробів у кількості 2400 штук, укладання готових виробів в пачки та закріплення п/п стрічкою по 20 штук у пачці (т.1 а.с.61);

- договір на виконання робіт від 17.09.2020 р., укладений між ОСОБА_3 та ІП Шамс , предметом якого є виконання робіт склейки дерев`яних виробів у кількості 2400 штук, укладання готових виробів в пачки та закріплення п/п стрічкою по 20 штук у пачці (т.1 а.с.67);

- договір на виконання робіт від 17.09.2020 р., укладений між ОСОБА_4 та ІП Шамс , предметом якого є виконання робіт склейки дерев`яних виробів у кількості 2400 штук, укладання готових виробів в пачки та закріплення п/п стрічкою по 20 штук у пачці (т.1 а.с.72).

Позивач вказує, що вищевказані особи періодично знаходились біля деревообробного обладнання, у зв`язку з характером робіт, які були передбачені цивільно-правовими угодами, адже вони виконували склейки дерев`яних виробів, укладання готових виробів в пачки та закріплення п/п стрічкою, роботи з підготовки та формування пачок пиломатеріалів для реалізації (сортування та складання пиломатеріалів в пачки за розмірами, змотування п/п стрічкою, фарбування торців), тобто роботи пов`язані з продуктами, які виготовлені на деревообробному обладнанні, проте безпосередні роботи на деревообробному обладнані, жодна з перелічених вище осіб не виконували.

Слід зазначити, що Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 по справі №822/723/17 зазначено про те, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Суд зазначає, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

В ході судового розгляду досліджено договори, укладені позивачем із фізичними особами ( ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 ) і предметом яких є: виконання склейки дерев`яних виробів, укладання готових виробів в пачки та закріплення п/п стрічкою, роботи з підготовки та формування пачок пиломатеріалів для реалізації (сортування та складання пиломатеріалів в пачки за розмірами, змотування п/п стрічкою, фарбування торців), із гр. ОСОБА_5 є виконання роботи з очищення камери згоряння від забруднення.

Тобто, згідно вказаних договорів відносини з фізичними особами не є трудовими, у разі, якщо оплата праці прямо залежить від виконаної роботи, а такий договір є договором цивільно-правового характеру.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.10.2019 № 825/2058/18, де зазначив, що: …Аналіз змісту наявних у матеріалах справи укладених договорів та складених на їх виконання актів прийняття робіт дають підстави для висновку, що останні перебувають поза межами правового регулювання трудового законодавства, адже містять умову щодо оплати виконаних робіт залежно від даних акту виконаних робіт, який, у свою чергу складається на підставі виконаних робіт із визначенням обсягу робіт, їх строків та вартості кожної одиниці виготовлених деталей… .

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 пояснили, що виконували роботи передбачені цивільними договорами.

Однак, суд ставиться до пояснень свідків критично, оскільки цивільні договори не згадувались та не були надані позивачем під час інспекційного відвідування посадовим особам відповідача, про вказані договори стало відомо вже після інспекційного відвідування.

В той же час, посадовими особами відповідача суду надано відеозапис (диск для лазерних систем зчитування), на якому зафіксовано інспекційне відвідування ІП "Шамс", яке відбулося 22.09.2020 (т.1 а.с.206).

Судом досліджено поданий відповідачем відеозапис, на якому зафіксовано процес праці на території підприємства, а саме: біля котельні (приміщення №3), біля складського приміщення (приміщення №2) та в цеху по обробці деревини (приміщення №1).

З досліджених судом результатів відеофіксування проведення інспекційного відвідування ІП "Шамс" слідує, що посадовими особами відповідача зафіксовано процес праці гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 в цеху по обробці деревини, які крім роботи передбаченої цивільними договорами, виконували роботи на деревообробному обладнанні (станках).

Відповідно п. 115 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. №15, обслуговування верстатів по обробці деревини і металів належить до робіт з підвищеною небезпекою. Отже, працівники гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 були допущені та виконували саме роботи підвищеної небезпеки.

