Ухвала

від 24.12.2020 по справі 905/1665/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

24.12.2020 Справа № 905/1665/20

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Корецькій А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Центральна, будинок 3 В ) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, місто Київ, бульвар Т.Шевченка, будинок 50-Г; код ЄДРПОУ 19030825)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна група України (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Університетська, будинок 36; код ЄДРПОУ 40213527)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство ЕКО (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 36 Б; код ЄДРПОУ 32309722)

про стягнення 151 932,96 гривень, -

за участю представників сторін:

прокурор: не з`явився

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

В С Т А Н О В И В

Слов`янська місцева прокуратура Донецької області звернулась до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна група України про стягнення 151 932,96 гривень, з яких, основний борг з орендної плати 140 544,06 гривень, пеня 7 538,78 гривень, інфляційні збитки 3 850,12 гривень.

В обґрунтування позовної заяви, керівник місцевої прокуратури, зазначив, що на підставі наказу Фонду державного майна України по місту Києву №1387 від 20.11.2018 Про прийняття рішення щодо укладення договорів оренди державного нерухомого майна, за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 36 , враховуючи лист державного підприємства ЕКО від 09.08.2018 №354, між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №8274 від 21.11.2018. Згідно з цим договором та актом приймання-передавання від 21.11.2018 відповідачу передано у платне користування строком на 5 років нежитлові приміщення площею 289,90 кв.м. у підвалі будівлі літери Б , що розташована за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 36 та перебуває на балансі державного підприємства ЕКО з метою розміщення складу.

Розділом 3 Договору визначено порядок внесення орендної плати, яку відповідач відповідно до п.5.3. Договору зобов`язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати. Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства з серпня 2019 по грудень 2019 включно зобов`язання щодо сплати орендної плати у повному обсязі не виконував, внаслідок чого між позивачем та відповідачем укладено договір №8274/01 від 03.02.2020 про припинення договору оренди №8274 від 21.11.2018.

Позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити основну заборгованість, пеню та інфляційні збитки, проте, вимоги Фонду не виконані та ігноруються, заборгованість станом на дату подачі позову відповідачем не відшкодовано.

Оскільки, як стверджує прокурор, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву не вживаються заходи цивільно-правового характеру спрямовані на усунення зазначених порушень наявні підстави для звернення прокуратури до суду з позовною заявою в інтересах держави.

Ухвалою суду від 05.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1665/20, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.10.2020, встановлено строк на подання учасниками справи заяв по суті спору, доказів.

Відповідач через канцелярію суду 22.10.2020 подав відзив на позовну заяву, в якому не погодився з позовними вимогами в повному обсязі, вказав, що вони є безпідставними, в зв`язку з чим просив суд у їх задоволенні відмовити, судові витрати покласти на позивача.

На адресу суду 22.10.2020 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представників.

Ухвалою суду від 29.10.2020 відкладено підготовче засідання на 17.11.2020, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державне підприємство ЕКО . Встановлено строк сторонам для направлення третій особі копій заяв по суті справи, які вже подано до суду. Третій особі надано строк для надання суду пояснення по суті спору.

До суду 06.11.2020 від керівника прокуратури надійшло повідомлення в якому останній просив надати додатковий час для підготовки відповіді на відзив, та, на виконання ухвали суду від 29.10.2020 надав докази направлення позовної заяви з додатками на адресу третьої особи.

На адресу суду 13.11.2020 від позивача надійшли відповідь на відзив та клопотання про проведення судових засідань у режимі відеоконференції, аналогічні заяви надійшли на електронну адресу суду без накладення КЕП. У своїй відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач не довів необхідність проведення капітального ремонту орендованого майна, адже ним було підписано акт приймання-передавання від 21.11.2018 в якому зазначено, що технічний і пожежобезпечний стан орендованого майна задовільний та майно потребує лише поточного ремонту, який відповідно до договору покладається на орендаря. Крім того, позивач вказав, що погодження здійснення невід`ємних поліпшень, тобто, капітального ремонту мало надаватись лише позивачем, однак будь-яких листів щодо надання такої згоди, так само, як із проханням призупинення нарахування орендної плати не надходило. Таким чином, позивач наполягає на тому, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, в зв`язку з чим позов просить задовольнити у повному обсязі.

До суду 16.11.2020 від прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій також йде посилання на те, що відповідач підписав акт приймання-передавання орендованого майна, в якому його стан був визначений як задовільний та потребував лише поточного ремонту. Зазначено, що відповідачем порушено порядок щодо ініціювання питання капітального ремонту та зупинення нарахування, а також звільнення від орендної плати за користування майном. Враховуючи, що на думку прокуратури, відповідач допустив порушення договірних зобов`язань зі сплати орендної плати, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Крім того, на адресу суду 16.11.2020 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи узгодженого висновку щодо стану майна об`єкту оренди.

