Постанова

від 14.12.2020 по справі 909/1001/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2020 р. Справа №909/1001/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу ПАТ Укрнафта б/н від 12.02.2020 (вх. №01-05/604/20 від 13.02.2020)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2020 (суддя Шкіндер Н.А., повний текст рішення складено 27.01.2020)

у справі № 909/1001/19

за позовом: заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Долинської міської ради Івано-Франківської області

до відповідача: ПАТ Укрнафта в особі Долинського нафтогазовидобувного управління Долинанафтогаз

про: стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 2496070,32 грн.

за участю представників:

від позивача: Федор М.М.,Григорський З.М.

від відповідача: Глинка Р.Я., Малета А.І.

від Львівської обласної прокуратури: Клак Ю.Г.

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2020 у справі №909/1001/19 позов заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Долинської міської ради Івано-Франківської області до ПАТ Укрнафта в особі Долинського нафтогазовидобувного управління Долинанафтогаз про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 2496070,32 грн. задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2020 у справі №909/1001/19 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Одночасно з апеляційною скаргою відповідач подав суду клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи та клопотання про безпосереднє дослідження судом електронних та речових доказів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ від 13.02.2020 справу №909/1001/19 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Мирутенко О.Л. - головуючий суддя, члени колегії - Орищин Г.В., Плотніцький Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 відкрито апеляційне провадження, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 розгляд справи призначено на 12.05.2020.

02.03.2020 на адресу суду надійшов відзив Заступника керівника Калуської місцевої прокуратури, в якому прокурор просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

02.03.2020 на адресу суду надійшов відзив Долинської міської ради, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

11.03.2020 на адресу суду надійшли додаткові пояснення ПАТ Укрнафта .

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Плотніцького Б.Д. розгляд справи 12.05.2020 не відбувся.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 розгляд справи призначено на 06.07.2020.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Мирутенка О.Л.

Розпорядженням керівника апарату суду від 02.07.2020 у зв`язку із задоволенням заяви про самовідвід головуючого судді Мирутенка О.Л., справу передано на повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно з витягом протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2020 справу №909/1001/19 розподілено до розгляду колегії суддів у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії - Орищин Г.В., Плотніцький Б.Д.

06.07.2020 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді (члена колегії) Плотніцького Б.Д. розгляд справи не відбувся.

Розпорядженням керівника апарату суду від 14.07.2020 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді (члена колегії) Плотніцького Б.Д., справу передано на повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно з витягом протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2020 справу №909/1001/19 розподілено до розгляду колегії суддів у складі: Желік М.Б.- головуючий суддя, члени колегії - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 розгляд справи №909/1001/19 призначено на 26.08.2020.

В судовому засіданні 26.08.2020 оголошено перерву до 23.09.2020.

16.09.2020 та 21.09.2020 на адресу суду надійшли додаткові пояснення від ПАТ Укрнафта .

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 розгляд справи відкладено на 21.10.2020.

12.10.2020 від Долинської міської ради на адресу суду надійшла відповідь на додаткові пояснення відповідача.

21.10.2020 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням у відпустці членів колегії суддів Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 розгляд справи призначено на 02.12.2020.

30.11.2020 на адресу суду надійшли додаткові пояснення ПАТ Укрнафта .

В судовому засіданні 02.12.2020 оголошено перерву до 14.12.2020.

11.12.2020 на адресу суду надійшло клопотання ПАТ Укрнафта про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме копію адвокатського запиту №11/20 від 09.12.2020, направленого на адресу АТ Укрспецтрансгаз про надання інформації про використання в період з 01.01.2019 по даний час із існуючої земельної ділянки з кадастровим номером 2622010100:01:028:0004 площею 29,3876 га, земельної ділянки площею 0,1544 га (основна під`їзна дорога до території місця знаходження АТ Укрспецтрансгаз за адресою: 77503, Івано-Франківська область, Долинський район, місто Долина, вул. Промислова, 3) та площею 0,0867 га (площа в межах огорожі території АТ Укрспецтрансгаз за адресою: 77503, Івано-Франківська область, Долинський район, місто Долина, вул. Промислова, 3) із зазначенням мети використання та об`єктів, які знаходяться на цих земельних ділянках, а також наявність в АТ Укрспецтрансгаз права власності на ці об`єкти (огорожа та під`їзна дорога), та відповіді АТ Укрспецтрансгаз №3876/406 від 10.12.2020 на вказаний адвокатський запит, відповідно до якої АТ Укрспецтрансгаз використовує земельну ділянку площею 8,8957 га з кадастровим номером 2622010100:01:028:0021, на балансі АТ Укрспецтрансгаз знаходиться власне нерухоме майно, яке частково розміщене в межах земельної ділянки ПАТ Укрнафта з кадастровим номером 2622010100:01:028:0004 - автомобільна під`їзна дорога, яка примикає до земельної ділянки за адресою м.Долина, вул. Промислова, 3 (інвентаризаційний номер 448, в існуючому стані експлуатується з 1974 року) та огорожа за адресою м.Долина, вул. Промислова, 3 (інвентаризаційний номер 448, в існуючому стані експлуатується з 2003 року).

На переконання апелянта інформація, надана АТ Укрспецтрансгаз у відповіді на адвокатський запит №11/20 від 09.12.2020, є додатковим доказом на підтвердження позиції відповідача про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2622010100:01:028:0004 не використовується в існуючій площі 29,3876 га, оскільки її частину фактично використовує інший суб`єкт господарювання - АТ Укрспецтрансгаз для автомобільної під`їзної дороги, яка примикає до земельної ділянки за адресою м.Долина, вул. Промислова, 3, та огорожі території АТ Укрспецтрансгаз , які є його власністю. Апелянт доводить, що не мав у своєму розпорядженні зазначених документів до 10.12.2020 та відповідно, не міг надати їх до суду першої інстанції та до апеляційного суду при поданні апеляційної скарги, дані докази не є новою інформацією, вони тільки додатково обґрунтовують позицію, доводи та докази відповідача, які вже були подані суду раніше.

