Постанова

від 08.04.2021 по справі 905/1326/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2021 р. Справа № 905/1326/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача - Сильченко О.В. на підставі довіреності від 22.02.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3664 від 24.11.2010; Мартинова Л.В. (голова кооперативу), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Слов`янської міської ради (вх.№364 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2020, ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Ніколаєвою Л.В., час проголошення рішення - 10:59год., дата складання повного тексту рішення - 28.12.2020, у справі №905/1326/17

за позовом Житлово-будівельний кооперативу №20 "Горизонт", м. Слов`янськ,

до Слов`янської міської ради, м. Слов`янськ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальний заклад "Центр дитячої та юнацької творчості м. Слов`янська", м. Слов`янськ,

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИЛА:

Житлово-будівельний кооператив №20 "Горизонт" звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Слов`янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Слов`янської міської ради від 14.09.2016 №15-15-7 "Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на набуття внаслідок будівництва багатоквартирного житлового будинку за рахунок внесків членів ЖБК №20 "Горизонт" права колективної власності на нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 262, 2кв.м, яке знаходиться у житловому будинку по пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську, і реєстрації його за ЖБК №20 "Горизонт", внаслідок чого рішення відповідача про передачу даного об`єкту у комунальну власність вважає неправомірним.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.12.2020 позов Житлово-будівельного кооперативу №20 "Горизонт" задоволено; визнано незаконним та скасовано рішення Слов`янської міської ради від 14.09.2016 №15-XV-7 "Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення"; стягнуто зі Слов`янської міської ради на користь Житлово-будівельного кооперативу №20 "Горизонт" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 600, 00грн, за подання апеляційної скарги в розмірі 1 760, 00грн, за подання касаційної скарги в розмірі 3 200, 00грн, за подання апеляційної скарги в розмірі 2 400, 00грн, за подання касаційної скарги в розмірі 3 200, 00грн.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що матеріалами справи підтверджено будівництво житлового будинку №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську за рахунок внесків членів ЖБК №20 "Горизонт" та набуття права колективної власності на нього, з урахуванням всіх вбудованих приміщень, у тому числі цокольного поверху.

Як встановлено судом, право колективної власності на житловий будинок №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську набуто на підставі рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів №489/6 від 16.12.1992, яке є чинним.

Правочину про безоплатну передачу або продаж відділу освіти Слов`янської міської ради приміщення, що знаходиться у цокольному поверсі будинку №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську, яке б потягло за собою зміну форми власності об`єкту нерухомого майна, між позивачем та відділом освіти не вчинялося, що свідчить про відсутність законодавчо визначених підстав для набуття права комунальної власності та, відповідно, неправомірність винесення відповідачем рішення Слов`янської міської ради №15-XV-7 від 14.09.2016.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наслідком ухвалення рішення Слов`янської міської ради №15-XV-7 від 14.09.2016 стало порушення майнових прав позивача, за яким зареєстровано об`єкт нерухомого майна, отже, позивач правомірно звернувся до суду з цим позовом, який є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню шляхом визнання незаконним та скасування вказаного рішення.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що статут Житлово-будівельного кооперативу №20 "Горизонт" від 12.12.1986 не може бути належним і допустимим доказом, оскільки спірні правовідносини виникли з 1973 року; апелянт також вважає неналежним доказом наданий позивачем авізо №242 від 12.07.1974.

Як вказує апелянт, судом не надано оцінки витягу з Типового проекту №1-480А-32, відповідно до якого будувався будинок №8 у мікрорайоні Комсомольському м. Слов`янська (адреса змінена на пров. Батюка, 10 у м. Слов`янськ).

Апелянт вважає, що права позивача не порушені, оскільки він не є власником будинку, а нежитлове приміщення не призначене для забезпечення експлуатації та обслуговування будинку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Слов`янської міської ради на рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2020 у справі №905/1326/17; встановлено учасникам справи строк до 23.02.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 23.02.2021 для подання до суду заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 04.03.2021 о 10:45год.

