Рішення

від 23.12.2020 по справі 916/122/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/122/20

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглядаючи справу за позовом Фізичної особи-підприємця Никитенко Володимира Петровича ( АДРЕСА_1 ) до відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕП-УА" (вул. Бугаївська, 35, офіс 503, Одеса, Одеська область, 65005); 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фламенко" (вул. Дорогожицька, 1, м. Київ, 04119) за участтю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання договору недійсним

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр Південний" третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, подану у межах справи № 916/122/20 до відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕП-УА" (вул. Бугаївська, 35, офіс 503, Одеса, Одеська область, 65005; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фламенко" (вул. Дорогожицька, 1, м. Київ, 04119) про визнання договору недійсним

за участю представників:

від позивача: Черкес В.О. - ордер;

від відповідача1: не з`явились;

від відповідача2: Халдай І.В.- ордер;

від ТОВ "Торговий центр Південний": не з`явились;

від 3-ої особи ОСОБА_2 : не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Никитенко Володимир Петрович звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕП-УА" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАМЕНКО", в якому просить господарський суд про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.03.2011 р. що, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А., за реєстровим №657, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЛАМЕНКО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕП-УА".

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 21.03.2011 р. між ТОВ "ФЛАМЕНКО", як продавцем, та ТОВ "СТЕП-УА", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А., за реєстровим № 657. При цьому, позивач зазначає, що цей Договір підлягає визнанню недійсним оскільки Об`єкт нерухомості, що є предметом договору, був відчужений ТОВ ФЛАМЕНКО з порушенням заборони на відчуження цього майна, що була встановлена ухвалою суду про арешт майна; в оспорюваному договорі купівлі-продажу не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості, чим порушено права землевласника та свідчить про незаконність оспорюваного правочину; у позивача наявні обґрунтовані підозри, що оспорюваний договір купівлі-продажу був безгрошовим, тобто, без реальної сплати коштів та зазначено, що договір порушує законні інтереси позивача, як суб`єкта господарювання, а тому позивач вважається заінтересованою особою у визнанні недійсним такого оспорюваного договору.

Правовими підставами для подання позову зазначено положення ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ст. ст. 203, 215, 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України.

Ухвалою суду від 20.01.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на "17" лютого 2020 р. о 10:00 та витребувано у відповідачів ТОВ ФЛАМЕНКО та ТОВ СТЕП-УА належним чином завірені копії доказів виконання договору купівлі-продажу від 21.03.2011 р. що, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А., за реєстровим №657 в частині оплати ТОВ "СТЕП-УА" на користь ТОВ "ФЛАМЕНКО" грошових коштів на загальну суму 3 777 534,00 грн. в рахунок сплати вартості нежитлового приміщення першого поверху та підвалу площею 2612,0 кв.м. розташованого за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушко, 19; встановлено строк для надання доказів до 12.02.2020р.

Ухвалою суду від 20.01.2020 р. задоволено клопотання ФОП Никитенко Володимира Петровича, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Виходцева Ігора Анатолійовича належним чином завірені копії наступних документів: договір купівлі-продажу від 21.03.2011 р., укладеного між ТОВ ФЛАМЕНКО та ТОВ СТЕП-УА , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А. за реєстровим №657; платіжні документи, що підтверджують факт здійснення оплати покупцем вартості відчужуваного майна за Договором купівлі-продажу від 21.03.2011 р. укладеного між ТОВ ФЛАМЕНКО та ТОВ СТЕП-УА , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А., за реєстровим №657; матеріали нотаріальної справи щодо нотаріального посвідчення договору від 21.03.2011 р., укладеного між ТОВ ФЛАМЕНКО та ТОВ СТЕП-УА , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А. за реєстровим № 657.

13.02.2020р. представником ТОВ "ФЛАМЕНКО" подано клопотання про закриття провадження у справі за позовом ФОП Никитенко Володимира Петровича до відповідачів ТОВ "СТЕП-УА" та ТОВ "ФЛАМЕНКО" про визнання договору недійсним.

17.02.2020 р. до суду від ТОВ СТЕП-УА надійшла заява про надання додаткового строку для надання витребуваних судом доказів та відзиву на позовну заяву (вх. №4296/20 від 17.02.2020 р.).

24.02.2020 р. до суду надійшов відзив на позов ТОВ СТЕП-УА від 21.02.2020 р. (вх. №4749/20 від 24.02.2020 р.), в якому було зазначено, що докази того, що ТОВ СТЕП-УА було відомо про арешт об`єкта нерухомості відсутні, натомість наявні обставини, що свідчать про обізнаність ТОВ ФЛАМЕНКО про відповідний арешт; зазначено що в договорі купівлі-продажу від 21.02.2011 р. відсутні посилання на розташування об`єкту нерухомості на окремій земельній ділянці, проте це вбачається з публічної кадастрової карти України.

24.02.2020 р. до суду надійшла заява на виконання вимог ухвали господарського суду Одеської області від 20.01.2020 р. (вх. №4752/20 від 24.02.2020 р.), від ТОВ СТЕП-УА в якій було повідомлено, що дійсно 21.03.2011 р. підприємством було вчинено господарську операцію з купівлі-продажу нерухомого майна та заначено, що: відповідно до наявної інформації у товариства в 2011 році був відкритий банківський рахунок в АТ Дельта Банк , з наданої виписки банку не вбачається інформація про будь-які операції з перерахування грошових коштів на користь ТОВ ФЛАМЕНКО ; відомості про проведення оплати за оспорюваним договором від 21.03.2011 р. відповідно до аналізу первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, що наявні у товариства - відсутні.