В судовому засіданні 14.12.2020 представники апелянта підтримали клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Прокурор проти задоволення клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів заперечив, зазначивши, що адвокат відповідача не був позбавлений права звернутись із запитом до АТ Укрспецтрансгаз під час здійснення підготовчого провадження в суді першої інстанції.

Представники позивача проти задоволення клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів заперечили, наголосивши, що під`їзна дорога та огорожа не є окремими об`єктами нерухомого майна, право власності на які підлягає державній реєстрації.

Колегія суддів, розглянувши клопотання ПАТ Укрнафта від 11.12.2020 (вх.№01-04/7363/20 від 11.12.20220), ухвалила не приймати до уваги подані додаткові докази, оскільки апелянт не надав суду жодних доказів неможливості подання додаткових доказів суду першої інстанції з причин, що об`єктивно від нього не залежали у відповідності до вимог ч.3 ст.269 ГПК України.

Також в судовому засіданні 14.12.2020 представник апелянта підтримав клопотання про безпосереднє дослідження судом електронних доказів та просив залишити без розгляду клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Прокурор та представники позивача залишили розгляд клопотання про безпосереднє дослідження судом електронних доказів на розсуд суду.

З огляду на усне клопотання заявника, колегія суддів протокольною ухвалою постановила залишити без розгляду клопотання ПАТ Укрнафта про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Розглянувши клопотання ПАТ Укрнафта про безпосереднє дослідження судом електронних та речових доказів, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з огляду на наступне.

ПАТ Укрнафта просить дослідити безпосередньо в судовому засіданні докази у справі шляхом ознайомлення з електронними доказами, поданими відповідачем, які знаходяться на вебсайтах (сторінках) у мережі Інтернет, а саме: рішення Долинської міської ради №1681-51/2019 від 23.05.2018 Про внесення змін в рішення міської ради від 11.02.2010 №1748-42/2010 Про орендну плату за землю в місті Долині , яке знаходиться на офіційному веб-сайті Долинської міської ради http://rada.dolyna.info/ , рішення Долинської міської ради №1204-38/2018 від 30.05.2018 Про встановлення ставок і пільг зі сплати земельного податку , яке знаходиться на офіційному веб-сайті Долинської міської ради http://rada.dolyna.info/ , картографічну інформацію про земельну ділянку площею 29,3876 га, кадастровий номер 2622010100:01:028:0004, яка знаходиться на інформаційному порталі Публічної кадастрової карти України офіційного веб-сайту http://map.land.gov.ua//kadastrova-karta , картографічне зображення, яке знаходиться на безкоштовному картографічному сервісі від компанії Google - Карти Google, а також дослідити безпосередньо речовий доказ у справі - земельну ділянку площею 29,3876 га, кадастровий номер 2622010100:01:028:0004, шляхом її огляду за місцезнаходженням - біля вулиці Лесі Українки в місті Долина Івано-Франківської області.

Вказане клопотання апелянт обґрунтовує тим, що подані ним паперові копії електронних доказів потребують безпосереднього дослідження судом цих доказів у місці їх знаходження - на відповідних вебсайтах (сторінках) мережі Інтернет. Окрім того, суд першої інстанції на усне клопотання представника відповідача, подане в судовому засіданні 16.01.2019, не здійснював безпосереднє дослідження речового доказу - земельної ділянки, площею 29,3876 га, кадастровий номер 2622010100:01:028:0004, у місці її знаходженням - біля вулиці Лесі Українки в місті Долина Івано-Франківської області, на предмет використання/невикористання відповідачем даної земельної ділянки у всій площі - 29,3876 га чи меншій площі, для обслуговування об`єктів нерухомого майна відповідача - свердловин №713, №238, №326, №318, №14, №101, №820, №717, №706, №915, №103, №299, №106, №824, №710, №923, ЦТТ №2 і цех електрозв`язку.

Відповідно до ч.4 ст.82 ГПК України суд у порядку, передбаченому цією статтею, за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту, у разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

Колегія суддів зазначає, що паперові копії рішень Долинської міської ради №1681-51/2019 від 23.05.2018 та №1204-38/2018 від 30.05.2018, копія картографічної інформації про земельну ділянку площею земельну ділянку площею 29,3876 га, кадастровий номер 2622010100:01:028:0004, отриманої з інформаційного порталу Публічної кадастрової карти України, та копія картографічного зображення земельної ділянки, отриманої з безкоштовного картографічного сервісу від компанії Google - Карти Google, надані відповідачем до відзиву від 07.10.2019 на позовну заяву та містяться в матеріалах справи.

Позивач та прокурор не ставлять під сумнів вказані докази, інформація, розміщена на перелічених заявником електронних ресурсах є відкритою та загальнодоступною, заявник не навів у клопотанні жодного обґрунтування щодо невідповідності наданих ним же паперових копій електронних доказів інформації, розміщеній в мережі Інтернет на вказаних ним ресурсах чи можливості загрози зміни, знищення інформації, розміщеної на перелічених ним загальнодоступних ресурсах.

При цьому колегія суддів відхиляє за необґрунтованістю усні доводи представників апелянта, висловлені в судових засіданнях, щодо того, що при безпосередньому дослідженні земельної ділянки за допомогою безкоштовного картографічного сервісу від компанії Google - Карти Google буде можливо встановити обставини використання вказаної ділянки не лише відповідачем, а і іншою юридичною особою - АТ Укрспецтрансгаз , дослідивши наявність вивіски АТ Укрспецтрансгаз .

Окрім того, слід звернути увагу апелянта на те, що інформація з безкоштовного картографічного сервісу від компанії Google - Карти Google не може слугувати належним доказом розміщення будь-яких об`єктів на земельній ділянці на дату ознайомлення з такою інформацією, оскільки вказаний сервіс використовує супутникові знімки не в реальному часі, супутникові зображення оновлюються з певним періодом (як вказано на сайті Карти Google не менш як три роки).

