Рішення

від 28.12.2020 по справі 560/4114/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/4114/20

РІШЕННЯ

іменем України

28 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Довжоцької сільської ради , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Довжоцької сільської ради Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,12 га, за адресою АДРЕСА_1 (в межах населеного пункту), яка викладена у формі листа від 13.07.2020 року №02- 26-345.

- зобов`язати Довжоцьку сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,12 га, за адресою АДРЕСА_1 (в межах населеного пункту).

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу на розробку технічної документації щодо відведення земельної ділянки чи відмову у його наданні у формі рішення свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом. Лист від 13.07.2020 року №02-26-345 Довжоцької сільської ради за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розробку технічної документації щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, а отже не може вважатись відмовою у розумінні частини 7 статті 118 ЗК України. Земельним кодексом України передбачено механізм безоплатної передачі земель у власність і вичерпні підстави для відмови в цьому, а тому відповідач не мав право відмовляти в наданні дозволу на виготовлення технічної документації з підстав, не передбачених Земельним кодексом України. У частині сьомій статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації: прийняти рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу (якщо для цього є передбачені законом підстави.

Ухвалою суду від 04.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 01.10.2020 залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався.

Треті особи подали письмові пояснення, в яких вказують, що в даному випадку має місце бездіяльність Довжоцької сільської ради, але така бездіяльність не оскаржується за позовом, такої вимоги позов ОСОБА_1 не містить. Також має місце розбіжність в назвах документації із землеустрою, про яку зазначає позивач, та яка зазначена у листі Довжоцької сільської ради від 13.07.2020 за вих. №02- 26-345. Громадяни вправі подавати клопотання про надання їм дозволу на розробку документації із землеустрою лише відносно земель комунальної власності. В даній конкретній справі ОСОБА_1 подавав заяви відносно земельної ділянки приватної а, не комунальної форми власності. Ця ділянка станом на день подання ним заяв і до сьогодні є земельною ділянкою приватної форми власності, і за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить третій особі ОСОБА_3 . Просять відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 12.06.2020, у якій просив прийняти рішення щодо передачі земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та споруд, орієнтовною площею 0,12 га, за адресою АДРЕСА_1 , та надати дозвіл на виготовлення технічної документації на вказану земельну ділянку.

У заяві зазначив, зокрема, що згідно свідоцтва про право власності на домоволодіння від 16.03.1998, він є власником житлового будинку із господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом №02-26-345 від 13.07.2020 Довжоцька сільська рада Кам`янець-Подільського району Хмельницької області повідомила, що заява про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,12 га, за адресою АДРЕСА_1 була розглянута на ХХХХІ сесії сільської ради від 26 червня 2020 року, але рішення не прийняте, так як депутати утрималися від голосування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. При цьому, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №803/1244/16.

При цьому, згідно п.34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Тобто, нормами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи щодо земельних питань передбачає прийняття рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 23.112018 по справі №826/8844/16.

Отже, сільською радою за результатами розгляду питання позивача на пленарному засіданні сесії не було прийнято рішення, що вказує на відповідну бездіяльність відповідача, котра є протиправною.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №461/2782/17.

Таким чином, саме таку бездіяльність слід визнати протиправною, а не щодо визнання протиправною відмову Довжоцької сільської ради Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою. Тому позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, суд зазначає наступне.

У постанові від 28.05.2020 у справі №819/654/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні. З іншого боку, відсутні підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою (прийняти рішення такого змісту), якщо уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом і немає обґрунтованих сумнівів вважати, що він не надасть дозвіл, розглянувши заяву повторно.

Відповідно до ч. 4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, відповідач повинен здійснити перевірку відповідності місця розташування бажаної земельної ділянки з урахуванням дотримання замовником вимог законів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, після чого прийняти рішення.

При цьому, як встановлено судом, відповідач рішення по заяві позивача на пленарному засіданні ради не прийняв, згідно п.34 ч.1 ст. 26 Закону №280/97-ВР, обмежившись написанням листа, яким позивача було повідомлено про неприйняття рішення.

З урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою із прийняттям відповідного рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2018 року по справі №804/1469/17 та від 29.01.2019 по справі №824/332/17-а. Тому у цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо доводів третіх осіб про те, що позивач звернувся за наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки під нерухомим майном, що перебуває у власності ОСОБА_3 , суд додатково зазначає наступне.

Позивач не порушує питання щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку, а заявляє вимоги про визнання протиправною відмови суб`єкта владних повноважень, яка перешкоджає йому в реалізації права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність.

Отже, у спірному випадку дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення органу місцевого самоврядування, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі 509/4722/16-а зазначено, що надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі. Водночас, рада може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної ділянки у власність з підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору як інвалід ІІ групи, таких витрат, які підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Довжоцької сільської ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 12.06.2020 про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку.

Зобов`язати Довжоцьку сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2020 про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку, із прийняттям рішення відповідно до ст.ст. 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 грудня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Довжоцька сільська рада (вул. Смірнова, 53,Довжок,Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область,32343 , код ЄДРПОУ - 04406897) Треті особи:ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ). ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 )

Головуючий суддя Д.А. Божук