Рішення

від 22.12.2020 по справі 905/1535/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.12.2020 Справа № 905/1535/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання Пузіковій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: ОСОБА_1 , м. Маріуполь,

до відповідача: Садівничого товариства "Ентузіаст" робочих і службовців Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча, м. Маріуполь,

про: зобов`язання вчинити певні дії, -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Садівничого товариства "Ентузіаст" робочих і службовців Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча про зобов`язання останнього припинити членство позивача у садівничому товаристві у зв`язку з добровільним виходом з нього.

Нормативно вимоги обґрунтовано положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 13 Закону України "Про кооперацію".

На підтвердження позовних вимог надано суду: паспорт № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , картку платника податків, членську книжку Садівничого товариства "Єнтузиаст" робочих та службовців Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча, заяву про вихід з Садівничого товариства "Ентузіаст" від 28.07.2020 з відповіддю про відмову, копії яких долучено до матеріалів справи.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1535/20 визначено суддю Величко Н.В.

Ухвалою від 08.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1535/20; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; судове засідання (підготовче) призначено на 01.10.2020; визнано явку у повноважених представників не обов`язковою; визначено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру (для подання відзиву на позовну заяву відповідачем, відповіді на відзив за наявності - позивачем).

Підготовче засідання відкладалось та оголошувалась перерва, строк підготовчого провадження продовжувався за ініціативою суду на тридцять днів, про що судом постановлено відповідні процесуальні документи від 01.10.2020, від 22.10.2020.

Ухвалою від 24.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.12.2020; визнано явку уповноважених представників сторін не обов`язковою.

В судове засідання 22.12.2020 позивач та відповідач своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку.

На час судового засідання від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

Процесуальні документи суду у цій справі Садівниче товариство "Ентузіаст" робочих і службовців Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча, надіслані за офіційним місцезнаходженням (87503, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Захисників України, буд. 60, кв.13), не отримує, у зв`язку з чим для відповідача розміщено відповідне оголошення про рух справи на офіційній сторінці суду в мережі Інтернет веб-порталу "Судова влада України" (відповідні роздруківки містяться в матеріалах справи).

Всі процесуальні документи суду у цій справі розміщені у Єдиному державному реєстрі судових рішень офіційного веб-порталу "Судова влада України" в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними, а доступ безоплатний та цілодобовий згідно Закону України "Про доступ до судових рішень".

Проявивши належну обачність Садівниче товариство "Ентузіаст" робочих і службовців Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча мало змогу дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого є загальнодоступною, про рух справи №905/1535/20 та про необхідність вчинення певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Застосовуючи згідно статті 3 ГПК України , статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Частиною 9 статті 165 та частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України ).

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що явка уповноважених представників сторін обов`язковою не визнавалась, сторони повідомлені про хід розгляду справи у встановленому ст.120 Господарського процесуального кодексу України порядку, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України , висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, тому суд вважає за можливе розглянути справу у цьому судовому засіданні без присутності представників сторін за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Садівниче товариство Ентузіаст робочих і службовців Маріупольського металургійного комбінату ім.. Ілліча зареєстровано як юридичну особу з ідентифікаційним кодом 25112533, дата державної реєстрації 21.12.1983, дата запису 16.02.2011, номер запису 12741200000008083, види діяльності - 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів (основний); розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) - 0,00 грн., члени садівничого товариства - 179 фізичних осіб, розмір внеску до статутного фонду - 0 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 14.03.2007 ОСОБА_1 (позивач) вступила в членство Садівничого товариства "Ентузіаст" робочих і службовців Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча, що підтверджується членською книжкою, яка підписана головою і секретарем правління та містить печатку Садівничого товариства "Ентузіаст" робочих і службовців Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча.

28.07.2020 позивачем подано заяву до голови правління Садівничого товариства "Ентузіаст" робочих і службовців Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча, повідомивши, що у зв`язку із розширенням експлуатації дачної домівки, яка знаходиться на ділянці №169, з`явилась необхідність перепідключення ділянки №169 до міських електромереж Маріуполя і до переліку документів, необхідних для виконання відповідної технічної документації, входить довідка про вихід з садівничого товариства. З огляду на таке, позивач у заяві просить задовольнити вихід з Садівничого товариства "Ентузіаст" робочих і службовців Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча.