Також, пунктом 63 вказаного Переліку встановлено, що випробування та обслуговування парових і водогрійних котлів, економайзерів, паропроводів, трубопроводів гарячої води, пароперегрівників, теплообмінників, тепломеханічного устаткування, посудин, що працюють під тиском належить до робіт з підвищеною небезпекою.

Так, зокрема відповідно до наданого договору на виконання робіт від 14.09.2020, укладеного між ІП "Шамс" та гр. ОСОБА_5 , останній має виконати роботу з очищення камери згорання котла від забруднення.

Суд зазначає, що за своїм характером роботи з обслуговування котла відносяться до робіт підвищеної небезпеки, та виконання таких робіт виконавець не може передоручити іншим особам, оскільки роботи підвищеної небезпеки потребують проведення навчання і перевірки знань з охорони праці, виконавець повинен пройти спеціальне навчання з охорони праці, та має бути навчений за фахом.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Оскільки дозвіл отримує саме роботодавець, то роботи підвищеної небезпеки можуть виконуватися виключно працівниками даного роботодавця, а отже особи за цивільно-правовими договорами не можуть залучатися до виконання робіт підвищеної небезпеки.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства стосовно трудових договорів та цивільно-правових угод, дослідивши доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання, що гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_5 виступали саме виконавцями трудових відносин, оскільки залучені до виконання робіт підвищеної небезпеки.

Слід зазначити, що укладення цивільних договорів не виключає можливість одночасного виконання найманими робітниками іншої роботи, не передбаченої договором.

Враховуючи, що з відома посадових осіб ІП "Шамс" до виконання робіт підвищеної небезпеки допущено працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЖИ29/ЖТ/8686/84/АВ/П/ПВ/ТД-ФС від 07.10.2020 є обгрунтованою та відповідає нормам чинного законодавства.

Щодо припису про усунення виявлених порушень № ЖТ8686/84/АВ/П від 01.10.2020, суд зазначає.

Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Відповідно до пункту 24 Порядку №295 припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування. Припис виноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною в приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у нього строку усунення недоліків, якщо об`єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження виявлених порушень (пункти 23-25 Порядку №295).

Відповідно до пунктів 27-29 Порядку №295, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованим актом інспекційного відвідування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису у встановлений у ньому строк, заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Отже, оскільки порушення виявлені під час перевірки, а саме порушення ІП "Шамс" частини 3 статті 24 КЗпП, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді, то припис про усунення виявлених порушень № ЖТ8686/84/АВ/П від 01.10.2020 винесений у відповідності до вимог законодавства, відтак є правомірними та скасуванню не підлягають.

З приводу відеофіксування проведеного інспекційного відвідування суд зазначає, що відповідно до п. 11 Порядку № 823, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право, зокрема фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Наведеними нормами, закріплено право інспекторів фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Відповідно до п. 22 Порядку № 823, матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

В акті інспекційного відвідування наявна відмітка про те, що процес відвідування зафіксовано засобами фототехніки, відеотехніки (т.1 а.с.20).

Крім того, під час відеофіксації працівниками, начальником виробництва, директором не заперечувалось її проведення.

Статтею 99 КАС України встановлено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

У суду відсутні підстави ставити під сумнів докази надані до суду на дисках для лазерних систем зчитування, стосовно яких відсутня інформація про одержання їх з порушенням порядку, встановленого законом.

Суд наголошує, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Жодних обґрунтувань недостовірності чи неповноти інформації, яка міститься на представлених відповідачем носіях - дисках для лазерних систем зчитування, - позивачем не наведено.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Іноземного підприємства "Шамс" (вул. Петра Соломки, 20 В, с. Бистрі,Житомирський район, Житомирська область, 12430, код ЄДРПОУ 35905234) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а,Житомир,10008, код ЄДРПОУ 39790560) про визнання протиправними та скасування припису та постанови, відмовити повністю.

Скасувати..........................................

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 28 грудня 2020 року

Суддя О.Г. Попова