Постанова

від 10.11.2020 по справі 18/568

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2020 р. Справа№ 18/568

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Михайленка С.О.

за участю представників сторін:

від стягувача: не з`явився

від боржника: не з`явився

від ДВС: не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2020

скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

про визнання бездіяльності неправомірною та незаконною, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії

у справі №18/568 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми, м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стек", м. Київ

про стягнення 547 617,74 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог скарги.

У липні 2020 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк", стягувач, скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва у справі №18/568 із скаргою на дії та бездіяльність Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - орган ДВС), в якій просить:

- визнати у виконавчому провадженні №50261224 неправомірними та незаконними бездіяльність посадових осіб Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (стягувачу не направлені постанова про відкриття виконавчого провадження №50261224 від 22.02.2016 та постанова про закінчення виконавчого провадження №50261224 від 13.11.2018) та дії щодо закінчення виконавчого провадження №50261224 із винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.11.2018;

- скасувати постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про закінчення виконавчого провадження від 13.11.2018 у виконавчому провадженні №50261224;

- зобов`язати посадових осіб Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) усунути порушення прав стягувача - ПАТ "Промінвестбанк" у виконавчому провадженні №50261224, вчинити дії щодо відновлення виконавчого провадження №50261224 та продовження примусового виконання наказу №18/568, виданого 17.06.2014 Господарським судом міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стек" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (код 00039002) 464 600,00 грн заборгованості за кредитом, 30 472,75 грн заборгованості за відсотками по користуванню кредитом, 459,30 грн пені, 88,66 грн інфляційних втрат, 5 476,18 грн витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн витрат на ІТЗ судового процесу.

При зверненні з даною скаргою стягувач просив поновити пропущений з поважних причин строк для подання цієї скарги в порядку ст. 339 - 345 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою від 24.07.2020 Господарський суд міста Києва поновив строк ПАТ "Промінвестбанк" на подання скарги на рішення, дії та бездіяльність органу ДВС з призначенням скарги до розгляду.

Обґрунтовуючи подану скаргу, стягувач зазначив, що орган ДВС впродовж 2014-2020 років порушував вимоги Закону України "Про виконавче провадження" (в редакціях, чинних на час виконання/невиконання певних виконавчих дій), а саме: не забезпечив ефективне, своєчасне та в повному обсязі виконання рішення суду (ст. 18 Закону); не виніс протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа постанову про відкриття виконавчого провадження та не надіслав копії цієї постанови протягом наступного дня стягувачу (ч. ч. 2, 5 ст. 25 Закону в редакції чинній на час подання заяви про примусове виконання судового рішення); не надіслав стягувачу рекомендованим поштовим відправленням до цього часу ні постанову про відкриття виконавчого провадження №50261224, ні постанову про повернення виконавчого документа (ст. 28 Закону); безпідставно закінчив виконавче провадження по боржнику - ТОВ "Стек" та 13.11.2018 виніс незаконну постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", копія якої не була направлена в установлений строк на адресу стягувача, а оригінал наказу, як стало відомо скаржнику 23.06.2020, на підставі ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" направлено до Господарського суду міста Києва.

За твердженням скаржника, державним виконавцем встановлені обставини про те, що боржник - ТОВ "Стек", як юридична особа, припинив свою діяльність, що не відповідає дійсності, оскільки на дату винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, 13.11.2018, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про державну реєстрацію припинення ТОВ "Стек" відсутній.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі №18/568 скаргу ПАТ "Промінвестбанк" задоволено частково. Визнано неправомірною та незаконною бездіяльність посадових осіб Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ненаправлення стягувачу постанови про відкриття виконавчого провадження №50261224 від 22.02.2016 та постанови про закінчення виконавчого провадження № 50261224 від 13.11.2018. У задоволенні іншої частини скарги відмовлено.

