Рішення

від 26.12.2020 по справі 369/16235/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2020 року м. Київ справа №369/16235/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішень,

в с т а н о в и в:

18 грудня 2019 р. до Києво-Святошинського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо проведення інвентаризації земель населеного пункту та ненаданні позивачу інформації та документів щодо розробника (виконавця) проведення технічної інвентаризації;

- скасувати Рішення 3-ї чергової сесії 7-го скликання № 10 від 21 листопада 2015 р. Про інвентаризацію земель та запровадження мораторію на прийняття рішень щодо надання земельних ділянок ;

- скасувати Рішення 15-ї чергової сесії 7-го скликання № 171 від 7 березня 2017 р. Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ;

- скасувати Рішення 21-ї сесії 7-го скликання № 249 від 30 жовтня 2017 р. в частині відмови ОСОБА_1 у відведенні у власність земельних ділянок та наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність;

- зобов`язати відповідача надати позивачу письмово інформацію щодо вільних земельних ділянок статистичних даних щодо виділених земельних ділянок, розробника технічної документації (виконавця) проведення інвентаризації, дані щодо укладення договору з розробником технічної документації (виконавцем) проведення інвентаризації та надати завірену в установленому порядку копію відповідного договору;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу позивачу на розробку землеустрою (землевпорядної графічної документації), що необхідно подавати до органу місцевого самоврядування разом з клопотанням про отримання безоплатно у власність земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, позивач неодноразово звертався до відповідача із запитами щодо надання інформації про вільні земельні ділянки та статистичні дані щодо вже виділених земельних ділянок, розробника технічної документації (виконавця) проведення інвентаризації, дані щодо укладення договору з розробником технічної документації (виконавцем) проведення інвентаризації. Проте, позивач вважає, що відповідач, як розпорядник публічної інформації, неправомірно не надав публічну інформацію, яку вимагав позивач згідно з інформаційними запитами.

20 грудня 2019 р. ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області сказану справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

11 лютого 2020 р. протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано на розгляд судді цього адміністративного суду ОСОБА_2 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 р. залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішень в частині окремих заявлених позовних вимог та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін в частині позовних вимог про:

- визнання неправомірною бездіяльність Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо проведення інвентаризації земель населеного пункту та ненаданні позивачу інформації та документів щодо розробника (виконавця) проведення технічної інвентаризації;

- зобов`язання Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області надати ОСОБА_1 письмово інформацію щодо вільних земельних ділянок статистичних даних щодо виділених земельних ділянок, розробника технічної документації (виконавця) проведення інвентаризації, дані щодо укладення договору з розробником технічної документації (виконавцем) проведення інвентаризації та надати завірену в установленому порядку копію відповідного договору.

Крім того, цією ухвалою запропоновано відповідачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву з належним чином засвідченими доказами на обґрунтування своєї позиції, у тому числі надати копії звернень заявника, матеріали щодо їх розгляду, відомості щодо ходу інвентаризації земель населеного пункту, дати її завершення та причин ненадання позивачу інформації та документів щодо розробника (виконавця) проведення технічної інвентаризації.

У зв`язку з тим, що відповідачем не було надано відзиву та документів, які були витребуванні судом в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 р., судом неодноразово ухвалами суду від 15 травня 2020 р. та 19 серпня 2020 р. було витребувано від відповідача докази по справі.

Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі, відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався та станом на 24 грудня 2020 р. до суду витребуваних документів не подав.

Згідно з приписами ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч.3). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ч.4). У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч.5). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8).

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2). Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч.5).