У клопотанні про безпосереднє дослідження доказів відповідач зазначає, що огляд судом земельної ділянки як речового доказу за її місцезнаходженням необхідний для встановлення обставин використання чи невикористання відповідачем даної земельної ділянки у всій площі - 29,3876 га чи меншій площі, для обслуговування об`єктів нерухомого майна відповідача - свердловин №713, №238, №326, №318, №14, №101, №820, №717, №706, №915, №103, №299, №106, №824, №710, №923, ЦТТ №2 і цеху електрозв`язку.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять план розміщення нафтових свердловин на території міста Долина Івано-Франківської області, безпосередньо оглянутий колегією суддів за участю обох сторін в засіданні 02.12.2020, та експлікацію земельної ділянки площею 29,3876 га, будинків, будівель і споруд на ній розміщених, погоджену начальником Долинського районного відділу земельних ресурсів, головним архітектором міста Долина, міським головою міста Долина, землевпорядником Долинської міської ради, представником ВАТ Укрнафта та начальником НГВУ Долинанафтогаз , начальником Полтавського МНУ, ВАТ Нафтоавтоматик , представником ВАТ КРС , інші письмові докази, що дають змогу встановити обставини справи, що мають значення для вирішення спору. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що заявник не довів необхідності здійснювати безпосередній огляд земельної ділянки як речового доказу за її місцезнаходженням.

В судовому засіданні 14.12.2020 представники апелянта вимоги апеляційної скарги підтримали, просили оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Прокурор та представники позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Заступник керівника Калуської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом в інтересах держави в особі Долинської міської ради Івано-Франківської області до Публічного акціонерного товариства Укрнафта в особі Долинського нафтогазовидобувного управління Долинанафтогаз про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 2 496 070,32 грн.

Необхідність захисту інтересів держави в особі територіальної громади міста Долина обґрунтована бездіяльністю Долинської міської ради, що полягала у невжитті самостійних заходів щодо стягнення заборгованості, незважаючи на ненадходження до місцевого бюджету значних коштів від оренди земельних ділянок територіальної громади міста. Прокурор надав докази дотримання вимог ст.23 Закону України Про прокуратуру щодо повідомлення уповноваженого на захист інтересів держави органу про намір звернутись з позовом до суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПАТ Укрнафта в особі Долинського нафтогазовидобувного управління Долинанафтогаз використовує земельну ділянку територіальної громади Долинської міської ради площею 29,3876га без правовстановлюючих документів, зокрема, без поновлення дії договору оренди землі, що призвело до несплати орендної плати в бюджет міста. Сума безпідставно збережених коштів за земельну ділянку площею 29,3876 га за період з 01.01.2019 до 31.07.2019 становить 2 496 070,32 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначав, що земельна ділянка площею 29,3876 га кадастровий номер 2622010100:01:028:0004, починаючи з 12.11.2017 не перебуває у фактичному користуванні відповідача і жодним чином не використовується у його господарській діяльності. Водночас, відповідач стверджував, що з 12.11.2017 фактично використовує у своїй господарській діяльності землю, необхідну для здійснення господарської діяльності та обслуговування об`єктів нерухомого майна, площею 23,1036 га, визначену ним самостійно. При цьому самостійне визначення прощі - 23,1036 га зумовлене тим, що позивач постійно ухиляється від прийняття рішення про поділ земельної ділянки площею 29,3876 га, кадастровий номер 2622010100:01:028:0004 та надання дозволу на розробку технічної документації на нову площу, без якої неможливо встановити чіткі розміри фактично використовуваної відповідачем землі.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2496070,32 грн за період з 01.01.2019 до 31.07.2019 є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржене рішення апелянт вважає незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням та неправильним застосування норм матеріального права - ст.288 Податкового кодексу України та норм процесуального права - ст.ст.11, 73-75, 77, 79, 82, 101 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, визнав встановленими обставини, які не є доведеними, а висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність підстав для сплати орендної плати за відсутності діючого договору оренди землі, не врахував преюдиційних фактів, встановлених судовим рішенням в іншій справі, без жодного доказу встановив обставину фактичного використання відповідачем земельної ділянки в усій існуючій площі - 29,3876 га за весь період з 01.01.2019 по 31.07.2019, що є підставою для скасування судового рішення повністю в розумінні ч.1 ст.277 ГПК України.

Скаржник зазначає, що договір оренди спірної земельної ділянки припинено, відповідач (орендар) повернув позивачу (орендодавцю) усю площу земельної ділянки за актом приймання-передачі. Одночасно, відповідач визнає, що з 12.11.2017 фактично використовує у своїй господарській діяльності лише частину площі спірної земельної ділянки, необхідну для здійснення господарської діяльності та обслуговування свердловин №713, №238, №326, №318, №14, №101, №820, №717, №706, №915, №103, №299, №106, №824, №710, №923, ЦТТ №2 і цеху електрозв`язку, орієнтовною площею 23,1036 га. Іншу частину спірної земельної ділянки орієнтовною площею 6,2840 га відповідач не використовує, на ній не розміщено жодних об`єктів нерухомого майна відповідача, свердловин тощо, вона перебуває у володінні та розпорядженні позивача. Самостійне визначення відповідачем орієнтовної площі 23,1036 га на підставі акту обстеження земельної ділянки площею 29,3876 га з кадастровим номером 2622010100:01:028:0004 від 09.10.2019 зумовлене тим, що позивач проігнорував пропозицію відповідача взяти участь в спільному обстеженні спірної земельної ділянки, а на неодноразові звернення до Долинської міської ради про надання дозволу на поділ земельної ділянки відповідного рішення прийнято не було.