Розглядаючи вказану скаргу, суд першої інстанції встановив, що у наданих державним виконавцем копіях документів виконавчого провадження №50261224 відсутні будь-які докази на підтвердження направлення останнім копій постанов про відкриття виконавчого провадження №50261224 від 22.02.2016 та про закінчення виконавчого провадження від 13.11.2018 на адресу стягувача, що свідчить про допущення посадовими особами органу ДВС при вчиненні виконавчих дій порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень. З огляду на зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги скаржника в частині визнання неправомірною та незаконною бездіяльності посадових осіб органу ДВС щодо ненаправлення стягувачу постанов про відкриття та про закінчення виконавчого провадження є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас суд першої інстанції визнав відсутніми підстави для задоволення вимог про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.11.2018 та зобов`язання посадових осіб органу ДВС вчинити дії щодо відновлення виконавчого провадження №50261224, оскільки оскаржувана постанова винесена у відповідності до приписів п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", так як юридичну особу - боржника припинено судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2013 у справі №826/11709/13-а, яке набрало законної сили.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ПАТ "Промінвестбанк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 в частині відмови в задоволенні вимог скарги і постановити нову ухвалу у відповідній частині про задоволення вимог скарги:

- визнати неправомірними у виконавчому провадженні №50261224 оскаржувані рішення, дії та бездіяльність Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо не вчинення жодного із виконавчих дій щодо боржника, крім відкриття та закриття виконавчого провадження, щодо закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" щодо боржника, по якому в ЄДР не зареєстровано відомості про припинення юридичної особи;

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про закінчення виконавчого провадження від 13.11.2018 у виконавчому провадженні №50261224;

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) усунути порушення у виконавчому провадженні №50261224 шляхом відновлення виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання дублікату наказу № 18/568 від 17.06.2014 Господарського суду міста Києва в порядку, який визначений Законом України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування підстав, викладених в апеляційній скарзі, стягувач зазначає, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без повного і всебічного з`ясування обставин справи.

Так, за твердженням скаржника, судом першої інстанції не надано правової оцінки доказам, що подані скаржником, та порушено норми ст. 129 Конституції України, п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. ст. 104, 105 Цивільного кодексу України. Зокрема, місцевим господарським судом неправильно застосовано п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" при відсутності доказів припинення юридичної особи - боржника, який на даний час перебуває в процесі припинення, в ЄДР відсутні відомості про державну реєстрацію припинення цієї юридичної особи, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2013 у справі № 826/11709/13-а про припинення боржника є лише підставою для початку ліквідаційної процедури, яка нині не завершена.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №18/568 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (судді доповідача), суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2020 поновлено ПАТ "Промінвестбанк" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у даній справі, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою стягувача, справу призначено до розгляду на 10.11.2020.

Явка представників сторін.

У судове засідання 10.11.2020 представники стягувача, боржника та органу ДВС не з`явилися.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників стягувача, боржника та органу ДВС.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2005 у справі № 18/568 позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 464 600,00 грн заборгованості за кредитом, 30 472,75 грн заборгованості за відсотками по користуванню кредитом, 459,30 грн. пені, 88,66 грн. інфляційних втрат, 5 476,18 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вищезазначеного рішення Господарським судом міста Києва 05.12.2005 видано відповідний наказ. Наказ дійсний для пред`явлення до виконання до 05.12.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2014 заяву ПАТ "Промінвестбанк" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та про видачу дубліката наказу у справі № 18/568 задоволено повністю.

02.07.2014 ПАТ "Промінвестбанк" звернувся до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві із заявою №119-39/74 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу №18/568, виданого 17.06.2014 Господарським судом м. Києва про стягнення з ТОВ "Стек" на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (код 00039002) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Шостка Сумської області" 464 600,00 грн заборгованості за кредитом, 30 472,75 грн заборгованості за відсотками по користуванню кредитом, 459,30 грн пені, 88,66 грн інфляційних втрат, 5 476,18 грн витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн витрат на ІТЗ судового процесу.

22.06.2016 державним виконавцем органу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50261224.

13.11.2018 державним виконавцем органу ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 50261224 з огляду на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2013 у справі №826/11709/13-а ухвалено припинити юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Стек" (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 6, ідентифікаційний код 01473278).

