Постанова

від 21.12.2020 по справі 520/3575/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 р.Справа № 520/3575/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.07.20 року по справі № 520/3575/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "-Квадро-"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "-Квадро-", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд: скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті ГУ ДФС у Харківській області: № 00000411412 від 27.03.2019 року, № 00000421412 від 27.03.2019 року.

Ухвалою суду від 03 липня 2019 року призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. У зв`язку з проведенням судово-економічної експертизи зупинено провадження по справі - до одержання судом результатів експертизи.

09.04.2020 року до канцелярії суду надійшов висновок експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл.проф. М.С. Бокаріуса № 16838 за результатами проведення судової економічної експертизи по справі №520/3575/19.

Ухвалою суду від 27 квітня 2020 року поновлено провадження по адміністративній справі.

Ухвалою суду від 09.07.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання від 09.07.2020 року, замінено неналежного відповідача - ГУ ДФС у Харківській області на належного - ГУ ДПС у Харківській області в порядку ст.52 КАС України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "-Квадро-" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що до перевірки було надано лише незавірені копії первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками. Оригінали первинних документів щодо взаємовідносин з контрагентами до перевірки посадовими особами ТОВ "-Квадро-" не надано. Отже, є неможливим підтвердити реальність господарських операцій. В ході проведеної документальної перевірки встановлено порушення з боку позивача вимог ст.ст. 198, 201 ПК України, що призвело до заниження ПДВ за перевіряємий період. А також встановлено порушення позивачем ст. 44 ПК України. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, такими, що відповідають чинному законодавству, а порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки. Крім того, зазначив, що щодо посадових осіб ТОВ Адрія та ТОВ Цольдо проводиться досудові розслідування у кримінальних провадженнях.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю -КВАДРО- пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб`єкта господарювання - юридичної особи, яку включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ЄДРПОУ 34210990 та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов`язкових платежів) в Головному управлінні ДПС у Харківській області (ЛОЗІВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ, ПЕРВОМАЙСЬКА ДПІ (М.ПЕРВОМАЙСЬКИЙ).

ГУ ДФС у Харківській області було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ -КВАДРО- , податковий номер 34210990) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ Цольдо (податковий номер 41185229) за січень 2018 року (включено до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року), лютий 2018 року, ТЗОВ Олл Кар (податковий номер 40874203) за січень 2018 року (включено до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за січень, лютий 2018 року), лютий 2018 року, ТОВ Торговая Компания Тиса (податковий номер 41802412) за лютий 2018 року (включено до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за березень 2018 року), ПП Делівері Кар (податковий номер 41132046) за лютий 2018 року (включено до податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2018 року), березень 2018 року, ТОВ Адрія (податковий номер 41133914) за січень 2018 року (включено до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року), ТОВ Спецагроторг Трейд (податковий номер 24489939) за лютий, березень, квітень 2018 року, ТОВ ПХК Ідеал (податковий номер 32643182) за лютий, квітень, серпень 2018 року, ПП Оригінал Авто (податковий номер 31848927) за серпень 2018 року, ТОВ Татнєфть-АЗС-Україна (податковий номер 38194448) за серпень 2018 року (включено до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень 2018 року), ТОВ Аграрний Дім Геліос (податковий номер 38158656) за серпень 2018 року, ТОВ АПК Зерноград (податковий номер 34468954) за серпень 2018 року, ТОВ Агропросперіс Трейд (податковий номер 36328597) за серпень 2018 року, ТОВ Гідросенд (податковий номер 34996776) за серпень 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), за результатами проведення якої було складено відповідний акт перевірки №467/20-40-14-12-09/34210990 від 15.02.2019 року.

На підставі встановлених в ході проведеної перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 00000411412 від 27.03.2019 року (форма Р ), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 9107000 грн., а також визначено суму штрафних санкцій у розмірі 2276750 грн., всього на суму 11383750,00 грн.