Окрім того, ставка орендної плати, яку застосував суд для розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за спірний період - з 01.01.2019 по 31.07.2019, в розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки землі, що встановлена рішенням Долинської міської ради від 11.02.2010 №1748-42/2010 Про орендну плату за землю в місті Долина із змінами від 30.05.2018 №1206-38/2018 є безпідставною, оскільки позивачем 23.05.2019 було прийнято рішення №1681-51/2019, яким рішення від 30.05.2018 №1206-38/2018 скасоване, а тому застосуванню не підлягає.

Відповідач зазначає, що у 2018 році здійснив орендну оплату за користування земельною ділянкою, оскільки така плата була задекларована у податковій декларації відповідача за 2018 рік, а у 2019 році, у зв`язку з тим, що позивач ухилявся від надання дозволу на поділ земельної ділянки, відповідач задекларував сплату земельного податку за ділянку площею 29,3876 га у відповідності до податкового законодавства.

Скаржник наголошує, що неоформлення права користування на землю площею, яку фактично використовує у своїй господарській діяльності відповідач, на даний час не залежить від його волі, перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з фактичною бездіяльністю власника землі - Долинської міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації на нову площу ділянки, що навпаки свідчить про відсутність порушення відповідачем прав та охоронюваного законом інтересу позивача. Скаржник покликається на практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справах Рисовський проти України , Москаль проти Польщі , Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , у яких застосовано принцип належного урядування .

Апелянт вважає, що належним способом захисту у правовідносинах, що склалися між сторонами, є повернення земельної ділянки та приведення її у придатний до використання стан, відшкодування збитків, а не повернення безпідставно набутого майна.

Також апелянт вважає, що суд безпідставно застосував до спірних відносин, які є кондикційними (глава 83 ЦК України) ст. 125, 156 ЗК України, що не відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17 та від 09.04.2019 у справі №922/652/18.

Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права апелянт зазначає, що за наявності суперечностей щодо розміру фактично займаних площ та за відсутності спеціальних знань, суд першої інстанції повинен був призначити судову експертизу з визначенням питань щодо встановлення фактичних площ, займаних майном відповідача. Натомість суд взяв до уваги лише поданий позивачем акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25.03.2019 №150/0/92-19-ДК/153/АП/09/01/-19, що не є більш вірогідним доказом, ніж акт обстеження спірної земельної ділянки, складений працівниками відповідача. На переконання апелянта акт перевірки від 25.03.2019 не є допустимим доказом у справі, оскільки був одержаний з порушенням закону, не містить інформації про тип заходу, найменування юридичної особи, щодо діяльності якого здійснювався захід, стану виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, детального опису виявленого порушення з посиланням на законодавство, акт не вручався на підпис ні керівнику ПАТ Укрнафта , ні уповноваженій ним особі, тому суперечить Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , в журналі реєстрації перевірок НГВУ Долинанафтогаз відсутні записи про проведення перевірки державним інспектором Н.П.Угриновською.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що спірна земельна ділянка площею 29,3876 га за кадастровим номером 2622010100:01:028:0004 перебувала в оренді відповідача протягом дванадцяти років (з 2005 до 2017 року) і використовується відповідачем для обслуговування свердловин №713, №238, №326, №318, №14, №101, №820, №717, №706, №915, №103, №299, №106, №824, №710, №923, ЦТТ №2 і цеху електрозв`язку, які є власністю відповідача. Також спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільного права, відповідач задекларував та оплатив орендну плату за усю площу земельної ділянки у 2018 році, та земельний податок у 2019 році. Умовний поділ земельної ділянки площею 29,3876 га за кадастровим номером 2622010100:01:028:0004 на дві ділянки площею 23,1036 га та 6,2840 га здійснено відповідачем самовільно в односторонньому порядку. Прокурор наголошує, що на спірній земельній ділянці розміщені свердловини, охоронні зони яких покривають майже всю земельну ділянку, в межах охоронних зон не дозволяється розміщувати будь-які об`єкти, відтак використання земельної ділянки можливе лише з метою безпосередньо пов`язаною з виробництвом в нафтовій промисловості. Звернення відповідача про надання дозволу на поділ земельної ділянки розглядались на сесіях міської ради, однак, не підтримувались депутатами, оскільки розподіл земельної ділянки відповідно до вимог відповідача є неможливим через накладення обмежень щодо використання земельної ділянки охоронними зонами свердловин відповідача.

Також прокурор зазначив, що у відповідності до вимог податкового законодавства рішення органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В такому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Рішенням Долинської міської ради від 30.05.2018 №1206-38/2018 встановлено відсоток нормативно-грошової оцінки землі на рівні 12%, вказане рішення прийнято до 15.07.2018 і застосовується з 01.01.2019, оскільки встановлює податок на 2019 бюджетний рік. Натомість застосування рішення Долинської міської ради від 23.05.2019 №1681-51/2019, яким встановлено податок в розмірі 10% нормативно-грошової оцінки землі, розпочнеться з 01.01.2020.

На переконання прокурора сплата відповідачем у 2019 році земельного податку в розмірі 1% від нормативно-грошової оцінки за користування земельною ділянкою площею 29,3876 га не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки земельний податок справляється з власників та постійних користувачів земельних ділянок, однак ПАТ Укрнафта не є власником чи постійним землекористувачем спірної земельної ділянки.

Оскільки на земельній ділянці розміщене нерухоме майно відповідача - свердловини і цехи, і внаслідок цього, земельну ділянку неможливо використати у інший спосіб, ніж для здійснення господарської діяльності відповідача, дії ПАТ Укрнафта , спрямовані на поділ земельної ділянки, яку відповідач орендував протягом дванадцяти років, свідчать про намір ухилення від сплати орендної плати за цю земельну ділянку.

Щодо недопустимості акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 25.032019 №150/092-19-ДК/153/АП/09/01/-19 як доказу, прокурор зазначає, що такий акт було складено державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області за результатом проведеної перевірки у відповідності до вимог ст.ст.6,10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , і цей акт було підписано в присутності працівника ПАТ Укрнафта . Натомість акт обстеження земельної ділянки від 09.10.2019 складений відповідачем в односторонньому порядку.