Зазначена постанова місцевого адміністративного суду в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Надані органом ДВС копії документів виконавчого провадження №50261224 не містять будь-яких доказів на підтвердження направлення останнім копій постанов про відкриття виконавчого провадження №50261224 від 22.02.2016 та про закінчення виконавчого провадження від 13.11.2018 на адресу стягувача.

21.07. 2020 ПАТ "Промінвестбанк" звернувся до суду першої інстанції зі скаргою на рішення, бездіяльність, дії державного виконавця, в задоволенні якої скаржнику частково відмовлено судом першої інстанції ухвалою від 18.08.2020, яка в цій частині є предметом апеляційного оскарження у даній справі. При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 269 ГПК України до розгляду не приймаються і не розглядаються вимоги та підстави скарги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.

Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ, який набрав чинності 05.10.2016, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Таким чином, до спірних правовідносин, які є предметом апеляційного оскарження у даній справі щодо дій по закінченню виконавчого провадження, підлягає застосуванню Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ.

За змістом ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що законодавцем передбачений чіткий порядок вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні. Державний виконавець наділений відповідними повноваженнями, він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому вчинення державним виконавцем дій, які визначені законом для виконання судового рішення, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Як встановлено судом першої інстанції підставою для закінчення виконавчого провадження №50261224 визначено п. 3 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Натомість колегія суддів апеляційного господарського суду констатує, що закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1ст. 39 вказаного Закону можливе виключно за настання двох умов: у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження та за відсутності її правонаступника.

Частинами 1, 5 ст. 104 ЦК України(в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Пунктом 2 ч. 1, ч. 2 ст. 110 ЦК України (в редакції, чинній на час ухвалення адміністративним судом постанови у справі №826/11709/13-а) передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які можливо усунути, чи в інших випадках, встановлених законом. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред`явлена до суду відповідним органом державної влади у випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 105 ЦК України суд, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію, призначає комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлює порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Згідно приписів ч. ч. 11, 14 ст. 111 ЦК України після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк.

Зазначені норми Цивільного кодексу України станом на час винесення органом ДВС постанови про закінчення виконавчого провадження не зазнали змін, тобто таким же чином регулювали вказані правовідносини.

Відповідно до ст. 59 Господарського кодексу України припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Отже норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України не передбачають можливості закінчення виконання судового рішення під час процедури припинення юридичної особи, в тому числі і за рішенням суду, лише з підстав наявності такої процедури.

За змістом п. 26 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"(в редакції, чинній на день винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження) до Єдиного державного реєстру серед відомостей про юридичну особу вносяться дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, в тому числі на підставі судового рішення про припинення юридичної особи, не пов`язаного з її банкрутством, здійснюється після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, на підставі таких документів: 1) заяви про державну реєстрацію юридичної особи в результаті її ліквідації, 2) довідки архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Зазначена редакція Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", зокрема ч. 6 ст. 25, передбачає спрощену процедуру державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації на підставі судового рішення про припинення юридичної особи, не пов`язаного з банкрутством юридичної особи, якщо таке рішення прийнято судом після 1 липня 2004 року, і в разі якщо голова ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи або ліквідатор юридичної особи протягом трьох років з дати оприлюднення повідомлення про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, не пов`язаного з банкрутством юридичної особи, не надав суб`єкту державної реєстрації документи, необхідні для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

При цьому ч. 7 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено порядок такої спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи, який включає:

1) проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру - не пізніше наступного робочого дня з дати настання підстави;

2) державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - не пізніше наступного робочого дня після отримання відомостей:

- про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування:

- про відсутність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування:

- про відсутність не скасованих випусків цінних паперів юридичної особи-емітента;

- про відсутність не скасованої реєстрації випуску акцій акціонерного товариства.

