Рішення

від 09.12.2020 по справі 905/1326/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.12.2020р. м. Харків Справа №905/1326/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В,

при секретарі судового засідання Гулевич В.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу №905/1326/17

за позовом Житлово-будівельного кооперативу №20 Горизонт

до відповідача Слов`янської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального закладу Центр дитячої та юнацької творчості м. Слов`янська

про визнання протиправним та скасування рішення Слов`янської міської ради від 14.09.2016р. №15-XV-7 Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення ,

за участю представників:

від позивача: Сильченко О.О., Мартинова Л.В.

від відповідача: Гербіна О.В.,

від третьої особи: Мельникова Н.А.

Суть спору: ЖБК №20 Горизонт звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Слов`янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Слов`янської міської ради від 14.09.2016р. №15-15-7 Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на набуття ним внаслідок будівництва багатоквартирного житлового будинку права власності на нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 262,2 кв.м., яке знаходиться у житловому будинку по пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську, внаслідок чого рішення відповідача про передачу даного об`єкту у комунальну власність є неправомірним.

У відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього, поданими під час первісного розгляду справи, відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що:

- права, свободи чи інтереси позивача ніяким чином не порушені відповідачем, оскільки спірне приміщення, про яке йдеться в позові, не належить позивачеві на праві власності; в матеріалах справи відсутні докази державної реєстрації вбудованого приміщення у житловому будинку по пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську за позивачем;

- з моменту викупу квартир членами кооперативу вони стають власниками квартир, а тому право власності на весь будинок кооперативом припиняється та виникає право спільної сумісної власності кооперативу на невикуплені квартири та право власності нових власників квартир;

- з плану цокольного поверху, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що на початку будівництва вказане приміщення планувалось саме як вбудоване приміщення культурно-просвітницького призначення з назвою Піонерська кімната та по сьогоднішній день використовується за її цільовим призначенням;

- на момент прийняття рішення Слов`янської міської ради народних депутатів №489/6 від 16.12.1992р. про надання дозволу ЖБК на оформлення права власності на жилий будинок, спірне вбудоване приміщення перебувало у користування відділу народної освіти без права передачі іншим організаціям та особам на підставі рішення Слов`янської міської ради народних депутатів №411 від 16.09.1992р.;

- наявність підпису голови ЖБК №20 Горизонт на акті приймання будинку свідчить про обізнаність позивача про розташування Піонерської кімнати у житловому будинку, а отже, і погодження його на розташування. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

КЗ Центр дитячої та юнацької творчості м. Слов`янська у своїх письмових поясненнях зазначив, що з 1974р. по 1992р. ДЮК Романтика , який є структурний підрозділом КЗ Центр дитячої та юнацької творчості с. Слов`янська , знаходився на балансі ЖЄО. У 1992р. ДЮК Романтика був переданий з повним штатним розкладом до відділу освіти Слов`янської міської ради та приєднаний до Центру позашкільної роботи на підставі рішення Слов`янської міської ради від 16.09.1992р. №411 та наказу відділу освіти Слов`янської міської ради від 02.11.1992р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.09.2017р. у справі №905/1326/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 12.12.2018р. касаційну скаргу ЖБК Горизонт задоволено частково. Рішення господарського суду Донецької області 21.09.2017р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017р. у справі №905/1326/17 скасовано. Справу №905/1326/17 передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.04.2019р. у справі №905/1326/17, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2019р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 30.01.2020р. касаційну скаргу ЖБК Горизонт задоволено частково. Рішення господарського суду Донецької області 26.04.2019р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2019р. у справі №905/1326/17 скасовано. Справу № 905/1326/17 передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Згідно із вказівками, які містяться у постанові Верховного Суду від 30.01.2020р. у справі №905/1326/17, та які в силу приписів ч. 1 ст. 316 ГПК України є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, судами при новому розгляді не виконано вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.12.2018р. у справі №905/1326/17, зокрема, не в повному обсязі досліджено наступні докази: 1) рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.12.1992р. №489/6, яким надано дозвіл на оформлення права колективної власності на житловий будинок на пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську; 2) висновок щодо реєстрації домоволодіння від 19.12.1992р. (оформлене на підставі рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.12.1992р.); 3) реєстраційне посвідчення, зокрема, не враховано, що вказаними документами передбачено оформлення права колективної власності на житловий будинок на пров. Батюка, 10; не досліджено питання щодо участі відділу освіти у витратах щодо експлуатації будинку; не взято до уваги того, що реєстраційне посвідчення, оформлене на житловий будинок та зроблено передчасний висновок, що зазначений документ стосується лише житлових приміщень у будинку; не наведено достатніх доводів та мотивів, на підставі яких спростовуються аргументи позивача щодо фінансування будівництва будинку на пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську за рахунок внесків членів житлово-будівельного кооперативу, підтверджені наявними доказами у справі; не враховано, що матеріали справи не містять існування державних капітальних вкладень на будівництво будинку на пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську; не установлено, чи існували визначені законодавством підстави для набуття права комунальної власності на спірне нежитлове приміщення та для прийняття рішення Слов`янської міської ради №15-XV-7 від 14.09.2016р. Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення .

Під час нового розгляду справи господарський суд одержав письмові пояснення відповідача на позовну заяву з урахуванням постанови Верховного Суду від 30.01.2020р. у даній справі за вх. №15767/20 від 25.08.2020р., в яких, окрім доводів, викладених у відзиві на позов, зазначив наступне:

- будівництво будинку розпочато в жовтні 1973р., про що зазначено в акті приймання будинку (споруди), отже на цей момент ЖБК №20 Горизонт мав бути створений, відповідно, мати статут, який би відповідав Примірному Статуту Житлово-будівельного кооперативу від 05.10.1962р. Однак до позовної заяви позивачем додано статут, затверджений у 1985р.;

- Порядком організації кооперативу, який затверджено постановою Ради Міністрів РСФСР №1143 від 02.10.1965р., визначено, зокрема, що будівництво приміщень для підприємств торгівлі, громадського харчування та інших установ може здійснюватися в домах кооперативу лише за згодою останнього. Усі роботи, пов`язані з будівництвом цих приміщень, фінансуються за рахунок капітальних вкладень, що виділяються державними або громадськими підприємствами та організаціями з віднесенням після закінчення будівництва дома вартості будівельних робіт на баланс підприємств та організацій, що здійснюють експлуатацію приміщень;

- Правилами кредитування кооперативного житлового будівництва, затвердженими Будбанком СРСР №153 від 12.06.1965р. встановлено, що при розрахунку розміру власних коштів на будівництво житлово-будівельних кооперативів, які підлягають внесенню до банку на будівництво будинку, слід виходити з вартості будівництва з урахуванням різниці в цінах та тарифах, за вирахуванням з цієї вартості витрат за вбудованими приміщеннями. Цими ж правилами вказано, що позики надаються житлово-будівельним кооперативами в розмірі 60% вартості будівництва, за виключенням вартості вбудованих приміщень. До того ж, ч. 11 цих правил у відповідності до постанов ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР №561 від 01.06.1962р., №943 від 19.10.1964р. вказано про те, що установи Будбанку СРСР при оплаті актів та рахунків за виконання роботи та інших витрат по кооперативному житловому будівництву мають перевіряти, щоб до цих документів не включались витрати з будівництва вищевказаних приміщень. Положення щодо заборони включення до вартості житлового будівництва витрат на будівництво приміщень, які розташовані окремо, а також вбудованих та прибудованих приміщень для підприємств торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування, дитячих установ та інших підприємств та установ культурно-побутового та комунального призначення, а також вбудованих приміщень відділення зв`язку, відділень міліції, приміщень адміністративного призначення також врегульовані також Вказівками про склад витрат та порядок їх віднесення до кошторисної вартості житлового будівництва СН 6-71 від 01.01.1972р. та іншими нормативними актами СРСР. Отже, позивач помилково вважає, що члени кооперативу сплачували вартість будівництва цокольного поверху за власні кошти, оскільки законодавство того часу вказує на те, що цокольний поверх був збудований за рахунок асигнувань капітальних вкладень. Про те, що будівництво будинку на пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську фінансувалось банком свідчить також підпис представника банку в акті приймання будинку від 1974р.;