25.02.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2484), зазначає, що відсутність статуту позивача у редакції до 1986 року не впливає на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції; крім авізо №242 від 12.07.1974, факт будівництва житлового будинку за кошти членів кооперативу на загальну суму 305 424крб. підтверджується й іншими наявними у матеріалах справи документами.

Позивач також зазначає, що обгрунтованість позовних вимог підтверджується наявним у матеріалах справи реєстраційним посвідченням; будинок прийнятий в експлуатацію єдиним актом 1974 року в цілому разом із спірним приміщенням без розмежування на житлові приміщення та цокольних поверх. А відділ освіти або виконком права на спірне приміщення не реєстрували та правовстановлюючі документи не отримували.

З огляду на викладене, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 09.12.2020 - без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 04.03.2021 представник апелянта оголосила доводи апеляційної скарги.

Представник третьої особи підтримує доводи апеляційної скарги.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує.

Після заслуховування учасників справи у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду оголошено перерву до 15:00год. 23.03.2021.

Однак, у зв`язку з перебуванням 23.03.2021 на лікарняному судді-доповідача Здоровко Л.М. та відсутністю правових підстав, визначених частиною 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, для повторного автоматизованого розподілу судової справи, судове засідання не відбулось; сторони і третя особа були повідомлені, що судове засідання відбудеться 08.04.2021 о 10:45год.

07.04.2021 від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№4039), посилаючись на хворобу його представника - Гербіної О.В.

О 10:52год. 08.04.2021 судове засідання продовжено; після перерви представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2020 - без змін.

Відповідач та третя особа своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, представники у судове засідання не з`явились, хоча сторони і третя особа були належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце судового засідання.

Розглянувши клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до частин 11-12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи, учасники справи належним чином завчасно повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судовому засіданні 04.03.2021 сторони і третя особа висловили свої доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, відтак, неявка відповідача і третьої особи не перешкоджає розгляду справи.

У клопотанні про відкладення розгляду справи представник апелянта - Гербіна О.В. посилається на хворобу.

Однак, судова колегія зазначає, що, по-перше, представник апелянта не надала суду доказів на підтвердження обставин, на які вона посилається у клопотанні; і по-друге, апелянт є юридичною особою, і у разі хвороби одного із його представників, не позбавлений права і можливості направити в судове засідання іншого свого представника відповідно до положень статті 56 Господарського процесуального кодексу України, чого апелянтом здійснено не було.

Крім того, апелянт міг звернутись до суду з клопотанням про проведення судового засідання у режимі відеоконференції відповідно до положень статті 197 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі, поза межами судового засідання, самостійно обравши зручне для себе територіальне розташування місця участі в судовому засіданні, чого апелянтом також здійснено не було.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №910/6097/17 зазначив, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що явка представників учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалась, доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі, які були заслухані судом апеляційної інстанції у судовому засіданні 04.03.2021, а у клопотанні доводів, що унеможливлюють суду апеляційної інстанції розглянути апеляційніу скаргу лише за обставини відсутності представника апелянта, останнім не наведено.

Поряд з цим, одним із принципів господарського судочинства відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, є розумність строків розгляду справи судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку; розумним вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Як зазначено вище, апеляційне провадження було відкрито судом ухвалою від 10.02.2021, відповідно в силу положень статті 273 Господарського процесуального кодексу України, 60-денний строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду спливає 12.04.2021.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, а неявка в судове засідання представників відповідача і третьої особи не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів відмовляє апелянту у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки не визнає повідомлені ним причини неявки в судове засідання поважними, так як до клопотання не додані докази неявки в судове засідання представника у зв`язку із хворобою, апелянт мав можливість направити в судове засідання іншого свого представника або взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, і вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши представників сторін і третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, 29.05.1974 рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради трудящих затверджено акт приймання будинку (споруди) №8 на 60 квартир в Комсомольському районі в експлуатацію.

Згідно з вказаним актом, будівля має чотири секції, загальний об`єм 11 475, 9куб.м, корисна площа 2 761кв.м, житлова - 1 903кв.м, квартир - 60. Будівництво розпочато в жовтні 1973 року.

До складу державної комісії про прийняття будинку входив голова ЖБК №20 "Горизонт", в якості представника організації, на яку покладено експлуатацію будівлі, який і підписував зазначений вище акт.

Згідно з авізо №242 від 12.07.1974, складеним відділом капітального будівництва Слов`янського міськвиконкому, на баланс ЖБК №20 «Горизонт» передано закінчений будівництвом житловий будинок №8 Комсомольського мікрорайону в м. Слов`янську, вартістю 305 424крб .

Також з матеріалів інвентаризаційної справи, копію якої долучено до матеріалів справи, вбачається, що листом від 21.11.1974 голова ЖБК №20 "Горизонт" звертався до начальника БТІ м. Слов`янська з проханням про виготовлення інвентаризаційної справи.

28.01.1976 був складений технічний паспорт на будівлю, згідно з яким багатоквартирний житловий будинок станом на 10.02.1975 має 60 квартир, загальною площею 3 257, 9кв.м, житловою площею 1 792, 6кв.м, також у цокольному поверсі розташовані нежитлові вбудовані приміщення культурно-освітнього напрямку загальною площею 189, 6кв.м, загальний об`єм будинку (разом з цокольним поверхом) - 12 275куб.м.

Рішенням Слов`янського виконавчого комітету Ради народних депутатів №683 від 12.12.1986 затверджено та у відділі з обліку та розподілу житлової площі РИ №683 від 12.12.1986 зареєстровано «Конкретний устав ЖБК №20 «Горизонт» на пров. Генерала Батюка, 10 з кількістю квартир 60, кількість членів кооперативу 60, корисна площа 3 257кв.м, житлова площа 1 792, 6кв.м, балансова вартість 308тис.руб.

Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №728335, 12.12.1986 зареєстровано юридичну особу ЖБК №20 «Горизонт» , ідентифікаційний код юридичної особи 23125268; місцезнаходження м. Слов`янськ, пров. Генерала Батюка, б.10, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру - 12771200000000884.

На цей час позивач діє на підставі нової редакції Статуту ЖБК №20 «Горизонт» , державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 14.10.2009, номер запису №12771050003000884.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.09.1992 №411 «Про перерахунок заробітної плати педагогів - організаторів ЖЕО та передачу дитячо-юнацьких клубів відділу народної освіти» , приміщення, у яких розташовані клуби, залишаються на балансі ЖЕО та передаються у безоплатне користування відділу народної освіти без права передачі іншим організаціям та особам з використанням усіх площ тільки за призначенням.

Рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.12.1992 №489/6 надано дозвіл позивачу на оформлення права колективної власності на житловий будинок по пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську.

Згідно з рішенням виконкому Слов`янської міської ради №489/6 від 16.12.1992 та актом про прийняття в експлуатацію від 29.05.1974, 17.12.1992 на будинок №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську видане реєстраційне посвідчення на ім`я ЖБК «Горизонт» , яке не скасовано в установленому законом порядку та є чинним.

Зі змісту висновку щодо реєстрації домоволодіння від 19.12.1992, який оформлений на підставі рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів №489/6 від 16.12.1992 вбачається, що на праві колективної власності за ЖБК №20 "Горизонт" зареєстровано весь будинок №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську в цілому.

Згідно з копією інвентаризаційної справи, на багатоквартирний житловий будинок по пров. Батюка 10 у м. Слов`янську, за зведено-оціночним актом форми №5 вартість будинку на пров. Батюка, 10 становить 305 424руб. , право власності на спірне нежитлове вбудоване приміщення станом на 31.12.2012 не зареєстровано.

За оціночним актом форми №3 до балансової вартості в розмірі 305 424руб. входить житловий будинок, цокольний поверх , горищне приміщення, ганки, балкони.

Тобто, така ж сама вартість, за якою вказаний будинок передано на баланс ЖБК №20 "Горизонт" згідно авізо №242 від 12.07.1974.