Долинська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін з підстав, аналогічних наведеним у відзиві прокуратури. Також позивач зазначає, що відповідач продовжує використовувати земельну ділянку площею 29,3876 га після припинення дії договору оренди, на цій земельній ділянці розміщене нерухоме майно відповідача. Відповідно до ст.287 ПК України у разі припинення права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році. Однак, відповідач ухиляється від продовження орендних відносин та відповідно від сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розміщені об`єкти його нерухомості.

У додаткових поясненнях (вх.№01-04/1490/20 від 11.03.2020) відповідач повідомив суд про те, що на розгляді Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває справа №300/53/20 за позовом ПАТ Укрнафта до Долинської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішень з розгляду клопотання про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 29,3876 га та зобов`язання прийняти рішення щодо такого клопотання.

У додаткових поясненнях (вх.№01-04/5266/20 від 16.09.2020) відповідач звертає увагу, що доказами, які підтверджують, що об`єкти нерухомого майна відповідача не займають усю площу земельної ділянки (29,3876 га) є копія експлікації земель, витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.10.2015, картографічна інформація про земельну ділянку, площею 29,3676 га кадастровий номер 2622010100:01:028:0004, отримана із офіційного веб-сайту Публічної кадастрової карти України, картографічне зображення із карти Google, план розміщення свердловин на території в місті Долина Івано-Франківської області. Також апелянт наголошує, що саме позивач повинен довести, що відповідач фактично використовує усю площу земельної ділянки, за використання якої здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати. Зокрема, позивач повинен довести, що на частині території площею 6,2840 га, яка зайнята болотами, чагарниками, фактичним землекористуванням іншого суб`єкта господарювання - АТ Укрспецтрансгаз , також знаходяться об`єкти нерухомого майна відповідача.

У додаткових поясненнях за вх.№01-04/5313/20 від 21.09.2020 апелянт покликається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.11.2018 у справі №922/34/17 та Східного апеляційного господарського суду у цій же справі від 19.02.2019 щодо допустимості акту обстеження земельної ділянки як доказу площі фактичного використовуваної земельної ділянки.

У відповіді на додаткові пояснення Долинська міська рада ще раз звертає увагу на неможливість поділу земельної ділянки, оскільки така ділянка може бути використана лише для обслуговування об`єктів нафтогазовидобувного виробництва. Покликання на постанови судів касаційної та апеляційної інстанцій у справі №922/34/17 позивач вважає недоречними, оскільки фактичні обставини справи є іншими, зокрема, між сторонами у справі №922/34/17 не існувало попередніх договірних відносин. Також до відповіді додано копію рішення Долинської міської ради від 09.07.2020 №743-17/2020 Про детальний план території по вул. Підлівче у м. Долина , відповідно до якого міська рада вирішила розробити детальний план території по вул. Підлівче у м. Долина, зобов`язати Відділ містобудування та архітектури організувати розроблення детального плану території, оприлюднення в засобах масової інформації та затвердження в установленому порядку, на підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території дати дозвіл ПАТ Укрнафта НГВУ Долинанафтогаз на поділ земельних ділянок.

У додаткових поясненнях за вх.№01-04/7014/20 від 30.11.2020 апелянт зазначає, що земельну ділянку площею 29,3876 га з кадастровим номером 2622010100:01:028:0004 для своєї господарської діяльності використовує АТ Укрспецтрансгаз , який користується земельною ділянкою площею 0,0867 га - в межах огорожі території та площею 0,1544 га - як основною дорогою до території свого місцезнаходження за адресою м.Долина, вул. Промислова, 3. Вважає, що суд першої інстанції в порушення ч.2 ст.50 ГПК України не залучив до участі у справі АТ Укрспецтрансгаз як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, і протиправно стягнув тільки з відповідача безпідставно збережені кошти за всю площу земельної ділянки.

Повно, всебічно, об`єктивно вивчивши та дослідивши докази, надані сторонами, колегія суддів апеляційної інстанції, встановила, що матеріалами справи підтверджуються наступні фактичні обставини спору.

Долинською міською радою Івано-Франківської області та Публічним акціонерним товариством Укрнафта (структурна одиниця Нафтогазовидобувне управління Долинанафтогаз у липні 2005 року було укладено договір оренди земельної ділянки №2/8-1/80-ОР для обслуговування свердловин №713, №238, №326, №318, №14, №101, №820, №717, №915, №103, №299, №106, №824, №710, №923, ЦТТ №2 і цеху електрозв`язку загальною площею 29,3876 га (а/с 25, том1).

Вказаний договір було зареєстровано у Державному реєстрі земель від 14.07.2005р. за 4.05.303.00110. Строк дії договору - 10 років (п.7).

У липні 2015 року між Долинською міською радою та ПАТ Укрнафта (структурна одиниця НГВУ Долинанафтогаз ) було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №2/8-1/80-ОР, відповідно до якої термін дії договору поновлено на два роки. Вказана додаткова угода була зареєстрована в державному реєстрі, про що свідчить Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12.11.2015 (а/с 29, том1).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.11.2015 земельна ділянка площею 29,3876га кадастровий номер 2622010100:01:028:0004 належить до комунальної власності м.Долина, власники - Долинська міська рада, територіальна громада, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будіель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (а/с 28, том 1).

31 липня 2017 року до міської ради надійшов лист вхідний №0645/05-17 ПАТ Укрнафта НГВУ Долинанафтогаз за вихідним №11МГВ-2206 від 17.2017, в якому остання просить укласти нові договори оренди 43-х земельних ділянок, а також інформує, що має намір частину орендованих площ повернути Долинській міській раді після закінчення терміну договорів оренди та просить прийняти рішення про надання дозволу НГВУ Долинанафтогаз на виготовлення нової технічної документації із землеустрою для укладення договорів оренди на земельні ділянки новою площею (а/с 30, том 1).