25.02.2020р. до господарського суду надійшла позовна заява (вх. № 525/20 від 25.02.2020р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр «Південний" - третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, подана у межах справи №916/122/20 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.03.2011 р. що, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А., за реєстровим №657, укладений між ТОВ "ФЛАМЕНКО" та ТОВ "СТЕП-УА". Позов обґрунтовано тим, що на момент укладення відповідачами по справі оспорюваного договору, нежитлові приміщення незаконно вибули з власності ТОВ ТЦ Південний , оспорюваний договір був укладений ТОВ ФЛАМЕНКО з протиправною метою - ухилення від виконання рішення Київського районного суду м. Одеси про витребування нежитлового приміщення у ТОВ «СТЕП-УА» на користь ТОВ «Торговий центр «Південний» та має всі ознаки фраудаторного правочину; на думку позивача оспорюваний договір грубо порушує принципи добросовісності та недопустимості зловживання правами. Правовими підставами подання позову зазначено ст. ст 3, 13, 203, 215, 228 ЦК України.

Ухвалою суду від 28.02.2020р. прийнято позовну заяву (вх. № 525/20 від 25.02.2020р.) ТОВ "Торговий центр "Південний" про визнання недійсним договору до розгляду.

Ухвалою суду від 02.02.2020р. провадження у справі №916/122/20 за позовом ФОП Никитенко Володимира Петровича до відповідачів ТОВ "СТЕП-УА" та ТОВ "ФЛАМЕНКО" про визнання договору недійсним було закрито.

02.03.2020р. у судовому засіданні оголошено протокольну ухвалу про перерву до 16.03.2020 року у справі № 916/122/20 за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ "Торговий центр Південний" до відповідачів ТОВ "СТЕП-УА" та ТОВ "ФЛАМЕНКО" про визнання договору недійсним, що було відображено в протоколі судового засідання

13.03.2020 р. до канцелярії Господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга ФОП Никитенко В.П. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.03.2020р. про закриття провадження у справі за позовом ФОП Никитенко В.П. до ТОВ "СТЕП-УА" та ТОВ "ФЛАМЕНКО" про визнання договору недійсним.

Ухвалою суду від 16.03.2020 року було зупинено провадження у справі №916/122/20 до розгляду апеляційної скарги ФОП Никитенко В.П. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.03.2020р. про закриття провадження у справі за позовом ФОП Никитенко В.П.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23 червня 2020 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено на розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16 вересня 2020 року касаційну скаргу ТОВ «ФЛАМЕНКО» залишено без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23 червня 2020 року у справі №916/122/20 залишено без змін.

07.10.2020 р. матеріали справи №916/122/20 повернулись до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою від 19.10.2020 р. провадження у справі №916/122/20 поновлено, призначено справу до розгляду у судовому засіданні 04.11.2020 р..

03.11.2020 р. від ФОП Никитенко В.П. надійшло Клопотання про долучення до матеріалів справи Висновку судового експерта №482/20 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 21.02.2020 р. та клопотання про приєднання до матеріалів справи копії листа Київського районного суду м. Одеси щодо чинності ухвали суду про арешт нерухомого майна та відсутність відомостей про скасування вказаної ухвали.

Ухвалою від 04.11.2020 р. задоволено заяву ФОП Никитенко Володимира Петровича - залучено до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 .

11.11.2020 р. до суду надійшло клопотання ТОВ СТЕП-УА про долучення до матеріалів справи доказів (вх. №30246/20 від 11.11.2020 р.), в якій повідомлено про відсутність реєстрації ТОВ ФЛАМЕНКО податкових накладних за оспорюваним договором купівлі-продажу від 21.03.2011 р., повідомлено про неможливість нотаріуса Виходцева І.А. надати витребувані судом документи та надано суду отримані самостійно ТОВ СТЕП-УА фотокопії матеріалів нотаріальної справи.

13.11.2020 р. до суду надійшло клопотання ТОВ СТЕП-УА про долучення до матеріалів справи доказів (вх. №30449/20 від 13.11.2020 р.).

У зв`язку з перебуванням судді Господарського суду Одеської області Літвінова С.В. з 24.11.2020 року по 04.12.2020 року у відпустці , суд, в межах встановленого законодавством строку, призначив підготовче засідання у справі №916/122/20 на 16.12.2020р. та продовжено строк підготовчого провадження про, що повідомлено учасників справи шляхом направлення ухвали суду.

11.12..2020 р. від ФОП Никитенко В.П. надійшли письмові пояснення з урахуванням наданих ТОВ СТЕП-УА додаткових доказів .

16.12.2020 р. в підготовчому судовому засіданні оголошено протокольну ухвалу про перерву, про що було відображено в протоколі судового засідання.

21.12.2020 р. до суду надійшло клопотання представника ТОВ ФЛАМЕНКО про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №34110/20 від 21.12.2020 р.) та заява про застосування строку позовної давності (вх. №34141/20 від 21.12.2020 р.).

Під час підготовчого провадження ТОВ ФЛАМЕНКО відзиву на позовну заяву не надавалось, вимоги ухвали суду від 20.01.2020 р. в частині витребування доказів не виконано.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

21.12.2020 р. підготовче судове засідання було закрито, призначено розгляд справи по суті на 23.12.2020 р.

21.12.2020р., після судового засідання, представником відповідача2 який не з`явився в судове засідання, було надано заяву про застосування строків позовної давності.

