Рішення

від 28.12.2020 по справі 440/4216/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4216/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Приватного підприємства "Будівничі технології" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

06.08.2020 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства "Будівничі технології" (далі - ПП "Будівничі технології") до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.06.2020 №1669713/43524922;

- визнати протиправним та скасувати рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2020 №32458/43524922/2;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 25.05.2020, яка містить наступні реквізити: постачальник (продавець) - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМТВА "БУДІВНИЧІ ТЕХНОЛОГІЇ", індивідуальний податковий номер: 435249216015, отримувач (покупець) - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛОГОСС", індивідуальний податковий номер: 413378216014, з моменту коли вона була надіслана до Державної податкової служби України, а саме: 25.05.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, на вимогу податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної ПП "Будівничі технології" були надані всі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції, проте, відповідні документи не були прийняті контролюючим органом до уваги, з огляду на що ухвалене рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі ЄРПН).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 позов залишено без руху /а.с. 58/.

17.08.2020 представником позивача надані до суду докази сплати судового збору /а.с. 60-61/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/4216/20; вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 16.09.2020 /а.с. 62/.

15.09.2020 до суду надано відзив, у якому представник відповідача-1 позов не визнав. Свою позицію мотивував посиланням на відповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства, зокрема, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Зазначив, що реєстрацію податкової накладної №2 від 25.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено, оскільки платником податків не надано первинних документів, які підтверджують реалізацію товару, на підставі яких складено податкову накладну /а.с. 71-92/.

16.09.2020 представником позивача надана заява про відкладення підготовчого засідання з огляду на необхідність надання відповіді на відзив /а.с. 92/.

Протокольною ухвалою суду від 16.06.2020 підготовче засідання відкладено на 13.10.2020 з огляду на задоволення клопотання позивача /а.с. 93/.

Протокольною ухвалою суду від 13.10.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.11.2020 з огляду на необхідність надання додаткових доказів у справі /а.с. 97/.

20.10.2020 представник відповідача-2 надав відзив у справі, у якому підтримав обставини викладені у відзиві наданому відповідачем-1 /а.с. 100-113/.

04.11.2020 до суду надійшло клопотання від представника ПП "Будівничі технології" про проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача /а.с. 116/.

Протокольною ухвалою суду від 04.11.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 02.12.2020 /а.с. 117/.

Протокольною ухвалою суду від 02.12.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 23.12.2020 з огляду на необхідність надання додаткових доказів у справі /а.с. 122/.

04.12.2020 до суду представником позивача надані додаткові докази у справі на підтвердження витрат на правничу допомогу /а.с. 125-136/.

11.12.2020 представником відповідача-1 надані додаткові докази у справі /а.с. 138-146/.

17.12.2020 до суду представником відповідача-1 надані додаткові пояснення у справі, в яких представник ГУ ДПС у Полтавській області заперечував щодо витрат на правничу допомогу з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 147-149/.

У судовому засіданні 23.12.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити; представник відповідача-1 заперечував проти задоволення позову.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 23.12.2020 вирішено перейти до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження.

З огляду на положення пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд адміністративної справи здійснено у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2020 між ТОВ "Логосс" та ПП "Будівничі технології" укладено договір субпідряду №2020/04-14 /а.с. 10-12/.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 договору №2020/04-14 субпідрядник зобов`язується за завданням генпідрядника та згідно з проектною документацією у строки передбачені договором, на свій ризик виконати роботи з влаштування внутрішніх систем водопроводу, каналізації та опалення на об`єкті "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по вул. Пилипа Орлика 26 в м. Полтава".

Загальна вартість цього договору, згідно з договірним кошторисним розрахунком (додаток №1 до зазначеного договору) складає 1200000,00 грн з ПДВ (пункт 3.1 розділ 3 договору №2020/04-14) /а.с. 10, 13-14/.

Розрахунок за роботи проводиться на підставі підписаного генпідрядником та субпідрядником акта приймання - передачі виконаних робіт протягом десяти банківських днів з моменту їх підписання (пункт 4.1 розділу 4 договору № 2020/04-14).

