Повістка

від 21.12.2020 по справі 908/1639/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/117/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

21.12.2020 Справа № 908/1639/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНГУС ТЕЛЕКОМ» № б/н від 03.12.2020 (вх. № 24212/08-08/20 від 09.12.2020) про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/1639/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНГУС ТЕЛЕКОМ» (03148, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 9, код ЄДРПОУ 39020464)

До відповідача: Фізичної особи-підприємця Галанцева Валерія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; дата народження - не відома)

про стягнення 97 329,00 грн.

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

02.12.2020 Господарським судом Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В. прийнято рішення по справі № 908/1639/20, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНГУС ТЕЛЕКОМ» до Фізичної особи-підприємця Галанцева Валерія Володимировича задоволено. Стягнуто з ФОП Галанцева В.В. на користь ТОВ «МОНГУС ТЕЛЕКОМ» помилково перераховані грошові кошти у розмірі 97 329,00 грн. та судовий збір на суму 2 102,00 грн.

09.12.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНГУС ТЕЛЕКОМ» надійшла заява № б/н від 03.12.2020 (вх. № 24212/08-08/20 від 09.12.2020) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ФОП Галанцева В.В. на користь ТОВ «МОНГУС ТЕЛЕКОМ» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 160,00 грн., пов`язані з розглядом справи.

Крім цього, разом з вищевказаною заявою, ТОВ «МОНГУС ТЕЛЕКОМ» додане клопотання № б/н від 03.12.2020 (вх. № 24216/08-08/20 від 09.12.2020) про розгляд заяви за відсутністю повноважного представника.

Відповідно до Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.12.2020 вказану заяву передано на розгляд судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 09.12.2020 № 908/1639/20 вищевказану заяву прийнято до розгляду. Судове засідання призначено на 21.12.2020 о 12 год. 30 хв.

У судовому засіданні 06.10.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Клопотання позивача про розгляд заяви за відсутності представника позивача судом задоволено.

Як вбачається з матеріалів, позовної заяви та заяви про надання доказів для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на надання правничої допомоги у розмірі 14 160,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, письмових пояснень по суті заяви суду не надав.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За приписами пункту 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами 3-5 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.12.2020 по справі № 908/1639/20 позов задоволено, стягнуто з ФОП Галанцева В.В. на користь ТОВ «МОНГУС ТЕЛЕКОМ» помилково перераховані грошові кошти у розмірі 97 329,00 грн. та судовий збір на суму 2 102,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивач просить стягнути з позивача судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 160, 00 грн.

Судом встановлено, що під час прийняття рішення у справі № 908/1639/20 судом не було вирішено питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача на користь позивача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2020 Адвокатом Бондарчуком Віталієм Олександровичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю МОНГУС ТЕЛЕКОМ (далі - клієнт) укладено договір № 156 про надання правової допомоги (далі - договір), відповідно до якого в порядку і на умовах договору, адвокат бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу з питань: надання правової інформації, усних і письмових консультацій і роз`яснень з правових питань; представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення господарського судочинства, зокрема в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів клієнта в усіх органах державної влади України, перед фізичними та юридичними особами (п. 1.1. договору).

Адвокат зобов`язується надати правову допомогу в обсягах та порядку, передбачених договором (п. 1.2. договору).

Клієнт зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі проводити передбачені договором платежі (пп. 3.1.2. п. 3.1. договору).

Розділом 4 договору врегульовано порядок обчислення та оплати гонорару.

Для обчислення гонорару застосовується фіксована та погодинна оплата (п. 4.1. договору).

Для погодження обсягу, вартості та порядку оплати послуг за окремі завдання клієнта сторони підписують акт погодження замовлення (п. 4.2. договору).

Підписаний сторонами акт погодження замовлення, передбачений в п. 4.2. договору, є підставою для оплати клієнтом на рахунок адвоката гонорару (п. 4.3. договору).

Право адвоката на обернення в свою власність (списання гонорару) внесеного чи невнесеного клієнтом гонорару виникає у відповідності до умов акту погодження замовлення (п. 4.4. договору).