- на даний час, імперативна норма, яка б містила вказівку про форму надання дозволу кооперативу на розміщення будь-яких закладів у будинку, відсутня.

- про надання позивачем згоди на розміщення такого об`єкту від початку будівництва свідчить також запис у технічному паспорті на будівлю, який виготовлено 1975р. на підставі заяви голови ЖБК №20 Горизонт від 21.11.1974р.;

- рішення Слов`янської міської ради №15-XV-7 від 14.09.2016р. Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення жодним чином не порушує прав ЖБК №20 Горизонт , оскільки прийнято на виконання рішень Слов`янської міської ради народних депутатів №333 від 05.08.2012р., яким майно ЖЕО було прийнято у комунальну власність м. Слов`янська, та №411 від 16.09.1992р., яким приміщення, де були розташовані клуби, були на балансі ЖЕО та передані у безоплатне користування органам народної освіти без права передачі стороннім організаціям та особам з використанням всіх площ тільки за призначенням;

- на підтвердження того, що відділ освіти Слов`янської міської ради сплачує кошти за утримання нежитлового приміщення на цокольному поверсі у будинку на пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську, до матеріалів справи додані договори на постачання теплової енергії, про закупівлю теплової енергії за державні кошти для закладів освіти, акти приймання-передачі теплової енергії та робіт з заміни труб, акти виконаних робіт з надання послуг постачання теплової енергії.

Під час розгляду справи по суті судом оголошено перерву в судовому засіданні до 09.12.2020р.

Представники позивача в судовому засіданні 09.12.2020р. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні 09.12.2020р. проти задоволення позову заперечили, просили суд відмовити у його задоволенні.

На підставі ст. 241 ГПК України у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 09.12.2020р. господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено:

29.05.1974р. рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради трудящих затверджено акт приймання будинку (споруди) житловий будинок №8 на 60 квартир в Комсомольському районі. Згідно із вказаним актом будівля має чотири секції, загальний об`єм 11 475,9 куб.м, корисна площа 2 761 кв.м, житлова 1 903 кв.м, квартир - 60. Будівництво розпочато в жовтні 1973р.

Згідно з авізо №242 від 12.07.1974р., складеним відділом капітального будівництва Слов`янського міськвиконкому, на баланс ЖБК №20 Горизонт передано безкоштовно закінчений будівництвом житловий будинок №8 Комсомольського мікрорайону в м. Слов`янську, вартістю 305 424 крб.

28.01.1976р. був складений технічний паспорт на будівлю, згідно з яким багатоквартирний житловий будинок станом на 10.02.1975р. має 60 квартир, загальною площею 3 257,9 кв.м, житловою площею 1 792,6 кв.м, також у цокольному поверсі розташовані нежитлові вбудовані приміщення культурно-освітнього напрямку загальною площею 189,6 кв.м, загальний об`єм будинку (разом з цокольним поверхом) - 12 275 куб.м.

Рішенням Слов`янського виконавчого комітету Ради народних депутатів №683 від 12.12.1986р. затверджено та у відділі з обліку та розподілу житлової площі РИ №683 від 12.12.1986р. зареєстровано Конкретний устав ЖБК №20 Горизонт на пров. Генерала Батюка, 10 з кількістю квартир 60, кількість членів кооперативу 60, корисна площа 3 257 кв.м, житлова площа 1 792,6 кв.м, балансова вартість 308 тис. руб.

Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №728335, 12.12.1986р. зареєстровано юридичну особу ЖБК №20 Горизонт , ідентифікаційний код юридичної особи 23125268; місцезнаходження м. Слов`янськ, пров. Генерала Батюка, б.10, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру - 12771200000000884.

На цей час позивач діє на підставі нової редакції Статуту ЖБК №20 Горизонт , державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 14.10.2009р., номер запису №12771050003000884.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.09.1992р. №411 Про перерахунок заробітної плати педагогів - організаторів ЖЕО та передачу дитячо-юнацьких клубів відділу народної освіти приміщення, у яких розташовані клуби, залишаються на балансі ЖЕО та передаються у безоплатне користування відділу народної освіти без права передачі іншим організаціям та особам з використанням усіх площ тільки за призначенням.

Рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.12.1992р. №489/6 надано дозвіл позивачу на оформлення права колективної власності на житловий будинок по пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську.

17.12.1992р. на будинок №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську видане реєстраційне посвідчення на ім`я ЖБК Горизонт згідно з рішенням виконкому Слов`янської міської ради №489/6 від 16.12.1992р. та актом про прийняття в експлуатацію від 29.05.1974р.

Згідно з копією інвентаризаційної справи на багатоквартирний житловий будинок на пров. Батюка 10 у м. Слов`янську, за зведено-оціночним актом форми №5 вартість будинку на пров. Батюка, 10 становить 305 424 руб., право власності на спірне нежитлове вбудоване приміщення станом на 31.12.2012р. не зареєстровано. За оціночним актом форми №3 до балансової вартості в розмірі 305 424 руб. входить житловий будинок, цокольний поверх, горищне приміщення, ганки, балкони.

Наявними у інвентаризацій справі документами підтверджується, що будівництво житлового будинку здійснювалось з урахуванням розміщення на цокольному поверсі коридору, кладової, спортивної кімнати, спортивного залу, майстерні, піонерської, бібліотек (для молодших класів, для старших класів), площею 189,6 кв.м, загальна площа цокольного поверху зі сходовою клітиною - 276,10 кв.м.

Листами №1201-2/0.83/01 від 20.05.2016р. та №2147-2/0.904/01 від 21.07.2017р. КП БТІ м. Слов`янськ роз`яснило, що згідно останньої інвентаризації, яка проведена у 2016 році, загальна площа нежитлового вбудованого приміщення по пров. Батюка, 10 складає 262,2 кв.м. В журналі внутрішніх обмірів та підрахунків цокольного поверху будинку площа 189,6 кв.м., зазначена у графі культурно-просвітницька є основною. Загальна площа приміщень становить суму основної та допоміжної площі (це коридори, вбиральні, комора, роздягальні та інше, яка в журналі зазначена як службова ).

Рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради №633 від 12.09.2016р. Про клопотання перед Слов`янською міською радою про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення , на підставі звернення відділу освіти Слов`янської міської ради щодо прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення, яке знаходиться в житловому будинку, розташованому по пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську, в якому розміщений дитячо-юнацький клуб Романтика , що є структурним підрозділом комунального закладу Центр дитячої та юнацької творчості м. Слов`янська, враховуючи рішення виконкому Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.09.1992р. №411, вирішено клопотати перед Слов`янською міською радою щодо прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення, загальною площею - 262,2 кв. м, яке знаходиться у житловому будинку, розташованому за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, провулок Батюка, 10.

Рішенням Слов`янської міської ради №15-XV-7 від 14.09.2016р. Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення , згідно з рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради №633 від 12.09.2016р., враховуючи рішення виконкому Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.09.1992р. №411, яким зазначено, що приміщення, у яких розташовані клуби залишаються на балансі ЖЕО та передаються у безоплатне користування відділу народної освіти без права передачі іншим організаціям та особам, з використанням усіх площ тільки за призначенням , прийнято в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею - 262,2 кв. м, що знаходиться у житловому будинку, розташованому за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, провулок Батюка, 10.