Довідкою №22 від 10.11.2016 ЖБК №20 "Горизонт" підтверджено, що станом на 03.03.1989 вступні та пайові внески членами вказаного кооперативу сплачено у повному обсязі на загальну суму 305 424 крб (руб.).

Із наявних у інвентаризацій справі документів вбачається, що будівництво житлового будинку здійснювалось з урахуванням розміщення на цокольному поверсі коридору, кладової, спортивної кімнати, спортивного залу, майстерні, піонерської, бібліотек (для молодших класів, для старших класів), площею 189, 6кв.м, загальна площа цокольного поверху зі сходовою клітиною - 276, 10кв.м.

Листами №1201-2/0.83/01 від 20.05.2016р. та №2147-2/0.904/01 від 21.07.2017р. КП «БТІ» м. Слов`янськ роз`яснило, що згідно останньої інвентаризації, яка проведена у 2016 році, загальна площа нежитлового вбудованого приміщення по пров. Батюка, 10 складає 262, 2кв.м. У журналі внутрішніх обмірів та підрахунків цокольного поверху будинку площа 189, 6кв.м, зазначена у графі «культурно-просвітницька» є основною. Загальна площа приміщень становить суму основної та допоміжної площі (це коридори, вбиральні, комора, роздягальні та інше, яка в журналі зазначена як «службова» ).

Матеріалами справи підтверджено будівництво всього житлового будинку №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську виключно за рахунок внесків членів ЖБК №20 "Горизонт" та набуття права колективної власності на нього, з урахуванням всіх вбудованих приміщень, в тому числі цокольного поверху.

Рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради №633 від 12.09.2016 «Про клопотання перед Слов`янською міською радою про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення» , на підставі звернення відділу освіти Слов`янської міської ради щодо прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення, яке знаходиться в житловому будинку, розташованому по пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську, в якому розміщений дитячо-юнацький клуб «Романтика» , що є структурним підрозділом комунального закладу «Центр дитячої та юнацької творчості м. Слов`янська, враховуючи рішення виконкому Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.09.1992 №411, вирішено клопотати перед Слов`янською міською радою щодо прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення, загальною площею - 262, 2кв. м, яке знаходиться у житловому будинку, розташованому за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, провулок Батюка, 10.

Рішенням Слов`янської міської ради №15-XV-7 від 14.09.2016 «Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення» , згідно з рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради №633 від 12.09.2016, враховуючи рішення виконкому Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.09.1992 №411, яким зазначено, що «приміщення, у яких розташовані клуби залишаються на балансі ЖЕО та передаються у безоплатне користування відділу народної освіти без права передачі іншим організаціям та особам, з використанням усіх площ тільки за призначенням» , прийнято в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею - 262, 2кв.м, що знаходиться у житловому будинку, розташованому за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, провулок Батюка, 10.

Позивач вважає незаконним рішення Слов`янської міської ради №15-XV-7 від 14.09.2016 «Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення» , а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Перелік підстав набуття права власності визначається цивільним законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення), підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 у справі №905/1326/17, скасувавши рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову, передаючи справу на новий розгляд, зазначив, що судами не в повному обсязі досліджено наступні докази: 1) рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.12.1992 №489/6, яким надано дозвіл на оформлення права колективної власності на житловий будинок на пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську; 2) висновок щодо реєстрації домоволодіння від 19.12.1992 (оформлене на підставі рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.12.1992); 3) реєстраційне посвідчення, зокрема, не враховано, що вказаними документами передбачено оформлення права колективної власності на житловий будинок на пров. Батюка, 10.

Верховним Судом також зазначено, що судами не досліджено питання щодо участі відділу освіти у витратах щодо експлуатації будинку; не взято до уваги того, що реєстраційне посвідчення, оформлене на житловий будинок та зроблено передчасний висновок, що зазначений документ стосується лише житлових приміщень у будинку.

Крім того, вказано, що судами не наведено достатніх доводів та мотивів, на підставі яких спростовуються аргументи позивача щодо фінансування будівництва будинку на пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську за рахунок внесків членів житлово-будівельного кооперативу, підтверджені наявними доказами у справі; не враховано, що матеріали справи не містять існування державних капітальних вкладень на будівництво будинку на пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську.

Також Верховним Судом зауважено, що судами попередніх інстанцій не установлено, чи існували визначені законодавством підстави для набуття права комунальної власності на спірне нежитлове приміщення та для прийняття рішення Слов`янської міської ради №15-XV-7 від 14.09.2016 "Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення".

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що в обгрунтування підстав прийняття оскаржуваного рішення, відповідач у рішенні посилається, зокрема на рішення виконкому Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.09.1992 №411, у якому зазначено, що приміщення, у яких розташовані клуби, залишаються на балансі ЖЕО та передаються у безоплатне користування відділу народної освіти без права передачі іншим організаціям та особам, з використанням усіх площ тільки за призначенням.

Разом з тим, у рішенні виконкому Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.09.1992 №411 немає посилання конкретно на спірне приміщення, яке б надавало підстави для передачі оскаржуваним рішенням в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення загальною площею 262, 2кв.м, яке знаходиться у житловому будинку по пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську.

За змістом статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальна громада може набувати право власності на майно у таких випадках: передача майна та/або майнових прав безоплатно державою; передача майна та/або майнових прав безоплатно іншими суб`єктами права власності; створення майна; придбання майна в порядку, встановленому законом.

Однак, у спірних правовідносинах, право колективної власності на спірне майно ще у 1992 році набуто на законних підставах, а саме, згідно з рішенням виконкому Слов`янської міської ради №489/6 від 16.12.1992 та актом про прийняття в експлуатацію від 29.05.1974, 17.12.1992 на будинок №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську видане реєстраційне посвідчення на ім`я ЖБК «Горизонт» , яке не скасовано в установленому законом порядку та є чинним.

Поряд з цим, згідно з авізо №242 від 12.07.1974, складеним відділом капітального будівництва Слов`янського міськвиконкому, на баланс ЖБК №20 «Горизонт» передано закінчений будівництвом житловий будинок №8 Комсомольського мікрорайону (попередня адреса) в м. Слов`янську, вартістю 305 424крб.; відповідно до копії інвентаризаційної справи на багатоквартирний житловий будинок на пров. Батюка 10 у м. Слов`янську, за зведено-оціночним актом форми №5 вартість будинку на пров. Батюка, 10 становить 305 424крб.

Довідкою №22 від 10.11.2016 ЖБК №20 "Горизонт" підтверджено, що станом на 03.03.1989 вступні та пайові внески членами вказаного кооперативу сплачено у повному обсязі на загальну суму 305 424крб.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта, що наданий позивачем авізо №242 від 12.07.1974 є неналежним доказом на підтвердження набуття права власності на спірне нежитлове приміщення, оскільки у матеріалах справи міститься копія інвентаризаційної справи; матеріалами інвентаризаційної справи підтверджується, що будівництво всього житлового будинку №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську було здійснено виключно за рахунок внесків членів ЖБК №20 "Горизонт" та набуття права колективної власності на нього, з урахуванням всіх вбудованих приміщень, в тому числі цокольного поверху.

А зі змісту висновку щодо реєстрації домоволодіння від 19.12.1992, який оформлений на підставі рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів №489/6 від 16.12.1992 вбачається, що на праві колективної власності за ЖБК №20 "Горизонт" зареєстровано весь будинок №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську в цілому .

Щодо доводів апелянта, що судом не надано оцінки витягу з Типового проекту №1-480А-32, відповідно до якого будувався будинок №8 у мікрорайоні Комсомольському м. Слов`янська (адреса змінена на пров. Батюка, 10 у м. Слов`янськ), колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Пунктом 3 Постанови Ради Міністрів СРСР №943 від 19.11.1964 "Про подальший розвиток кооперативного житлового будівництва" встановлювалось, що за згодою житлово-будівельних кооперативів в їх будинках можуть розміщуватись підприємства торгівлі, громадського харчування та інших установ; роботи, пов`язані з будівництвом цих приміщень, підлягали фінансуванню за рахунок капітальних вкладень, що виділяються відповідним організаціям, з віднесенням після закінчення будівництва будинку вартості зазначених робіт на баланс підприємств і організацій, які здійснюють експлуатацію цих приміщень.