- № 00000421412 від 27.03.2019 року (форма Р ), яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 510 грн.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ -КВАДРО- :

п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п.201.1, п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на суму 9 107 000 грн., в т.ч. за січень 2018 року на суму 1 945 000 грн., за лютий 2018 року на суму 4 813 880 грн., за березень 2018 року на суму 2 070 633 грн., за квітень 2018 року на суму 277 487 грн.

Вищезазначені порушення призвели до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 9 107 000 грн., в т.ч. за січень 2018 року на суму 1 945 000 грн., за лютий 2018 року на суму 4 813 880 грн., за березень 2018 року на суму 2 070 633 грн., за квітень 2018 року на суму 277 487 грн.

- п. 44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) підприємством до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті не надано посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Отже, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

- п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) платником податків не надано контролюючому органу в ході перевірки оригінали/копії документів, що передбачає штраф в розмірі 510,0 грн.

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ -КВАДРО- з ТОВ Спецагроторг Трейд (податковий номер 24489939) за лютий, березень, квітень 2018 року, ТОВ ПХК Ідеал (податковий номер 32643182) за лютий, квітень, серпень 2018 року, ПП Оригінал Авто (податковий номер 31848927) за серпень 2018 року, ТОВ Татнєфть-АЗС-Україна (податковий номер 38194448) за серпень 2018 року (включено до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень 2018 року), ТОВ Аграрний Дім Геліос (податковий номер 38158656) за серпень 2018 року, ТОВ АПК Зерноград (податковий номер 34468954) за серпень 2018 року, ТОВ Агропросперіс Трейд (податковий номер 36328597) за серпень 2018 року, ТОВ Гідросенд (податковий номер 34996776) за серпень 2018 року - в ході проведення даної перевірки відповідачем було встановлено відсутність розбіжностей між задекларованою сумою податкового кредиту вищевказаними контрагентами та задекларованою сумою податкових зобов`язань ТОВ -КВАДРО- . Також, встановлено відсутність карток суб`єкта фіктивного підприємництва по зазначеним юридичним особам, а інформація від оперативних підрозділів щодо нереальності проведених господарських операцій не надходила.

Непогодившись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 467/20-40-14-12-09/34210990 від 15.02.2019 року про порушення ТОВ -КВАДРО- норм Податкового кодексу України, є неправомірними та не відповідають дійсним обставинам, а тому податкові повідомлення-рішення № 00000411412 від 27.03.2019 року та № 00000421412 від 27.03.2019 року є такими, що суперечать законодавству та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Згідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги.

З огляду на наведені приписи податкового законодавства, колегія суддів звертає увагу на те, що суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною першою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З дослідженого акту перевірки №467/20-40-14-12-09/34210990 від 15.02.2019 року вбачається, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 00000411412 від 27.03.2019 року (форма Р ), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 9107000 грн., а також визначено суму штрафних санкцій у розмірі 2276750 грн., всього на суму 11 383 750,00 грн., слугував висновок відповідача про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами: 1) ТОВ Цольдо за січень 2018 року, лютий 2018 року, ТОВ Олл Кар за січень 2018 року, лютий 2018 року, ТОВ Торговая Компания Тиса за лютий 2018 року, ПП Делівері Кар за лютий 2018 року, березень 2018 року, ТОВ Адрія за січень 2018 року, в результаті чого з боку платника податків відбулося заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму у розмірі 9 107 000 грн., в т.ч. за січень 2018 року на суму 1 945 000 грн., за лютий 2018 року на суму 4 813 880 грн., за березень 2018 року на суму 2 070 633 грн., за квітень 2018 року на суму 277 487 грн.

Так, контролюючий орган дійшов висновку, що укладені між ТОВ -КВАДРО- та ТОВ Цольдо , ТОВ Олл Кар , ТОВ Торговая Компания Тиса , ПП Делівері Кар , ТОВ Адрія договори не опосередковувалися реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет. На думку податкового органу, фактично підприємством ТОВ -КВАДРО- здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання товару.

