Рішення

від 28.12.2020 по справі 420/8733/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8733/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Оренда Компані (код ЄДРПОУ 42939328, місцезнаходження: 65033, м. Одеса, вул. Василя Стуса, 2/1) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування рішень про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 09 вересня 2020 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Оренда Компані (код ЄДРПОУ 42939328, місцезнаходження: 65033, м. Одеса, вул. Василя Стуса, 2/1) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування рішень про відмову у реєстрації податкової накладної № 1808266/42939328 від 06.08.2020 року, № 1808261/42939328 від 06.08.2020 року, № 1808260/42939328 від 06.08.2020 року, № 1808265/42939328 від 06.08.2020 року, № 1808264/42939328 від 06.08.2020 року, № 1808262/42939328 від 06.08.2020 року, № 1808263/42939328 від 06.08.2020 року, № 1808267/42939328 від 06.08.2020 року та зобов`язання зареєструвати податкові накладні № 16 від 06.07.2020 року, № 38 від 10.07.2020 року, № 53 від 14.07.2020 року, № 9 від 02.07.2020 року, № 22 від 08.07.2020 року, № 30 від 07.07.2020 року, № 1 від 03.07.2020 року, № 14 від 03.07.2020 року в порядку, встановленому чинним законодавством.

Також у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.

Ухвалою від 14 вересня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних є протиправними, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Також, позивач зазначив, що в оскаржуваних рішеннях була зазначена одна й та ж підстава, а саме: ненадання платником податку копій документів по взаємовідносинах з контрагентами, проте, отримавши квитанції про зупинення в реєстрації податкових накладних у межах строку, встановленого законодавством позивачем було направлено до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності операцій щодо надання в суборенду нежитлових приміщень, зазначених у податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

Однак, позивач зазначив, що незважаючи на вказане, комісією було прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Позивач вважає, що оскаржувані рішення повинні містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкових накладних, проте, в оскаржуваних рішеннях відсутній чіткий перелік документі, які мають бути надані платником податків у разі зупинення реєстрації його податкової накладної, а посилання на недостатність наданих позивачем копій документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як на підставу відмови у реєстрації є безпідставним, оскільки позивачу не було повідомлено про конкретні документи, які позивач має надати, а тому позивач був змушений надавати документи на власний розсуд , що було зроблено позивачем з метою спростування сумнівів контролюючого органу в реальності господарських операцій та припущень щодо ризиковості фінансово-господарської діяльності позивача.

У встановлений судом строк відповідачі надали відзив на позовну заяву (вхід. №40452/20 від 01.10.2020 року), в якому викладена єдина позиція відповідачів, відповідно до якого, відповідачі проти задоволення позову заперечували та просили відмовити в задоволенні позову повністю, зазначивши, що рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних є правомірними та не підлягають скасуванню, оскільки платником податків не надано всіх необхідних документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У свою чергу, позивачем надано відповідь на відзив (вхід. № 41306/20 від 06.10.2020 року), відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідачами не подано заперечення на відповідь відзив.

Ухвалою від 07 жовтня 2020 року задоволено клопотання представника ГУ ДПС в Одеській області та зупинено провадження у справі до завершення самоізоляції представників ГУДПС в Одеській області та призначено наступне підготовче засідання на 12 листопада 2020 року.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 12 листопада 2020 року поновлено провадження у справі зі стадії, на якій воно було зупинено.

Також ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 12 листопада 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 14 грудня 2020 року.

На судове засідання представники сторін не з`явилися, повідомлені належним чином та завчасно засобами електронної пошти.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Виходячи із характеру спірних правовідносин та предмету доказування, суд доходить висновку, що неявка позивача не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З цих підстав, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 14 грудня 2020 року, про продовження розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Оренда Компані зареєстровано 09.04.2019 року, номер запису до ЄДР 15561020000069838, видом діяльності є надання в оренду чи експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20) (Т.1, а.с. 14).

Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ТОВ Одеський логістичний центр є власником об`єкта нерухомого майна нежитлові будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 20569,8 кв.м. (т.1, а.с. 35)

Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ТОВ Одеський логістичний центр є власником об`єкта нерухомого майна нежитлові будівлі, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, буд. 2/1 загальною площею 50872,4 кв м. (т.1, а.с. 31-34) та нежилої будівлі за адресою: м. Одеса, Новомосковська дорога, 3 (т. 1, а.с. 35).