22.12.2020р. ТОВ Група компаній Глобальні бізнес рішення звернулось до суду із заявою про залучення товариства в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спора на стороні відповідача.

Судом розглянута заява ТОВ Група компаній Глобальні бізнес рішення та залишена без розгляду так як в порушення ст. 50 ГПК України була подана після закінчення підготовчого провадження без заяви на поновлення пропущених процесуальних строків.

23.12.2020 р. було розпочато розгляд справи по суті.

23.12.2020р. в судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фламенко" звернувся із заявою про відвід судді Літвінова С.В. від розгляду справи № 916/122/20

В обґрунтування поданої заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фламенко" посилається на те, що ухвала суду про закриття провадження у справі від 02.03.2020р. була скасована і тому відповідно до ч. 2 ст. 35, ч.1 ст. 36 ГПК України не може брати участі у новому розгляді справи № 916/122/20.

Отже, відповідач2 вважає, що наведені обставини є підставою для відводу судді Літвінова С.В. від розгляду справи №916/122/20.

Заява про відвід судді надійшла до суду 23.12.2020р., а саме під час судового засідання, питання про відвід судді вирішувався судом, що розглядає справу.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фламенко" про відвід судді, господарський суд ухвалою суду від 23.12.2020р. відмовив у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фламенко" про відвід судді Літвінова С.В. від розгляду справи №916/122/20. .

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник ТОВ ФЛАМЕНКО в судове засідання з`явився, проти задоволення позовних вимог заперечував.

23.12.2020р. в судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фламенко" звернувся із клопотанням про надання доказів на виконання ухвали суду та усним клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання доказів які зазначені у клопотанні від 22.12.2020р.

Крім того, 23.12.2020р. в судовому засіданні представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фламенко" були надані письмові пояснення від 22.12.2020р. з доказами та клопотання про поновлення пропущеного строку на подання доказів.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку відповідач2 зазначає, що ТОВ «Фламенко» фактично не приймало участі в останньому підготовчому засіданні і було позбавлене можливості висвітлити власні міркування щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник позивача проти задоволення клопотань про поновлення пропущеного строку заперечує.

Розглянувши клопотання відповідача2 про поновлення строку на подання доказів які зазначені у клопотанні від 22.12.2020р. та на подання доказів які подані разом із письмовими поясненнями від 22.12.2020р., суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Фламенко" в поновленні строку на подання до суду доказів які додані до письмових пояснень від 22.12.2020р. та в поновленні строку на подання до суду доказів які додані до клопотання від 22.12.2020р. про надання доказів на виконання ухвали суду.

Представник ТОВ Степ-УА в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час судових засідань повідомлялась, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ТОВ Торговий центр Південний в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся, надав заяву про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні 23.12.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд встановив.

04.11.2008 р. ухвалою Київського районного суду м. Одеси у цивільній справі № 2-6477/08 від було задоволено заяву ТОВ Торговий центр Південний про забезпечення позову: накладено арешт на нерухоме майно - нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, що розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 19 (далі - Нежитлове приміщення).

24.03.2009 р. ухвалою Апеляційного суду Одеської області по цивільній справі №22ц-1095/2009 було відхилено апеляційну скаргу представника ТОВ ФЛАМЕНКО та залишено без змін ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2008 р. про забезпечення позову, якою було накладено арешт на нежитлове приміщення.

14.03.2011 р. рішенням Київського районного суду м. Одеси по цивільній справі №1512/2-1890/11 сторони приведено у первинний стан - зобов`язано відповідача ТОВ ФЛАМЕНКО повернути в натурі позивачу ТОВ Торговий центр Південний Нежитлове приміщення, шляхом вилучення зазначеного приміщення у ТОВ ФЛАМЕНКО та передачі його ТОВ Торговий центр Південний .

21.03.2011 р. між ТОВ "ФЛАМЕНКО", як продавцем, та ТОВ "СТЕП-УА", як покупцем, було укладено оспорюваний правочин - договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А., за реєстровим № 657, за яким право на Нежитлове приміщення набуло ТОВ СТЕП-УА .

12.08.2011 р. була укладена мирова угода між ПАТ Дельта Банк та ТОВ СТЕП-УА , яку було затверджено ухвалою господарського суду м. Києва по господарській справі №54/239, на підставі права на Нежитлове приміщення перейшло до ПАТ Дельта Банк .

07.10.2011 р. між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Група компаній Глобальні бізнес рішення був укладений черговий договір купівлі-продажу, посвідчений тим самим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А., за яким право власності на нежитлове приміщення перейшло до ТОВ Група компаній Глобальні бізнес рішення .

06.08.2018 р. відбулися електронні торги, проведені ДП СЕТАМ , у яких ОСОБА_3 взяв участь та переміг придбавши лот №290838: Нежитлове приміщення та земельну ділянку площею 0,14 га.

17.08.2018 р. ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право власності, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В.

13.03.2019 р. з метою ведення господарської діяльності та, зокрема, задля здачі в оренду придбаного Нежитлового приміщення іншим суб`єктам господарювання, ОСОБА_3 було отримано статус фізичної особи-підприємця з основним видом діяльності код КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

26.02.2020 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір про поділ спільного майна подружжя, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О., за реєстровим № 99.

Внаслідок поділу спільного майна подружжя було проведено державну реєстрацію прав на два нових об`єкти нерухомості: 1) нежитлове приміщення загальною площею 2057,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 , за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2041050051101, що належить на праві власності ОСОБА_3 , який зареєстрований як фізична особа-підприємець; та 2) нежитлове приміщення загальною площею 535,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_4 , за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2041037851101, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,14 га, кадастровий номер 5110136900:31:002:0049, що належать ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду з позовом ФОП Никитенко В.П. зазначив, що ТОВ Група компаній Глобальні бізнес рішення , яке є пов`язаною з ТОВ ФЛАМЕНКО особою, наразі, намагається оспорити право власності ОСОБА_3 (зокрема, шляхом подання позову у цивільній справі №520/548/18), таким чином, інші особи оспорюють право власності ОСОБА_3 , через що ФОП Никитенко В.П. не може безперешкодно та повною мірою реалізовувати свої право власності при наявності претензій третіх осіб.

ФОП Никитенко В.П. шляхом визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 21.03.2011 р. зазначає про реалізацію свого майнового інтересу в тому, щоб придбане ним майно залишалось у його власності та могло бути ним використане у господарській діяльності, а його права як власника не порушувались та не ставились під сумнів особами, яким право власності на таке майно могло перейти після укладення оспорюваного правочину між ТОВ «ФЛАМЕНКО» та ТОВ СТЕП-УА .

ТОВ ТЦ Південний шляхом подання позову третьої особи із самостійними вимогами зазначає про те, що визнання недійсним оспорюваного правочину, укладеного між ТОВ Фламенко та ТОВ Степ-Уа безпосередньо впливає на права, обов`язки та законні інтереси ТОВ ТЦ Південний , що зокрема випливає з правових наслідків недійсного правочину передбачених у ст. 216 ЦК України. Зазначає, що у випадку задоволення даного позову ТОВ ТЦ Південний судом буде встановлений факт незаконності всіх подальших дій з фіктивного переоформлення прав на Нежитлові приміщення, внаслідок яких в 2011 р. виникла паралельна реєстрація права власності на Нежитлові приміщення за пов`язаними особами - ТОВ Фламенко , ТОВ Степ-Уа та ТОВ Група Компаній Глобальні Бізнес Рішення . Укладення цих незаконних правочинів в 2011 р. було неможливо без порушення прав ТОВ ТЦ Південний та створює загрозу для легальних правочинів за участю ТОВ ТЦ Південний за якими право власності на Нежитлові приміщення разом із Земельної ділянкою були передані добросовісним набувачам, та в подальшому придбані ФОП Никитенко В.П.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

За приписами частини другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин першої та другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Крім цього, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосуванню для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною майна.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1-2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Судом встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2008 р. у цивільній справі №2-6477/08 було накладено арешт на нежитлове приміщення, про який було відомо відповідачу ТОВ ФЛАМЕНКО , оскільки той здійснив його апеляційне оскарження, однак ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24.03.2009 р. по цивільній справі №22ц-1095/2009 було відхилено апеляційну скаргу представника ТОВ ФЛАМЕНКО та залишено ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2008 р. про забезпечення позову без змін.

З огляду на викладене суд доходить висновку про те, що відповідачу ТОВ ФЛАМЕНКО було відомо про наявність судового спору щодо вказаного Нежитлового приміщення, а також про наявність заборони на його відчуження, що була встановлена судом. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України (в редакції від 18 березня 2004 року, що була чинною станом на 2008 рік) ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 154 ЦПК України (в редакції від 18 березня 2004 року, що була чинною станом на 2008 рік) заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Відповідно до змісту листа Київського районного суду м. Одеси від 15.05.2020 р. №2334 в матеріалах цивільної справи №1512/2/1890/11 відсутня ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову від 04.11.2008 р.

За участі представника ТОВ ФЛАМЕНКО було постановлене рішення Київського районного суду м. Одеси 14.03.2011 р. у справі №1512/2-1890/11 (№2-6477/08), яким було задоволено позовні вимоги ТОВ «Торговий центр «Південний» та витребувано Нежитлове приміщення у відповідача ТОВ ФЛАМЕНКО на користь позивача ТОВ Торговий центр Південний .

Після постановлення вказаного судового рішення виникла правова підстава за якою у відповідача ТОВ ФЛАМЕНКО у випадку набрання рішенням Київського районного суду м. Одеси 14.03.2011 р. законної сили, виникав обов`язок з передання Нежитлового приміщення на користь іншої особи - ТОВ «Торговий центр «Південний» .

З матеріалів справи вбачається, що через сім днів після ухвалення рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.03.2011 р., не очікуючи набрання рішенням законної сили, ТОВ ФЛАМЕНКО , незважаючи на наявність ухвали суду про арешт Нежитлового приміщення, про яку ТОВ «ФЛАМЕНКО» було відомо, що вбачається з апеляційного оскарження вказаної ухвали внаслідок якого у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ФЛАМЕНКО» було відмовлено, уклало оспорюваний договір купівлі-продажу від 21.03.2011 р., за яким право власності на Нежитлове приміщення перейшло від ТОВ «ФЛАМЕНКО» до ТОВ «СТЕП-УА» .

Пунктом 1 Договору купівлі-продажу від 21.03.2011 р. передбачено, що за цим Договором Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає у власність на оплатній основі належне Продавцеві нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 2612,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Глушка академіка (проспект Димитрова) буд. 19.

Пунктом 5 Договору купівлі-продажу від 21.03.2011 р. передбачено, що продаж нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 2612, за згодою сторін, вчинено за ціною 3771534 грн., у тому числі ПДВ. Зазначену у цьому пункті суму Покупець повністю сплатив на рахунок Продавця до підписання сторонами цього договору.

В пункті 6 Договору купівлі-продажу від 21.03.2011 р. зазначено, що представник Продавця стверджує, що предмет договору на момент його укладання нікому іншому не відчужений, як внесок до статного фонду юридичних осіб не переданий, в спорі, під забороною (арештом), у податковій заставі, під описом державного виконавця, інших органів - не перебуває . Прихованих недоліків, обтяжень , а також прав щодо зазначеного майна у третіх осіб, як в межах, так і за межами України немає .

З боку продавця ТОВ ФЛАМЕНКО договір купівлі-продажу від 21.03.2011 р. підписано директором Івчук Оленою Борисівною та скріплено печаткою. З боку покупця ТОВ СТЕП-УА - підписано директором ОСОБА_4 та скріплено печаткою.

Таким чином, при укладенні оспорюваного договору продавцем ТОВ ФЛАМЕНКО в особі директора Івчук О.Б. було зазначено та повідомлено нотаріуса, який посвідчував правочин, та покупця про те, що Нежитлове приміщення, яке було предметом договору купівлі-продажу на момент його укладання в спорі, під забороною (арештом) - не перебуває, прихованих недоліків, обтяжень, а також прав щодо зазначеного майна у третіх осіб - не має. Проте, зважаючи на наявність судового спору у цивільній справі № 2-6477/08, що розглядалася Київським районним судом м. Одеси за позовом ТОВ ТЦ Південний до ТОВ ФЛАМЕНКО про скасування свідоцтва про право власності на майно, приведення сторін у первинний стан, а також наявність ухвали про арешт Нежитлового приміщення, яка була залишена в силі Апеляційним судом Одеської області ухвалою від 24.03.2009 р. та якою було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ФЛАМЕНКО» , вбачається, що в п. 6 оспорюваного Договору наведені недостовірні відомості.

З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення оспорюваного правочину ТОВ «ФЛАМЕНКО» було відомо про наявність встановленої судом заборони на відчуження Нежитлового приміщення, а також про наявність судового спору щодо Нежитлового приміщення та прийнятого судового рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.03.2011 р., яким зобов`язано ТОВ ФЛАМЕНКО повернути Нежитлове приміщення на користь ТОВ ТЦ Південний .

Твердження представника ТОВ ФЛАМЕНКО про те, що ухвала Київського районного суду м. Одеси про забезпечення позову від 04.11.2008 р. на дату укладення оспорюваного правочину не була внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21.03.2011 р., а відтак нотаріус Виходцев І.А., який посвідчував правочин не мав змоги пересвідчитись у її існуванні, не підтверджена матеріалами справи. Жодних доказів того, що ухвала Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2008 р. про накладення арешту на Нежитлове приміщення була скасована, на дату укладення оспорюваного правочину відповідачами, не було надано.

З Пункту 7 Договору купівлі-продажу від 21.03.2011 р. вбачається, що відсутність заборони відчуження предмету договору підтверджується Витягом №30712085 з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21.03.2011 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А.

Натомість, зі змісту витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №30712085, сформованого 21.03.2011 р. приватним нотаріусом Виходцевим І.А., вбачається, що при перевірці наявності або відсутності обтяжень щодо Нежитлового приміщення, яке відчужувалось за Договором купівлі-продажу від 21.03.2011 р. нотаріусом було здійснено пошук не за найменування продавця Нежитлового приміщення (ТОВ «ФЛАМЕНКО» , код ЄДРПОУ 31610334), а за найменуванням зовсім іншої юридичної особи, яка не була стороною правочину - ТОВ «ФОКСТРОТ» , код ЄДРПОУ 23703827. Будь-якого розумного пояснення - з яких причин нотаріусом при укладенні правочину щодо нерухомого майна, яке на дату укладення правочину було предметом судового спору та відносно якого судом було постановлено ухвалу про арешт, здійснювалася перевірка наявності чи відсутності обтяжень за найменуванням підприємства, яке не було стороною вказаного правочину, відповідачами не було надано.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Судом враховано позицію Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц, відповідно до якої забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України 2004 року). Тому той факт, що встановлені судом в ухвалі обмеження не було зареєстровано у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно відповідачу достеменно відомо.

Продаж спірного майна, вільний обіг якого був обмежений накладенням судом арешту (про що продавцю було відомо), не може вважатися законним.

Таким чином, Господарським судом Одеської області встановлено, що ТОВ ФЛАМЕНКО та ТОВ СТЕП-УА при укладенні оспорюваного Договору купівлі-продажу від 21.03.2011 р. порушили дійсний арешт суду , а відтак цей правочин є протиправним, не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним за ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Крім того, ФОП Никитенко В.П. у позові як на одну з підстав недійсності було наголошено, що в оспорюваному Договорі купівлі-продажу від 21.03.2011 р. не було зазначено кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташоване Нежитлове приміщення.

При цьому, в обґрунтування цього позивачем було замовлено та надано до суду в порядку ч. 1 ст. 101 ГПК України Висновок судового експерта №482/20 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 21.02.2020 р.

Оцінюючи Висновок судового експерта №482/20 суд зважає на те, що його було виконано судовим експертом Ковальчуком О.У., який був попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а зміст висновку відповідає вимогам ст. 98 ГПК України.

Судом встановлено, що Нежитлове приміщення є вбудовано-прибудованим приміщенням, яке прибудованою частиною повністю розташоване на окремій земельній ділянці площею 0,14 га, що розташована за адресою м. Одеса, вул. Академіка Глушко, 19, має кадастровий номер 5110136900:31:002:0049 та цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідно до Висновку судового експерта №482/20 частина вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 2612,0 кв.м., у багатоповерховому житловому будинку за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 19 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №167628051101) площею 560 кв.м. розташована (перебуває) у межах земельної ділянки кадастровий № 511036900:31:002:0049, площею 0,14 га за адресою: м. м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 19 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (1188515251101).

Відповідно до ч. 2, 6 ст. 120 ЗК України (в редакції, що була чинною станом на 21.03.2011 р.), передбачено, що, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.

Цивільний кодекс України не містить визначення поняття приміщення , проте у ч. 1 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 16.03.2010 р. дійсній станом на 21.03.2011 р.) нежитлове приміщення поряд із будівлею, будинком та спорудою зазначено як об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, переміщення якого неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Відповідно до п. 14.1.129 -1 . Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення , що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Відповідно до Роз`яснення міністерства будівництва, архітектури та житлово комунального господарства України від 01.01.2006 р. вбудовано-прибудоване приміщення - приміщення, конструктивна схема якого прийнята в межах огороджувальних конструкцій основної споруди, а частина виступає за її межі.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відповідно до ст.188 Цивільного кодексу України якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором. Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення прав на земельну ділянку перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду.

Згідно договору купівлі-продажу від 18.07.1995 року, Витягу з ЄДР речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.08.2018 року, копії рішення Київського районного суду від 19.12.2002 року, спірне приміщення є нежитловим приміщенням магазину , а саме комерційною нерухомістю.

Цільове призначення земельної ділянки площею 0,14 га, кадастровий номер 511036900:31:002:0049 - Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі для експлуатації та обслуговування магазину .

Суд приходить до висновку, що згідно норм чинного на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу від 21.03.2011 р. законодавства, нежитлове приміщення, яке є вбудовано-прибудованим, є в силу ознак нерухомого майна розташованим на земельній ділянці та нерозривно пов`язаним з нею.

Відтак, з огляду на розташування прибудованої частини Нежитлового приміщення, яке є вбудовано-прибудованим, на окремій земельній ділянці, у Договорі купівлі-продажу від 21.03.2011 р. однією з істотних умов повинно було бути зазначено кадастровий номер земельної ділянки - 511036900:31:002:0049, що цілком відповідає їх правовому та фактичному зв`язку.

Судом встановлено, що у оспорюваному Договорі купівлі-продажу від 21.03.2011 р. відомостей про земельну ділянку не зазначено. При цьому, судом враховується те, що ТОВ ФЛАМЕНКО не був власником відповідної земельної ділянки кадастровий номер 511036900:31:002:0049, яка станом на 21.03.2011 року належала фізичній особі ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації (ч. 6 ст. 120 ЗУ України).

Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону України Про нотаріат нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, перевіряють, чи відповідає зміст посвідчуваної ними угоди вимогам закону і дійсним намірам сторін. Водночас нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, зокрема якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (ч. 1 ст. 49 Закону України Про нотаріат ).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відсутність в оспорюваному Договорі купівлі-продажу від 21.03.2011 р. положення щодо кадастрового номеру земельної ділянки 0,14 га є протиправним, що у сукупності з іншими обставинами справи є підставою для визнання недійсним цього правочину за ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Окрім цього, позивач ФОП Никитенко В.П. та третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ ТЦ Південний зазначають про те, що оспорюваний Договір купівлі продажу був вчинений на шкоду кредитору зазначаючи про очевидну недобросовісність дій продавця та наявність ознак фраудаторності оспорюваного у даній справі правочину.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц надано визначення угодам (правочинам) боржника, що вчинені боржником на шкоду кредиторам. Такі угоди визначено як фраудаторні правочини.

За ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (п. 48 постанови Верховного Суду від 03.11.2020 р. у справі № 916/3133/17).

Проаналізувавши надані учасниками справи докази у їх сукупності судом було встановлено наступне.

Договір купівлі-продажу від 21.03.2011 р. був укладений ТОВ ФЛАМЕНКО через сім днів після постановлення судового рішення, яким Нежитлове приміщення було витребувано у ТОВ «ФЛАМЕНКО» на користь ТОВ «Торговий центр «Південний» .

При цьому, судом взято до уваги той факт, що відповідачами ТОВ ФЛАМЕНКО та ТОВ СТЕП-УА у 2011 році були зареєстровані, як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п. 193.1. ПК України (в редакції станом на 2011 рік) за відчуження Нежитлового приміщення, що було предметом оспорюваного Договору купівлі-продажу від 21.03.2011 р. підлягав сплаті податок на додану вартість у розмірі 17%.

З наявної в матеріалах справи копії листа ГУ ДПС в Одеській області №53/ЗПІ/15-32-51-04-09 від 18.03.2020 р., вбачається, що за період з 01.01.2010 року по 01.03.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня інформація щодо реєстрації платником податків ТОВ ФЛАМЕНКО (код ЄДРПОУ 31610334) податкових накладних на адресу ТОВ СТЕП-УА (код ЄДРПОУ 35744877).

З наведеного суд доходить висновків, що укладаючи оспорюваний правочин його сторонами не було виконано обов`язків зі сплати податку на додану вартість.

Після оспорюваного правочину, 12.07.2011 р. між ПАТ Дельта Банк та ТОВ СТЕП-УА була укладена мирова угода, яку було затверджено ухвалою господарського суду м. Києва по господарській справі №54/239 та на підставі якої Нежитлове приміщення вибуло до ПАТ Дельта Банк .

При цьому, зі змісту ухвали господарського суду м. Києва від 12.07.2011 р. вбачається, що справа №54/239 була розпочата через невиконання ТОВ СТЕП-УА умов кредитного договору від 29.04.2011 р., за яким майновим поручителем виступало Товариство з обмеженою відповідальністю ПІВОСТРІВ ПІЛОТ (ЄДРПОУ 32673091).

При цьому зі змісту ухвали господарського суду м. Києва від 12.07.2011 р. вбачається, що ПАТ Дельта Банк звернулося до суду з позовом до ТОВ СТЕП-УА та ТОВ ПІВОСТРІВ ПІЛОТ про стягнення 4031961,64 грн. за рахунок майна ТОВ Півострів Пілот за договором застави товарів в обороті від 29.04.2011 р.

Тобто позовною вимогою у справі №54/239 було стягнення грошових коштів за рахунок майна саме ТОВ ПІВОСТРІВ ПІЛОТ , проте мирова угода була укладена за рахунок Нежитлового приміщення ТОВ СТЕП-УА .

Судом встановлено, що засновниками ТОВ ПІВОСТРІВ ПІЛОТ є дві юридичні особи: ТОВ ГРИФТОН (код ЄДРПОУ 35632000), зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 1 (за тією ж адресою, де зареєстроване ТОВ ФЛАМЕНКО ); ТОВ ЙОТГАРД (код ЄДРПОУ 35644409), що зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 1 (за тією ж адресою, за якою має зареєстроване місцезнаходження ТОВ ФЛАМЕНКО ).

При цьому, засновником цих двох юридичних осіб-засновників ТОВ ПІВОСТРІВ ПІЛОТ є ТОВ АЙ-ПЕТРІ-2000 (код ЄДРПОУ 30312230), що також зареєстровано у м. Києві по вул. Дорогожицька, буд. 1.

Зі змісту інформаційної довідки №235781764 від 07.12.2020 р. вбачається, що будівля у м. Києві по вул. Дорогожицька, буд. 1, загальною площею 14066,8 кв.м., належить ТОВ ФЛАМЕНКО з 2008 року.

Судом встановлено, що всі зазначені господарські товариства, як і приватний нотаріус Виходцев І.А., який посвідчував оспорюваний правочин розташовані в одній будівлі у АДРЕСА_5 , яка належить на праві власності ТОВ ФЛАМЕНКО , бенефіціарним власником якої є ОСОБА_6 .

З наявних в матеріалах справи копій довіреності від 21.03.2011 р., виданої ТОВ СТЕП-УА та довіреності від 30.07.2011 р., виданої АТ Дельта Банк судом було встановлено, що державна реєстрація прав на Нежитлове приміщення за правочинами у 2011 році від імені ТОВ СТЕП-УА та АТ Дельта банк здійснювались одними представниками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

07.10.2011 р. між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Група компаній Глобальні бізнес рішення був укладений Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А., який розташований у будівлі належній ТОВ ФЛАМЕНКО . При цьому, ТОВ Група компаній Глобальні бізнес рішення є пов`язаною з ТОВ ФЛАМЕНКО особою за одними бенефіціарними власниками: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що вбачається з відповідних витягів з ЄДРПОУ.

Тобто, судом встановлено, що всі наведені вище правочини у 2011 році були вчинені за участі пов`язаних осіб: ТОВ ФЛАМЕНКО , ТОВ ПІВОСТРІВ ПІЛОТ та ТОВ ГК Глобальні бізнес рішення .

Відповідно до ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням всіх наявних в матеріалах справи доказів та їх аналізу у сукупності, на думку суду більш вірогідним є те, що ТОВ ФЛАМЕНКО діяло недобросовісно , на шкоду кредитору та забезпечило перехід прав на Нежитлове приміщення до пов`язаної юридичної особи ТОВ Група компаній Глобальні бізнес рішення .

Суд наголошує, що не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа, зокрема, зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних правовідносин для ухилення від виконання судового рішення.

При цьому, судом відхиляються доводи представника ТОВ ФЛАМЕНКО , наведені у судовому засіданні, про те, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.03.2011 р. було скасоване 18.10.2011 р., оскільки недобросовісні дії щодо передання Нежитлового приміщення на користь пов`язаної особи ТОВ ФЛАМЕНКО на цю дату були завершені (майно перейшло до ТОВ Група компаній Глобальні бізнес рішення 07.10.2011 р.). ТОВ ФЛАМЕНКО вчиняючи фраудаторний правочин у березні 2011 року задля ухилення від виконання судового рішення від 14 березня 2011 р. не могло знати про скасування вказаного судового рішення апеляційним судом у жовтні 2011 року, але очевидно було обізнано про наявність судового спору щодо Нежитлового приміщення за позовом ТОВ «Торговий центр «Південний» .

На думку суду, укладаючи 21 березня 2011 року оспорюваний договір купівлі-продажу, продавець ТОВ ФЛАМЕНКО був обізнаним про наявність спору щодо Нежитлового приміщення та про існування рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.03.2011 р., яким було фактично припинено право власності ТОВ ФЛАМЕНКО , отже, останній міг передбачити негативні наслідки для себе у випадку набрання цим рішенням законної сили.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ ), стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосуванню для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною майна.

