Рішення

від 17.12.2020 по справі 910/10340/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2020Справа № 910/10340/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О. , за участю секретаря судового засідання Юрковської В.О.,

розглянувши заяву відповідача Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД (вул. Кіквідзе, буд. 18А, м. Київ, 01103) про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/10340/20,

Сторони не з`явилися

В С Т А Н О В И В:

Заявник - Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД , звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 910/10340/20 про розподіл судових витрат та стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Медсвіт на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД судові витрати, пов`язані із розглядом справи у сумі 7500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 розгляд вказаної заяви призначено на 17.12.2020.

В судове засідання 17.12.2020 сторони не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на положення ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути заяву без участі сторін.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, матеріали справи, доходить такого обґрунтованого висновку.

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/10340/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім МЕДСВІТ до Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД про стягнення 459165,67 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у позові відмовлено повністю.

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1-3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається зі змісту поданого відповідачем 17.08.2020 відзиву, останній просив суд покласти судові витрати на позивача, а також повідомлено про попередній орієнтовний розрахунок витрат відповідача щодо отриманої професійної правничої допомоги, визначено вартість таких послуг у розмірі 5000,00 грн. При цьому зазначено, що остаточний розрахунок таких витрат буде надано пізніше.

29.10.2020 відповідачем подано до суду заперечення, в яких відповідач просить суд покласти судові витрати на позивача. На підтвердження понесених витрат до заперечення долучено додаток № 1 від 13.09.2020 до договору про надання правової допомоги.

07.12.2020 відповідачем подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/10340/20 у частині відшкодування на користь відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 4, 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Положеннями частини 1 статті 1 Закону договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як вбачається з матеріалів справи представництво інтересів відповідача Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД під час розгляду справи № 910/10340/20 здійснював адвокат Суховерко Олександр Васильович.

На підтвердження повноважень вказаного адвоката до матеріалів справи додано договір про надання правової допомоги від 25.11.2019, укладеного між адвокатом Суховерко О.В. та Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД (далі - договір), ордер серії КС № 657759 від 25.11.2019.

Відповідно до п. 1.1. розділу 1 договору адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

За умов п. 2.1. розділу 2 договору адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень надає клієнту, зокрема, консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами та юридичними особами, в органах державної влади, контролюючих та правоохоронних органах (Державній фіскальній службі України, Національній поліції України, органах Прокуратури, Служби безпеки України), державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справа про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, у кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб.

Відповідно до п. 4.1. розділу 4 договору за правову допомогу, передбачену в п. 2.1. договору клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеною додатком № 1 до цього договору.

Згідно додатку № 1 від 13.09.2020 до договору про надання правової допомоги від 25.11.2019, складеного та підписано адвокатом Суховерко О.В. та відповідачем, сторонами договору про надання правової допомоги погоджено найменування послуг з правничої допомоги та їх вартість. Зокрема, визначено такі надані адвокатом Суховерко О.В. на користь відповідача послуги з правничої допомоги:

1. вивчення матеріалів позову, обговорення із замовником правової позиції (1 год., вартість послуги 1500 грн);

2. вивчення судової практики, підготовка відзиву на позовну заяву, погодження його із замовником, направлення до суду (2,5 год., вартість послуги 3750 грн);

3. участь у судовому засіданні та представництво інтересів замовника (1,5 год, вартість послуги 2250 грн).

При цьому вартість однієї години роботи адвоката у рамках наданих послуг складає 1500 грн.

За приписами частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частинах 3, 4 статті 126 цього Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Вивчивши надані суду документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу з боку відповідача, суд доходить висновку, що такі витрати відповідача на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами, враховуючи відмову у задоволенні позову у повному обсязі, витрати відповідача на правничу допомогу мають бути йому відшкодовані за рахунок іншої сторони у справі - позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Медсвіт .

03.11.2020, 04.11.2020 та 12.11.2020 від позивача до суду надійшли аналогічного змісту письмові пояснення на заперечення відповідача, в яких позивач також заперечував щодо визначених відповідачем судових витрат та просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування заперечень позивач зазначив, що адвокат та відповідач визначили винагороду в сумі 7500 грн лише 13.09.2020, хоча адвокат надавав послуги за договором ще починаючи з 25.11.2019. Зазначена тривалість послуги визначена на власний розсуд адвоката з клієнтом, об`єктивно не обгрунтована та не підтверджена доказами. Відповідач не навів доказів на підтвердження ознайомлення адвоката з матеріалами справи, вивчення судової практики також нічим не підтверджується, а наявними в матеріалах справи відзивом на позовну заяву і запереченнями - навпаки спростовується, оскільки останні не мають посилання відповідача (адвоката) на жодну судову практику. Зазначення тривалості судового засідання у 1,5 год (90 хв) заперечується об`єктивними обставинами, оскільки наразі і справі було лише одне судове засідання, яке тривало близько п`яти хвилин. Також, зазначає про те, що відзив та заперечення не є значними за кількістю аркушів у зв`язку з чим визначаючи складність підготовлений адвокатом процесуальних документів, необхідно оцінити не лише їх малу кількість і незначний обсяг (кількість сторінок), а й витрачений ним час на їх підготовку, який не може складати вказаний ним час у детальному описі. При цьому подані у серпу процесуальні документи містять підписи адвоката та не містять погодження відповідача у зв`язку з чим обговорення правової позиції із замовником та погодження з ним відзиву не доведено. Крім того, відповідач не надав до суду доказів на підтвердження здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Також, позивач зауважив, що відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів, які б свідчили про дослід та кваліфікацію адвоката, при цьому враховуючи дату отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (23.03.2018), позивачем наведено висновок невеликого досліду адвокатської роботи адвоката Суховерко О.В.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України . Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

Разом з тим, суд встановив, що належних доказів або обґрунтувань про неналежність послуг адвоката у справі, сторона позивача не надала, у зв`язку з чим, суд вважає, що останнім не доведено у відповідності до ч. 6 ст. 126 ГПК України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи.

Так, твердження про відсутність погодження відзиву із відповідачем не може прийматися судом в якості підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки таке погодження не означає здійснення відповідних відміток у самому відзиву, а чинне законодавство не передбачає здійснення письмового погодження клієнтом відзиву. Також, відсутність доказів вивчення судової практики у матеріалах справи не означає того, що вказана робота не була виконана адвокатом відповідача, а суб`єктивні твердження позивача, в тому числі і щодо кваліфікації адвоката, не можуть бути єдиною підставою для зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу. Крім того, недостатня, на думку позивача, кількість аркушів відзиву та заперечення також не може вважатися підставою для відмови у відшкодуванні понесених судових витрат, при цьому надання доказів сплати відповідачем послуг адвоката не ставиться у взаємозалежність у відшкодування таких витрат за результатами розгляду справи.

Самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 року по справі № 910/5410/19.

Щодо витраченого адвокатом часу для надання юридичних послуг у рамках справи № 910/10340/20, то суд із урахуванням заперечень позивача, вважає за необхідне зменшити такі витрати до 1350 грн за участь у судових засіданнях адвоката Суховерко О.В. 29.10.2020 (судове засідання з 15:02:12 год до 15:07:57 год), 26.11.2020 (судове засідання з 11:55:24 год до 12:22:27 год) та 03.12.2020 (судове засідання з 14:27:42 год до 14:40:22 год), оскільки тривалість таких судових засідань не складала 1,5 год.

Таким чином, суд доходить висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім МЕДСВІТ на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД 6600 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви відповідача Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД (вул. Кіквідзе, буд. 18А, м. Київ, 01103) про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/10340/20.

Керуючись ст. ст. 123, 124, 126 , 129, 244 Господарського процесуального кодексу України , суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву - задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткове рішення у справі № 910/10340/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім МЕДСВІТ до Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД про стягнення 459165,67 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім МЕДСВІТ (вул. Шишкарівська, буд. 15, оф. 1, м. Суми, Сумська область, 40000, ідентифікаційний код 39086221) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД (вул. Кіквідзе, буд. 18А, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 21642228) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6600 (шість тисяч шістсот) грн 00 коп.

4. В решті заяви - відмовити.

5. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253 , 254 , 256-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України , п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України .

З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання повного тексту додаткового рішення 28.12.2020.

Суддя В.О.Демидов