Із урахуванням наведеного суд зазначає, що відповідачу ухвалами суду від 13 березня, 15 травня, 19 серпня 2020 р. неодноразово було запропоновано надати докази. Незважаючи на це, за час розгляду справи відповідач правом надання до суду відзиву не скористався, необхідні документи до суду не подав, не зазначив про об`єктивну причину їх ненадання і не надав доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

За таких обставин суд визнає, що відповідач без поважних причин не надав докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, а тому згідно з приписами ч.5 ст.77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Позивачем 23 грудня 2020 р. подано клопотання про витребування доказів від відповідача. Ухвалою суду від 24 грудня 2020 р. у задоволенні цього клопотання відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

21 листопада 2015 р. відповідачем прийнято рішення № 10 Про інвентаризацію земель та запровадження мораторію на прийняття рішень щодо надання земельних ділянок . Вказаним рішенням вирішено провести інвентаризацію земель в адміністративних межах с. Лісники та призупинено прийняття рішень про надання земельних ділянок із земель територіальної громади с. Лісники до прийняття сільською радою рішення про затвердження генерального плану с. Лісники.

29 грудня 2017 р. до відповідача надійшов запит від позивача про надання інформації щодо вільних земельних ділянок державної і комунальної власності, які перебувають на території сільської ради с. Лісники з кадастровими номерами для отримання у власність.

Листом відповідача від 29 грудня 2017 р. № 90 позивача повідомлено, що 2 листопада 2015 року при прийнятті посади Лісниківського сільського голови новообраним сільським головою ОСОБА_3 було встановлено відсутність у приміщенні Лісниківської сільської ради рішень, протоколів та журналів, що стосувалися сільської ради попередніх скликань. За результатами проведення інвентаризації документів та матеріалів Лісниківської сільської ради та її виконавчого комітету тимчасовою контрольною комісією ради будь-яких документів та матеріалів Лісниківської сільської ради та її виконавчого комітету щодо надання у власність (користування) земельних ділянок виявлено не було.

Цим листом позивача також повідомлено, що на даний момент триває інвентаризація земель населеного пункту. У відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України облік земельних ділянок до повноважень сільських рад не відноситься. У зв`язку з цим Лісниківська сільська рада не може надати запитувану позивачем інформацію.

21 травня 2018 р. листом відповідача № 25 позивача повідомлено, що стосовно проведення інвентаризації земель населеного пункту с. Лісники позивачу було надано рішення Лісниківської сільської ради від 21 листопада 2015 року № 10. Крім того, позивача повідомлено, що на даний момент триває інвентаризація земель населеного пункту.

10 липня 2019 р. позивач звернувся до відповідача із запитом у відповідності до Закону України Про доступ до публічної інформації , у якому просив надати наступну інформацію: хто є розробником технічної документації (виконавцем) проведення інвентаризації та коли було укладено договір з розробником технічної документації (виконавцем) проведення інвентаризації.

Листом відповідача від 5 вересня 2019 р. № 61 позивача повідомлено, що на запит від 10 липня 2019 р. стосовно проведення інвентаризації земель населеного пункту с. Лісники сільська рада повторно повідомляє, що запитувана інформація у Лісниківській сільській раді відсутня.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги таке.

Вимогами ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» (далі - Закон № 280/97-ВР) визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 1 статті 71 Закону № 280/97-ВР передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Суд зазначає, що правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначаються Законом України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року № 858-IV (далі - Закон № 858-IV).

Згідно з вимогами ст. 22 Закону № 858-IV землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону № 858-IV документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видом документації із землеустрою є, зокрема, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Як передбачено статтею 35 Закону № 858-IV, інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.

Суд встановив, що 21 листопада 2015 р. рішенням відповідача № 10 вирішено провести інвентаризацію земель в адміністративних межах с. Лісники та призупинено прийняття рішень про надання земельних ділянок із земель територіальної громади с. Лісники про прийняття сільською радою рішення про затвердження генерального плану с. Лісники.

На час прийняття відповідачем рішення від 21 листопада 2015 р. № 10 про проведення інвентаризації земель в адміністративних межах с. Лісники була чинною постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 513, якою було затверджено Порядок проведення інвентаризації земель (далі - Порядок №513).

У подальшому Порядок № 513 втратив чинність у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №476 від 5 червня 2019 р., якою затверджено Порядок проведення інвентаризації земель (далі - Порядок №476), що визначає вимоги щодо проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель (далі - технічна документація).