01.08.2020 Головою правління Садівничого товариства "Ентузіаст" робочих і службовців Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча надано відповідь на звернення позивача про вихід з товариства. У відповіді вказано, що на зборах членів правління і ревізійної комісії прийнято рішення тимчасово не видавати довідку, за результатами перевірки діяльності ОСОБА_1 до поверненням грошових коштів у касу товариства за період з 01.01.2019 до 01.07.2019.

Позивач вважає, що відмова Голови правління Садівничого товариства "Ентузіаст" робочих і службовців Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча щодо припинення членства позивача у садовому товаристві у зв`язку з добровільним виходом з нього, порушує його права і такі права підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача здійснити певні дії.

Суд зазначає, що правове регулювання ведення громадянами садівництва здійснюється відповідно до Конституції України , Законів України "Про об`єднання громадян" , Про кооперацію , Господарського кодексу України , Земельного кодексу України , Цивільного кодексу України , інших нормативних актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, положень Статуту Садівничого товариства "Ентузіаст" робочих і службовців Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі №509/577/18 про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу, зроблено правовий висновок, який застосовується судом при розгляді справи 905/1535/20.

Так, за змістом положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України , державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу , а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України ).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу , інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України ).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83 , 85 , 86 Цивільного кодексу України , згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України Про кооперацію .

За змістом положень статей 2 , 6 , 9 цього Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2 , 23 Закону України Про кооперацію ).

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України Про кооперацію основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Частиною 1 ст. 8 Закону України Про кооперацію встановлено, що Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут містить відомості про порядок скликання загальних зборів, порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.

Статут Садівничого товариства "Ентузіаст" робочих і службовців Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча в матеріалах справи відсутній і сторонами не надавався.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

У даній справі предметом позову є припинення членства ОСОБА_1 у Садівничому товаристві "Ентузіаст" робочих і службовців Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча у зв`язку з добровільним виходом з нього.

Відповідно до ст.. 1 Закону України "Про кооперацію" , кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

У ст. 4 Закону України "Про кооперацію" одним з принципів кооперації визначено добровільність вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації.

За приписами ст. 13 Закону України "Про кооперацію" членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу.

У відповідності до ст. 15 Закону України "Про кооперацію" до компетенції загальних зборів членів кооперативу, крім іншого, належить затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Враховуючи приписи чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що тільки загальні збори вирішують питання про вихід з членів кооперативу, суд таким правом не наділений.

Проте, як було зазначено вище, учасник кооперативу відповідно до ст. 4 Закону України "Про кооперацію" має право добровільного і безперешкодного виходу з кооперативної організації, подавши про це заяву в порядку, передбаченому Статутом кооперативу, і вимагати державної реєстрації внесення відповідних змін до установчих документів у зв`язку з його виходом.

Аналогічна позиція стосовно господарських товариств викладена в абз.2 п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", встановлено, що у разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв`язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суді з позовом про зобов`язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв`язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі ст. 7 Закону про господарські товариства.

Однак заявлені у справі позовні вимоги не передбачають зобов`язання кооперативу вчинити конкретні дії, пов`язані з виходом позивача зі складу членів садівничого товариства (зокрема, державну реєстрацію відповідних змін, повернення паю тощо), від вчинення яких кооператив, на думку позивача, ухиляється, порушуючи цим його права.

До того ж, слід зазначити, що моментом виходу учасника з кооперативу є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв`язку. При цьому вихід зі складу учасників товариства не пов`язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства.

Отже, подавши 28.07.2020 відповідну заяву, позивач вчинив юридично значимі дії, які є достатньою правовою підставою для припинення його членства у кооперативі.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №915/1183/18.

Здійснюючи оцінку правильності обрання позивачем у справі способу захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, господарський суд вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови у позові.

За приписами ст. 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Відтак, зобов`язання відповідача в примусовому порядку припинити членство позивача у садівничому товаристві у зв`язку з добровільним виходом з нього, не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а є також втручанням у господарську діяльність суб`єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, а отже відмовляє у задоволенні позову.

Судові витрати за розгляд справи покладаються на позивача згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 73-80, 86, 91, 123-124, 128 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня підписання повного його тексту у порядку, передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 28.12.2020

Суддя Н.В. Величко