Відповідно до рішення Долинської міської ради від 17.08.2017 №843-29/2017 поновлено ПАТ Укрнафта НГВУ Долинанафтогаз договори оренди земельних ділянок на території м.Долина терміном на п`ять років згідно з додатком, зокрема і договір зареєстрований у державному реєстрі за №5.303.00110 загальною площею 29,3876 га, та зобов`язано ПАТ Укрнафта НГВУ Долинанафтогаз укласти з Долинською міською радою угоди про поновлення договорів оренди земельних ділянок та провести їх державну реєстрацію (а/с 31, том 1).

На виконання вказаного рішення Долинською міською радою було підготовлено додаткову угоду №2 до договору оренди №2/8-1/80-ОР та направлено НГВУ Долинанфтогаз , для підписання та державної реєстрації відповідно до листа Долинської міської ради від 02.10.2017 №55/05-17/18в (а/с 34, том 1).

Листом ПАТ Укрнафта НГВУ Долинанфтогаз від 20.10.2017 №18 юр-3086, відповідач повернув Долинській міській раді усі додаткові угоди не підписані, зазначивши про заперечення до додаткових угод та з проханням укласти нові договори оренди (а/с 35, том 1).

Листом ПАТ Укрнафта №11МГВ-3475 від 10.11.2017 відповідач направив позивачу для підписання акт приймання-передачі (повернення) земельної ділянки площею 29,3876 га з оренди (а/с 36, том 1).

Долинська міська рада листом 05.12.2017 №17/05-17/175 повідомила відповідача, що при поверненні земельної ділянки необхідно виконати умови її повернення, які визначені договором оренди земельної ділянки, а саме, згідно п.16 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. також у листі було зазначено, що на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна відповідача і тому міська рада не може прийняти земельні ділянки під даними об`єктами та повертає без підпису акт приймання-передачі земельної ділянки (а/с 39, том 1).

У зв`язку із відсутністю укладеного договору ( Додаткової угоди №2 до договору оренди №2/8-1/80-ОР) Долинська міська рада звернулась із позовом до господарського суду про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2018 у справі №910/23501/17 в задоволенні позову міської ради було відмовлено.

Протягом 2018 року ПАТ Укрнафта сплатило до бюджету міської ради належну орендну плату за всі земельні ділянки, зокрема, і за земельну ділянку площею 29,3876 га.

У березні 2019 року Долинська міська рада звернулась із листом від 13.03.2019 №242/05-17/15в до Долинської ОДПІ з проханням надати інформацію щодо нарахованих ПАТ Укрнафта сум орендної плати за землю на території м. Долина, згідно декларацій у 2018 та 2019 роках. На вказаний лист Головне управління ДФС в Івано-Франківській області надало відповідь за №472/9/09-19-50-07-09 від 21.03.2019 у якій зазначено, що нарахування відповідно до поданих декларацій по оплаті за землю (в частині орендної плати за земельні ділянки) становить: за 2018 рік 45603533,34 грн за 2019 рік 23473383,45 грн. (а/с 42, том 1).

У березні 2019 року Долинська міська рада звернулась із листом №291/50-1II 18в від 26.03.2019 до ПАТ Укрнафта з проханням надати інформацію про причини зменшення сплати орендної плати в 2019 році. На вказаний лист Долинська міська рада отримала відповідь ПАТ Укрнафта від 04.04.2019 №01/01/11/07/01/01-02/2-435, у якому відповідач зазначає, що у зв`язку із закінченням терміну дії договорів оренди земельних ділянок, зокрема, і договору №2/8-1/80-ОР, останнім сплачується податок на земельні ділянки за ставкою 1% від нормативної грошової оцінки землі (а/с 44 -46, том 1).

19.04.2019 за №357/05-17/18в Долинська міська рада звернулась із листом до ПАТ Укрнафта пропозицією укласти додаткові угоди до договорів оренди землі.

Цільове призначення земельної ділянки площею 29,3876га, яку використовує відповідач для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами і вона використовується для свердловин: №713, № 238, №326, №318, № 14, № 101, № 820, № 717, № 706, № 915, № 103, №299, № 106, № 824, №710, № 923, ЦТТ№2 і цеху електрозв`язку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12.11.2015.

Позивач здійснив розрахунок розміру орендної плати на підставі нормативно-грошової оцінки земельної ділянки згідно із витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ІФ-5-583 від 23.12.2014 (а/с 47, том 1), проіндексовану станом на 2019 рік (коефіцієнти індексації за 2014 р. - 1,249, 2015 р.-1,433, 2016 р. -1,06, 2017 р. - 1, 2018р. -1), що становить 38899797,18грн. відповідно до ст.286.2 ст. 289.2 Податкового Кодексу України.

За розрахунком позивача орендна плата за землю в рік, на 2019 рік, складає 4667975,66 грн., що становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно рішення Долинської міської ради від 11.02.2010 №1748-42/2010 Про орендну плату за землю в місті Долині зі змінами від 30.05.2018. № 1206-38/2018.

Сума орендної плати за землю за період з 01.01.2019 до 31.07.2019: становить 2 722 985.80 грн., а сума оплаченого ПАТ Укрнафта земельного податку за ставкою 1% від нормативної грошової оцінки 38899797,18 грн. становить 226 915,48 грн.

Відповідно до листа ПАТ Укранфта від 04.04.2019 №01/01/11/07/01/01-02/2-435, останній зазначає, що в 2019 році здійснює плату за землю у вигляді земельного податку за ставкою 1% від нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, за земельну ділянку площею 29,3876га, яку використовує відповідач станом на 31.07.2019 він сплатив 226 915,48 грн., що становить 1 відсоток від нормативно-грошової оцінки, однак, відповідач повинен був сплатити 12 відсотків від нормативно грошової оцінки землі, що становить 2 722 985,80 грн.

Отже, сума нарахованих позивачем безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2019 до 31.07.2019 за земельну ділянку площею 29,3876 га, яку використовує відповідач становить 2 496 070,32 грн. (2 722 985,80 грн. - 226 915,48 грн.)