Ухвалою суду від 17.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 03.12.2020 та продовжено строк учасникам справи для надання суду заяв по суті справи та доказів, які мають значення для вирішення спору по суті.

Від представника відповідача 03.12.2020 надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи копій листів РВ ФДМУ по м.Києву, Акту приймання-передачі від 10.10.2019 з доказами надсилання відповідних доказів всім учасникам справи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2020 відкладено підготовче засідання на 24.12.2020, продовжено відповідачу строк для надання суду, у разі необхідності, заперечень на відповідь на відзив, третій особі - на подання пояснень по суті спору.

На адресу суду від 21.12.2020 від позивача надійшли пояснення від 14.12.2020, в яких останній зазначив, що орендоване майно є неповернутим, оскільки на акті приймання-передачі (повернення) від 10.10.2019 відсутній підпис керівника та відбиток мокрої печатки Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, як однієї зі сторін договору. Позивач повідомляв відповідача про неможливість підписання акту приймання-передачі (повернення) від 10.10.2019 у зв`язку з припиненням договору оренди №8274 від 21.11.2018 - 26.12.2019 відповідно до умов договору №8274/01 про припинення договору оренди від 21.11.2018 №8274.

До суду 23.12.2020 від прокурора надійшли пояснення від 22.12.2020 щодо клопотання відповідача про поновлення строків на подання додаткових доказів та надання додаткового строку на їх подання.

Від відповідача 24.12.2020 через канцелярію суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження направлення третій особі клопотання про поновлення строків на подання додаткових доказів та надання додаткового строку на їх подання.

У судове засідання 24.12.2020 учасники справи не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Як було зазначено вище, в обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що на підставі наказу Фонду державного майна України по місту Києву №1387 від 20.11.2018 Про прийняття рішення щодо укладення договорів оренди державного нерухомого майна, за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 36 , враховуючи лист державного підприємства ЕКО від 09.08.2018 №354, між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №8274 від 21.11.2018.

Згідно з цим договором та Актом приймання-передавання орендованого майна від 21.11.2018 відповідачу передано у платне користування строком на 5 років нежитлові приміщення площею 289,90 кв.м. у підвалі будівлі літери Б , що розташована за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 36 та перебуває на балансі Державного підприємства ЕКО з метою розміщення складу.

Розділом 3 Договору визначено порядок внесення орендної плати, яку відповідач відповідно до п.5.3. Договору зобов`язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати. Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства з серпня 2019 по грудень 2019 включно зобов`язання щодо сплати орендної плати у повному обсязі не виконував, внаслідок чого між позивачем та відповідачем укладено договір №8274/01 від 03.02.2020 про припинення договору оренди №8274 від 21.11.2018.

За відповідачем утворилась заборгованість за період з серпня 2019 року по грудень 2019 року, яка станом на дату подачі позову не сплачена.

Прокурор зазначає, що необхідність звернення прокурора з позовною заявою зумовлена необхідністю захистити інтереси держави, оскільки ненадходження до Державного бюджету України коштів від здачі в оренду державного майна призводить до порушення економічних інтересів держави.

Оскільки, як стверджує прокурор, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву не вживаються заходи цивільно-правового характеру спрямовані на усунення зазначених порушень наявні підстави для звернення прокуратури до суду з позовною заявою в інтересах держави.

Крім того, прокурор вказує, що Регіональним відділенням Фонду державного майна по м.Києву до цього часу не подано до суду позову, що на думку прокурора є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Надаючи оцінку доводам прокуратури щодо наявності підстав для представництва інтересів держави, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ЦК України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до статей 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який набрав чинності 30.06.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено ст. 131-1, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує:

1) в чому полягає порушення інтересів держави,

2) необхідність їх захисту,

3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає

4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII Про прокуратуру , який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч. 7).

Варто зауважити, що інтереси держави є оціночним поняттям, яке охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, а тому їхня наявність має бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора до суду згідно із принципом jura novit curia (суд знає закони).

Системне тлумачення положень норм чинного законодавства і, зокрема, положень статті 23 Закону України Про прокуратуру , дає підстави дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, за правовими висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 слідує:

1) прокурор має повідомити компетентний орган про виявлене порушення інтересів держави;

2) надати компетентному органу можливість відреагувати вказане повідомлення протягом розумного строку (зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення).