Зокрема, юридичною підставою для вищевказаних висновків акту перевірки стали:

- податкова інформація з інших податкових органів щодо контрагентів ТОВ -КВАДРО- - ТОВ Олл Кар (податковий номер 40874203), ПП Делівері Кар (податковий номер 41132046), ТОВ Адрія (податковий номер 41133914), ТОВ Цольдо (податковий номер 41185229), ТОВ Торговая Компания Тиса (податковий номер 41802412),

- а також ненадання ТОВ -КВАДРО- до перевірки оригіналів документів.

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ -КВАДРО- з ТОВ Олл Кар (податковий номер 40874203), ПП Делівері Кар (податковий номер 41132046), ТОВ Адрія (податковий номер 41133914), ТОВ Цольдо (податковий номер 41185229), ТОВ Торговая Компания Тиса (податковий номер 41802412), судом встановлено наступне.

1) Між ТОВ Олл Кар (постачальник) та ТОВ -КВАДРО- (покупець) було укладено договір поставки №03/01 від 03 січня 2018 року, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити у власність Покупця транспортні засоби, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Пунктом 1.2. вказаного Договору передбачено, що загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна одиниці товару, загальна ціна товару, інші умови поставки товару, узгоджуються сторонами та визначаються в Специфікації, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору - поставка товару здійснюється на умовах та в строк визначений в Специфікації. Сторони погоджуються при визначені умов поставки застосовувати міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, в редакції 2010 року.

Згідно зі:

- Специфікацією №1 від 03.01.2018 року - загальна вартість партії Товару складає 10 005 000 гривень 00 коп. в т.ч. ПДВ 20 %+-5%.

- Специфікацією №2 від 02.02.2018 року - загальна вартість партії Товару складає 6 280 000 гривень 00 коп. в т.ч. ПДВ 20 %+-5%.

Факт реальності придбання, отримання та оплати товару за вказаним договором підтверджується належними первинними документами, а саме: податковими та видатковими накладними, а також відповідними товарно-транспортними накладними, копії яких було надано позивачем до перевірки та в акті перевірки контролюючим органом не заперечується.

Розрахунки між суб`єктами господарювання проводились у безготівковій формі, відповідно до долучених до матеріалів справи платіжних доручень, які, як вбачається з акту перевірки досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки. Заборгованість за вказаним договором відсутня.

2) Між ПП Делівері Кар (постачальник) та ТОВ -КВАДРО- (покупець) було укладено договір поставки №12/02 від 12 лютого 2018 року, відповідно до умов якого постачальник поставити у власність Покупця транспортні засоби, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Пунктом 1.2. вказаного Договору передбачено, що загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна одиниці товару, загальна ціна товару, інші умови поставки товару, узгоджуються сторонами та визначаються в Специфікації, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору - поставка товару здійснюється на умовах та в строк визначений в Специфікації. Сторони погоджуються при визначені умов поставки застосовувати міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, в редакції 2010 року.

Згідно зі Специфікацією №1 від 12.02.2018 року - загальна вартість партії Товару складає 16 333 333 гривень 32 коп. в т.ч. ПДВ 20 %+-5%.

Факт реальності придбання, отримання та оплати товару за вказаним договором підтверджується належними первинними документами, а саме: податковими та видатковими накладними, а також відповідними товарно-транспортними накладними, копії яких було надано позивачем до перевірки та в акті перевірки контролюючим органом не заперечується.

Розрахунки між суб`єктами господарювання проводились у безготівковій формі, відповідно до долучених до матеріалів справи платіжних доручень, які, як вбачається з акту перевірки досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки. Заборгованість за вказаним договором відсутня.

3) Між ТОВ Адрія (постачальник) та ТОВ -КВАДРО- (покупець) було укладено договір поставки №11/01 від 11 січня 2018 року, відповідно до умов якого постачальник поставити у власність Покупця транспортні засоби, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Пунктом 1.2. вказаного Договору передбачено, що загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна одиниці товару, загальна ціна товару, інші умови поставки товару, узгоджуються сторонами та визначаються в Специфікації, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору - поставка товару здійснюється на умовах та в строк визначений в Специфікації. Сторони погоджуються при визначені умов поставки застосовувати міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, в редакції 2010 року.