Позивач вважає незаконним Слов`янської міської ради №15-XV-7 від 14.09.2016р. Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення , а тому звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази, надавши їм правову оцінку та врахувавши вказівки суду касаційної інстанції, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 5 Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки від 30.01.1937р., (далі - Конституція УРСР 1937р.) соціалістична власність в УРСР має або форму державної власності (всенародне добро), або форму кооперативно-колгоспної власності (власність окремих колгоспів, власність кооперативних об`єднань).

Згідно ст. 86 ЦК УРСР від 23.11.1966р. власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.

Відповідно до ст. 87 ЦК УРСР від 23.11.1966р. соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій. Держава охороняє соціалістичну власність і створює умови для її примноження. Ніхто не має права використовувати соціалістичну власність з метою особистої наживи та в інших корисливих цілях.

Колгоспи, інші кооперативні організації, їх об`єднання володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів. Право розпорядження майном, що є власністю колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об`єднань, належить виключно самим власникам. (ст. 94 ЦК УРСР від 23.11.1966р.)

Як вбачається зі ст. 24 ЦК УРСР від 23.11.1966р. видами юридичних осіб є, в тому числі, колгоспи, міжколгоспні й інші кооперативні організації та їх об`єднання, інші громадські організації, а також у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, підприємства і установи цих організацій та їх об`єднань, що мають відокремлене майно і самостійний баланс.

Відповідно до ст. 25 ЦК УРСР від 23.11.1966р. юридична особа діє на підставі статуту (положення).

Як встановлено судом, будівництво житлового будинку, в якому знаходиться спірне приміщення, було розпочато в жовтні 1973р. Акт приймання будинку (споруди)-житлового будинку №8 на 60 квартир в Комсомольському районі затверджено рішенням виконкому Слов`янської міської ради трудящих від 29.05.1974р. До складу державної комісії про прийняття будинку входив голова ЖБК №20 Горизонт , в якості представника організації, на яку покладено експлуатацію будівлі, який і підписував зазначений вище акт.

Також з матеріалів інвентаризаційної справи вбачається, що листом від 21.11.1974р. голова ЖБК №20 Горизонт звертався до начальника БТІ м. Слов`янська з проханням про виготовлення інвентаризаційної справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що станом на початок будівництва (жовтень 1973р.) житлово-будівельний кооператив був створений (було прийнято рішення про створення житлово-будівельного кооперативу, відбулось обрання голови, прийняття загальними зборами кооперативу статуту та його реєстрація).

Відповідно до п. 1 Типового статуту житлово-будівельних кооперативів, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР №1065 від 10.09.1962р. (далі - Типовий статут), житлово-будівельний кооператив утворюється з метою задоволення особистих потреб членів кооперативу та їх сімей в житловій площі шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку/будинків за власні кошти кооперативу, а також подальшої експлуатації та управління цим будинком.

Згідно п. 8 Типового статуту підприємства, установи, організації не можуть бути членами кооперативу, а також брати участь своїми коштами в будівництві кооперативних квартир. Підприємства торгівлі, громадського харчування та інші підприємства, установи і організації можуть розміщуватись в будинках житлово-будівельних кооперативів тільки за згодою цих кооперативів. Роботи, зв`язані з будівництвом вказаних приміщень, фінансуються за рахунок капітальних вкладень, які виділяються відповідним підприємствам, установам і організаціям, з віднесенням після закінчення будівництва будинку вартості робіт на баланс підприємств, установ і організацій, які здійснюють експлуатацію приміщень. Зазначені підприємства, установи і організації повинні брати участь у загальних витратах по експлуатації будинку (будинків) пропорційно площі, яку вони займають.

Пунктом 16 Типового статуту встановлено, що будівництво кооперативного жилого будинку (будинків) може розпочинатись після внесення житлово-будівельним кооперативом у банк власних коштів у розмірі не менше 40 процентів вартості будинку (будинків), оформлення державного кредиту і одержання дозволу на будівництво.

Згідно з п. 23 Типового статуту жилі будинки і споруди, збудовані житлово-будівельним кооперативом, належать йому на праві кооперативної власності і не можуть бути продані або передані як в цілому, так і частинами (квартири, кімнати) ні організаціям, ні окремим особам, за винятком передачі, що здійснюється в установленому порядку при ліквідації кооперативу.

За приписами п. 28 Типового статуту кошти кооперативу складаються з: а) вступних внесків членів кооперативу; б) пайових внесків; в) внесків на утримання, експлуатацію та капітальний ремонт будинку (будинків); г) інших надходжень.

Пунктом 3 Постанови Ради Міністрів СРСР №943 від 19.11.1964р. Про подальший розвиток кооперативного житлового будівництва встановлювалось, що за згодою житлово-будівельних кооперативів в їх будинках можуть розміщуватись підприємства торгівлі, громадського харчування та інших установ, роботи, пов`язані з будівництвом цих приміщень підлягали фінансуванню за рахунок капітальних вкладень, що виділяються відповідним організаціям, з віднесенням після закінчення будівництва будинку вартості зазначених робіт на баланс підприємств і організацій, які здійснюють експлуатацію цих приміщень.

Про фінансування нежитлових приміщень в будинках ЖБК за рахунок держаних капітальних вкладень свідчать і Правила кредитування кооперативного житлового будівництва, затверджені Будбанком СРСР 12.06.1965р. за №153, якими встановлено, що:

- при визначенні розміру власних коштів житлово-будівельного кооперативу, які підлягають внеску в банк на будівництво будинків, а також розміру кредиту треба виходити із вартості будівництва з урахуванням різниці в цінах і тарифах, за відрахуванням вартості затрат по вбудованим приміщенням (пункт 3 Правил);

- установи Держбуду СРСР при оплаті актів та рахунків за виконані роботи та інші затрати по кооперативному житловому будівництву повинні перевіряти, щоб в ці документи не включалися затрати по будівництву приміщень, призначених для інших організацій та не допускати оплати вказаних затрат із особових та кредитних рахунків кооперативів; роботи, пов`язані із будівництвом вбудованих приміщень, оплачуються за рахунок капітальних вкладень, які виділяються відповідними державними або громадськими підприємствами і організаціями, із віднесенням після закінчення будівництва будинку вартості вказаних робіт на баланс підприємств і організацій, які здійснюють експлуатацію приміщень, оплата актів та рахунків підрядних організацій за виконані роботи по будівництву будинку в частині вбудованого приміщення здійснюється із рахунку відповідного управління виконкому по фінансуванню капітальних вкладень по державному плану пропорційно кошторисної вартості вбудованого приміщення до загальної кошторисної вартості житлового будинку (п. 11 Правил).

- роботи, пов`язані з будівництвом вбудованих в кооперативний будинок приміщень для об`єктів торгівлі чи громадського харчування, оплачуються за рахунок капітальних вкладень, з віднесенням вартості цих робіт після закінчення будівництва на баланс підприємства, що здійснює експлуатацію приміщення.

Відповідно до п. 4 постанови Ради міністрів УРСР №561 від 01.06.1962р. Про індивідуальне кооперативне житлове будівництво будівництво житлових будинків житлово-будівельних кооперативів повинно здійснюватися за діючими типовими проектами і в терміни, встановлені для житлових будинків, що споруджуються за рахунок державних капітальних вкладень, а кошторисна вартість будівництва кооперативних житлових будинків повинна визначатися за цінами, нормами і в порядку, встановлених для державного житлового будівництва. Члени житлово-будівельних кооперативів вносять кошти на будівництво будинків, виходячи з зазначеної кошторисної вартості. Підприємства торгівлі, громадського харчування та інші підприємства, установи та організації можуть розміщувати в будинках житлово-будівельних кооперативів тільки за згодою цих кооперативів.

Згідно п.5 наказу Державного комітету по цивільному будівництву і архітектурі при Держбуді СРСР №81 від 20.05.1965р. Про затвердження вказівок про проектування, будівництво і визначення вартості кооперативних житлових будинків і квартир проектне завдання на будівництво кооперативного житлового будинку зі зведеним кошторисно-фінансовим розрахунком затверджується загальними зборами членів житлово-будівельного кооперативу після погодження з виконкомом міської ради народних депутатів трудящих і будівельною організацією, за наявності в будинку вбудованих нежитлових приміщень, з організацією, до відання якої будуть передані дані приміщення по закінченню будівництва.

Пунктом 7 зазначеного наказу передбачено, що будівництво вбудованих в кооперативний будинок нежитлових приміщень здійснювалось у кожному конкретному випадку при наявності згоди кооперативу і фінансувалось за рахунок коштів державних організацій, зазначених в рішенні виконкому.

З вищевикладених норм, діючих на час будівництва спірного об`єкту, вбачається заборона фінансування за рахунок власних коштів членів кооперативів будівництва вбудованих нежитлових приміщень.

Разом з тим, фактичні обставини справи свідчать про протилежне, зокрема, в матеріалах справи відсутні докази фінансування будівництва нежитлових приміщень, розташованих в будинку №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську, за рахунок капітальних вкладень, а також докази віднесення після закінчення будівництва будинку вартості робіт на баланс відділу освіти Слов`янської міської ради.

Натомість, зі змісту висновку щодо реєстрації домоволодіння від 19.12.1992р., який оформлений на підставі рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів №489/6 від 16.12.1992р. вбачається, що на праві колективної власності за ЖБК №20 Горизонт зареєстровано весь будинок №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську в цілому.

До того ж, як свідчать матеріали справи, за зведено-оціночним актом форми №5 та оціночним актом форми №3 вартість будинку на пров. Батюка 10 становить 305 424 руб., до якої входить, зокрема, й вартість цокольного поверху. Тобто, така ж сама вартість, за якою вказаний будинок передано безкоштовно на баланс ЖБК №20 Горизонт згідно авізо №242 від 12.07.1974р.

Довідкою №22 від 10.11.2016р. ЖБК №20 Горизонт підтверджено, що станом на 03.03.1989р. вступні та пайові внески членами вказаного кооперативу сплачено у повному обсязі на загальну суму 305 424 крб (руб.).

Враховуючи викладене, матеріалами справи підтверджено будівництво всього житлового будинку №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську виключно за рахунок внесків членів ЖБК №20 Горизонт та набуття права колективної власності на нього, з урахуванням всіх вбудованих приміщень, в тому числі цокольного поверху.

При цьому, відсутність підпису начальника КП БТІ на реєстраційному посвідченні, виданому 17.12.1992р. на будинок №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську на ім`я ЖБК Горизонт , не спростовує встановлених судом обставин щодо набуття позивачем права колективної власності на весь будинок №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську в повному обсязі.

Наявні в матеріалах справи договори на постачання теплової енергії, про закупівлю теплової енергії за державні кошти для закладів освіти та акти приймання-передачі теплової енергії та робіт з заміни труб, акти виконаних робіт з надання послуг постачання теплової енергії підтверджують участь відділу освіти Слов`янської міської ради у витратах з експлуатації будинку, зокрема, цокольного поверху, однак, жодним чином не спростовують перебування спірного приміщення у власності ЖБК №20 Горизонт .

Щодо наявності правових підстав для прийняття рішення Слов`янської міської ради №15-XV-7 від 14.09.2016р. Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 327 ЦК України (у редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів (ч.1); право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) підставами для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що територіальна громада може набувати право власності на майно в результаті:

- передачі майна та/або майнових прав безоплатно державою;

- передачі майна та/або майнових прав безоплатно іншими суб`єктами права власності;

- створення майна;

- придбання майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Частиною 10 ст. 59 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства визнання незаконним правового акту органу місцевого самоврядування можливо, якщо:

1) позивачем є учасник цивільних правовідносин (фізична, юридична особи, держава, територіальна громада), який є власником певного майна;

2) права власника порушено і підставою цього порушення є видання правового акту;

3) такий акт не відповідає законові, тобто має місце невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів конкретної особи - позивача у справі.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, право власності на житловий будинок №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську позивач набув на підставі рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів №489/6 від 16.12.1992р., яке не скасовано в установленому законом порядку та є чинним, тобто задовго до прийняття оскаржуваного рішення.

Правочину про безоплатну передачу або продаж відділу освіти Слов`янської міської ради приміщення, що знаходиться на цокольному поверсі будинку №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську, яке б потягло за собою зміну форми власності об`єкту нерухомого майна, між позивачем та відділом освіти не вчинялося, що свідчить про відсутність законодавчо визначених підстав для набуття права комунальної власності та, відповідно, неправомірність винесення відповідачем рішення Слов`янської міської ради №15-XV-7 від 14.09.2016р.

Враховуючи викладене, оскільки наслідком ухвалення рішення Слов`янської міської ради №15-XV-7 від 14.09.2016р. стало порушення майнових прав позивача на об`єкт нерухомого майна, позивач правомірно звернувся до суду з цим позовом, який є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню шляхом визнання незаконним та скасування вказаного рішення. При цьому, протиправність та незаконність є тотожними поняттями.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з п.5 ч.1 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом п.1 ч.4 ст.129 ГПК України судовий збір покладається: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, виходячи з приписів ст.129 ГПК України, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Статтею 4 ЗУ Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В силу норм ст.7 ЗУ Про державний бюджет України на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017р. становив 1 600 грн.

За приписами ч. 2 ст.4 ЗУ Про судовий збір (в редакції станом на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 21.09.2017р.) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600 грн.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (560 000 грн). За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За приписами ч. 2 ст.4 ЗУ Про судовий збір (в редакції станом на подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017р., апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2019р. та касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2019р.) за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви; касаційної скарги на рішення суду 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, у зв`язку із задоволенням позовних вимог за результатами нового розгляду справи, судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 600 грн., за подання апеляційних скарг б/н від 11.10.2017р. на рішення господарського суду Донецької області від 21.09.2017р. в розмірі 1 760 грн. та б/н від 26.06.2019р. рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2019р. в розмірі 2 400 грн., касаційних скарг б/н від 15.02.2018р. на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017р. в розмірі 3 200 грн. та б/н від 22.10.2019р. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2019р. в розмірі 3 200 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Житлово-будівельного кооперативу №20 Горизонт задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Слов`янської міської ради від 14.09.2016р. №15-XV-7 Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення .

3. Стягнути зі Слов`янської міської ради (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 2, ідент. код ЄДР 04052821) на користь Житлово-будівельного кооперативу №20 Горизонт (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. пров. Батюка, буд. 10, ідент код ЄДР 23125268) судовий збір:

- за подання позовної заяви б/н від 09.06.2017р. в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн.;

- за подання апеляційної скарги б/н від 11.10.2017р. в розмірі 1 760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн.;

- за подання касаційної скарги б/н від 15.02.2018р. в розмірі 3 200 (три тисячі двісті) грн.;

- за подання апеляційної скарги б/н від 26.06.2019р. в розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) грн.;

- за подання касаційної скарги б/н від 22.10.2019р. в розмірі 3 200 (три тисячі двісті) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 28.12.2020р. (із врахуванням того, що останній день складання повного рішення припав на період перебування судді Ніколаєвої Л.В. на лікарняному з 17.12.2020р. по 24.12.2020р. включно).

Суддя Л.В. Ніколаєва