Також в матеріалах справи міститься Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №150/0/92-19-ДК/193/АП/09/01-19 від 25.03.2019 (а/с 192, том 1), складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Угриновською Н П. у присутності маркшейдера ОСОБА_1 , відповідно до якого проведено перевірку використання земельної ділянки площею 29.3876 га (кад.№ 2622010100:01:028:0004), яка знаходиться в м. Долина Долинського району та встановлено, що земельна ділянка використовується для розміщення та експлуатації підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємством, пов`язаним з користуванням надрами, з порушенням ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Суд першої інстанції взяв до уваги вказаний акт, зазначивши, що доказів оскарження відповідачем вказаного акту не подано.

Щодо доводів апелянта про недопустимість акту перевірки від 25.03.2019 як доказу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель.

Слід зазначити, що Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель не визначено підстав та порядку проведення перевірок посадовими особами Держгеокадастру.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №132 від 25.02.2013 був затверджений Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб`єктами господарювання вимог земельного законодавства, але вказаний наказ визнаний таким, що втратив чинність, відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.01.2017.

Крім того, КМУ видав Розпорядження під 10.03.2017 №169 Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади , яким скасовані накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як такі, що не відповідають Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , за переліком згідно з додатком 1, у якому зазначений наказ Мінагрополітики №132 від 25.02.2013. Розпорядження КМУ набрало законної сили 21.05.2017.

Таким чином, при здійсненні державного нагляду (контролю) у галузі земельних відносин органи державного нагляду (контролю) повинні керуватися Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

З огляду на наведені норми закону, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що акт не містить підпису керівника відповідача чи його уповноваженої особи, або відмітки про відмову підписати акт, з витягу з журналу реєстрації №2 (а/с 221, том 1) вбачається відсутність запису про проведення перевірки НГВУ Долинанафтогаз державним інспектором Н.П.Угриновською.

Водночас, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №150/0/92-19-ДК/193/АП/09/01-19 від 25.03.2019 поданий позивачем на підтвердження використання відповідачем земельної ділянки загальною площею 29,3876 га, кадастровий номер 2622010100:01:028:0004, без правовстановлюючих документів, є додатковим доказом, зазначена обставина підтверджується також рядом інших доказів у справі, серед іншого сторони визнають, що орендні відносини між ними припинено, а на спірній земельній ділянці, яка є сформованим об`єктом цивільного права, розміщене нерухоме майно відповідача.

Окрім того, відповідач надав ряд доказів на підтвердження того, що у своїй господарській діяльності ПАТ Укрнафта НГВУ Долинанафтогаз використовує лише частину земельної ділянки, загальною площею 29,3876 га.

Так, матеріали справи містять акт обстеження земельної ділянки від 09.10.2019, складний працівниками НГВУ Долинанафтогаз , відповідно до якого, на вказаній земельній ділянці знаходяться свердловини та об`єкти нерухомого майна ПАТ Укрнафта (свердловини № 713, № 238, № 326, № 318, № 14, № 101, № 820, № 717, № 706, № 915, №103, № 299, № 106, № 824, № 710, № 923, ЦТТ №2 (майновий комплекс за адресою: Івано-Франківська обл., Долинський р., м. Долина, вул. Промислова, буд. і 1) і цех електрозв`язку (майновий комплекс за адресою: Івано-Франківська обл., Долинський р., м. Долина, вул. Лесі Українки, буд. 18)), площа землі, яка необхідна ПАТ Укрнафта та яку використовує для розміщення та обслуговування вищевказаних об`єктів нерухомого майна орієнтовно становить 23,1036 га, із земельної ділянки площею 29,3876 га, кадастровий номер 2622010100:01:028:0004 ПАТ Укрнафта не використовує землю орієнтовною загальною площею 6,2840 га (0,0867 га - земля в межах огорожі території АТ Укрспецтрансгаз (вул. Промислова, 3, Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 77500), 0,1544 га - земля під дорогою до АТ Укрспецтрансгаз (вул. Промислова, З, Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 77500), 1,8061 га та 4,2368 га - земля зайнята багаторічними травами, городами, болотами та чагарниками).

Відповідно до довідки ПАТ Укрнафта №01/01/11/07/01-02/4-993 після повернення 12.11.2017 Долинській міській раді з оренди земельної ділянки площею 29,3876 га, кадастровий номер 2622010100:01:028:0004, НГВУ Долинанафтогаз ПАТ Укрнафта фактично використовує для здійснення своєї господарської діяльності землю орієнтовною площею 23,1036 га для обслуговування об`єктів нерухомого майна, що є власністю ПАТ Укрнафта (а/с 153, том 1). до вказаної довідки додано графічну карту земельної ділянки зі схематичним розміщенням об`єктів нерухомого майна та площ землі, необхідних для їх обслуговування.

Колегія суддів зазначає, що акт обстеження земельної ділянки ПАТ Укрнафта від 09.10.2019 та довідка ПАТ Укрнафта складені в односторонньому порядку відповідачем, тому не можуть слугувати належними та достовірними доказами у розумінні ст.76, ст.78 ГПК України.

Із кадастрового плану земельної ділянки №2622010100:01:028:0004, а також експлікації земельних угідь, що є додатками до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.10.2015 №НВ-2601421532015 (а/с 148-151, том 1) вбачається, що земельна ділянка перебуває частково під спорудами, частково під проїздами, проходами та площадками, частково є вільною - 6,0851 га.

На офіційному веб-порталі Публічної кадастрової карти України, розміщено наступну інформацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2622010100:01:028:0004: тип власності - комунальна власність, цільове призначення - 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами для обслуговування об`єктів НГВУ Долинанафтогаз (свердловини, ЦТТ № 2, цех електрозв`язку), площа: 29.3876 га.