У разі неодержання від державних органів відомостей, зазначених у цій частині, у порядку та строки, визначені цим Законом, державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації проводиться за принципом мовчазної згоди;

3) проведення реєстраційної дії щодо зупинення проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру - не пізніше наступного робочого дня з дати отримання відомостей про наявність заборгованості із сплати податків і зборів або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, або наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, або наявність не скасованих випусків цінних паперів юридичної особи - емітента, або наявність не скасованої реєстрації випуску акцій акціонерного товариства;

4) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки - у разі зміни відомостей, що містяться у ній.

З викладеного вбачається, що стосовно кожної реєстраційної дії до Єдиного державного реєстру вноситься відповідний запис, зокрема, про перебування юридичної особи у процесі припинення із зазначенням даних про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію про припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк для заявлення кредиторами своїх вимог; про початок проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; про зупинення проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на дату винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження - 13.11.2018, ТОВ "Стек" (код ЄДРПОУ 01473278) перебувало в стані припинення, проте юридичну особу не ліквідовано, запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру не внесено, а отже у органу ДВС не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що метою рішення про задоволення позовної вимоги про захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача у формі стягнення заборгованості, з урахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження" є відповідно і результат його виконання, тобто кошти, які заборгував боржник відповідно до судового рішення мають бути стягнуті на користь позивача.

З огляду на приписи наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" та встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що дії органу ДВС щодо закінчення виконавчого провадження №50261224 є неправомірними та незаконними, а винесена 13.11.2018 державним виконавцем органу ДВС постанова про закінчення зазначеного виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" підлягає скасуванню, як така, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оскільки оскаржувана постанова державного виконавця органу ДВС від 13.11.2018 про закінчення виконавчого провадження №50261224 щодо примусового виконання судового рішення у справі №18/568 є такою, що підлягає скасуванню, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає також обґрунтованими та підставними вимоги стягувача щодо зобов`язання посадових осіб органу ДВС усунути порушення його прав (поновити порушене право заявника) шляхом вчинення дії щодо відновлення виконавчого провадження №50261224 в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника, що, визнаючи правомірними дії та постанову органу ДВС про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення у даній справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", судом першої інстанції не надано належної оцінки наявним у справі доказам та не проаналізовано вимог зазначеної статті та інших норм чинного законодавств, які регламентують правовідносини щодо припинення юридичної особи. У зв`язку з чим, наявні підстави для задоволення апеляційної скарги стягувача в межах вимог, які були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Згідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності до вимог ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Статтею 345 ГПК України передбачено, що про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, висновок суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про наявність правових підстав для відмови у задоволенні скарги ПАТ "Промінвестбанк" на дії та рішення органу ДВС щодо закінчення виконавчого провадження, а також зобов`язання посадових осіб органу ДВС усунути порушення його прав (поновити порушене право) шляхом вчинення дії щодо відновлення виконавчого провадження є передчасним, зроблений без з`ясування всіх істотних обставин справи, правильного застосування норм права, а тому ухвала в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення скарги стягувача в частині вимог, які були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладається на орган ДВС.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 271, 281-284, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі №18/568 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі №18/568 скасувати в частині відмови в задоволені скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення та дії посадових осіб Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення та дії посадових осіб Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.

3. Визнати у виконавчому провадженні №50261224 неправомірними дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо закінчення виконавчого провадження №50261224 із винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.11.2018.

4. Скасувати постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження від 13.11.2018 у виконавчому провадженні №50261224.

5. Зобов`язати державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення прав стягувача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у виконавчому провадженні №50261224, шляхом вчинення дій щодо відновлення виконавчого провадження №50261224.

6. Стягнути з Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (04208, м. Київ, проспект Гонгадзе, 5-б, ідентифікаційний код: 34482497) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 8, ідентифікаційний код: 00039002) 2102,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

7. Доручити місцевому господарському суду видати наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

8. Матеріали справи №18/568 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено і підписано 28.12.2020, у зв`язку з відпусткою головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 12.11.2020 по 13.11.2020 та його тимчасовою непрацездатністю з 14.11.2020 по 17.12.2020, а також відпусткою судді Коробенка Г.П. з 18.12.2020 по 24.12.2020.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко