Рішення від 22.12.2020 по справі 922/2707/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2707/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Калашников Г.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясний торговий дім" (03037, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, буд. 4-б, кв. 108) до Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м`ясокомбінат" (62490, Харківська обл., село Котляри, вул. Безлюдівська, буд. 5) про стягнення 1612175,58 грн за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясний торговий дім" (позивач) до Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м`ясокомбінат" (відповідач) про стягнення 1612175,58 грн., що складається із: заборгованості по оплаті товару в сумі 1541423,75 грн., пені в сумі 51221,91 грн., 3 % річних в сумі 11187,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 8342,92 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 22.09.2020 о 12:00.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2020 по справі № 922/2707/20 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 21843 від 22.09.20) задоволено та відкладено підготовче засідання на 20.10.2020 на 12:00.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.10.2020 по справі № 922/2707/20 клопотання відповідача про продовження строку підготовчого провадження (вх.№24351 від 20.10.20) задоволено, строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 23.11.2020 згідно зі ст. 177 ГПК України та підготовче засідання відкладено на 10.11.2020 на 12:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.11.2020 по справі № 922/2707/20 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2020 на 11:00.

14.12.2020 у системі документообігу суду зареєстровано клопотання відповідача (вх. № 29088), в якому останній зазначає про сплату заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 477000,00 грн, у зв`язку із чим, просить провадження у справі в цій частині закрити за відсутністю предмета спору. Разом із клопотанням відповідачем подано примірники платіжних доручень.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2020 у справі № 922/2707/20 розгляд справи по суті відкладено на 22.12.2020 на 14:30.

18.12.2020 у системі документообігу суду зареєстровано письмові пояснення позивача (вх. № 5221), в яких позивач зазначає про те, що після звернення з даним позовом до суду, на рахунок позивача від відповідача надійшли грошові кошти у розмірі 477000,00 грн, з урахуванням чого, враховуючи здійснені відповідачем оплати, заборгованість відповідача складає 1064423,75 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь, як і решту заявлених позовних вимог. Також, у поясненнях просить суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, покласти на відповідача повністю витрати зі сплати судового збору, враховуючи доведення спору до суду та враховуючи поведінку відповідача під час розгляду справи, що призвела до затягування судового розгляду справи.

Позивач у судове засідання 22.12.2020 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином (т.с. 1 а.с. 196-197).

Відповідач у судове засідання 22.12.2020 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Відзив на позов у встановлений судом строк не надав, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ГПК України.

Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

10.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "М`ясний торговий дім" (продавець) та Приватним акціонерним товариством "Комплекс Безлюдівський м`ясокомбінат" (покупець) було укладено договір поставки № МТД-1002-01/2020 (далі - договір) (т.с. 1 а.с. 29-35), відповідно до умов п. 1.1. якого, продавець зобов`язується передавати у власність покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов`язується проводити оплату за товар та приймати його па умовах даного договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, але в будь - якому випадку до моменту його повного виконання (п. 10.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, поставка кожної партії товару здійснюється на підставі видаткової накладної, в якій зазначається кількість, асортимент та ціна товару.

Згідно з п. 4.3. договору, моментом здійснення поставки є дата, вказана у накладній на відповідну партію товару, що поставляється покупцеві. Перехід права власності на товар відбува ється в момент передачі товару від продавця до покупця та підписання сторонами відповідних накладних. Покупець несе всі ризики загибелі, пошкодження, псування товару з моменту переходу права власності на товар.

У відповідності до п. 5.2. договору, ціна товару погоджується сторонами та зазначається в накладних. Вартість кожної окремої партії товару, що передається Покупцеві, вказується у накла дних на відповідну партію товару.

Згідно п. 6.1. договору, оплата за товар здійснюється покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту здійснення поставки товару, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок продавця.

На виконання умов договору, позивач (постачальник) здійснив відповідачу (покупцеві) поставку товару (м`ясна продукція в асортименті) за видатковими накладними: № МТД-1603-07 від 16.03.2020 на суму 198221,18 грн, № МТД-1803-05 від 18.03.2020 на суму 271128,63 грн, № МТД-0106-08 від 01.06.2020 на суму 430457,40 грн, № МТД-0106-09 від 01.06.2020 на суму 311881,63 грн, № МТД-0306-01 від 03.06.2020 на суму 239659,20 грн, № МТД-0506-01 від 05.06.2020 на суму 239659,20 грн. Всього на суму 1691007,24 грн (т.с. 1 а.с. 38-49). Від відповідача товар отримано уповноваженою особою за довіреністю № 7 від 10.02.2020 (т.с. 1 а.с. 37).

У матеріалах справи також наявні товарно-транспортні накладні із зазначенням супровідних документів на вантаж вищеозначені видаткові накладні, із зазначенням вантажоодержувача: ПАТ "Комплекс безлюдівський м`ясокомбінат", пункт розвантаження: Харківська обл., с. Котляри, вул. Безлюдівська, 5. Вказані товарно - транспортні накладні підписані відповідальною особою вантажоодержувача - уповноваженою особою відповідача за довіреністю № 7 від 10.02.2020.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що відповідач отриманий у власність товар на загальну суму 1691007,24 грн за видатковими накладними: № МТД-1603-07 від 16.03.2020, № МТД-1803-05 від 18.03.2020, № МТД-0106-08 від 01.06.2020, № МТД-0106-09 від 01.06.2020, № МТД-0306-01 від 03.06.2020, № МТД-0506-01 від 05.06.2020 у встановлений п. 6.1. договором строк повної та своєчасної оплати не здійснив, у зв`язку із чим, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 1541423,75 грн.

Між сторонами складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на червень 2020 р. (т.с. 1 а.с. 50).

Будь - яких претензій та зауважень щодо якості та кількості отриманого товару від відповідача не надходило.

Станом на час звернення позивачем з цим позовом до суду, заборгованість відповідача склала 1541423,75 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між сторонами договір від 10.02.2020 за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з вимогами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором поставки, передавши у власність відповідача товар на загальну суму 1691007,24 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних: № МТД-1603-07 від 16.03.2020, № МТД-1803-05 від 18.03.2020, № МТД-0106-08 від 01.06.2020, № МТД-0106-09 від 01.06.2020, № МТД-0306-01 від 03.06.2020, № МТД-0506-01 від 05.06.2020.

Вимогами статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Також, вимогами статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 6.1. договору, оплата за товар здійснюється покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту здійснення поставки товару, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок продавця.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормами ч.1 ст.202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, з огляду на погоджені сторонами умови договору поставки, де сторони чітко погодили та встановили ціну товару, порядок постачання товару, а також погодили порядок та строк його оплати, тому у відповідача існує обов`язок зі своєчасної оплати товару у встановленому розмірі та встановлені пунктом 6.1. договору строки.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем виконання передбаченого умовами договору грошових зобов`язання зі своєчасної оплати товару.

Разом з тим, із матеріалів справи убачається, що після пред`явлення позову у цій справі, відповідачем здійснено часткову оплату та перераховано на рахунок позивача кошти у загальному розмірі 477000,00 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії платіжних доручень (т.с. 1 а.с. 183-195) та копії банківських виписок по рахунку позивача.

Доказів оплати у повному обсязі відповідачем заявленої позивачем до стягнення заборгованості, сторонами не надано та в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 477000,00 грн заборгованості підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Водночас, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1064423,75 грн заборгованості (1541423,75 - 477000,00 =1064423,75) є підставними та обґрунтованими, а відтак, підлягають до задоволення, оскільки доказів повної оплати відповідачем за отриманий товар сторонами не надано та в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків щодо наявності підстав для часткового задоволення позову не спростовує.

Також, за порушення відповідачем термінів оплати товару, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 51221,91 грн.

У даному разі, судом встановлено порушення відповідачем умов договору поставки, в частині виконання свого обов`язку зі своєчасної оплати товару у встановленому розмірі та встановлені пунктом 6.1. договору строки.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Пунктом 9.2. договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору від 10.02.2020 (т.с. 1 а.с. 36) в редакції, запропонованої покупцем визначено, що у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених цим договором, покупець оплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент такого порушення, від простроченої суми оплати за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені у розмірі 51221,91 грн, суд встановив, що дані нарахування відповідають умовам п. 9.2. договору та не суперечать вимогам чинного законодавства, втім нараховані позивачем арифметично не вірно.

Судом здійснено власний розрахунок із урахуванням норм законодавства, та встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 50248,26 грн. В решті нарахованих 973,65 грн суми пені суд відмовляє, як у необґрунтовано нарахованій.

Також, за порушення строків оплати товару, позивачем заявлено до стягнення 3 % річних у розмірі 11187,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 8342,92 грн.

Згідно з приписами статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних та інфляційних нарахувань входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З урахуванням наведеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, у тому числі статті 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов`язання, а також порядку розрахунків, погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що розрахунок позивача суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований невірно.

Судом здійснено власний розрахунок із урахуванням норм законодавства, та встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає 3 % річних в сумі 11156,59 грн.та інфляційні втрати в сумі 4252,00 грн. В решті нарахованих 30,41 грн 3 % річних та 4090,92 грн інфляційних суд відмовляє, як у необґрунтовано нарахованих.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне в порядку ч. 9 ст. 129 ГПК України покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24106,21 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м`ясокомбінат" (62490, Харківська обл., село Котляри, вул. Безлюдівська, буд. 5, код ЄДРПОУ 22722461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясний торговий дім" (03037, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, буд. 4-б, кв. 108, код ЄДРПОУ 43033689) - 1064423,75 грн. заборгованості; 50248,26 грн. пені; 11156,59 грн. 3 % річних; 4252,00 грн. інфляційних втрат та 24106,21 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 477000,00 грн заборгованості закрити.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "24" грудня 2020 р.

Суддя Є.М. Жиляєв