Строк виконання робіт не пізніше 20.07.2020 (пункт 5.1 розділ 5 Договору №2020/04- 14).

01.06.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №2020/04-14 /а.с.13/.

Додатковою угодою, зокрема, внесені зміни до пункту 3.1 розділу 3 договору та викладено його у наступній редакції: загальна вартість договору згідно з договірним кошторисним розрахунком, додатку №1 до додаткової угоди №1 до договору, складає 2917762,50 грн з ПДВ" /а.с. 13/.

25.05.2020 між сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №2 за травень 2020; акт приймання виконання будівельних робіт за травень 2020; підсумкову відомість ресурсів за травень 2020 /а.с. 15-20/.

Сума відповідно до акта приймання виконання будівельних робіт за травень 2020 склала 270000,00 грн /а.с. 16-18/.

30.06.2020 на підставі рахунку - фактура № СФ - 0000003 від 30.06.2020 ТОВ "Логосс" перерахувало 270000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку /а.с. 22-22/.

Позивачем на підстави вищезазначеного акта приймання виконання будівельних робіт за травень 2020, надано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №2 від 25.05.2020 /а.с. 23/.

19.06.2020 підприємство отримало квитанцію №9137346220, у якій зазначено, що реєстрація податкової накладної зупинена, а саме зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 25.05.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00.3, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної /а.с. 24/.

25.06.2020 ПП "Будівничі технології" надало відповідачу пояснення щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено /а.с. 25-27/.

Відповідно до рішення від 25.06.2020 №1669713/43524922 позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них: не надано договір субпідряду №2020/04-14 із ТОВ "Логосс" /а.с. 28/.

25.06.2020 позивач подав скаргу на рішення №1669713/43524922 від 25.06.2020 разом з додатками, серед яких зазначено договір субпідряду №2020/04-14 із ТОВ "Логосс" /а.с. 29-31/.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2020 №32458/43524922/2 залишено зазначену скаргу без задоволення. Підставами вказаного рішення є ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних /а.с. 33-34/.

Не погодившись із рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Також абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із подій виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацом другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.

Водночас згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набрала чинності 01.02.2020, ( надалі Порядок № 1165).

За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі комісія регіонального рівня).

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку №520 платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Пунктами 9, 10 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз вище наведених норм законодавства свідчить, що контролюючий орган після надходження податкової накладної/розрахунку коригування до ДПС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в автоматизованому режимі здійснює відповідну перевірку, зокрема щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або через відповідність відображених у ній операції критеріям ризиковості здійснення операцій.

Автоматизований моніторинг відповідності платника податку, яким складено податкову накладну, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку №1165). Автоматизований моніторинг відповідності господарської операції, відображеної у податковій накладній, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-6 критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1165).

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що цей платник податку відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної зупиняється, про що платнику протягом операційного дня надсилалася відповідна квитанція. У разі, коли за результатами моніторингу господарська операція, відображена у податковій накладній, відповідає критеріям ризиковості здійснення операції (крім податкової накладної, складеної платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку) реєстрація такої податкової накладної також зупиняється.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов`язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту залученої до матеріалів справи квитанції №9137346220 від 19.06.2020 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної від 25.05.2020 №2, складеної ПП "Будівничі технології", критеріям ризиковості платника податку, визначених пунктом 1 "Критеріїв ризиковості платника податку" /а.с. 24/.

Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН податковий орган визначив те, що коди товару УКТЗЕД/ДКПП 41.00.3 відсутні у таблиці даних платника ПДВ як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Надаючи правову оцінку підставам для зупинення реєстрації податкової накладної ПП "Будівничі технології" від 25.05.2020 №2 у ЄРПН, суд зазначає таке.