Суд зазначає, що окремі норми Порядку № 513 та порядку № 476 містять аналогічні положення.

Згідно з вимогами пунктами 3, 4 Порядку №476 державна інвентаризація земель проводиться шляхом формування земельних ділянок незалежно від форми власності, визначення їх угідь та у разі потреби віднесення таких земельних ділянок до певних категорій для інформаційного наповнення Державного земельного кадастру.

Інвентаризація земель проводиться з урахуванням принципів плановості, достовірності та повноти даних, послідовності і стандартності процедур, доступності використання інформаційної бази, узагальнення даних з додержанням єдиних засад та технології їх оброблення.

Відповідно до пунктів 8, 9, 10, 11 Порядку №476, підставою для проведення інвентаризації земель є рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками технічної документації (далі - виконавці), судові рішення.

Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є: для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою; в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої розташований масив.

Замовниками технічної документації можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Виконавцями є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Для проведення інвентаризації земель замовник укладає з виконавцем договір про розроблення технічної документації.

Строк складення технічної документації не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Згідно з пунктами 26, 27 Порядку №476 за результатами проведення інвентаризації земель виконавцями розробляється технічна документація відповідно до статті 57 Закону України "Про землеустрій".

Технічна документація погоджується та затверджується в порядку, встановленому статтею 186 Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що позивача вважає, що відповідачем вчиняється протиправна бездіяльність, яка проявляється у проведенні інвентаризації земель з порушенням строків проведення такої інвентаризації у відповідності до Порядку № 476, а саме: здійснення інвентаризації з 2015 року, тобто більше чотирьох років без будь-яких договорів, у зв`язку з цим, позивач неодноразово звертався до відповідача із запитами для надання йому публічної інформації щодо вільних земельних ділянок статистичних даних; інформацію щодо виділених земельних ділянок; інформацію про розробника технічної документації (виконавця) проведення інвентаризації; дані щодо укладення договору з розробником технічної документації (виконавцем) проведення інвентаризації та про надання завіреної в установленому порядку копії відповідного договору. Проте, відповідач в порушення вимог Закону України Про доступ до публічної інформації не надає належним чином оформлену відповідь щодо запитуваної інформації та не надає належним чином засвідчені копії документів щодо такої інформації.

У зв`язку з викладеним суд зазначає про таке. Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюються Законом України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІI.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р. №2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до вимог ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Вимогами ст. 3 Закону № 2939-VI визначено гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до статті 5 Закону № 2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

За приписами ст. 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків. Щодо не суб`єктів владних повноважень, то вони можуть бути тільки розпорядниками такої інформації.

Пунктом 6 ч.1 ст. 14 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до вимог підпунктів 34, 42 пункту 1 ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

На підставі приписів частини 3 статті 26 Закону України №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Судом встановлено, що на запит позивача від 10 липня 2019 р. щодо розробника технічної документації на проведення інвентаризації надано відповідь від 05.09.2019, що така інформація у відповідача відсутня, тоді як у попередній відповіді позивачу надано копію рішення ради про проведення цієї інвентаризації.

Суд бере до уваги, що відповідач повідомляв позивача, що у сільській раді втрачені окремі документи, тому рада не може надати відповідь щодо вільних земельних ділянок, статистичних даних щодо виділених земельних ділянок, вказувалося, що рада не веде облік земельних ділянок, проте не зазначалося, до якого органу слід звернутися позивачу і не направлявся запит позивача до органу, який повноважний розглянути такий запит.