Так, матеріалами справи підтверджено, що 01 червня 2020 року між ТОВ Одеський логістичний центр (Орендодавець) та ТОВ Оренда Компані (Орендар) укладено договір оренди №20-1, відповідно до п.1.1., п. 1.2. якого Орендодавець передає Орендареві за плату на певний строк у користування нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення для здійснення орендарем господарської діяльності; в оренду передається приміщення загальною площею 6 706, 2 кв.м, що розташовані на земельній ділянці за адресою м. Одеса, Василя Стуса, 2/1 та вказане нерухоме майно належить Орендодавцеві на праві приватної власності (Т.1, а.с. 36-37).

Відповідно до п. 2.1 цього договору, передача приміщення орендареві здійснюється на підставі акту прийому-передачі.

Згідно з п. 4.3.3. цього договору, орендар має право здавати орендовані нежитлові приміщення в суборенду без письмової згоди орендодавця.

Також, суд встановив, що 01 липня 2020 року було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди №20-1, відповідно до якої внесено зміни до п. 1.2 Договору та пукт викладено в наступній редакції: в оренду передаються наступні нежитлові приміщення: приміщення загальною площею 50 872, 4 кв.м, що розташовані на земельній ділянці площею 4, 9200 га, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Васля Стуса, 2/1 та приміщення загальною площею 20 569, 8 кв., що розташовані на земельній ділянці площею 2, 9995 га, які знаходяться за адресою: м. Одеса, Новомосковська дорога, 3 (т.1,а.с.39).

На виконання цього Договору позивачем надано акт прийому-передачі об`єкта оренди від 01 липня 2020 року, акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №Л-00000094 від 30 червня 2020 року №Л-00000114 від 31 липня 2020 року, платіжні доручення №№5,13 від 10.07.2020 року №28 від 21.07.2020 року, №40 від 31.07.2020 року за послуги оренди (т.1, а.с. 40-47).

Матеріалами справи підтверджено, що 01 липня 2020 року між ТОВ Оренда Компані (Суборендодавець) та ТОВ Авто-Комфорт Плюс (суборендар) укладено договір суборенди №34/20, відповідно до п. 1.1. якого Суборендодавець передає Суборендареві на певний строк у користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення на здійснення Суборендарем господарської діяльності нежитлове приміщення площею 815 кв.м, що розташоване за адресою : АДРЕСА_2 (п.1.2 Договору). (Т.1,а.с. 47-50).

На виконання цього Договору надано акт прийому-передачі від 01 липня 2020 року, рахунок на оплату №10 від 01 липня 2020 року, платіжне доручення №4322 від 06 липня 2020 року та акт наданих послуг №16 від 31 липня 2020 року.

Суд встановив, що позивачем видано податкову накладну № 16 від 06.07.2020 року, яка надіслана на реєстрацію до Реєстру податкових накладних, реєстрація якої зупинена квитанцією.

Суд встановив, що позивачем були подані пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операції та за результатами цих документів рішенням про відмову у реєстрації податкової накладних/розрахунку коригування в ЄРПН від 06.08.2020 року № 1808266/42939328 було відмовлено у реєстрації цієї податкової накладної у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с.63-64).

Також матеріалами справи підтверджено, що 01 липня 2020 року між ТОВ Оренда Компані та ФОП ОСОБА_1 (суборендар) укладено договір суборенди №26/20, відповідно до п. 1.1. якого Суборендодавець передає Суборендареві на певний строк у користування нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення на здійснення Суборендарем господарської діяльності нежитлове приміщення площею 6 047,4 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.2 Договору).

На виконання цього Договору надано акт прийому-передачі від 01 липня 2020 року, рахунок на оплату № 6 від 01 липня 2020 року, платіжне доручення №3854 від 09 липня 2020 року (одержано банком 10 липня 2020 року) та акт наданих послуг №12 від 31 липня 2020 року.

Суд встановив, що позивачем видано податкову накладну № 38 від 10.07.2020 року, яка надіслана на реєстрацію до Реєстру податкових накладних, реєстрація якої зупинена квитанцією.