Згідно зі Специфікацією №1 від 11.01.2018 року - загальна вартість партії Товару складає 4 166 666 гривень 67 коп. в т.ч. ПДВ 20 %+-5%.

Факт реальності придбання, отримання та оплати товару за вказаним договором підтверджується належними первинними документами, а саме: податковими та видатковими накладними, а також відповідними товарно-транспортними накладними, копії яких було надано позивачем до перевірки та в акті перевірки контролюючим органом не заперечується.

Розрахунки між суб`єктами господарювання проводились у безготівковій формі, відповідно до долучених до матеріалів справи платіжних доручень, які, як вбачається з акту перевірки досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки. Заборгованість за вказаним договором відсутня.

4) Між ТОВ Цольдо (постачальник) та ТОВ -КВАДРО- (покупець) було укладено договір поставки №19/01 від 19 січня 2018 року, відповідно до умов якого постачальник поставити у власність Покупця транспортні засоби, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Пунктом 1.2. вказаного Договору передбачено, що загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна одиниці товару, загальна ціна товару, інші умови поставки товару, узгоджуються сторонами та визначаються в Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору - поставка товару здійснюється на умовах та в строк визначений в Специфікації. Сторони погоджуються при визначені умов поставки застосовувати міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, в редакції 2010 року.

Згідно зі Специфікацією №1 від 19.01.2018 року - загальна вартість партії Товару складає 4 583 333 гривень 33 коп. в т.ч. ПДВ 20 %+-5%..

Факт реальності придбання, отримання та оплати товару за вказаним договором підтверджується належними первинними документами, а саме: податковими та видатковими накладними, а також відповідними товарно-транспортними накладними, копії яких було надано позивачем до перевірки та в акті перевірки контролюючим органом не заперечується.

Розрахунки між суб`єктами господарювання проводились у безготівковій формі, відповідно до долучених до матеріалів справи платіжних доручень, які, як вбачається з акту перевірки, досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки. Заборгованість за вказаним договором відсутня.

5) Між ТОВ Торговая Компания Тиса (постачальник) та ТОВ -КВАДРО- (покупець) було укладено договір поставки №22/02 від 22 лютого 2018 року, відповідно до умов якого постачальник поставити у власність Покупця транспортні засоби, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Пунктом 1.2. вказаного Договору передбачено, що загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна одиниці товару, загальна ціна товару, інші умови поставки товару, узгоджуються сторонами та визначаються в Специфікації, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору - поставка товару здійснюється на умовах та в строк визначений в Специфікації. Сторони погоджуються при визначені умов поставки застосовувати міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, в редакції 2010 року.

Згідно зі Специфікацією №1 від 22.02.2018 року - загальна вартість партії Товару складає 4 166 666 гривень 67 коп. в т.ч. ПДВ 20 %+-5%.

Факт реальності придбання, отримання та оплати товару за вказаним договором підтверджується належними первинними документами, а саме: податковими та видатковими накладними, а також відповідними товарно-транспортними накладними, копії яких було надано позивачем до перевірки та в акті перевірки контролюючим органом не заперечується.

Розрахунки між суб`єктами господарювання проводились у безготівковій формі, відповідно до долучених до матеріалів справи платіжних доручень, які, як вбачається з акту перевірки досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки. Заборгованість за вказаним договором відсутня.

В подальшому придбаний товар за вищевказаними договорами було використано ТОВ -КВАДРО- у власній господарській діяльності.

Щодо використання автобусів судом встановлено наступне.

Так, ТОВ -КВАДРО- у 2018 році на підставі договору №04-01/18 від 04.01.2018 року надавалась благодійна допомога футбольному клубу - Товариство з обмеженою відповідальністю Футбольний клуб КВАДРО (код ЄДРПОУ 39972833, 64107, Харківська обл., м. Первомайський, вул. Залізнична, буд. 76) шляхом надання послуг з перевезення.

Згідно з офіційними даними Харківської обласної федерації футболу - склад футбольної команди КВАДРО м. Первомайський - 22 особи. Крім того, на ігри виїжджають тренери, вболівальники. Крім того, футбольному клубу КВАДРО була необхідна допомога з перевезення футболістів до місця тренувань.