Суд враховує також, що оскільки сільською радою надано позивачу копію рішення про проведення інвентаризації, а у подальших листах повідомлялося про те, що така інвентаризація триває, то це означає, що відповідач має інформацію про юридичну особу або фізичну особу-підприємця, з якою укладено відповідний договір. Разом з тим, на вказаний у позові запит позивача відповідачем з цього питання повної інформації не надано.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що на звернення та запити позивача відповідачем надавалися відповіді, проте у них у повному обсязі інформацію на ні запити надано не було, як і не було роз`яснено позивачу, яка конкретно із запитуваної ним інформації у сільській раді наявна і яка відсутня, щодо якої з цієї інформації сільська рада є розпорядником, а щодо якої відповідач не є розпорядником інформації. У такому випадку за результатами розгляду і вирішення звернення позивача відповідач зобов`язаний був направити його належному розпоряднику.

Отже, діями відповідача порушено права позивача на отримання інформації та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача у не наданні позивачу запитуваної інформації на запити у повному обсязі і як спосіб захисту зобов`язати відповідача надати позивачу інформацію на вищевказані запити позивача у порядку, встановленому законодавством.

Разом з тим, в частині вимоги про надання завіреної в установленому порядку копії відповідного договору із виконавцем інвентаризації суд зазначає про таке. Позивачем не надано суду жодного доказу про його звернення із таким запитом до відповідача. У наданому позивачем запиті від 10 липня 2019 р. вказується про надання інформації щодо договору, проте вимоги про надання копії договору також не зазначається, За наведених обставин ця вимога є передчасною, оскільки право позивача ще не порушено, тому вказана вимога задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірною бездіяльність відповідача стосовно проведення інвентаризації земель населеного пункту, судом встановлено, що інвентаризація земель в с. Лісники здійснюється на підставі рішення відповідача від 21 листопада 2015 р. № 10, яке було прийнято на третій черговій сесії 7 скликання відповідача.

Згідно з листуванням між позивачем та відповідачем інвентаризацію не завершено, проведення інвентаризації триває.

Позивач стверджує, що сільською радою при проведенні інвентаризації вчинено протиправну бездіяльність.

Надаючи оцінку цим ствердженням, суд бере до уваги таке.

Суд вважає, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Судом встановлено, що рішення про призначення інвентаризації відповідачем прийнято 21 листопада 2015 р. (рішення № 10 Про інвентаризацію земель та запровадження мораторію на прийняття рішень щодо надання земельних ділянок ). Цим рішенням вирішено провести інвентаризацію земель в адміністративних межах с. Лісники та призупинено прийняття рішень про надання земельних ділянок із земель територіальної громади с. Лісники до прийняття сільською радою рішення про затвердження генерального плану с. Лісники.

Відповідно до приписів Порядку №476 виконавцями інвентаризації є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, а для проведення інвентаризації земель замовник укладає з виконавцем договір про розроблення технічної документації.

Отже, Лісниківська сільська рада не є виконавцем інвентаризації і 21 листопада 2015 р. прийняла відповідне рішення про її проведення. За таких обставин підстави стверджувати про те, що відповідачем вчинено протиправну бездіяльність щодо не проведення інвентаризації відсутні. Дії виконавця інвентаризації не є предметом оскарження у справі. Суд визнає, що з наведених вище мотивів і підстав наведені у позові доводи та аргументи позивача щодо протиправної бездіяльності сільської ради є необґрунтованими і тому до уваги судом не беруться.

Тому суд вважає, що позовна вимога про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо проведення інвентаризації земель населеного пункту не підлягає задоволенню.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими в частині, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні з цим позовом позивачем не було сплачено судовий збір. У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у справі. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 р. задоволено вказане клопотання та звільнено позивача від сплати судового збору. Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, то підстави для вирішення судом питання про повернення або стягнення судового збору відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області у ненаданні ОСОБА_1 інформації та документів, які зазначалися у запитах.

Зобов`язати Лісниківську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ - 19419813) надати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) письмову інформацію на його звернення і запити від 27 грудня 2017 р., від 18 травня 2018 р., від 10 липня 2019 р. у повному обсязі та у порядку, встановленому законодавством.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач - Лісниківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, адреса: провулок Шкільний, буд. 22, с. Лісники, Києво-Святошинський район, Київська область, 08172, код ЄДРПОУ - 19419813.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 26 грудня 2020 року.