Тобто прокурор повинен направити попередньо, до звернення до суду, до відповідного суб`єкта владних повноважень лист про намір звернутися до суду, дочекатись протягом розумного строку реакції або відсутності реакції відповідного органу на отриманий лист прокурора, і вже тільки потім подати відповідний позов до суду за наявності бездіяльності компетентного органу.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву на адресу ТОВ Інвестиційна група України було направлено претензію №30-05/10214 від 12.12.2019 з вимогою про погашення заборгованості з орендної плати протягом десяти днів.

Вказана претензія, як зазначено прокуратурою та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву, було направлено відповідачеві 21.12.2019 на підтвердження чого подано копії Списку згрупованих відправлень направлених рекомендованими листами з рекомендованим повідомленням та фіскального чеку про оплату поштових послуг.

Однак, вказаний Список складений за формою №103-1 затвердженою Наказом Держкомзв`язку №139 від 12.07.2002, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства інфраструктури №115 від 23.03.2016, при цьому не містить підпису працівника відділення поштового зв`язку, який має підтверджувати прийняття до відправлення.

З фіскального чеку про оплату поштових послуг від 21.12.2019 вбачається відправлення за Списком №21981, однак поданий до суду Список не містить будь-якого номеру.

Відсутність зазначених обов`язкових реквізитів та відміток унеможливлює встановити факт здійснення поштового відправлення поштової кореспонденції саме за поданим до суду Списком.

У поданому до суду Списку, який нібито підтверджує відправлення претензії №30-05/10214 від 12.12.2019, зазначено номер касового чека №0103255412314 (вказаний документ до суду не подано).

Згідно інформації з офіційного сайту АТ Укрпошта дані за трекінг-відстеженням поштового відправлення №0103255412314 відсутні.

Інші докази, які б підтверджували направлення/вручення претензії №30-05/10214 від 12.12.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю Інвестиційна група України до суду не подані.

Відповідач отримання претензії №30-05/10214 від 12.12.2019 не підтвердив.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву листом №30-10/5083 від 22.06.2020 звернулось до Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в якому повідомляло останнього про наявність заборгованості ТОВ Інвестиційна група України з орендної плати перед державним бюджетом України за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №8274 від 21.11.2018. Також, вказаним листом РВ ФДМУ по м.Києву зазначило про відсутність коштів для сплати судового збору за подання відповідного позову про стягнення заборгованості у зв`язку з чим просило Слов`янську місцеву прокуратуру Донецької області вжити заходів щодо пред`явлення позову.

Відповідних доказів на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору а ні РВ ФДМУ по м.Києву, а ні прокуратурою не надано до суду.

Однак, 15.07.2020, після вказаного звернення , Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву на адресу ТОВ Інвестиційна група України було направлено претензію №30-10/5666 від 13.07.2020 з вимогою про погашення заборгованості з орендної плати протягом десяти днів з моменту отримання претензії.

Претензія надсилалась цінним листом з описом вкладення за номером поштового відправлення №0103263173795.

На запит Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області №40-6649вих-20 від 10.07.2020 щодо надання документів та інформації (запит відсутній у матеріалах справи) Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву із супровідним листом №30-10/5637 від 16.07.2020 надано пакет документів та повідомлено реквізити, на які мають надійти кошти від сплати заборгованості з орендної плати. Вказані документи отримані прокуратурою 03.08.2020.

Також, листом №30-10/6480 від 14.08.2020 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву щодо надання інформації повідомлено Слов`янську місцеву прокуратуру Донецької області про те, що позовна заява про стягнення з ТОВ Інвестиційна група України заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №8274 від 21.11.2018 не подавалась.

Керівником Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області підписано Повідомлення про представництво інтересів держави №40-8009вих-20 від 25.08.2020 адресоване Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м.Києву, в якому зазначено про невиконання ТОВ Інвестиційна група України вимог претензії №30-10/5666 від 13.07.2020.

Прокурором не зазначено в який спосіб стверджувана інформація була отримана, адже лист №30-10/6480 від 14.08.2020 отримано Слов`янською місцевою прокуратурою 26.08.2020 за вх№8304-20.

Крім того, як встановлено судом з офіційного сайту АТ Укрпошта за трекінг-відстеженням поштового відправлення №0103263173795, претензія №30-10/5666 від 13.07.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю Інвестиційна група України не була вручена.

Доказів направлення Повідомлення про представництво інтересів держави уповноваженому органу№40-8009вих-20 від 25.08.2020 до пред`явлення позову суду не надано.

