Ухвала

від 28.07.2021 по справі 369/16235/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 369/16235/19

адміністративне провадження № К/9901/25731/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу правонаступника Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області - Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області справу №369/16235/19 передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішень в частині окремих заявлених позовних вимог та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін в частині позовних вимог про:

- визнання неправомірною бездіяльності Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо проведення інвентаризації земель населеного пункту та ненадання позивачу інформації та документів щодо розробника (виконавця) проведення технічної інвентаризації;

- зобов`язання Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області надати ОСОБА_1 письмово інформацію щодо вільних земельних ділянок статистичних даних щодо виділених земельних ділянок, розробника технічної документації (виконавця) проведення інвентаризації, дані щодо укладення договору з розробником технічної документації (виконавцем) проведення інвентаризації та надання завіреної в установленому порядку копії відповідного договору.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2020 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області у ненаданні ОСОБА_1 інформації та документів, які зазначалися у запитах.

Зобов`язано Лісниківську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати ОСОБА_1 письмову інформацію на його звернення і запити від 27 грудня 2017 р., від 18 травня 2018 р., від 10 липня 2019 р. у повному обсязі та у порядку, встановленому законодавством.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2020 року в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

У зазначеній частині ухвалено нове рішення, яким визнано протиправною бездіяльність Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо не вжиття заходів на виконання рішення Третьої чергової сесії 7 скликання Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 21.11.2015 року № 10 Про інвентаризацію земель та запровадження мораторію на прийняття рішень щодо надання земельних ділянок .

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2020 року залишено без змін.

Не погодившись з цими судовими рішеннями, правонаступник Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області - Феодосіївська сільська рада Обухівського району Київської області подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 13 липня 2021 року.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування для реалізації права на касаційне оскарження, дослідила додані до неї матеріали і дійшла висновку про наступне.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржено судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини для перегляду Верховним Судом цієї справи в касаційному порядку скаржником не наведені, суд прийшов до висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою правонаступника Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області - Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішень.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик С.Г. Стеценко