Відповідно до Календаря зимового чемпіонату Харківської області з футболу 2018 року, затвердженого Виконавчим директором ХОФФ ОСОБА_1 16.01.2018 року - ФК КВАДРО було зіграно 9 ігор, в тому числі ФК КВАДРО були присутні на іграх 1/2 фіналу, за 3-е місце та на фіналі.

Щодо використання вантажних автомобілів, а також напівпричепів та тягачів судом з матеріалів справи та пояснень представника позивача встановлено наступне.

ТОВ -КВАДРО- надавав послуги з перевезення вантажу власним автомобільним транспортом відповідно до умов договорів транспортного перевезення з ТОВ ПХК Ідеал №09/01-02 від 09 січня 2018 року, а також з ТОВ Спецагроторг Трейд №05/01-01 від 05 січня 2018 року.

Крім того, відповідно до даних з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основний вид діяльності ТОВ -КВАДРО- - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11), а також видами діяльності є: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Так, відповідно до умов договорів поставок ТОВ -КВАДРО- з ТОВ Аграрний Дім Геліос , ТОВ Зерноград , ТОВ Агропросперіс , ТОВ Гідросенд , ТОВ ПХК Ідеал , ТОВ Спецагроторг Трейд - ТОВ -КВАДРО- здійснювало поставку зерна, насіння власним вантажним автомобільним транспортом.

Всі належні первинні документи: договори, податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт, розрахункові документи, а також товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі, які підтверджують реальне здійснення господарських відносин ТОВ -КВАДРО- по взаємовідносинам з вказаними вище контрагентами, а також первинні, бухгалтерські та інші документи на підтвердження подальшої реалізації придбаного ТОВ -КВАДРО- у ТОВ Цольдо , ТОВ Олл Кар , ТОВ Делівері Кар , ТОВ Адрія , ТОВ Торговая компания Тиса товару було надано позивачем до суду, а також в ході проведення спірної позапланової документальної виїзної перевірки.

Суд зазначає, що надані підприємством копії первинних документів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704, спричиняли втрату зазначеними документами юридичного статусу первинних документів, судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Норми п. 201.1., п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов`язаний в установлені терміни скласти, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та надати покупцю (за його вимогою), яка є для покупця підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми ПДВ, віднесені позивачем до податкових зобов`язань у відповідних звітних періодах, підтверджені податковими накладними, які складені на підставі видаткових накладних, платіжних документів, відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На час складання і видачі податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані у встановленому законом порядку, знаходилися на обліку в контролюючому органі, мали статус платників ПДВ, свідоцтва платників ПДВ не були анульовані на момент укладання і вчинення правочинів, докази, що спростовують ці обставини, відповідачем до суду не надано. Відповідачем також не надано належних доказів щодо визнання недійсними у встановленому законом порядку договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Суд також при винесенні рішення керується практикою Верховного Суду України. Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 20.03.2018 року по справі № 805/10886/13-а (провадження № К/9901/1424/18) зазначає, що за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов`язання.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом не надано доказів нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Цольдо , ТОВ Олл Кар , ТОВ Делівері Кар , ТОВ Адрія , ТОВ Торговая компания Тиса . В свою чергу, доводи, що наведені в акті перевірки не є достатніми для притягнення позивача до фінансової відповідальності, оскільки не є належними та допустимими доказами порушення позивачем приписів податкового законодавства.

Під час проведення перевірки контролюючим органом не виявлено дефекту форми та змісту первинної документації, однак із посиланням на податкову інформацію було зроблено висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Цольдо , ТОВ Олл Кар , ТОВ Делівері Кар , ТОВ Адрія , ТОВ Торговая компания Тиса за перевіряємий період.

Судом встановлено, що розрахунки за спірними правочинами здійснено в повному обсязі, заборгованість ТОВ -КВАДРО- перед контрагентами відсутня, що також зазначено в акті перевірки та в судовому засіданні представником відповідача не заперечувалось.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що на підтвердження реальності вчинення правочинів з вищевказаними контрагентами у ТОВ -КВАДРО- наявні всі належні первинні документи, які за формою та змістом не містять жодних недоліків, що підтверджують факт отримання товарів, їх оприбуткування та використання у власній господарській діяльності.

При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству, придбано та в подальшому реалізовано товар у межах господарської діяльності ТОВ -КВАДРО- .

На момент здійснення операцій постачальники ТОВ -КВАДРО- були належним чином зареєстровані як юридичні особи та мали діючи свідоцтва платників ПДВ, що в акті перевірки контролюючим органом не заперечується.

Всі податкові накладні включені до Єдиного реєстру податкових накладних та відображені у складі податкових зобов`язань.

Матеріалами справи підтверджено, що придбаний Товар оприбутковано позивачем, що відображено відповідними бухгалтерськими проводками, що в тому числі в акті перевірки не заперечується.

Засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначено в Положенні (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Мінфіну № 92 від 27.04.2000 р. (далі - П (С) БУ 7).

Відповідно до п. 7 П(С)БО 7 придбані транспортні засоби, призначені для використання на підприємстві, зараховуються на баланс у складі основних засобів (далі - ОЗ) за первісною вартістю.

Так, витрати на придбання основних засобів відображаються на субрахунку 152 Придбання (виготовлення) основних засобів , введення в експлуатацію здійснюється проводкою Дт 10 Основні засоби - Кт 152. Для оформлення об`єкту основних засобів складається акт приймання-передачі (внутрішнє переміщення) основних засобів (типова форма № ОЗ-1). Ця форма застосовується, зокрема, для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об`єктів, для обліку вводу їх в експлуатацію.

Судом досліджено на підтвердження придбання та введення в експлуатацію товарів у вищевказаних контрагентів позивача належним чином завірені копії оборотна-сальдової відомості (рахунок 1521) за 1 квартал 2018 р., відомість - амортизація ОЗ за 1 квартал 2018 р., оборотна-сальдової відомості (рахунок 10) за 1 квартал 2018 р., а також акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.

Крім того, судом на підставі наданих позивачем до суду належним чином завірених копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів встановлено, що придбані ТОВ -КВАДРО- за спірними правочинами транспортні засоби були зареєстровані в передбаченому чинним законодавством порядку.

З приводу посилань контролюючого органу в акті перевірки на отриману ним інформацію, яка свідчить про нереальність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами, яка начебто свідчить про неможливість встановлення та підтвердження належного оформлення господарських операцій, а саме, податкову інформацію:

1) № 10/03-20-12-07 року від 16.05.2018 року по ТОВ Олл Кар (податковий номер 40874203), яка складена ГУ ДФС у Волинській області за звітні податкові періоди січень, лютий 2018 року,

2) № 27/03-20-12-07 від 31.07.2018 року по ТОВ Делівері Кар (податковий номер 41132046), яка складена ГУ ДФС у Волинській області за звітні податкові періоди грудень 2017 року, січень 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року,

3) № 24/03-20-12-07 від 26.07.2018 року по ТОВ Адрія (податковий номер 41133914), яка складена ГУ ДФС у Волинській області за звітні податкові періоди грудень-травень 2018 року,

4) № 2344/7/17-00-12-01-09 від 21.05.2018 року по ТОВ Цольдо (податковий номер 41185229), яка складена ГУ ДФС у Рівненській області за період з 01.10.2017 р. по 31.10.2017 р. та з 01.12.2017 р. по 28.02.2018 р.,

5) № 162/14-29-14-08/41802412 від 16.03.2018 року по ТОВ Торговая Компания Тиса (податковий номер 41802412), яка складена ГУ ДФС у Миколаївській області за звітній податковий період грудень 2017 року, січень-лютий 2018 року, суд першої інстанції правомірно зазначив наступне.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

У даному випадку, у наданих матеріалах наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, використання позивачем придбаного товару у власній господарський діяльності згідно укладених правочинів, які складені за результатами проведених операцій з дотриманням вимог законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом/контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом/контрагентами були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Окрім того, слід зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 КАС України.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента/контрагентів.

Жодного застереження, окрім посилання на нереальність господарських операцій, в порушення норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, податковий орган не навів. А висновки відповідача ґрунтуються на інформації, отриманої від інших податкових органів щодо перевірок контрагентів позивача по ланцюгу постачання, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Крім того, податковим органом не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів (ТОВ Цольдо , ТОВ Олл Кар , ТОВ Делівері Кар , ТОВ Адрія , ТОВ Торговая компания Тиса ) трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов укладених договорів поставки та підряду, а також про наявність встановлених фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

При цьому ж в акті перевірки щодо ТзОВ Олл Кар , ПП Делівері Кар , ТОВ Цольдо , ТОВ Адрія зазначено, що дані підприємства здійснюють імпорт автотранспортних засобів та їх основний вид діяльності - торгівля транспортними засобами.

Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Крім того, відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу (Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 814/937/15).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що податковий орган не вчинив прямо передбачених законом управлінських дій для встановлення факту неможливості контрагентами позивача реально вчиняти спірні правочини, зокрема:

- не проведено зустрічної звірки контрагентів ТОВ -КВАДРО- у порядку ст.73 Податкового кодексу України,

- не проведено жодної податкової перевірки контрагентів-постачальників ТОВ -КВАДРО- за спірний період.

Таким чином, з матеріалів справи судом встановлено, що висновки контролюючого органу про нереальність операцій ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Щодо посилання податкового органу на ухвали Печерського районного суду м. Києва 1) від 08.11.2018 року по справі № 757/55158/18-к та 2) від 19.11.2018 року по справі № 757/57069/18к, судова колегія зазначає наступне.

Виходячи зі змісту акту перевірки, формуючи висновки про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ -КВАДРО- по взаємовідносинам, зокрема, із ТОВ Адрія та ТОВ Цольдо , відповідач не зазначав про проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо вказаних контрагентів.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.74 КАС України).

Наведені відповідачем в ході судового розгляду доводи про те, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи вище вказаних контрагентів ТОВ -КВАДРО- нібито задіяні в якійсь злочинній схемі, не були покладені в основу оскаржуваного рішення, а отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що посилання відповідача на ці доводи не є належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст.73, 74, ч.2 ст.77 КАС України.

Колегія суддів вважає хибними посилання скаржника на інформацію, отриману в межах кримінального провадження, з огляду на наступне.

За змістом ч.6 ст.78 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

У відповідності до ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Отже, в контексті пп.83.1.4. п.83.1 ст.83 ПК України за відсутності вироку, що набрав законної сили, відомості, набуті слідчими органами в рамках їх розслідування, мають доказове значення виключно в рамках цих кримінальних проваджень, та не є належним і допустимим доказом відсутності реального характеру між позивачем та його контрагентами.

Вищезазначене відповідає позиції Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі №822/551/18.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі 822/787/18 колегія суддів дійшла висновку, що факт відкриття кримінального провадження та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такого кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Тому, матеріали досудового розслідування за кримінальними провадженнями щодо фіктивного підприємництва Товариства, його створення та створення інших підприємств з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у незаконному відшкодуванні податку на додану вартість з Державного бюджету України не можуть бути враховані як доказ фіктивності Товариства.

Судова колегія звертає увагу на те, що докази на підтвердження факту винесення вироків чи постанов про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності в кримінальних справах щодо позивача та його контрагента та/або їх посадових осіб в матеріалах справи відсутні та відповідачем про наявність відповідних фактів не зазначено.

Щодо доводів апеляційної скарги про неможливість реально вчинити перевезення товару відповідно до змісту товарно-транспортних накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Такі доводи не можуть бути прийняті судом до уваги, з підстав їх недоведеності в розумінні норм ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Акт перевірки, окрім оціночних суджень відповідача, не обґрунтованих належними розрахункам з посиланнями на відстань між пунктами навантаження/розвантаження, вантажопідйомність транспортного засобу тощо, не містить висновків спеціалістів/експертів чи інших доказів на користь висновків про неможливість вчинення операцій.