Правилами кредитування кооперативного житлового будівництва, затверджені Будбанком СРСР 12.06.1965 за №153 було встановлено, що:

- при визначенні розміру власних коштів житлово-будівельного кооперативу, які підлягають внеску в банк на будівництво будинків, а також розміру кредиту, треба виходити із вартості будівництва з урахуванням різниці в цінах і тарифах, за відрахуванням вартості затрат по вбудованим приміщенням (пункт 3 Правил);

- установи Держбуду СРСР при оплаті актів та рахунків за виконані роботи та інші затрати по кооперативному житловому будівництву повинні перевіряти, щоб в ці документи не включалися затрати по будівництву приміщень, призначених для інших організацій та не допускати оплати вказаних затрат із особових та кредитних рахунків кооперативів; роботи, пов`язані із будівництвом вбудованих приміщень, оплачуються за рахунок капітальних вкладень, які виділяються відповідними державними або громадськими підприємствами і організаціями, із віднесенням після закінчення будівництва будинку вартості вказаних робіт на баланс підприємств і організацій, які здійснюють експлуатацію приміщень, оплата актів та рахунків підрядних організацій за виконані роботи по будівництву будинку в частині вбудованого приміщення здійснюється із рахунку відповідного управління виконкому по фінансуванню капітальних вкладень по державному плану пропорційно кошторисної вартості вбудованого приміщення до загальної кошторисної вартості житлового будинку (пункт 11 Правил).

- роботи, пов`язані з будівництвом вбудованих в кооперативний будинок приміщень для об`єктів торгівлі чи громадського харчування, оплачуються за рахунок капітальних вкладень, з віднесенням вартості цих робіт після закінчення будівництва на баланс підприємства, що здійснює експлуатацію приміщення.

Відповідно до пункту 4 постанови Ради міністрів УРСР №561 від 01.06.1962 "Про індивідуальне кооперативне житлове будівництво", будівництво житлових будинків житлово-будівельних кооперативів повинно здійснюватися за діючими типовими проектами і в терміни, встановлені для житлових будинків, що споруджуються за рахунок державних капітальних вкладень, а кошторисна вартість будівництва кооперативних житлових будинків повинна визначатися за цінами, нормами і в порядку, встановлених для державного житлового будівництва. Члени житлово-будівельних кооперативів вносять кошти на будівництво будинків, виходячи з зазначеної кошторисної вартості. Підприємства торгівлі, громадського харчування та інші підприємства, установи та організації можуть розміщувати в будинках житлово-будівельних кооперативів тільки за згодою цих кооперативів.

Згідно з пунктом 5 наказу Державного комітету по цивільному будівництву і архітектурі при Держбуді СРСР №81 від 20.05.1965 "Про затвердження вказівок про проектування, будівництво і визначення вартості кооперативних житлових будинків і квартир", проектне завдання на будівництво кооперативного житлового будинку зі зведеним кошторисно-фінансовим розрахунком затверджується загальними зборами членів житлово-будівельного кооперативу після погодження з виконкомом міської ради народних депутатів трудящих і будівельною організацією, за наявності в будинку вбудованих нежитлових приміщень, з організацією, до відання якої будуть передані дані приміщення по закінченню будівництва.

Пунктом 7 зазначеного наказу передбачено, що будівництво вбудованих в кооперативний будинок нежитлових приміщень має здійснюватись у кожному конкретному випадку при наявності згоди кооперативу і фінансуватись за рахунок коштів державних організацій, зазначених в рішенні виконкому.