Суд встановив, що позивачем були подані пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операції та за результатами цих документів рішенням про відмову у реєстрації податкової накладних/розрахунку коригування в ЄРПН від 06.08.2020 року №1808261/42939328 було відмовлено у реєстрації цієї податкової накладної у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с.84, т.1).

01 липня 2020 року між ТОВ Оренда Компані (Суборендодавець) та ПП Будпостач (суборендар) укладено договір суборенди №15/20, відповідно до п. 1.1. якого Суборендодавець передає Суборендареві на певний строк у користування нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення на здійснення Суборендарем господарської діяльності нежитлове приміщення площею 4 717,5 кв.м , що розташоване за адресою : м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 3 (п.1.2 Договору).

На виконання цього Договору надано акт прийому-передачі від 01 липня 2020 року, рахунок на оплату № 2 від 01 липня 2020 року, платіжне доручення №10645 від 14 липня 2020 року та акт наданих послуг №8 від 31 липня 2020 року.

Суд встановив, що позивачем видано податкову накладну № 53 від 14.07.2020 року, яка надіслана на реєстрацію до Реєстру податкових накладних, реєстрація якої зупинена квитанцією.

Суд встановив, що позивачем були подані пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операції та за результатами цих документів рішенням про відмову у реєстрації податкової накладних/розрахунку коригування в ЄРПН від 06.08.2020 року № 1808260/42939328 було відмовлено у реєстрації цієї податкової накладної у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

01 липня 2020 року між ТОВ Оренда Компані (Суборендодавець) та ТОВ КПП Центр (суборендар) укладено договір суборенд 48/20, відповідно до п. 1.1. якого Суборендодавець передає Суборендареві на певний строк у користування нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення на здійснення Суборендарем господарської діяльності нежитлове приміщення площею 1 125 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 3 (п.1.2 Договору).

На виконання цього Договору надано, рахунок на оплату №7 від 01 липня 2020 року, платіжне доручення №21984 від 02 липня 2020 року та акт наданих послуг №13 від 31 липня 2020 року.

Суд встановив, що позивачем видано податкову накладну № 9 від 02.07.2020 року, яка надіслана на реєстрацію до Реєстру податкових накладних, реєстрація якої зупинена квитанцією.

Суд встановив, що позивачем були подані пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операції та за результатами цих документів рішенням про відмову у реєстрації податкової накладних/розрахунку коригування в ЄРПН від 06.08.2020 року № 1808265/42933928 було відмовлено у реєстрації цієї податкової накладної у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Матеріалами справи підтверджено, що 01 липня 2020 року між ТОВ Оренда Компані (Суборендодавець) та ТОВ Вікналенд (суборендар) укладено договір суборенди №18/20, відповідно до п. 1.1. якого Суборендодавець передає Суборендареві на певний строк у користування нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення на здійснення Суборендарем господарської діяльності нежитлове приміщення площею 1600,7 кв.м , що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. В. Стуса,2/1 (п.1.2 Договору).

На виконання цього Договору надано акт прийому-передачі від 01 липня 2020 року, рахунок на оплату №5 від 01 липня 2020 року, платіжне доручення №565 від 08 липня 2020 року та акт наданих послуг №11 від 31 липня 2020 року.

Суд встановив, що позивачем видано податкову накладну № 22 від 08.07.2020 року, яка надіслана на реєстрацію до Реєстру податкових накладних, реєстрація якої зупинена квитанцією.

Суд встановив, що позивачем були подані пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операції та за результатами цих документів рішенням про відмову у реєстрації податкової накладних/розрахунку коригування в ЄРПН від 06.08.2020 року № 1808264/4239328 було відмовлено у реєстрації цієї податкової накладної у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Також, матеріалами справи підтверджено, що 01 липня 2020 року між ТОВ Оренда Компані (Суборендодавець) та ТОВ Оптичні мережі зв`язку (суборендар) укладено договір суборенди №58/20, відповідно до п. 1.1. якого Суборендодавець передає Суборендареві на певний строк у користування нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення на здійснення Суборендарем господарської діяльності нежитлове приміщення площею 30 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. В. Стуса,2/1 (п.1.2 Договору).

На виконання цього Договору надано акт прийому-передачі від 01 липня 2020 року, рахунок на оплату №91 від 01 липня 2020 року, платіжне доручення №358 від 07 липня 2020 року та акт наданих послуг №97 від 31 липня 2020 року.

