Ухвала

від 28.12.2020 по справі 915/1557/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====================================================================

УХВАЛА

28 грудня 2020 року Справа № 915/1557/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро (55482, Миколаївська обл., Братський район, с. Новокостянтинівка, вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 41671498)

до відповідачів:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю Доброульянівка (49040, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 2Т, кімната 7; ідентифікаційний код 35079048)

2) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна (49040, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 2Т, кімната 15; ідентифікаційний код 03765499)

про: визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И В:

23.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Братське-Агро , після подання позовної заяви б/н від 16.12.2020 (вх. № 16324/20) про визнання недійсним договору № 30/05/20-1, укладеного 30.05.2020 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна (код ЄДРПОУ 03765499) та Товариством з обмеженою відповідальністю Доброульянівка (код ЄДРПОУ 35079048), про спільну діяльність (спільний обробіток землі), звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою б/н від 22.12.2020 (вх. № 16475/20) про забезпечення позову , в якій просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Доброульянівка (код ЄДРПОУ 35079048, місцезнаходження: 49040, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т, кімната 7) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю Братське-Агро (код ЄДРПОУ 41671498, адреса: 55482, Миколаївська обл., Братський район, с. Новокостянтинівка, вул. Миру, буд. 45) та іншим особам, які діють в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро користуватися (в тому числі, але не виключно здійснювати обробіток, здійснювати дії по збиранню урожаю тощо) земельними ділянками, розташованими на території Новокостянтиніської сільської ради Братського району Миколаївської області з кадастровими номерами:

1. 4821483400:01:000:0187;

2. 4821483400:01:000:0205;

3. 4821483400:05:000:0208;

4. 4821483400:06:000:0065;

5. 4821483400:03:000:0088;

6. 4821483400:06:000:0064;

7. 4821483400:02:000:0056;

8. 4821483400:01:000:0183;

9. 4821483400:05:000:0307;

10. 4821483400:01:000:0107;

11. 4821483400:03:000:0076;

12. 4821483400:06:000:0075;

13. 4821483400:02:000:0021;

14. 4821483400:06:000:0066;

15. 4821483400:06:000:0082;

16. 4821483400:06:000:0083;

17. 4821483400:06:000:0084;

18. 4821483400:05:000:0224;

19. 4821483400:05:000:0220;

20. 4821483400:06:000:0067;

21. 4821483400:06:000:0068;

22. 4821483400:01:000:0230;

23. 4821483400:02:000:0164;

24. 4821483400:05:000:0221;

25. 4821483400:01:000:0131;

26. 4821483400:05:000:0223;

27. 4821483400:06:000:0057;

28. 4821483400:01:000:0180;

29. 4821483400:01:000:0179;

30. 4821483400:01:000:0201;

31. 4821483400:06:000:0095;

32. 4821483400:06:000:0005;

33. 4821483400:06:000:0058;

34. 4821483400:06:000:0103;

35. 4821483400:03:000:0124;

36. 4821483400:02:000:0031;

37. 4821483400:05:000:0222;

38. 4821483400:02:000:0407;

39. 4821483400:02:000:0057;

40. 4821483400:03:000:0204;

41. 4821483400:01:000:0118;

42. 4821483400:01:000:0186;

43. 4821483400:02:000:0169;

44. 4821483400:03:000:0114;

45. 4821483400:02:000:0217;

46. 4821483400:03:000:0404;

47. 4821483400:02:000:0408;

48. 4821483400:05:000:0310;

49. 4821483400:01:000:0231;

50. 4821483400:01:000:0182;

51. 4821483400:05:000:0136;

52. 4821483400:05:000:0197;

53. 4821483400:02:000:0128;

54. 4821483400:01:000:0232;

55. 4821483400:01:000:0084.

За правилами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву відповідно до приписів § 1 глави 5 та глави 10 Розділу І Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновків про її задоволення, виходячи з такого:

Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012).

У даному випадку заявник звернувся із заявою про забезпечення позову після пред`явлення позову та до відкриття провадження у справі.

Виходячи з прохальної частини позову, його предметом виступає немайнова вимога позивача про визнання недійсним договору про спільну діяльність, укладеного між відповідачами.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник, зокрема, стверджує, що в період часу з 26.03.2020 по 30.03.2020 року в рамках виконавчого провадження № 59427809 з виконання наказу № 904/759/19 від 14.05.2019 року, виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення 6000000 грн страхового відшкодування та судового збору 90000 грн державним виконавцем Соборного відділу ДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Крайняком М.С. прийнято акти про передачу майна стягувану у рахунок часткового погашення боргу, а саме: право оренди земельних ділянок. Вказаними актами передбачено, що акт є підставою для реєстрації припинення права оренди боржника на земельні ділянки зазначені в Акті та є підставою для реєстрації права оренди на зазначені земельні ділянки за стягувачем (в тому числі, але не виключно заміни сторони Орендаря в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з боржника на стягувача).

26.03.2020, 27.03.2020 та 30.03.2020 між СТОВ Імені Мічуріна та ТОВ Братське-Агро були укладені Договори № 26/03/2020, № 27/03/2020 та 30/03/2020 відповідно, за якими СТОВ Імені Мічуріна передало ТОВ Братське-Агро в рахунок погашення боргу право оренди 139 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

Умовами вказаних Договорів встановлено, що право оренди СТОВ Імені Мічуріна на земельні ділянки припиняється та переходить до ТОВ Братське-Агро . З моменту укладення цього Договору до ТОВ Братське-Агро переходять права та обов`язки Орендаря за договорами оренди землі, об`єктами оренди за якими є зазначені в пункті 2 цього Договору земельні ділянки.

На підставі пункту 6 Договорів право оренди на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зареєстровано за ТОВ Братське-Агро .

Таким чином, заявник стверджує, що ТОВ Братське-Агро є законним користувачем (орендарем) 139 земельних ділянок, розташованих на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

15.09.2020 на адресу ТОВ Братське-Агро надійшов лист від ТОВ Доброульянівка , в якому останнє, з посиланням на Договір про спільну діяльність, вказувало, що з 30.09.2020 року товариство приступає до обробітку земельних ділянок, розташованих на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області та вимагає, щоб ТОВ Братське-Агро не здійснювало обробіток та не сіяло будь-які сільськогосподарські культури на 55 земельних ділянках з відповідними кадастровими номерами.

Розглянувши вказаний лист ТОВ Братське-Агро відмовило у задоволенні заяви ТОВ Доброульянівка , оскільки земельні ділянки перебувають у правомірному володінні та користуванні (в оренді) ТОВ Братське-Агро та на вказаних земельних ділянках знаходяться посіви ріпаку та озимої пшениці.

02 жовтня 2020 року ТОВ Братське-Агро стало відомо, що невідомими особами вчиняються дії щодо обробітку земельної ділянки кадастровий номер 4821483400:01:000:0180 та суміжних з нею земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ Братське-Агро .

За твердженням товариства, прибувши 02.10.2020 на місце розташування вказаної земельної ділянки ТОВ Братське-Агро було встановлено, що невідомими особами під керівництвом ТОВ Доброульянівка за відсутності законних підстав здійснюється обробіток земельної ділянки площею 11,5432 га з кадастровим номером 4821483400:01:000:0180 та суміжних з нею земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ Братське-Агро .

З наведеного, за твердженням заявника, вбачається, що ТОВ Доброульянівка має намір провести обробіток земельних ділянок та ціленаправлено перешкоджає ТОВ Братське-Агро здійснювати мирне користування вказаними земельними ділянками, які знаходяться в оренді позивача.

ТОВ Братське-Агро зауважує, що відповідно до пунктів 3.1 та 7.1 Договорів оренди землі у разі закінчення строку дії або дострокового розірвання договору до збору врожаю, строк його дії продовжується до збору врожаю Орендарем та передачі земельної ділянки Орендодавцю за актом приймання-передачі.

Таким чином, проведення ТОВ Братське-Агро в серпні-жовтні 2020 року (до закінчення строку дії Договорів оренди землі) сільськогосподарських робіт із засівання 55 (п`ятдесяти п`яти) земельних ділянок, свідчить про те, що ТОВ Братське-Агро має право користуватися вказаними земельними ділянками до збору врожаю у 2021 році. Однак, здійснення ТОВ Доброульянівка обробітку вказаних 55 земельних ділянок призведе до того, що ТОВ Братське-Агро буде позбавлене можливості зібрати з вказаних земельних ділянок урожай ріпаку та озимої пшениці.

Крім того, заявник зазначає, що оскільки вирощування сільськогосподарських культур є специфічним видом господарської діяльності, особливістю якої є те, що її здійснення пов`язане з певними часовими межами, тому знищення посівів на даних земельних ділянках, унеможливить використання їх в посівній кампанії на 2020 та 2021 роки.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, рішення, яким суд забезпечує позов, як ефективний засіб юридичного захисту повинне бути реальним (тобто таким, яке забезпечує дієвий правовий захист від свавілля контрагента) та своєчасним.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім право на суд , яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі Кюблер проти Німеччини , заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені правом на суд .

Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

У провадженні з розгляду заяви про забезпечення позову суд позбавлений можливості встановлювати законність і обґрунтованість дій відповідачів, позаяк такий предмет розгляду належить здійснювати в порядку позовного провадження. Сутність забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії покликана захистити заявника від свавільних дій осіб, якщо крім усього такі дії носять непередбачувані, швидкі та невідворотні елементи. Таким чином, у цьому провадженні суд встановлює обґрунтованість заходів забезпечення з урахуванням розумності та адекватності вимог заявника, його доводів, відповідності наведених в приписах підстав із положеннями закону.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Разом із тим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За правилами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів сторонніх осіб.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення особою дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення особи від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст.137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена постанові від 23.10.2019 у справі №927/432/19).

Суд наголошує, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним в ухвалі від 20.08.2018 у справі № 917/1390/17.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ознайомившись з наданою заявою, дослідивши у сукупності та оцінивши у відповідності до ст. 86 ГПК України докази, які подані заявником в обґрунтування заявлених вимог, суд відмічає, що кадастрові номери земельних ділянок, щодо яких заявник просить вжити заходів забезпечення позову, відображені в наявних в матеріалах справи доказах щодо предмета спору, зокрема - в оспорюваному договорі № 30/05/20-1 від 30.05.2020 про спільну діяльність (спільний обробіток землі); актах ДВС про передачу майна стягувачу у рахунок часткового погашення боргу; договорах № 26/03/2020 від 26.03.2020, № 27/03/2020 від 27.03.2020, № 30/03/2020 від 30.03.2020; договорах оренди; листі Товариства з обмеженою відповідальністю Доброульянівка № 15 від 01.09.2020.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини та норми процесуального права, а також те, що відповідно до змісту заяви про забезпечення позову та наявних в матеріалах справи доказів, зокрема - листа Товариства з обмеженою відповідальністю Доброульянівка № 15 від 01.09.2020, з якого дійсно вбачається намір товариства здійснювати обробіток відповідних земельних ділянок, які за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро перебувають у його законному користуванні, суд дійшов висновку, що наведені обставини можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі та унеможливити ефективний захист оспорюваних прав або інтересів позивача, а тому суд вважає підставним вжиття заходів забезпечення даного позову у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Доброульянівка та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю Братське-Агро та іншим особам, які діють в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро користуватися (в тому числі, але не виключно здійснювати обробіток, здійснювати дії по збиранню урожаю тощо) земельними ділянками, розташованими на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області з відповідними кадастровими номерами.

На переконання суду, даний захід забезпечення позову є співмірним та адекватним із вимогами, з якими заявник звернувся з позовом до суду, оскільки такий тимчасово унеможливить вчинення дій щодо перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю Братське-Агро вживати заходів, пов`язаних з доглядом та вирощуванням сільськогосподарських культур. Водночас, інші обставини спірних відносин між сторонами підлягатимуть встановленню у межах розгляду справи по суті.

Крім того, вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди заявнику.

Суд наголошує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Крім того, обраний заявником спосіб забезпечення позову не зупиняє діяльності відповідача, та не порушує прав третіх осіб, а спрямований на їх захист, є співмірним із заявленими позивачем вимогами, спрямований на запобігання ймовірним порушенням прав заявника, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін та не суперечить ст.137 ГПК України.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро б/н від 22.12.2020 (вх. № 16475/20) про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її задоволення та вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Доброульянівка та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю Братське-Агро та іншим особам, які діють в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро користуватися (в тому числі, але не виключно здійснювати обробіток, здійснювати дії по збиранню урожаю тощо) земельними ділянками, розташованими на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області з відповідними кадастровими номерами.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро б/н від 22.12.2020 (вх. № 16475/20) про забезпечення позову у справі № 915/1557/20 задовольнити.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Доброульянівка (49040, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 2Т, кімната 7; ідентифікаційний код 35079048) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю Братське-Агро (55482, Миколаївська обл., Братський район, с. Новокостянтинівка, вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 41671498) та іншим особам, які діють в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро користуватися (в тому числі, але не виключно здійснювати обробіток, здійснювати дії по збиранню урожаю тощо) земельними ділянками, розташованими на території Новокостянтиніської сільської ради Братського району Миколаївської області з кадастровими номерами:

1. 4821483400:01:000:0187;

2. 4821483400:01:000:0205;

3. 4821483400:05:000:0208;

4. 4821483400:06:000:0065;

5. 4821483400:03:000:0088;

6. 4821483400:06:000:0064;

7. 4821483400:02:000:0056;

8. 4821483400:01:000:0183;

9. 4821483400:05:000:0307;

10. 4821483400:01:000:0107;

11. 4821483400:03:000:0076;

12. 4821483400:06:000:0075;

13. 4821483400:02:000:0021;

14. 4821483400:06:000:0066;

15. 4821483400:06:000:0082;

16. 4821483400:06:000:0083;

17. 4821483400:06:000:0084;

18. 4821483400:05:000:0224;

19. 4821483400:05:000:0220;

20. 4821483400:06:000:0067;

21. 4821483400:06:000:0068;

22. 4821483400:01:000:0230;

23. 4821483400:02:000:0164;

24. 4821483400:05:000:0221;

25. 4821483400:01:000:0131;

26. 4821483400:05:000:0223;

27. 4821483400:06:000:0057;

28. 4821483400:01:000:0180;

29. 4821483400:01:000:0179;

30. 4821483400:01:000:0201;

31. 4821483400:06:000:0095;

32. 4821483400:06:000:0005;

33. 4821483400:06:000:0058;

34. 4821483400:06:000:0103;

35. 4821483400:03:000:0124;

36. 4821483400:02:000:0031;

37. 4821483400:05:000:0222;

38. 4821483400:02:000:0407;

39. 4821483400:02:000:0057;

40. 4821483400:03:000:0204;

41. 4821483400:01:000:0118;

42. 4821483400:01:000:0186;

43. 4821483400:02:000:0169;

44. 4821483400:03:000:0114;

45. 4821483400:02:000:0217;

46. 4821483400:03:000:0404;

47. 4821483400:02:000:0408;

48. 4821483400:05:000:0310;

49. 4821483400:01:000:0231;

50. 4821483400:01:000:0182;

51. 4821483400:05:000:0136;

52. 4821483400:05:000:0197;

53. 4821483400:02:000:0128;

54. 4821483400:01:000:0232;

55. 4821483400:01:000:0084.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, тобто 28.12.2020.

4. Ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , протягом трьох років.

5. За даною ухвалою:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Братське-Агро (55482, Миколаївська обл., Братський район, с. Новокостянтинівка, вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 41671498);

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Доброульянівка (49040, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 2Т, кімната 7; ідентифікаційний код 35079048).

Ухвала може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя О.Г. Смородінова