Із плану розміщення нафтових свердловин та їх охоронних зон на території міста Долина, розробленого КП АПБ Арка Долинської міської ради, вбачається, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2622010100:01:028:0004 розміщено 16 нафтових свердловин, санітарно-захисні зони від нафтових свердловин візуально займають близько 80 % загальної площі, на земельній ділянці є вільні від санітарно-захисних зон площі, розташовані в різних частинах земельної ділянки, частини земельної ділянки, які пропонується НГВУ Долинанафтогаз повернути до земель міської ради, розташовані в центральній частині земельної ділянки і накладаються на санітарно-захисні зони.

Досліджені вище докази свідчать про те, що відповідач використовує земельну ділянку для обслуговування розміщеного на її території належного йому нерухомого майна. Та обставина, що частина земельної ділянки є вільною від нерухомого майна не спростовує факт її використання відповідачем, а доводи відповідача про те, що на вільній частині земельної ділянки розміщені чагарники, болото, поодинокі кущі, колегія суддів не бере до уваги з огляду на те, що уся площа земельної ділянки протягом дванадцяти років перебувала в оренді відповідача.

Також колегія суддів не бере до уваги припущення відповідача про використання частини земельної ділянки АТ Укрспецтрансгаз в межах під`їзної дороги та огорожі, оскільки такі не підтверджено належними, допустимими та достовірними доказами.

Окрім того, колегія суддів відхиляє за безпідставністю доводи апелянта про те, що суд першої інстанції повинен був призначити судову земельно-технічну експертизу, з метою встановлення фактичної площі землі, яка використовується ПАТ Укрнафта для розміщення та обслуговування об`єктів нерухомого майна - свердловин № 713, № 238, № 326, № 318, № 14, № 101, № 820, № 717, № 706, №915, № 103, № 299, № 106, № 824, № 710, № 923, ЦТТ № 2 і цех електрозв`язку, що знаходяться в межах земельної ділянки площею 29,3876 га, кадастровий номер 2622010100:01:028:0004, оскільки в ухвалі Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2019 суд обґрунтовано відмовив у призначенні такої експертизи, зазначивши про відсутність питань, які потребують спеціальних знань, відсутність в матеріалах справи взаємно суперечливих доказів та об`єктивну можливість в суду самостійно надати оцінку всім доказам які містяться в матеріалах справи та мають суттєве значення для вирішення спору.

Згідно зі ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що до спірних правовідносин не застосовуються приписи чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Як вбачається з тексту оскарженого рішення, суд першої інстанції, зацитував норми частини другої статті 152 Земельного кодексу України та пункту д частини першої статті 156 Земельного кодексу України, які стосуються відшкодування збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, однак, до спірних правовідносин суд вірно застосував норми глави 83 Цивільного кодексу України, які регулюють відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося згодом відпала.

Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та з урахуванням положень статті 1212 Цивільного кодексу України, вбачається, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (ст.ст.1212-1214 ЦК України). Наведена правова позиція відображена в усталеній практиці Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17).

При цьому слід зазначити, що Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі №300/53/20, на яку покликався апелянт у додаткових поясненнях, визнано протиправною бездіяльність Долинської міської ради щодо неприйняття рішення щодо розгляду клопотання ПАТ Укрнафта від 28.11.2019 щодо поділу земельної ділянки площею 29,3876 га з кадастровим номером 2622010100:01:028:0004, натомість, періодом за який заявлено до стягнення безпідставно збережені кошти, є з 01.01.2019 по 31.07.2019.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого неналежне виконання своїх обов`язків з боку органу місцевого самоврядування не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що відповідно до частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з вимогами частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Тобто об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об`єкт цивільних прав. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі 916/2948/17 та від 09.04.2019 у справі №922/652/18.

Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79 1 ЗК України та положень Закону України Про Державний земельний кадастр при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини зокрема, чи є спірна земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка є сформованою, їй присвоєно кадастровий номер, поділ земельної ділянки, на здійснення якого покликається відповідач, у встановленому законодавством порядку не здійснено.

Оскільки зміни до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 2622010100:01:028:0004 не внесені, підстави для нарахування безпідставно збережених коштів орендної плати за користування земельною ділянкою іншої площі відсутні.

Наведеним також спростовується необхідність застосування до спірних правовідносин висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/34/17 щодо допустимості акту обстеження земельної ділянки як доказу площі фактичного використовуваної земельної ділянки, на яку покликається апелянт, оскільки спірна земельна ділянка є сформованим об`єктом цивільного права.

Щодо доводів апелянта про безпідставне застосування за період з 01.01.2019 по 31.07.2019 ставки орендної плати в розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки слід зазначити наступне.

Відповідно до п.12.3.4. ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Рішенням Долинської міської ради від 30.05.2018 №1206-38/2018 Про внесення змін в рішення міської ради від 11.02.2010 №1748-42/2010 Про орендну плату за землю в місті Долині було змінено відсоток нормативно-грошової оцінки з 10% на 12%. З урахуванням наведеної норми п.12.3.4. ст.12 ПК України застосування рішення розпочалось із 01.01.2019 і діяло протягом 2019 року.

Натомість застосування рішення Долинської міської ради від 23.05.2019 №1681-51/2019 Про скасування рішення міської ради від 30.05.2018 №1206-38/2018 Про внесення змін в рішення міської ради від 11.02.2010 №1748-42/2010 Про орендну плату за землю в місті Долині , відповідно до якого відсоток нормативно-грошової оцінки знову встановлено на рівні 10%, розпочинається з 01.01.2020 і діє протягом 2020 року.

Відтак, до спірного періоду з 01.01.2019 по 31.07.2019 застосовується ставка орендної плати в розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Перевіривши розрахунок безпідставно збережених коштів, здійснений відповідно до Витягу з технічної документації про величину нормативної грошової оцінки земельної ділянки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2496070,32 грн за період з 01.01.2019 до 31.07.2019 обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, враховуючи межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржуване рішення вказаним вимогам відповідає.

В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги ПАТ «Укрнафта» б/н від 12.02.2020 (вх. №01-05/604/20 від 13.02.2020) - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2020 - залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений заявником за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287,288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи №909/1001/19 повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 28.12.2020.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.