Порядок №1165 не містить вимоги про прийняття контролюючим органом окремого рішення з питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, виходячи з вищенаведених положень пунктів 10, 11 Порядку №1165, зміст такого рішення наводиться податковим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

При цьому, пунктом 11 Порядку №1165 передбачено вимоги до змісту такої квитанції. Проте, дослідивши залучену до матеріалів справи копію квитанції від 19.06.2020 №913734622, суд встановив, що у ній не зазначено вимог до платника податків у частині надання конкретних пояснень та документів з метою реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

Суд зазначає, що наведене позбавляє можливості визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.

При цьому, Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб.

Таким чином, у цьому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.

Однак, у цьому випадку надіслана позивачу квитанція містить лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.

Крім того, у ході розгляду справи відповідачами не надано пояснень разом з їх документальним підтвердженням щодо підстав встановлення відповідності надісланої ПП "Будівничі технології" податкової накладної від 19.06.2020 положенням пункту 1 критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд враховує, що позивачем після отримання квитанції від 19.06.2020 №913734622 надіслані контролюючому органу письмові пояснення разом з копіями документів на підтвердження обґрунтованості складення податкової накладної від 25.05.2020 №2.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 02.04.2019 у справі №822/1878/18.

З матеріалів справи вбачається, що в рішенні про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.06.2020 №1669713/43524922 зазначено, що позивачем не надано договір субпідряду №2020/04-14 з ТОВ "Логосс".

Проте, як вищевказано, у квитанції №9137346220 від 19.06.2020 відсутні зазначені недоліки.

У результаті незазначення у цій квитанції переліку документів, які саме повинен був подати позивач для реєстрації податкової накладної, тобто необізнаності позивача, оспорюване у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових не може вважатися вмотивованим та обґрунтованим.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при прийнятті рішення від 25.06.2020 №1669713/43524922 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.05.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних діяла необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання протиправним та скасування цього рішення.

Щодо оскарження позивачем рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2020 №32458/43524922/2 суд зазначає наступне.

Указана позовна вимога позивача задоволенню не підлягає, оскільки рішення про результати розгляду скарги саме по собі не має юридичного значення для цілей створення правових наслідків для позивача, не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку.

Водночас, враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 25.05.2020 №2 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.

04.12.2020 до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення витрат на правничу допомогу, а саме просить: стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 7800,00 грн /а.с.129-130/.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всього розміру гонору до суму, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Закону № 5076-VI. Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, на підтвердження здійснення правової допомоги суду має бути надано докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічні правові висновки зазначені у постановах Верховного Суду, зокрема, в постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17, від 29.10.2020 у справі № 910/3233/18.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу приєднано до матеріалів справи:

- договір про надання правничої допомоги від 27.07.2020 №260 /а.с. 51-53/;

- детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги /а.с. 129-130/;

- платіжні доручення від 02.12.2020 №73 та від 28.07.2020 №28 /а.с. 132/;

- акти прийому-передачі послуг за договором пр надання правничої допомоги №260 від 27.07.2020 /а.с.133-136/;

- ордер №1017067 /а.с. 54/;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №1396 від 21.03.2014 /а.с. 55/.

При цьому, суд зазначає, що у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 30.09.2020 у справі № 826/6889/17.

Представник відповідача-1 у наданих до суду поясненнях заперечував проти витрат на правничу допомогу. Зазначав, що справа є справою незначної складності, тому витрати на правничу допомогу не підлягають задоволенню.

Суд вважає необґрунтованими наведені доводи відповідача-1 та зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю цієї справи та виконаною адвокатом роботою згідно з договором та звітом до нього.

При цьому, як зазначено вище, відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Крім того, відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки у спірних правовідносинах права позивача порушені прийняттям протиправного рішення Головним управлінням ДПС України в Полтавській області в особі створеної нею Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зважаючи на часткове задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7800,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Будівничі технології" (вул. Київське Шосе, 90, кв. 65, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 43524922) до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 43142831), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.06.2020 №1669713/43524922.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних подану на реєстрацію Приватним підприємством "Будівничі технології" податкову накладну від 25.05.2020 №2 датою її подання.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Будівничі технології" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7800 (сім тисяч вісімсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.С. Канигіна