Підсумовуючи викладене, судом встановлено хронологію таких подій.

У Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна група України виникла заборгованість за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №8274 від 21.11.2018 за період з серпня 2019 року по 26.12.2019.

Кінцева дата періоду нарахування орендної визначена на підставі договору №8274/01 від 03.02.2020 про припинення договору оренди №8274 від 21.11.2018.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву листом №30-10/5083 від 22.06.2020 звернулось до Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області з проханням вжити заходів щодо пред`явлення позову у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

15.07.2020 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву на адресу ТОВ Інвестиційна група України було направлено претензію №30-10/5666 від 13.07.2020 з вимогою про погашення заборгованості з орендної плати протягом десяти днів з моменту отримання претензії.

Тобто після направлення відповідного листа-звернення Фондом державного майна України по м.Києву розпочато вжиття самостійних цивільно-правових заходів щодо стягнення заборгованості з орендної плати.

Із супровідним листом №30-10/5637 від 16.07.2020 РВ ФДМУ по м.Києву надано прокуратурі витребуваний пакет документів для підготування позовної заяви, зокрема і копію претензії №30-10/5666 від 13.07.2020.

В свою чергу, Слов`янською місцевою прокуратурою Донецької області дана позовна заява направлена до Господарського суду Донецької області 11.09.2020 .

Повідомлення про представництво інтересів держави уповноваженому органу не надсилалось.

Запит про надання інформації щодо виконання ТОВ Інвестиційна група України вимог претензії №30-10/5666 від 13.07.2020 до Фонду державного майна України по м.Києву прокуратурою не надсилався.

Також, Слов`янською місцевою прокуратурою Донецької області не з`ясовано питання щодо зміни обставин, адже після отримання листа-звернення від РВ ФДМУ по м.Києву №30-10/5083 від 22.06.2020 з проханням вжити заходів щодо пред`явлення позову у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, з доданих до супровідного листа №30-10/5637 від 16.07.2020 документів, прокуратурі стало відомо про вжиття компетентним органом самостійних цивільно-правових заходів щодо стягнення заборгованості з орендної плати в претензійному порядку.

Листом №30-10/6480 від 14.08.2020 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву повідомлено Слов`янську місцеву прокуратуру Донецької області про те, що позовна заява про стягнення з ТОВ Інвестиційна група України заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №8274 від 21.11.2018 не подавалась.

Однак, такий лист не може бути розцінений судом як повторне звернення до Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області з проханням вжити заходів щодо пред`явлення позову.

Так само, з поданого листа не вбачається, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву не має наміру продовжувати самостійно захищати інтереси держави.

Слов`янською місцевою прокуратурою Донецької області не з`ясовано питання й щодо зміни фінансового стану уповноваженого органу, а саме щодо можливості сплатити судовий збір, оскільки обсяги асигнувань на плановий бюджетний рік можуть переглядатись та змінюватись протягом року у визначених законодавством випадках та порядку.

За висновками суду, інтереси держави в даному випадку не потребували невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу тощо.

Отже, враховуючи положення законодавства, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та встановлені судом обставини справи щодо недоведеності прокурором наявності бездіяльності компетентного у спірних правовідносинах, судд вважає, що у даному випадку матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що позивач (РВ ФДМУ по м.Києву) не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом, а сама по собі обставина не звернення компетентного органу з позовом протягом певного часового періоду не свідчить про неможливість або небажання виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 також висловлено правову позицію, що процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (ст. 44 ГПК України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи. Для цілей залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме в учасника справи (позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), а не його представника. З огляду на вказане помилковим є залишення без розгляду на підставі цього припису позову, поданого прокурором в особі компетентного органу в інтересах держави, через відсутність у прокурора як представника держави процесуальної дієздатності або через відсутність у нього підстав для звернення до суду.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Отже, в даній справі судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.

Натомість, з поданих матеріалів вбачається вчинення уповноваженим органом дій щодо усунення виявленого порушення.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на те, що прокурором не доведено бездіяльності уповноваженого органу, а судом встановлено відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, суд дійшов висновку, що позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 12, 42, 53, 183, 226, 232-234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В

Позовну заяву Слов`янської місцевої прокуратури Донецької в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна група України про стягнення 151 932,96 гривень, з яких, основний борг з орендної плати 140 544,06 гривень, пеня 7 538,78 гривень, інфляційні збитки 3 850,12 гривень- залишити без розгляду .

В судовому засіданні 24.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали підписано 28.12.2020.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання - 24.12.2020.

Апеляційна скарга на ухвалу суду відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя С.М. Фурсова