Згідно наданих апелянтом пояснень, витяг з Типового проекту №1-480А-32, будинок №8 у мікрорайоні Комсомольському м. Слов`янська (адреса змінена на пров. Батюка, 10 м. Слов`янська) свідчить про те, що будинок будувався за Типовим проектом; до початку будівництва був доданий цокольний поверх, який мав назву "піонерська кімната"; приміщення при плануванні мали назву: читальний зал, кімната ручної праці, книгосховище, червоний куточок. З технічної документації вбачається, що розрахункова схема електромереж була розроблена саме з урахуванням існування "піонерської кімнати".

Як вбачається із матеріалів справи, 28.01.1976 був складений технічний паспорт на будівлю, згідно з яким багатоквартирний житловий будинок станом на 10.02.1975 має 60 квартир, загальною площею 3 257, 9кв.м, житловою площею 1 792, 6кв.м, також у цокольному поверсі розташовані нежитлові вбудовані приміщення культурно-освітнього напрямку загальною площею 189, 6кв.м, загальний об`єм будинку (разом з цокольним поверхом) - 12 275куб.м.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції і не спростовано апелянтом, у матеріалах справи відсутні докази фінансування будівництва нежитлових приміщень, розташованих в будинку №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську, за рахунок державних капітальних вкладень, а також докази віднесення після закінчення будівництва будинку вартості робіт на баланс відділу освіти Слов`янської міської ради.

Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном є джерело фінансування, передача підприємству чи організації майна безпосередньо власником (уповноваженим органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

А сам лише факт будівництва житлового будинку №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську за проектом, в якому із самого початку встановлено наявність нежитлового вбудованого приміщення соціально-культурного побуту, зокрема "Піонерська кімната", не свідчить про його фінансування за рахунок капітальних державних вкладень, що виділялися з метою будівництва приміщення культурно-освітнього напрямку .

Натомість, матеріалами справи, у тому числі і інвентаризаційної, підтверджено, що будівництво всього житлового будинку №10 по пров. Батюка м. Слов`янська здійснено виключно за рахунок внесків членів ЖБК №20 "Горизонт" та набуття права колективної власності на нього, з урахуванням всіх вбудованих приміщень, в тому числі цокольного поверху.

Сторони не заперечують, що правочину про безоплатну передачу або продаж відділу освіти Слов`янської міської ради приміщення, що знаходиться на цокольному поверсі будинку №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську, яке б потягло за собою зміну форми власності об`єкту нерухомого майна, між позивачем та відділом освіти не вчинялося.

А наявні в матеріалах справи договори на постачання теплової енергії, про закупівлю теплової енергії за державні кошти для закладів освіти та акти приймання-передачі теплової енергії та робіт з заміни труб, акти виконаних робіт з надання послуг постачання теплової енергії підтверджують участь відділу освіти Слов`янської міської ради у витратах з експлуатації будинку, зокрема, цокольного поверху, однак, жодним чином не підтверджують перебування спірного приміщення у комунальній власності.

Тому з огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено суду наявність правових підстав набуття права комунальної власності на нежитлові приміщення, розташовані в будинку №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську та, відповідно, правомірність прийняття оскаржуваного рішення Слов`янської міської ради №15-XV-7 від 14.09.2016.

Щодо доводів апелянта, що статут Житлово-будівельного кооперативу №20 "Горизонт" від 12.12.1986 не може бути належним і допустимим доказом, оскільки спірні правовідносини виникли з 1973 року, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Як встановлено місцевим господарським судом, будівництво житлового будинку, в якому знаходиться спірне приміщення, було розпочато в жовтні 1973 року. Акт приймання житлового будинку №8 на 60 квартир в Комсомольському районі затверджено рішенням виконкому Слов`янської міської ради трудящих від 29.05.1974.

У матеріалах справи відсутній статут ЖБК №20 "Горизонт" до 1986 року, однак, відповідно до пункту 1 Типового статуту житлово-будівельних кооперативів, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР №1065 від 10.09.1962 (далі - Типовий статут), житлово-будівельний кооператив утворюється з метою задоволення особистих потреб членів кооперативу та їх сімей в житловій площі шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку/будинків за власні кошти кооперативу, а також подальшої експлуатації та управління цим будинком.