Законні очікування розглядаються як елемент правової визначеності, в тому числі і тоді, коли йдеться про захист законних очікувань щодо здійснення права власності. Характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного особі суб`єктивного права, а також їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Суд дійшов висновку про те, що оспорюваний договір не направлений на реальне настання правових наслідків, а спрямований на встановлення ТОВ ТЦ Південний перешкод у розпорядженні нежитловим приміщенням після набрання законної сили Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.03.2011 р. Тобто дії відповідачів свідчать про недобросовісну поведінку, спрямовану на позбавлення третьої особи в майбутньому законних майнових прав. (зазначена позиція корелюється з правовими висновками зробленими Верховним Судом у постанові від 28.02.2019 р. у справі №646/3972/16-ц).

Таким чином знайшли своє підтвердження доводи позовної заяви ТОВ ТЦ Південний щодо порушення оспорюваним Договором купівлі-продажу від 21.03.2011 р. принципів добросовісності та недопустимості зловживання правами, яке мало місце зі сторони Відповідачів.

Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається про людське око , таким критеріям відповідати не може.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18 зроблено висновок, що договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. А відтак, посилання позивача на безоплатність оспорюваного договору купівлі-продажу від 21.03.2011 р. в даному випадку не має значення для встановлення факту його недійсності. В даному випадку мають значення інші встановлені судом обставини справи щодо наявності судового арешту, судового рішення про зобов`язання передати майно, недобросовісна поведінка сторін, порушення норм чинного законодавства та інші обставини у сукупності.

Посилання представника ТОВ ФАМЕНКО на постанову Одеського апеляційного суду від 17.11.2020 р. у справі №520/548/18, як на судове рішення, що спростовує доводи позивачів судом відхиляються, оскільки зазначене рішення не звільняє сторін від доказування в розумінні положень ч. 5 ст. 75 ГПК України, у відповідній справі не розглядалось питання дійсності оспорюваного у цій справі Договору купівлі-продажу від 21.03.2011 р. Натомість, зазначена постанова від 17.11.2020 р. підтверджує факт оспорювання пов`язаними з ТОВ ФЛАМЕНКО юридичними особами прав позивача на Нежитлове приміщення, про що було зазначено ФОП Никитенко В.П. у позовній заяві.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а саме: наявність судового спору між ТОВ ТЦ Південний та ТОВ ФЛАМЕНКО , наявність дійсного на момент вчинення оспорюваного договору судового арешту, поспішність у вчиненні правочину з відчуження Нежитлового приміщення, відчуження ТОВ ФЛАМЕНКО майна на пов`язану юридичну особу у короткий термін (за пів року) без будь-якого розумного обґрунтування проте з однією метою - ухилення від виконання судового рішення та за інших наведених раніше судом обставин, дає підстави вважати, що оспорюваний Договір купівлі-продажу від 21.03.2011 р. є саме фраудаторним правочином.

Щодо заяви представника ТОВ ФЛАМЕНКО про застосування строку позовної давності до позовних вимог ФОП Никитенко В.П. та ТОВ Торговий центр Південний суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно вимог статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 261 Цивільного кодексу України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача.

Суд відхиляє доводи представника ТОВ ФЛАМЕНКО про пропуск позивачами строку позовної давності з огляду на таке.

У позовній заяві ФОП Никитенко В.П. зазначив, що звернувся за захистом господарського інтересу. Суд звертає увагу, що ФОП Никитенко В.П., як фізична особа, набув прав на Нежитлове приміщення у серпні 2018 року, а відтак його законні інтереси не могли бути порушені до цього періоду. При цьому, ФОП Никитенко В.П. оскаржує правочин як заінтересована особа, яка не була його учасником, а відтак облік строку позовної давності не може відраховуватись з моменту вчинення оспорюваного правочину у 2011 році.

ТОВ Торговий центр Південний також не було учасником оспорюваного Договору купівлі-продажу від 21.03.2011 р., в матеріалах справи відсутні докази того, що йому було відомо про вчинення правочину у 2011 році, а відтак облік трьохрічного строку давності починаючи з 2011 року, про який наголошував представник ТОВ ФЛАМЕНКО у своїй заяві є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового бору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Никитенко Володимира Петровича до відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕП-УА"; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фламенко", за участтю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_1 про визнання договору недійсним - задовольнити повністю.

2. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр Південний", подану у межах справи № 916/122/20 до відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕП-УА"; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фламенко" про визнання договору недійсним - задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 21.03.2011р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А., за реєстровим №657, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ФЛАМЕНКО (04119, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1, код ЄДРПОУ: 31610334) та Товариством з обмеженою відповідальністю СТЕП-УА (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 35, оф. 503, код ЄДРПОУ: 35744877).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕП-УА" (вул. Бугаївська, 35, офіс 503, Одеса, Одеська область, 65005, код 35744877) на користь Фізичної особи-підприємця Никитенко Володимира Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1051грн. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фламенко" (вул. Дорогожицька, 1, м. Київ, 04119, код 31610334) на користь Фізичної особи-підприємця Никитенко Володимира Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1051грн. судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕП-УА" (вул. Бугаївська, 35, офіс 503, Одеса, Одеська область, 65005, код 35744877) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр Південний" (65104, Одеська обл., м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 19, код 13899433) 1051грн. судового збору.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фламенко" (вул. Дорогожицька, 1, м. Київ, 04119, код 31610334) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр Південний" (65104, Одеська обл., м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 19, код 13899433) 1051грн. судового збору.

Накази видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст складено 24 грудня 2020 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов