Постанова

від 22.12.2020 по справі 906/903/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року Справа № 906/903/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В. ,

представники учасників справи не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу апеляційну скаргу Позивача-Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на ухвалу господарського суду Житомирської області від 27.10.2020, повний текст якого складено 27.10.2020, у справі №906/903/20 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль м.Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіспостач м.Житомир

2. ОСОБА_1 Житомирська область, м.Коростень

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача 2-

ОСОБА_2 м.Житомир

про стягнення 89631 грн 03 коп. боргу, за договором про надання овердрафту

№015/61704/370533 від 06.10.2017,-

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.10.2020 відмовлено у задово-ленні заяви Позивача про забезпечення позову у справі №906/903/20 за позовом Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (надалі в тексті - Банк) до Товариства з обмеженою відпові-дальністю Сервіспостач (надалі в тексті - Товариство) та ОСОБА_1 , за учас-тю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача 2 - ОСОБА_2 про захист стягнення 89 631 грн 03 коп. боргу, за договором про надання овердрафту №015/61704/370533 від 06.10.2017. (арк. матеріалів оскарження 16-17).

Не погоджуючись із ухвалою, Позивач звернувся до апеляційного господарського суду із скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 27.10. 2020 у даній справі та задоволити заяву про забезпечення позову.(арк.матеріалів оскарження 24-26).

Обґрунтовуючи скаргу, Позивач зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, постановивши ухвалу з порушенням норм процесуального права. На думку Скаржника, суд безпідставно не врахував, що предметом позову у даній цивільній справі є вимога про захист прав і законних інтересів АТ Райффайзен Банк Аваль , порушених внаслідок невиконання ТзОВ Сервіспостач грошового зобов`язання з повернення заборгованості за Кре-дитним договором. Таким чином, з огляду на те, що заявлені вимоги мають значний розмір, спри-чиняють матеріальні збитки Банку, а також, враховуючи відсутність належного виконання зобов' -язання ТзОВ Сервіспостач заявлений спосіб забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно є адекватним способом запобіганню можливим порушенням майнових прав чи охоро-нюваних законом інтересів Банку як Позивача при виконанні судового рішення у випадку задо-волення позовних вимог. Окрім того, заявлений спосіб забезпечення позову є ефективним захис-том порушеного права АТ Райффайзен Банк Аваль , зважаючи на значну суму боргу та відсут-ність іпотечного забезпечення. Основною метою ТзОВ Сервіспостач щодо невиконання рішення суду є, на думку Позивача - приховування майна, зважаючи на те, що після направлення вимоги, Відповідач не здійснив жодних дій для погашення заборгованості в добровільному порядку, не надав жодних пропозицій щодо вирішення питання в позасудовому порядку, попри наявність майна, за рахунок якого можливо погасити заборгованість в повному обсязі. Як вбачається з роз-рахунку заборгованості, позичальник неналежним чином виконує свої кредитні зобов`язання, а з березня 2019 року взагалі припинив вносити щомісячні платежі по кредиту. У свою чергу, госпо-дарський суд Житомирської області не врахував даних доводів та безпідставно відмовив АТ Райффайзен Банк Аваль у позові.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 відкрито провадження за апеляційною скаргою Позивача.(арк.матеріалів оскарження 62).

Учасники справи не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційної інстанції 22.12.2020, проте, участь представників не визнавалась обов`язковою, тому така неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали оскарження, наявні в них докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та про-цесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів оскарження, 27.07.2020 до господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява про солідарне стягнення з ТзОВ Сервіспостач та ОСОБА_1 89 631 грн 03 коп. боргу, за договором про надання овердрафту №015/61704/370533 від 06.10.2017. (арк.матеріалів оскарження 1-3).

Разом з позовом Позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, а саме: Автомобіль ГАЗ, мо-дель НОМЕР_1 , 2006 року випуску, дата реєстрації 01.03.2017 року, об`єм двигуна - 2460, який нале-жить ТзОВ Сервіспостач та Автомобіль Nissan, модель Juke, 2015 року випуску, дата реєстрації 08.08.2018 року, об`єм двигуна - 1600, який належить ОСОБА_1 (арк.матеріалів оскарження 4-5).

Обґрунтовуючи заяву Позивач зауважив, що заявлені вимоги мають значний розмір та, враховуючи неналежне виконання зобов`язання, в тому числі після пред`явлення як вимоги, так і позову - заявлений спосіб забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно є адекватним способом запобігання можливих порушень майнових прав чи охоронюваних законом інтересів Позивача при виконанні рішення у випадку задоволення позовних вимог та недопущення відчу-ження цього майна під час розгляду справи (в т.ч. шляхом укладення як реальних, так і фіктивних правочинів), з метою подальшого приховування та неможливості його реалізації, в тому числі через органи ДВС у випадку ухвалення рішення на користь позивача та звернення до відповідних органів із виконавчими документами.

За таких обставин Позивач вважає, що скільки Відповідач не виконує взяті на себе боргові зобов`язання, відмовляється від запропонованих Позивачем програм рефінансування, припинив відповідати на телефонні дзвінки працівників банку, що свідчать про його намір уникнути сплати кредитної заборгованості - існують всі підстави застосування заходів забезпечення позову.

Як зазначалось вище, ухвалою від 27.10.2020 господарський суд Житомирської області відмовив у задоволенні заяви Позивача про забезпечення позову. Суд виходив з того, що Позивач не надав доказів здійснення ТзОВ Сервіспостач та ОСОБА_1 дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання на недобросовісність дій Відповідача, які дають підстави вважати, що останній може ухилятись від виконання судового рішення, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчи-нення Відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, оскільки є припу-щенням, не ствердженим доказами.(арк.матеріалів оскарження 16-17).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню з огляду на нас-тупне:

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядає-ться судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову, передбачених ст.137 кодексу. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унемо-жливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюва-них прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. (ст.136 ГПК України).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернен-ня із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов' -язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування пев-ного заходу до забезпечення позову.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить немож-ливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпе-чення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. (п.1 ч.1 ст.137 ГПК України).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів оскарження, звертаючись із заявою про забезпечення позову, Позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, а саме: Автомобіль ГАЗ, модель 330202, 2006 року випуску, дата реєстрації 01.03.2017 року, об`єм двигуна - 2460, який належить ТзОВ Сервіспостач та Автомобіль Nissan, модель Juke, 2015 року випуску, дата реєстрації 08.08.2018 року, об`єм двигуна - 1600, який належить ОСОБА_1 (арк.матеріалів оскарження 4-5).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (ч.4 ст.137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забез-печення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник зверта-ється до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. У вирішенні пи-тання про забезпечення позову необхідно здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекват-ності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задо-волення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Апеляційний суд приймає до уваги, що вказуючи на обставини, якими обґрунтовується необхідність вжиття запобіжних заходів, заявник повинен зазначити підстави вжиття запобіжних заходів, тобто обставини, які підтверджують порушення прав заявника або його уявлення про загрозу порушення цих прав і реальність такої загрози.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу, колегія суддів дійшла висновку, що умовою застосуван-ня заходів забезпечення позову є адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується, яка визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інте-ресу), про захист яких просить заявник, із тим заходом забезпечення позову про який просить заявник (у даному випадку накладенням арешту на рухоме майно).

При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового ха-рактеру повинно бути достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фак.-тичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підго-товчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укла-дення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати при-чини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Досліджуючи обставини, на яких ґрунтується заява Позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з пред-метом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

Матеріалами справи стверджується, що обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову та апеляційну скаргу, Позивач вважає, що приховування майна є основною метою Відповідача щодо невиконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки після направлення вимо-ги, останній не здійснив жодних дій для погашення заборгованості в добровільному порядку, не надав жодних пропозицій щодо вирішення питання в позасудовому порядку, а з березня 2019 року взагалі припинив вносити щомісячні платежі по кредиту.

Натомість жодних доказів на підтвердження будь-якого наміру відчужити чи приховати майно до заяви не додано. Наведено лише припущення щодо доцільності та співмірності вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що Позивач не довів жодними доказами тих обставин, що ТзОВ Сервіспостач та ОСОБА_1 здійснюють дії, спря-мовані на ухилення від виконання зобов`язання, вчинення яких обумовлюється в часі після пред' -явлення вимоги чи подання позову до суду. Крім того, не надано доказів реалізації чи наміру реа-лізації майна, зареєстрованого за відповідачами, зокрема, автомобіля ГАЗ, модель 330202, 2006 року випуску, дата реєстрації 01.03.2017, об`єм двигуна - 2460 та автомобіля Nissan, модель Juke, 2015 року випуску, дата реєстрації 08.08.2018, об`єм двигуна - 1600.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних зако-ном інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів не може бути підставою для ви-несення ухвали про забезпечення позову. Таким чином, заявивши про необхідність застосування заходів забезпечення позову, Позивачем не наведено достатніх підстав, які б свідчили, що невжит-тя обраних ним заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі. При цьому, застосування заходів до забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі. При подачі заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів.

Відтак, з мотивів, зазначених вище, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність за-яви про вжиття заходів забезпечення позову та обґрунтованість і законність ухвали суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню, тому ухвалу суду першої інстанції належить залишити без змін.

Розглянуто всі доводи та вимоги апеляційної скарги, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуванї ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.34, 86, 129, 136, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на ухвалу гос-подарського суду Житомирської області від 27.10.2020 у справі №906/903/20 залишити без задово-лення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верхов-ного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали оскарження №906/903/20 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.