Право адвоката на отримання невнесеного (недовнесеного) гонорару не залежить від результату виконання завдання (п. 4.5. договору).

Адвокат підписує цей договір електронним підписом і надсилає його на електронну пошту адреси зазначену в цьому договорі, а клієнт підписує електронним підписом, отриманий від адвоката цей договір і надсилає його адвокату (п. 9.10. договору).

18.05.2020 сторонами підписано Акт № 1 погодження замовлення до договору, відповідно до умов якого адвокат надає клієнту наступні послуги: аналіз обставин справи та судової практики. Підготовка та подання правової заяви. Підготовка та подання за необхідності відзиву на позов, письмових пояснень та інших процесуальних документів під час розгляду справи в суді першої інстанції (п. 2).

Клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 14 160,00 грн. протягом трьох робочих днів з дати ухвалення Господарським судом Запорізької області рішення про стягнення з ФОП Галанцева В.В. на користь клієнту 97 329,00 грн. (п. 3).

Цей акт складено в електронній формі, збережений в форматі PDF та підписано електронним підписом уповноваженими особами вказаними в цьому акті у відповідності до вимог, викладених в договорі (п. 7).

03.12.2020 сторонами складено та підписано Акт передачі-прийому наданих послуг (виконаних робіт) до договору, відповідно до якого: адвокатом виконано наступні роботи у судовій справі № 908/1639/20:

1.1. аналіз обставин справи та судової практики - 2 години;

1.2. підготовка та подання позовної заяви - 3 години;

1.3. підготовка та подання відзиву на позов - 2 години;

1.4. підготовка та подання письмових пояснень - 1 година;

1.5. підготовка та подання заяви про недопустимі докази, подані відповідачем - 1 година;

1.6. підготовка та подання заяви про неправдиві пояснення відповідача - 30 хвилин;

1.7. підготовка та подання клопотання про проведення огляду відбитка печатки - 30 хвилин;

1.8. підготовка та подання клопотання про витребування доказів - 30 хвилин;

1.9. підготовка та участь в трьох судових засіданнях в режимі відеоконференції (п. 1).

Гонорар адвоката на надані послуги (виконані роботи) згідно з договором склав 14 160,00 грн. (п. 2).

Цей акт складено в електронній формі, збережений в форматі PDF та підписано електронним підписом уповноваженими особами вказаними в цьому акті у відповідності до вимог, викладених в договорі (п. 5).

Також, 03.12.2020 сторонами складено та підписано Опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом відповідно до договору, аналогічний за змістом п. 1 Акту від 03.12.2020 передачі-прийому наданих послуг (виконаних робіт) до договору.

03.12.2020 адвокатом виставлено рахунок на оплату за договором у розмірі 14 160,00 грн. (а.с. 172).

Платіжним дорученням № 517 від 04.12.2020 позивач сплатив на користь адвоката Бондарчука В.О. - 14 160,00 грн. (а.с. 171).

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, позивач не надав. Між тим, суд дослідив додані до заяви про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу докази (рахунки, детальний опис виконаних робіт, акти виконаних робіт) та не встановив недотримання відповідачем (його представником) вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ МОНГУС ТЕЛЕКОМ просить суд стягнути з відповідача витрати на надання правничої допомоги у розмірі 14 160,00 грн.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Відповідач заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення суду не надав.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що 14 160,00 грн. становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі, у зв`язку з чим заява ТОВ "МОНГУС ТЕЛЕКОМ" про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене, враховуючи приписи ч. 4 ст. 129 ГПК України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати ТОВ "МОНГУС ТЕЛЕКОМ" на правничу допомогу в розмірі 14 160,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ТОВ МОНГУС ТЕЛЕКОМ № б/н від 03.12.2020 (вх. № 24212/08-08/20 від 09.12.2020) про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Ухвалити по справі № 908/1639/20 додаткове рішення.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Галанцева Валерія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; дата народження - не відома) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНГУС ТЕЛЕКОМ» (03148, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 9, код ЄДРПОУ 39020464) витрати на надання правової допомоги у розмірі 14 160 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2020.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

Суддя К.В. Проскуряков