Суд зауважує, що відповідно до пп. 20.1.7 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган наділений правом залучати у разі потреби фахівців, експертів та перекладачів, а згідно пп. 83.1.3 п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України експертний висновок передбачений як одна з підстав для висновків під час проведення перевірок. При цьому, відповідно до п. 84.1 ст. 84 Податкового кодексу України експертиза проводиться у разі, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях.

У зв`язку з невикористанням відповідачем права на залучення до перевірки експерта, відсутності жодних відомостей з законних джерел щодо конкретних показників необхідних на думку контролюючого органу затрат робочого часу на навантажувально-розвантажувальні роботи, переміщення вантажу до складського приміщення, розрахунків відстані між пунктами транспортування, характеристик транспортного засобу, та враховуючи передбачену ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України заборону суб`єкту владних повноважень посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, суд не приймає наведені висновки відповідача як недоведені.

З досліджених висновків експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл.проф. М.С. Бокаріуса № 16838 за результатами проведення судової економічної експертизи по справі №520/3575/19 встановлено, що висновки акта перевірки в частині встановлення порушення ТОВ -КВАДРО - п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п.201.1, п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на суму 9 107 000 грн., в т.ч. за січень 2018 року на суму 1 945 000 грн., за лютий 2018 року на суму 4 813 880 грн., за березень 2018 року на суму 2 070 633 грн., за квітень 2018 року на суму 277 487 грн. документально не підтверджуються.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що висновки ГУ ДФС у Харківській області в акті перевірки є протиправними, оскільки ґрунтуються не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, а тому вони не можуть бути підставою для висновків про відсутність фактичного здійснення господарських операцій ТОВ -КВАДРО- у перевіряємому періоді з вищевказаними контрагентами за наявності всіх первинних, бухгалтерських та інших документів, що стосуються господарських операцій, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення для провадження власної господарської діяльності, направленої на отримання прибутку, а отже, податкове повідомлення-рішення № 00000411412 від 27.03.2019 року -підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00000421412 від 27.03.2019 року (форма Р ), яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 510 грн., судова колегія зазначає наступне.

За результатом проведення спірної перевірки було зроблено, зокрема, висновок, про порушення позивачем п. 121.1 ст. 121 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), а саме: в акті перевірки зазначено, що платником податків не надано контролюючому органу в ході перевірки оригінали/копії документів, що передбачає штраф в розмірі 510,0 грн.

З огляду на дану норму закону - вона є альтернативною та містить вказівку на можливість надання платником податків, як оригіналів документів, так і їх копій.

Зокрема, в ході проведеної перевірки позивачем було надано контролюючому органу належним чином завірені копії всіх первинних та інших бухгалтерських документів, які витребовувались відповідачем, що відповідно до чинного законодавства не заборонено, жодних заперечень щодо ненадання оригіналів чи надання неналежних копій документів відповідачем зроблено не було.

Крім того, в додатку № 3 до акту перевірки зазначено узагальнений перелік документів, використаних при проведенні перевірки ТОВ -КВАДРО- - це такі, як - статутні документи, реєстраційні документи, накази про призначення посадових осіб, договори оренди об`єктів нерухомості, договори оренди техніки, договори складського зберігання, штатний розклад, єдиний реєстр податкових накладних, деескалації з ПДВ, договори поставок, видаткові накладні, акти виконаних робіт, ТТН, платіжні доручення, акти списання товарів, паспорти якості, сертифікати, оборотна-сальдові відомості. Зміст даних документів детально описано в акті перевірки.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення №00000421412 від 27.03.2019 року.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 467/20-40-14-12-09/34210990 від 15.02.2019 року про порушення ТОВ -КВАДРО- норм Податкового кодексу України, є неправомірними та не відповідають дійсним обставинам, а тому податкові повідомлення-рішення № 00000411412 від 27.03.2019 року та № 00000421412 від 27.03.2019 року є такими, що суперечать законодавству та підлягають скасуванню.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ -КВАДРО- підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року по справі № 520/3575/19 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року по справі № 520/3575/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді Я.М. Макаренко З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 28.12.2020 року