Суд встановив, що позивачем видано податкову накладну № 30 від 07.07.2020 року, яка надіслана на реєстрацію до Реєстру податкових накладних, реєстрація якої зупинена квитанцією.

Суд встановив, що позивачем були подані пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операції та за результатами цих документів рішенням про відмову у реєстрації податкової накладних/розрахунку коригування в ЄРПН від 06.08.2020 року № 1808262/42939328 було відмовлено у реєстрації цієї податкової накладної у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

01 червня 2020 року між ТОВ Оренда Компані (Суборендодавець) та ТОВ Склад Лоджистік (суборендар) укладено договір суборенди №2/20, відповідно до п. 1.1. якого Суборендодавець передає Суборендареві на певний строк у користування нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення на здійснення Суборендарем господарської діяльності нежитлове приміщення площею 4853,4 кв.м, що розташоване за адресою : м. Одеса, вул. В. Стуса,2/1 (п.1.2 Договору).

На виконання цього Договору надано акт прийому-передачі від 01 липня 2020 року, рахунок на оплату №1 від 01 липня 2020 року, платіжне доручення №470 від 03 липня 2020 року та акт наданих послуг №1 від 31 липня 2020 року.

Суд встановив, що позивачем видано податкову накладну № 1 від 03.07.2020 року, яка надіслана на реєстрацію до Реєстру податкових накладних, реєстрація якої зупинена квитанцією.

Суд встановив, що позивачем були подані пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операції та за результатами цих документів рішенням про відмову у реєстрації податкової накладних/розрахунку коригування в ЄРПН від 06.08.2020 року № 1808263/42939328 було відмовлено у реєстрації цієї податкової накладної у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

01 липня 2020 року між ТОВ Оренда Компані (Суборендодавець) та ТОВ Склад Лоджистікс (суборендар) укладено договір суборенди №76/20, відповідно до п. 1.1. якого Суборендодавець передає Суборендареві на певний строк у користування нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення на здійснення Суборендарем господарської діяльності нежитлове приміщення площею 1 730 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 3 (п.1.2 Договору).

На виконання цього Договору надано акт прийому-передачі від 01 липня 2020 року, рахунок на оплату №4 від 01 липня 2020 року, платіжне доручення №471 від 03 липня 2020 року та акт наданих послуг №10 від 31 липня 2020 року.

Суд встановив, що позивачем видано податкову накладну № 14 від 03.07.2020 року, яка надіслана на реєстрацію до Реєстру податкових накладних, реєстрація якої зупинена квитанцією.

Суд встановив, що позивачем були подані пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операції та за результатами цих документів рішенням про відмову у реєстрації податкової накладних/розрахунку коригування в ЄРПН від 06.08.2020 року № 1808267/42939328 було відмовлено у реєстрації цієї податкової накладної у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Суд встановив, що вказані рішення контролюючого органу були оскаржені позивачем в адміністративному порядку та відповідними рішеннями вони залишені без змін, а скарги - без задоволення.

Судом досліджені копії первинних документів щодо укладених договорів суборенди, акти прийому-передачі, рахунки на оплату, платіжні доручення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пп. а , б п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.п.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

З 01.02.2020 року діє новий Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165.

Відповідно до п. 1 вказаного Порядку №1165, критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі,- визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Згідно з п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 5, п.6 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 10, п. 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Суд встановив, що позивачем подані на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні № 16 від 06.07.2020 року, № 38 від 10.07.2020 року, № 53 від 14.07.2020 року, № 9 від 02.07.2020 року, № 22 від 08.07.2020 року, № 30 від 07.07.2020 року, № 1 від 03.07.2020 року, № 14 від 03.07.2020 року, за першою подією - дата оприбуткування коштів у касі платника податку.

Проте, відповідними квитанціями реєстрація зупинена, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 68.20 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації.

Як встановлено судом вище, ТОВ Оренда Компані подано до контролюючого органу в електронному вигляді повідомлення про надання пояснень, що ТОВ Оренда Компані надало послуги суборенди нежитлових приміщень, оплата здійснена на основі рахунків, а також додаткові документи щодо податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено.

За результатами цих пояснень та документів, відповідачем прийняті оскаржувані рішення, в яких відповідач посилається на надання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні (без підкреслення, яких саме документів не вистачає).