Згідно з пунктом 8 Типового статуту, підприємства, установи, організації не можуть бути членами кооперативу, а також брати участь своїми коштами в будівництві кооперативних квартир. Підприємства торгівлі, громадського харчування та інші підприємства, установи і організації можуть розміщуватись в будинках житлово-будівельних кооперативів тільки за згодою цих кооперативів. Роботи, зв`язані з будівництвом вказаних приміщень, фінансуються за рахунок капітальних вкладень, які виділяються відповідним підприємствам, установам і організаціям, з віднесенням після закінчення будівництва будинку вартості робіт на баланс підприємств, установ і організацій, які здійснюють експлуатацію приміщень. Зазначені підприємства, установи і організації повинні брати участь у загальних витратах по експлуатації будинку (будинків) пропорційно площі, яку вони займають.

Пунктом 16 Типового статуту встановлено, що будівництво кооперативного жилого будинку (будинків) може розпочинатись після внесення житлово-будівельним кооперативом у банк власних коштів у розмірі не менше 40 процентів вартості будинку (будинків), оформлення державного кредиту і одержання дозволу на будівництво.

Згідно з пунктом 23 Типового статуту жилі будинки і споруди, збудовані житлово-будівельним кооперативом, належать йому на праві кооперативної власності і не можуть бути продані або передані як в цілому, так і частинами (квартири, кімнати) ні організаціям, ні окремим особам, за винятком передачі, що здійснюється в установленому порядку при ліквідації кооперативу.

За приписами пункту 28 Типового статуту, кошти кооперативу складаються з: а) вступних внесків членів кооперативу; б) пайових внесків; в) внесків на утримання, експлуатацію та капітальний ремонт будинку (будинків); г) інших надходжень.

Як вбачається із матеріалів справи, до складу державної комісії про прийняття будинку в експлуатацію входив голова ЖБК №20 "Горизонт", в якості представника організації, на яку покладено експлуатацію будівлі, який і підписував зазначений вище акт.

Також з матеріалів інвентаризаційної справи вбачається, що листом від 21.11.1974 голова ЖБК №20 "Горизонт" звертався до начальника БТІ м. Слов`янська з проханням про виготовлення інвентаризаційної справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що станом на початок будівництва житлово-будівельний кооператив був створений.

Поряд з цим, обставини реєстрації статуту ЖБК №20 "Горизонт" на момент будівництва будинку не мають значення для справи, оскільки матеріалами справи підтверджено будівництво всього житлового будинку №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську виключно за рахунок внесків членів ЖБК №20 "Горизонт" та набуття права колективної власності на нього, з урахуванням всіх вбудованих приміщень, в тому числі цокольного поверху.

Щодо доводів апелянта, що права позивача не порушені, оскільки він не є власником будинку, а нежитлове приміщення не призначене для забезпечення експлуатації та обслуговування будинку, судова колегія зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджується, що в цілому будинок №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську зареєстровано на праві колективної власності за ЖБК №20 "Горизонт".

Зі змісту висновку щодо реєстрації домоволодіння від 19.12.1992, який оформлений на підставі рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів №489/6 від 16.12.1992 вбачається, що на праві колективної власності за ЖБК №20 "Горизонт" зареєстровано будинок №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську.

А доводи апелянта, що нежитлове приміщення не призначене для забезпечення експлуатації та обслуговування будинку, не спростовують встановлених судом обставин відсутності правових підстав набуття права комунальної власності на нежитлові приміщення, розташовані в будинку №10 по пров. Батюка у м. Слов`янську та, відповідно, правомірності прийняття оскаржуваного рішення Слов`янської міської ради №15-XV-7 від 14.09.2016.

Враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 09.12.2020 у справі №905/1326/17 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційних скарг покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Слов`янської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 09.12.2020 у справі №905/1326/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.04.2021.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.В. Плахов