Рішення

від 22.12.2020 по справі 914/1951/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2020 Справа № 914/1951/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. та секретаря судового засідання Зусько І.С. розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОРАС , м.Рівне

про вирішення питання про стягнення судових витрат

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОРАС , м. Рівне

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Буське сорто-насінницьке підприємство , с. Ожидів Буського району Львівської області

про: стягнення 565686,22 грн заборгованості за Договором поставки №13/03/2020-2 від 13.03.2020

за участю представників:

від позивача: Стріла В.М. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Мачічка О.О.

Рішенням суду від 17.11.2020 р. позов задоволено повністю, стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю «Буське сорто-насінницьке підприємство» (80530, Львівська обл., Буський р-н, село Ожидів; ідентифікаційний код 22342296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРАС» (33018, Рівненська обл., місто Рівне, ВУЛИЦЯ КУРЧАТОВА, будинок 18 С; ідентифікаційний код 42547967) 545563,00 грн (п`ятсот сорок п`ять тисяч п`ятсот шістдесят три гривні) основного боргу, 16635,20 грн (шістнадцять тисяч шістсот тридцять п`ять гривень 20 копійок) пені, 3488,02 грн (три тисячі чотириста вісімдесят вісім гривень 02 копійки) 3 % річних та 8485,29 грн (вісім тисяч чотириста вісімдесят п`ять гривень 29 копійок) судового збору. В судовому засіданні 17.11.2020 р. підписано вступну та резолютивну частини даного рішення.

В судовому засіданні 17.11.2020 представник позивача заявив усну заяву про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 15350,00 грн.

24.11.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання (вх.№3056/20) Товариства з обмеженою відповідальністю ОРАС про вирішення питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу, з долученням відповідних документів на підтвердження.

Ухвалою суду від 26.11.2020 розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 08.12.2020.

В судовому засіданні 08.12.2020 суд ухвалив відкласти розгляд заяви на 22.12.2020.

Представник позивача в судове засідання 22.12.2020 з`явився в режимі відеоконференції, просив заяву задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 22.12.2020 з`явився, проти задоволення клопотання про стягнення судових витрат заперечив у повному обсязі з підстав, наведених у запереченні (вх.№36020/20 від 18.12.2020). Зокрема, зазначив, що перелік витрат, вказаний в клопотанні не може братися до уваги, оскільки такий не відображений в акті приймання-передачі виконаних робіт. Також, в матеріалах справи не міститься доказів (копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката України), які могил б підтвердити, що правнича допомога надавалась саме адвокатом. Крім того, звернув увагу, що рішення по суті справи було винесено 17.11.2020, проте клопотання про стягнення судових витрат було подано 24.11.2020 через систему електронний суд, а відтак, таке клопотання підлягає залишенню без розгляду.

Розглянувши Клопотання (вх.№3056/20 від 24.11.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю ОРАС про вирішення питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про її часткове задоволення.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених судових витрат заявником до клопотання долучено копії довіреності від 02 січня 2020 року, договору від 01.08.2019 та Акту виконаних робіт від 17.11.2020.

Пунктом 5.5. Договору визначено, що Клієнт зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити Адвокату грошову винагороду (гонорар та премію) за надання ним правових (адвокатських) послуг, на умовах та в порядку визначених цим Договором та Додатковою угодою до нього.

Відповідно до Акту про прийняття-передачі наданих послуг від 17.11.2020 Виконавець з 01.07.2020 по 17.11.2020 надав Замовнику юридичні послуги по справі №914/1951/20 відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 01.08.2019, а Замовник прийняв надані послуги, вартість послуг становить 15550,00 грн, жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг Замовник до Виконавця не має.

Згідно клопотання (вх.№3056/20 від 24.11.2020) про стягнення судових витрат розрахунок витрат на правничу допомогу в розмірі 15550,00 складають:

- Аналіз документів наданих Замовником - 3 год у розмірі 1500,00 грн;

- Аналіз законодавства та судової практики в аналогічних спорах - 3 год. у розмірі 1500 грн;

- Виготовлення позовної заяви - 5 год у розмірі 5000,00 грн;

- Розрахунок штрафних санкцій - 2 год у розмірі 1000 грн;

- Формування додатків до позовної заяви - 5 грн/аркуш у розмірі 350 грн;

- Представництво інтересів в суді - 3 год у розмірі 3000,00 грн;

- Виїзд адвоката до господарського суду для відеоконференції - у розмірі 200 грн одна поїздка).

За запитом Стріла Валентин Микитович на сайті Єдиного реєстру адвокатів України https://erau.unba.org.ua/ міститься наступна інформація: Рада адвокатів: Рада адвокатів Рівненської області; № Свідоцтва: 1571; Дата видачі свідоцтва: 31/1/2019; Ким видано свідоцтво: Рада адвокатів Рівненської області.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відтак, суд відхиляє заперечення відповідача щодо неналежного підтвердження повноважень адвоката позивача.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 згаданої статті).

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 р. у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 р. у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 р. у справі №5023/5587/12).

Водночас, відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Кодексу).

В розумінні положень згаданих норм законодавства, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи, проте, беручи до уваги заявлене представником позивача клопотання про зменшення, вправі зробити це у даній справі.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у вищенаведеній нормі.

Слід зауважити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, частково врахувавши заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що витрати на оплату послуг адвоката в даній справі є дійсними та необхідними, проте їх розмір не може вважатись розумним, оскільки не є повністю співмірним зі складністю справи, а також складністю і обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на оплату послуг адвоката та стягнення з відповідача 4500,00 грн, оскільки такий розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критеріям співмірності.

Частинами 1 та 2 ст. 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до частин 2-4 статті 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Керуючись статтями 86, 123, 129, 221, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Клопотання (вх.№3056/20 від 24.11.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю ОРАС про вирішення питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Буське сорто-насінницьке підприємство (80530, Львівська обл., Буський р-н, село Ожидів; ідентифікаційний код 22342296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОРАС (33018, Рівненська обл., місто Рівне, ВУЛИЦЯ КУРЧАТОВА, будинок 18 С; ідентифікаційний код 42547967) 4500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот гривень) витрат на правничу допомогу адвоката.

3. У решті вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст виготовлено на підписано 28.12.2020.

Суддя Р.А. Кидисюк