Оцінивши надані сторонами докази та виходячи із вищенаведених норм права, суд доходить висновку, що відповідачем прийняті оскаржувані рішення помилково, з огляду на таке.

Так, щодо посилання відповідача на ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні, суд зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Так, суд встановив, що відповідно до умов договорів суборенди передбачено, що передача приміщення здійснюється на підставі акту прийому-передачі.

На виконання договорів позивачем надано акти прийому-передачі, з яких вбачається яке приміщення орендується. Також надані рахунки на оплату, платіжні доручення про оплату.

Стосовно ненадання документів щодо зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), суд встановив, що наявність таких документів не передбачено за видом господарської діяльності - передача нежитлових приміщень в суборенду.

Окрім того, суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Однак, у оскаржуваних рішеннях відсутнє підкреслення, яких саме документів не вистачає.

Також, судом встановлено, що подані підприємством для реєстрації податкових накладних документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачами, тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем документів, у зв`язку з чим, такі рішення про відмову реєстрації податкових накладених в ЄРПН є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Держану податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні у, подані ТОВ Оренда Компані , суд зазначає таке.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права, а тому суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідачі, заперечуючи проти позову не довели, з посиланням на відповідні докази, правомірності своїх рішень, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги про зобов`язання зареєструвати податкові накладні в ЄРПН є похідними вимогами, сплачений судовий збір за основні позовні вимоги належить стягненню з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача.

Також прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідачів 15 000 грн. витрати на правничу допомогу.

Розглянувши зазначене клопотання та дослідивши надані позивачем докази на понесення судових витрат, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08 вересня 2020 року між ТОВ Оренда Компані (Замовник) та Адвокатським об`єднанням Асоціація адвокатів України (Виконавець) укладено договір №1 про надання правничої допомоги, відповідно до п1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу у обсязі та на умовах, передбачених цим Договором (т.1, а.с. 219-223).

На підтвердження факту наданих послуг позивачем надано акт наданих послуг №1 від 08.09.2020 року про те, що виконавець надав замовнику юридичні послуги в повному обсязі відповідно до договору та вартість виконаних послуг виконавця за цим актом складає 15 000 грн., та платіжне доручення №63 від 08 вересня 2020 року про сплату юридичних послуг у розмірі 15 000 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що адвокатом були надані наступні послуги: надання консультації щодо оскарження відмови у реєстрації податкових накладних у адміністративному порядку, подання скарги на рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної, підготовка адміністративного позову.

Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Частиною 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Таким чином, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем надані докази сплати за правничу допомогу в сумі 15 000 грн., проте суду не надані належні докази на підтвердження обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та кількості витраченого часу, розмір гонорару, та вартість однієї години наданих послуг.

Наданий суду акт наданих послуг №1 від 08.09.2020 року не містить інформації щодо обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та кількості витраченого часу, розмір гонорару, та вартість однієї години наданих послуг.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що клопотання позивача про стягнення витрат на правову допомогу є необґрунтованим та не належить задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Оренда Компані (код ЄДРПОУ 42939328, місцезнаходження: 65033, м. Одеса, вул. Василя Стуса, 2/1) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування рішень про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1808266/42939328 від 06.08.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1808261/42939328 від 06.08.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1808260/42939328 від 06.08.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1808265/42939328 від 06.08.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1808264/42939328 від 06.08.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1808262/42939328 від 06.08.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1808263/42939328 від 06.08.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1808267/42939328 від 06.08.2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа,8) зареєструвати податкові накладні №16 від 06.07.2020 року, №38 від 10.07.2020 року, №53 від 14.07.2020 року, № 9 від 02.07.2020 року, № 22 від 08.07.2020 року, № 30 від 07.07.2020 року, № 1 від 03.07.2020 року, №14 від 03.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані ТОВ Оренда Компані (код ЄДРПОУ 42939328, місцезнаходження: 65033, м. Одеса, вул. Василя Стуса, 2/1).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Оренда Компані (код ЄДРПОУ 42939328, місцезнаходження: 65033, м. Одеса, вул. Василя Стуса, 2/1) судовий збір в розмірі 16816 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України

Суддя Л.Р. Юхтенко

.